Постанова № 1007356, 02.10.2007, Севастопольський апеляційний господарський суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Постанова

Іменем України

01 жовтня 2007 року

м. Севастополь Справа № 2-23/3372-2006А

Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Черткової І.В.,

суддів Волкова К.В.,

Гоголя Ю.М.,

секретар судового засідання Алєєва А.М.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився;

відповідача Радін Артем Олександрович, довіреність № 78 від 06.09.07;

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим на постанову господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Іщенко Г.М.) від 30.05.2007 у справі №2-23/3372-2006А

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Саяна-плюс" (вул. Керченське шосе, 48, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

до Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим (вул. Кримська, 82-в, місто Феодосія, Автономна Республіка Крим, 98100)

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2007 у справі № 2-23/3372-2006А позов товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Саяна-плюс" задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 28.03.2005 № 001240/2230/23-1/5/0, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача 3,40 грн судового збору.

Постанова мотивована тим, що застосування до позивача фінансових санкцій не мало правової підстави, оскільки відповідач застосував фінансові санкції за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, яке на день перевірки втратило чинність.

Не погодившись з постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену постанову скасувати, у позові відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що фінансові санкції застосовані на підставі Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” за порушення правил обігу готівки, встановлених Національним банком України.

У судовому засіданні 01.10.2007 відповідач підтримав свої вимоги.

Представник позивача у судовому засіданні 12.09.2007 просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Видашенко Т.С. від 12.09.2007 суддю Фенько Т.П. замінено на суддю Гоголя Ю.М.

Переглянувши постанову суду відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, судова колегія встановила наступне.

Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим (правонаступник Державна податкова інспекція у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим) провела документальну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2004 по 31.12.2004, про що 24.03.2005 складено акт № 653/23-1/31505207 (т. 1, а. с. 9).

На підставі зазначеного акту Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим 28.03.2005 прийняла та надіслала на адресу позивача податкове повідомлення-рішення № 001240/2230/23-1/5/0 про застосування фінансових санкцій у сумі 460, 66 грн (т. 1, а. с. 8).

Фінансові санкції у зазначеній сумі застосовані за порушення пункту 2.15 статті 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, на підставі статті 1 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”.

Як встановлено актом перевірки (т. 1, а. с. 23), позивачем несвоєчасно надано звіти про використання готівкових коштів, виданих під звіт. Ці порушення позивач допускав у період з 17.06.2004 по 03.12.2004. На цей час чинним було Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72.

Відповідно до пункту 2.15 статті 2 названого Положення видача готівкових коштів під звіт з каси підприємства на господарські потреби допускається на строк не більше двох робочих днів, включаючи день отримання готівкових коштів під звіт.

Постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 затверджено нове Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. У зв’язку з цим раніше чинне Положення втратило чинність. Але це не звільнило позивача від відповідальності за порушення строків звітування про використання виданих під звіт готівкових коштів, які (строки) були встановлені Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72.

Отже, факт порушення позивачем своєчасності надання звітів про використання готівкових коштів, виданих під звіт на господарські потреби, належно встановлено актом перевірки. Позивач не надав будь-яких доказів, які б спростовували відомості, зазначені в акті перевірки.

Зазначення в Законі України „Про державну податкову службу в Україні” на те, що державні податкові інспекції мають право застосовувати фінансові санкції у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами, не виключає чинності статті 3 Указу Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”. Відповідно до цієї статті здійснення контролю за дотриманням названого Указу покладено, зокрема, на органи державної податкової служби.

Звідси слід зробити висновок про те, що органи державної податкової служби вправі застосовувати фінансові санкції у разі виявлення при здійсненні контролю порушень вимог названого Указу Президента України, тому підстав для визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 28.03.2005 № 001240/2230/23-1/5/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 460, 66 грн немає.

Разом з тим оспорюваним податковим повідомленням-рішенням фінансові санкції визначені як податкове зобов’язання, що суперечить преамбулі, пунктам 1.2, 1.5 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”, статтям 13, 14 Закону України “Про систему оподаткування”.

Відповідно до пункту 1.5 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами” положення цього Закону розповсюджуються лише на штрафні санкції, які застосовуються до платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.

Оскільки фінансові санкції застосовані до позивача не за порушення правил оподаткування, у відповідача не було законних підстав для визначення їх як податкового зобов'язання з розповсюдженням на нього вимог Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами”.

Тому оспорюване податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 28.03.2005 № 001240/2230/23-1/5/0 в частині визначення фінансових санкцій у сумі 460, 66 грн як податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Саяна-плюс" підлягає визнанню нечинним.

Господарський суд Автономної Республіки Крим при прийнятті рішення зробив неправильний висновок про те, що застосування до позивача фінансових санкцій не мало правової підстави, оскільки відповідач застосував фінансові санкції за порушення Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72, яке на день перевірки втратило чинність. Цей висновок господарського суду є помилковим. Підставою для застосування фінансових санкцій, передбачених Указом Президента України „Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки”, є порушення тих правил з обігу готівки, які були чинними на день такого порушення. Відповідач при кваліфікації дій позивача як таких, що порушують вимоги названого Указу, правильно застосував пункт 2.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 19.02.2001 № 72.

За цих обставин постанова господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2007 у справі № 2-23/3372-2006А підлягає скасуванню, апеляційна скарга –задоволенню.

Керуючись статтею 195, пунктом 3 частини 1 статті 198, пунктом 3 частини 1 статті 202, частиною 2 статті 205, статтями 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Феодосії в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.

2.Постанову господарського суду Автономної Республіки Крим від 30.05.2007 у справі № 2-23/3372-2006А скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.Позов задовольнити частково.

5.Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 28.03.2005 № 001240/2230/23-1/5/0 в частині визначення фінансових санкцій у сумі 460, 66 грн як податкового зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислова компанія "Саяна-плюс".

6.У задоволенні позовних вимог про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 28.03.2005 № 001240/2230/23-1/5/0 в частині застосування фінансових санкцій у сумі 460, 66 грн відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання нею законної сили.

Головуючий суддя І.В. Черткова

Судді К.В. Волков

Ю.М. Гоголь