Рішення № 100735884, 26.10.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 жовтня 2021 р. Справа№200/10481/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., за участю секретаря судового засідання Сєрих М.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами"

до відповідача: Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187)

про: визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 травня 2019 року № 0035004407 та № 0035014407 про застосування штрафних санкцій.

за участю

представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Яковлєва А.С. - за довірен.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами", звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 травня 2019 року № 0035004407 та № 0035014407 про застосування штрафних санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підприємством отримано податкові повідомлення - рішення від 22 травня 2019 рок № 0035004407 та № 0035014407 про застосування штрафних санкцій, прийняті Головним управління ДФС у Донецькій області. Позивач вважає зазначені податкові повідомлення - рішення протиправними, а висновки викладені в акті перевірки безпідставними.

Позивач вказує на те, що відповідно до податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2019 р. № 0035004407 зазначено про порушення підприємством строк сплати грошових зобов`язань з екологічного податку, визначеного пунктами 57.1, 57.3 ст. 57, пунктом 250.3 ст. 250 ПКУ, а саме: за затримку на 16 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 16208,79 грн. Згідно податкового повідомлення-рішення від 22 травня 2019 року № 0035014407 підприємством було порушено строк сплати грошових зобов`язань з екологічного податку, визначеного пунктами 57.1, 57.3 ст. 57. пунктом 250.2 ст. 250 ПКУ, а саме: за затримку на 62, 1049 календарних днів сплати грошового зобов`язання в сумі 92902,20 грн. Позивач не визнає податкового боргу, та зазначає, що підприємством своєчасно сплачено узгоджені суми грошового зобов`язання з екологічного податку, що на його думку підтверджується платіжними доручення № 29 від 21.01.2019 року на суму 200000 грн.; платіжне доручення № 47 від 31.01.2019 року на суму 106000 грн.; платіжне доручення № 99 від 28.02.2019 року на суму 100000 грн.; платіжне доручення № 144 від 27.03.2019 року на суму 100000 грн.; платіжне доручення № 197 від 24.04.2019 року на суму 120000 грн.

Крім того, позивач посилається на те, що Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію Рішення РНБО України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України". Вказує на те, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" передбачене звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, зокрема, щодо порушення строку сплати/несплати податку на додану вартість, екологічного податку та земельного податку. Позивач зазначає, що статтею 10 Закону № 1669 визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Згідно з частиною третьою статті 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону. Позивач вказує, що згідно сертифікату про настання обставин непереборної сили № 2498/05-4 від 20.08.2014 року, яким підприємству засвідчено настання обставин непереборної сили з 08.08.2014 року при здійсненні господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих актів України, які стосуються справляння та сплати податків та обов`язкових платежів. На теперішній час, зазначений сертифікат ТПП є діючим та є належним доказом, в силу статті 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції". Враховуючи викладене позивач вважає, що він є звільненим від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань зі сплати екологічного податку та земельного податку. З огляду на вказані обставини просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Через канцелярію суду надав заява про розгляд справи без участі представника позивача.

Відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, відповідно до якого заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Головним управління ДФС у Донецькій області проведено перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового (грошового) зобов`язання з екологічного податку згідно податкового повідомлення рішення № 0019664407 від 21.03.2019 року, № 0019674407 від 21.03.2019 року, рішення суду про розстрочення податкового боргу, самостійно визначеного грошового зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2018 року за результатами якої складено Акт № 120/05-99-44- 07/34850326 від 10.05.2019 року. Відповідно до вимог ст. 86.2 ПК України, акт № 120 було направлено 10.05.2019 та отримано позивачем 14.05.2019 згідно до поштового повідомлення № 8431305256293.

Відповідач зазначає, що КП «ДРЦ поводження з відходами» є платником екологічного податку за розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, розташованих на території Краматорської міської ради. КП «ДРЦ» поводження з відходами» самостійно подало звітну податкову декларацію екологічного податку за 4 квартал 2018 року за № 9309235637 від 31.01.2019 року , в якій самостійно визначило грошове зобов`язання з екологічного податку до сплати у сумі 203396,40 грн.

Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення - рішення (форма „Ш") про застосування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку: № 19664407 від 21.03.2019 року на суму 2601,98 грн. (10 %); № 19674407 від 21.03.2019 року на суму 13606,81 грн. (20 %).

Також, відповідач вказує, що КП «ДРЦ поводження з відходами» зобов`язано сплачувати розстрочену суму податкового боргу з екологічного податку згідно з затвердженим графіком погашення розстрочених сум податкового боргу на підставі рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі № 805/299/15-а у загальній сумі 305566,92 грн. В акті № 120 викладено факти порушення термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку, визначених пунктом 57.3 статті 57 та пунктом 250.2 статті 250 Кодексу, які підтверджуються даними ІКП КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами». За результатами камеральної перевірки КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» з питання своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку з юридичних осіб Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийнято податкові - повідомлення рішення про застосування штрафних санкцій (на підставі ст.126 ПКУ) за затримку сплати грошового зобов`язання з екологічного податку: № 0035004407 від 22.05.2019 р. на суму 1620,88 грн.(10%); № 0035014407 від 22.05.2019 р. на суму 8580,44 грн.(20%)

Щодо посилань КП «ДРЦ поводження з відходами» на своєчасність сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку слід зазначити, що відповідно до пункту 87.9 ПК у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 96 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов`язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнодержавне соціальне страхування.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.03.2016 у справі №805/299/15-а КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» надано розстрочення сплати податкового боргу з екологічного податку у загальній сумі 305566,92 грн. Відповідач вказує, що сума податкового боргу 305566,92 грн., яка стала підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, не вважається безнадійним боргом, не підлягає списанню у встановленому законодавством порядку, а отже, за прострочення погашення такого боргу підлягають нарахуванню штрафні (фінансові) санкції відповідно до закону.

Крім того, відповідач зазначає про безпідставність застосування положень Закону № 1669 до спірних правовідносин, оскільки, його положення суперечать нормам пункту 2.1 статті 2 та пункту 7.3 статті 7 Податкового кодексу. При цього, наголошує, що відповідно до п. 38 розділу ХХ підрозділ 10 ПКУ на період проведення антитерористичної операції та/або здійснення заходів із забезпечення проведення операції Об`єднаних сил (ООС) для платників податків, місцезнаходженням (місцем проживання) яких станом на 14 квітня 2014 року була тимчасово окупована територія та/або територія населених пунктів на лінії зіткнення і які станом на 1 січня 2017 року не змінили своє місцезнаходження (місце проживання) із зазначених територій на іншу територію України: зупиняється нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені за несвоєчасне погашення визначених станом на 14 квітня 2014 року грошових зобов`язань. Позивач здійснює господарську діяльність у м. Краматорську, у зв`язку з чим не звільнений від відповідальності за несвоєчасне виконання зобов`язань зі сплати екологічного податку.

З огляду на вказані обставини позивач просив суд відмовити у задоволенні позовних вимоги.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 серпня 2019 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 25 вересня 2019 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 09 вересня 2019 року заяву Головного управління ДФС у Донецькій області про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення.

25 вересня 2021 року відкладено розгляд справи на 21 жовтня 2021 року, у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2019 року провадження у справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 200/10043/19-а.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року замінено первинного відповідача у справі Головне управління ДФС у Донецькій області на правонаступника Головне управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2021 року відкладено розгляд справи на 05 жовтня 2021 року, у зв`язку з необхідністю належного повідомлення позивача про розгляд справи.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року відкладено розгляд справи на 26 жовтня 2021 року, у зв`язку з необхідністю отримання додаткових доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" зареєстроване в якості юридичної особи 12.01.2007 року за № 12661020000023400, включено до ЄДРПОУ 34850326, перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Донецькій області.

З матеріалів справи встановлено, що 10.05.2019 року Головним управлінням ДФС у Донецькій області проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку згідно податкового повідомлення - рішення № 0019664407 від 21.03.2019 року, № 0019674407 від 21.03.2021 року, рішення суду про розстрочення податкового боргу, самостійно визначеного грошового зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2018 року Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами", за результатами якої складено акт № 120/05-99-44-07/34850326 (а.с. 40-42).

Дані камеральної перевірки свідчать про несвоєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань з екологічного податку згідно податкового повідомлення - рішення (форми Ш) № 0019664407 від 21.03.2019 року, № 0019674407 від 21.03.2019 року, згідно рішення суду про розстрочення податкового боргу (ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року по справі № 805/299/15-а про розстрочення виконання постанови суду від 19 лютого 2015 року по адміністративній справі № 805/299/15-а), самостійно визначеного грошового зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2018 року.

Зазначений акт перевірки направлений на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням, та отриманий 14.05.2019 року уповноваженою особою позивача (а.с. 39).

На підставі висновків викладених в акті перевірки від 10.05.2019 року № 120/05-99-44-07/34850326 Головним управлінням ДФС у Донецькій області прийняті податкові повідомлення - рішення:

від 22.05.2019 року № 0035004407, яким Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" за затримку на 16 календарних днів сплати зобов`язань з екологічного податку зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 1620,88 грн. (а.с. 44);

від 22.05.2019 року № 0035014407, яким Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" за затримку на 62, 1049 календарних днів сплати зобов`язань з екологічного податку зобов`язано сплатити штраф у розмірі 10% у сумі 18580,44 грн. (а.с. 45).

Не погодившись зі спірними податковими повідомленнями - рішеннями позивач оскаржив їх в адміністративному порядку до Державної фіскальної служби України, про що направив скаргу № 294 від 04.06.2019 року (а.с. 16-17).

Рішенням Державної фіскальної служби України від 02.08.2019 року № 37031/6/99-99-11-06-01-25 про результати розгляду скарги, податкові повідомлення - рішення від 22.05.2019 року № 0035004407, № 00035014407 залишено без змін, а скаргу - без задоволення (а.с. 19-20).

Позивач не погодившись зі спірним податковим повідомленнями - рішеннями звернувся до суду з даним позовом та просив їх визнати протиправним та скасувати.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з п. 15.1 ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Пунктом 54.1 статті 54 ПК України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За приписами п. 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 126.1 ст. 126 ПК України регламентовано, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання (крім випадків, передбачених пунктом 126.2 цієї статті) протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов`язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 240.1 ст. 240 ПК України платниками екологічного податку є суб`єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються:

викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення;

скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об`єкти;

розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об`єктах) суб`єктів господарювання);

утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені);

тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Згідно з п. 250.2 ст. 250 ПК України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації.

Як вбачається з акту перевірки від 10.05.2019 року № 120/05-99-44-07/34850326 у ході перевірки позивача виявлено, що Комунальний підприємством "Донецький регіональний центр поводження з відходами" порушено терміни сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку згідно податкового повідомлення - рішення (форми «Ш») № 0019664407 від 21.03.2019 року, № 0019674407 від 21.03.2019 року згідно рішення суду від 17 березня 2016 року у справі № 805/299/15-а про розстрочення виконання рішення суду від 19 лютого 2015 року у справі № 805/299/15-а, самостійно визначеного грошового зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2018 року протягом строків, визначених п. 57.1, п. 57.3 ст. 57 та п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України. Частково штрафні санкції за порушення термінів сплати екологічного податку згідно рішення про розстрочення податкового боргу (ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 805/299/15-а про розстрочення виконання рішення суду від 19 лютого 2015 року у справі № 805/299/15-а) нараховані на підставі податкового повідомлення - рішення від 21.03.2019 року, від 08.05.2019 року за порушення термінів сплати екологічного податку за 4 квартал 2018 року нараховані на підставі податкового повідомлення - рішення від 08.05.2019 року.

Згідно розрахунку штрафних санкцій встановлено, що відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0035014407 від 22.05.2019 року штрафні санкції нараховано: за порушення строків сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з екологічного податку за 4 квартал 2018 року згідно податкової декларації № 9309235637 від 31.01.2019 року, додаток 3 № 9309235694 від 31.01.2019 року; несвоєчасної сплати штрафних санкцій за порушення термінів сплати екологічного податку згідно рішення про розстрочення податкового боргу (ухвала Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі № 805/299/15-а про розстрочення виконання рішення суду від 19 лютого 2015 року у справі № 805/299/15-а), які нараховані на підставі податкового повідомлення - рішення від 21.03.2019 року № 0019664407 та № 0019674407, від 08.05.2019 року № 0033214407 та № 0033184407.

Відповідно розрахунку штрафних санкцій встановлено, що відповідно до податкового повідомлення - рішення № 0035004407 від 22.05.2019 року штрафні санкції нараховано: за порушення термінів сплати узгоджених грошових зобов`язань з екологічного податку згідно податкових повідомлень - рішень від 21.03.2019 року № 0019664407 та № 0019674407 (а.с. 8).

Позивач до матеріалів справи долучено копії платіжних доручень № 197 від 24.04.2019 року на 120000 грн., 144 від 27.03.2019 року на 100000 грн., № 99 від 28.02.2019 року на 100000 грн., № 47 від 31.01.2019 року на суму 106000 грн., № 29 від 21.01.2019 року, які на його думку підтверджують своєчасну сплату узгоджених грошових зобов`язань.

Відповідно до ІКП КП «Донецький регіональний центр поводження з відходами» встановлено, що суми сплачені згідно вказаних вище платіжних доручень були зараховані на погашення боргу згідно черговості його виникнення (а.с. 47-61).

Матеріалами справи підтверджено, що згідно платіжного доручення 197 від 24.04.2019 року частково сплачено самостійно визначені грошові зобов`язання з екологічного податку за 4 квартал 2018 року (термін сплати 21.02.2019 року) в сумі 50549,15 грн., штрафні санкції за порушення термінів сплати самостійно визначених грошових зобов`язань з екологічного податку розстрочені на підставі рішення суду про відстрочення податкового боргу по справі № 805/299/15-а (термін сплати 09.06.2016 року), які нараховані на підставі податкових повідомлень - рішень від 21.03.2019 року № 0019664407 та № 0019674407, від 08.05.2019 року № 0033214407 та № 0033184407 в сумі 42353,05 грн., узгоджених грошових зобов`язань згідно податкового повідомлення - рішення від 21.03.2019 року № 0019664407 (термін сплати 08.04.2019 року) в сумі 2601,98 грн., та податкового повідомлення - рішення від 21.03.2019 року № 0019674407 (термін сплати 08.04.2019 року) в сумі 13606,81 грн.

За приписами п. 87.9 ст. 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу контролюючі органи зобов`язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. У такому ж порядку відбувається зарахування коштів, що надійдуть у рахунок погашення податкового боргу платника податків відповідно до статті 95 цього Кодексу або за рішенням суду у випадках, передбачених законом.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що відповідач правомірно зараховував кошти сплачені позивачем згідно платіжних доручено № 197 від 24.04.2019 року на 120000 грн., 144 від 27.03.2019 року на 100000 грн., № 99 від 28.02.2019 року на 100000 грн. в рахунок погашення податкового боргу в порядок черговості його виникнення.

Крім того, суд зазначає, що постановою Донецького окружного адміністративног суду від 19.02.2015 року у справі № 805/299/15-а позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" про стягнення заборгованості з земельного податку, податку на додану вартість, з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини у загальному розмірі 793262,04 грн. задоволено.

Присуджено до стягнення кошти з рахунків у банках, обслуговуючих Комунальне підприємство "Донецький регіональний центр поводження з відходами" (ЄДРПОУ 34850326) в рахунок погашення податкового боргу:

із земельного податку у сумі 29547,54 грн. у рахунок місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33210811700059, код платежу 18010500, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016;

із податку на додану вартість у сумі 458147,58 грн. у рахунок державного бюджету на розрахунковий рахунок № 31112029700059, код платежу 14010100, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016;

із надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини у сумі 305566,92 грн. у рахунок місцевого бюджету на розрахунковий рахунок № 33110364700059, код платежу 19010301, банк отримувача ГУДКСУ у Донецькій області, ЄДРПОУ 37944338, МФО 834016, а всього : 793262,04 грн.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 17 березня 2016 року у справі 825/299/15-а позивачу було розстрочене виконання постанови суду від 19 лютого 2015 року за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області до Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" про стягнення заборгованості з земельного податку, податку на додану вартість, з надходжень від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини у загальному розмірі 793262,04 грн. до 31 грудня 2019 року зі сплатою, починаючи з квітня по грудень 2016 року, суми боргу у розмірі 60000 грн., з січня 2017 року, щомісячно по 5000 грн., протягом 24 місяців, у період з січня 2019 року по 31 грудня 2019 року, зі сплатою щомісячно по 48642,87 грн., до повного погашення суми податкового боргу (а.с. 98-100).

На виконання вказаної ухвали, відповідно до графіку погашення сум податкового боргу позивачем було сплачено екологічний податок (надходження від розміщення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об`єктах, крім розміщення як вторинної сировини) на загальну суму 306000,00 грн., платіжне доручення №29 від 21.01.2019р. на суму 200000,00 грн.; №47 від 31.01.2019р. на суму 106000,00 грн.

Суд зазначає, що відповідно до статті 32 ПК України зміна строку сплати податку та збору здійснюється шляхом перенесення встановленого податковим законодавством строку сплати податку та збору або його частини на більш пізній строк. Зміна строку сплати податку здійснюється у формі: відстрочки; розстрочки. Зміна строку сплати податку не скасовує діючого і не створює нового податкового обов`язку.

Розстроченням, відстроченням грошових зобов`язань або податкового боргу, відповідно до пункту 100.1 статті 100 ПК України, є перенесення строків сплати платником податків його грошових зобов`язань або податкового боргу під проценти, розмір яких дорівнює розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Тобто, розстрочення (відстрочення) податкового боргу здійснюється виключно на платній основі, а плата (проценти) дорівнюють саме розміру пені, визначеному пунктом 129.4 статті 129 цього Кодексу.

Таким чином, оскільки розстрочення сплати податкового боргу є платним, то за розстрочення, що передбачено статтею 100 ПК України (за договором) платою є проценти, що дорівнюють розміру пені, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України, а за розстрочення сплати податкового боргу за судовим рішенням - пеня, розмір якої визначено пунктом 129.4 статті 129 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, а також те, що розстрочення є лише формою розрахунків платника з бюджетом шляхом зміни строків платежу, яка може застосовуватись, в тому числі, і у процедурі примусового стягнення податкового боргу, при такому розстроченні має враховуватись стаття 100 ПК України, яка містить правове регулювання з цього питання.

Рішення суду про розстрочення сплати податкового боргу є лише процесуальним рішенням, що визначає спосіб виконання судового рішення про стягнення податкового боргу шляхом розстрочення сплати боргу та не звільняє платника податків від відповідальності у вигляді пені, передбаченої підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, а така пеня фактично і є платою за таке розстрочення.

Суд зазначає, що постановлення Донецьким окружним адміністративним судом ухвали про розстрочення сплати податкового боргу не змінює статус такої заборгованості та не спростовує того факту, що боржник вчинив податкове правопорушення у вигляді його несплати і таке правопорушення триває до часу погашення боргу в добровільному чи примусовому порядку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції позивачу нараховані, у зв`язку з порушенням термінів сплати узгодженого грошового зобов`язання з екологічного податку згідно податкового повідомлення - рішення від 21.03.2019 року № 0019664407 та № 0019674407 від 08.05.2019 року № 0033184407 та № 0033214407.

Суд зазначає, що позивач не погодившись з зазначеними податковими повідомленнями - рішенням оскаржив їх в судовому порядку.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2020 року у справі № 200/12839/19-а у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" до Головного управління ДФС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень відмовлено, податкові повідомлення - рішення від 21.03.2019 року № 0019664407 та № 0019674407 визнано правомірними.

Вказане рішення набрало законної сили 08 липня 2020 року.

Стосовно податкових повідомлень - рішень від 08.05.2019 року № 0033184407 та № 0033214407, суд зазначає, що вони також були оскаржені в судовому порядку.

Так, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2021 року у справі № 200/10043/19-а в задоволені адміністративного позову Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2019 року № 0032044403 про зобов`язання сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 37086 грн. 40 коп. та від 08.05.2019 року № 0033144407 про зобов`язання сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов`язання з екологічного податку в сумі 27344 грн. 66 коп., від 08.05.2019 року № 0033184407 про зобов`язання сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов`язання з екологічного податку в сумі 5284 грн. 73 коп., від 08.05.2019 року № 0033184407 про зобов`язання сплатити штраф за затримку сплати грошового зобов`язання з земельного податку в сумі 3855 грн. 45 коп. відмовлено повністю.

Вказане рішення набрало законної сили 27 червня 2021 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Згідно ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З огляду на те, що податкові повідомлення - рішення від 21.03.2019 року № 0019664407 та № 0019674407, від 08.05.2019 року № 0033184407 та № 0033214407 є узгодженими, визначені у цих податкових повідомленнях - рішеннях грошові зобов`язання повинні бути сплачені відповідачем у встановлені законом строки.

Оскільки під час перевірки податковим органом встановлене порушення позивачем вимог Податкового кодексу України щодо сплати податку на додану вартість, екологічного податку та земельного податку суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення, які оскаржуються, винесені в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо того, що Законом України "Про тимчасові заходи на період проведення АТО" передбачене звільнення суб`єктів господарювання від відповідальності за неналежне виконання зобов`язань, зокрема, щодо порушення строку сплати/несплати військового збору, враховуючи наступне.

Указом Президента України від 14.04.2014 року № 405/2014 введене в дію рішення РНБО України від 13.04.2014 року "Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України" та розпочате проведення Антитеррористичної операції на території Донецької і Луганської областей.

Тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення визначає Закон України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції".

Абзацем 2 статті 1 зазначеного Закону визначено, що територія проведення антитерористичної операції - територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 р. та від 02.12.2015р. № 1275-р затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, м. Краматорськ, Донецької області.

Статтею 2 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що провадять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Згідно ст. 1 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" період проведення антитерористичної операції - час між датою набрання чинності Указом Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року "Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

На час вирішення справи Президентом України Указ про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України не приймався.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

З системного аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що вони не ставлять обов`язок зі податку на додану вартість, екологічного податку та земельного податку та перебіг строку, встановленому для сплати цих податків, в залежність від проведення антитерористичної операції та не містять обмежень на виконання податковими органами функцій щодо нарахування штрафних санкцій та пені за порушення строку сплати податків.

Суд вважає неправомірним посилання позивача на положення Закону "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" як підставу правового регулювання спірних правовідносин з огляду на системний аналіз статей 1, 5, 7 Податкового кодексу України, за якими серед загальних засад встановлення податків і зборів пунктом 7.3 статті 7 передбачено, що будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства.

Оскільки норми вищевказаних законів не відповідають встановленим Податковим кодексом України засадам, їх положення не можуть застосовуватись у межах спірних відносин.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 805/2210/17-а.

Суд вважає необгрунтованим, також, посилання позивача на те, що він звільнений від відповідальності за неналежне виконання своїх зобов`язань щодо сплати штрафних санкцій та пені за несплату/несвоєчасну сплату одатку на додану вартість, екологічного податку та земельного податку, що підтверджується Сертифікатом (висновок) Торгово-промислової палати, виходячи з наступного.

Статтею 10 Закону України "Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції" визначено, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов`язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Статтею 14 -1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" визначено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

Частиною першою статті 14 вказаного вище Закону встановлено, що Торгово-промислова палата України здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, інших законів, нормативно-правових актів та свого Статуту.

Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили) визначений Регламентом засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), що затверджений Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44(5), який набрав чинності з 18.12.2014 року та чинний на момент виникнення спірних правовідносин.

Статтею 6.1. вказаного Регламенту передбачено, що підставою для засвідчення форс-мажорних обставин є наявність однієї або більше форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), перелічених у ст. 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" в редакції від 02.09.2014, а також визначених сторонами за договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими, відомчими та/чи іншими нормативними актами, які вплинули на зобов`язання таким чином, що унеможливили його виконання у термін, передбачений відповідно договором, контрактом, угодою, типовим договором, законодавчими та/чи іншими нормативними актами.

Форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) засвідчуються за зверненням суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб по кожному окремому договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин. До кожної окремої заяви додається окремий комплект документів (стаття 6.2.)

Якщо сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України/регіональної ТПП для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення. Засвідчення форс-мажорних обставин у такому випадку проводиться на загальних засадах відповідно до цього Регламенту.

На час виникнення спірних правовідносин діяв Порядок засвідчення форс-мажорних обставин (обставини непереборної сили), визначений Регламентом та затверджен Рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 року № 44(5).

Порядком передбачено, що засвідченню підлягають форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) по кожному окремому податковому та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання якого настало згідно нормативно - правових актів проте таке виконання стало неможливим через наявність зазначених обставин;

Сертифікат не може засвідчувати форс-мажорні обставини на майбутнє. У разі якщо сертифікат про форс-мажорні обставини виданий щодо обставин, які на момент його видачі тривають та період дії яких встановити неможливо, Заявник, після закінчення дії таких обставин, має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату до дня їх закінчення.

Таким чином, наданий позивачем Сертифікат (висновок) Торгово-промислової палати від 20.08.2014 року № 2498/05-4 не є належним доказом, який посвідчує обставини непереборної сили відносно несвоєчасної сплати/несплати податку на додану вартість, екологічного податку та земельного податку, оскільки виданий до настання спірних правовідносин, і фактично засвідчує обставини непереборної сили у період з 14.04.2014 року до моменту його видачі - 20.08.2014 року, крім того, як вбачається з вказаного Сертифікату такий стосується пунктів 100.4 і 100.5 статті 100 Податкового кодексу України, про засвідчення неможливості своєчасного вчинення дій щодо несвоєчасної сплати/несплати військового збору у такому не йдеться.

Зазначення у вказаному Сертифікаті того, що на момент його видачі обставини непереборної сили тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо не є доказом того, що такий Сертифікат засвідчує відповідні обставини безстроково, тобто на майбутнє, навпаки, враховуючи, що у грудні 2014 року Порядок засвідчення форс-мажорних обставин був затверджений в новій редакції, який має застосовуватись до спірних правовідносин та в якому фактично уточнено, що, якщо на момент видачі Сертифікату обставини непереборної сили тривають та період дії яких встановити неможливо, то, заявник має право звернутися до ТПП України для засвідчення форс-мажорних обставин за подальший період саме з дня, наступного за датою видачі сертифікату.

Таким чином, суд вважає, що у спірних правовідносинах позивач мав звернутись до ТПП України після виникнення відповідних обставин щодо неможливості сплатити у встановлений строк податок на додану вартість, екологічний податок та земельний податок, оскільки засвідченню підлягають обставини непереборної сили по кожному окремому податковому обов`язку та відносно обов`язку виконання якого вже настало згідно з законодавчим чи іншим нормативним актом, проте на момент видачі позивачу Сертифікату обов`язку у нього щодо сплатити у встановлений строк/несплатити зазначених податків не виникало.

Крім того, позивачем не надано суду доказів неможливості виконати свій обов`язок щодо своєчасності сплати екологічного податку, зокрема наявність у вказаний період активних бойових дій в зоні проведення антитерористичної операції, зокрема в місці знаходження позивача, тимчасове призупинення прийому поштових відправлень у відділеннях поштового зв`язку, надзвичайний режим роботи банківської системи у зазначений період в зоні АТО, неналежна робота Інтернет-зв`язку тощо.

Такої ж думки дотримується Верховний суд у постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 805/385/17-а.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

При вирішенні спорів щодо неправомірності висновків податкового органу про порушення норм Податкового кодексу України, суд враховує, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти позову.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що у спірних взаємовідносинах він діяв в межах повноважень та на підставі Закону, платник податків має спростовувати ці доводи, що випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Суд вважає, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування доводів позовної заяви.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем надані суду належні докази, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність висновків про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування в розумінні зазначеної норми Закону.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" до Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 травня 2019 року № 0035004407 та № 0035014407 про застосування штрафних санкцій.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судовий збір не підлягає відшкодуванню.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Комунального підприємства "Донецький регіональний центр поводження з відходами" до Головного управління ДПС у Донецькій області (відокремлений підрозділ ДПС: 44070187) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 22 травня 2019 року № 0035004407 та № 0035014407 про застосування штрафних санкцій - відмовити.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 26 жовтня 2021 року в присутності представника відповідача.

Повний текст рішення складено та підписано 01 листопада 2021 року

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська