Рішення № 100733849, 02.11.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021 справа № 914/2417/21

Господарський суд Львівської області у складі судді Кидисюка Р.А. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТТЕНСТЕН УКРАЇНА ЛТД», місто Львів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК», місто Городок Львівської області

про стягнення 338881,91 гривень заборгованості

За участю представників сторін: не викликалися

Судові процедури

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТТЕНСТЕН УКРАЇНА ЛТД» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» про стягнення 338881,91 гривень заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.08.2021 справу №914/2417/21 передано на розгляд судді Кидисюку Р.А.

Ухвалою суду від 13.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без судового засідання та без виклику сторін.

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань перед Позивачем за поставлений товар відповідно до видаткових накладних №705 від 11.03.2021р., №860 від 23.03.2021р., №1021 від 05.04.2021р., №1233 від 23.04.2021р., №1383 від 13.05.2021р. в частині оплати вартості поставленої позивачем продукції, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем.

Заперечення відповідача

Відповідач проти задоволення позову не заперечив, відзиву на позовну заяву чи заяву про продовження строку для подання відзиву у встановлений ухвалою суду від 27.05.2021 п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали не подав, поважності причин пропуску строку для подання відзиву або заяви про продовження встановленого судом строку для подання відзиву не навів.

З інформації на офіційній веб-сторінці АТ «Укрпошта»: https://www.ukrposhta.ua/ на вкладці «Трекінг» за номером поштового відправлення №7901414066731 вбачається, що скерована на юридичну адресу відповідача (81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, ВУЛИЦЯ АРТИЩІВСЬКА, будинок 9, корпус 5) згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань копія ухвали суду від 13.08.2021 про відкриття провадження у справі була ним отримана 18.08.2021.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 8 статті 80 ГПК України встановлено, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Обставини справи

У період з 01.01.2021 року по 25.05.2021 року позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 807 607, 70 грн., що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних № 86 від 15.01.2021р. на суму 104 915,30 грн, № 334 від 08.02.2021 р. на суму 100 923,00 грн, № 532 від 25.02.2021р. на суму 99 673,80грн, № 705 від 11.03.2021р. на суму 99 673,80 грн, № 860 від 23.03.2021 р. на суму 81 990,30 грн, № 1021 від 05.04.2021р. на суму 81 990,30 грн, № 1159 від 15.04.2021р. на суму 79 597,10 грн, №1233 від 23.04.2021р. на суму 79 597,10 грн, № 1383 від 13.05.2021р. на суму 79 247,00 грн.

Як зазначив позивач у позовній заяві, та не спростовано відповідачем, хоча у видаткових накладних, на підставі яких відбувалась поставка, є посилання на номер замовлення (номер рахунку) та Договір поставки № 24/12 від 23.12.2016 р., це технічна помилка, а строк дії цього Договору № 24/12 від 23.12.2016 р. закінчився 31.12.2018 року. У 2021 році поставка товару здійснювалась на позадоговірних умовах, товар поставлявся згідно з окремими видатковими накладними.

Відповідач оплатив вартість поставленого частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 378 645,40 грн (триста сімдесят вісім тисяч шістсот сорок п`ять гривень, сорок копійок), що підтверджується, зокрема, Актом звірки взаєморозрахунків станом на 20.05.2021 р. за період 01.05.2021р.-20.05.2021 р.

Також, як вказано позивачем у позовній заяві, 25.05.2021 р. відповідно до Видаткової накладної № 2 від 25.05.2021 р. було повернуто частину товару (переданого на підставі Видаткової накладної № 1383 від 13.05.2021р.) на суму 52 388,00 грн.

Таким чином, враховуючи наявну заборгованість станом на 20.05.2021 р. та повернення товару від 25.05.2021 р., станом на момент подання позовної заяви заборгованість відповідача перед позивачем становить 326 257,40 грн (триста двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят сім гривень, сорок копійок). Частково неоплачені видаткова накладна № 705 від 11.03.2021 р. (враховуючи часткову оплату від 12.05.2021 р. заборгованість по даній накладній становить 55 820,70 грн.) та видаткова накладна № 1383 від 13.05.2021р. (заборгованість по даній накладній після повернення товару від 25.05.2021р. становить 26 859,00 грн.). Повністю неоплаченими залишаються видаткові накладні № 860 від 23.03.2021 р., № 1021 від 05.04.2021р. та №1233 від 23.04.2021р.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 02.07.2021 р. було надіслано відповідачу вимогу про оплату, яка залишена ним без відповіді та задоволення.

Відповідно до долученого до позовної заяви розрахунку розміру позовних вимог окрім суми основного боргу в розмірі 326 257,40 грн позивач просить суд стягнути з відповідача 9151,83 грн інфляційних нарахувань, 3 472,68 грн 3 % річних.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав.

Позиція суду

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 174 Господарського Кодексу України визначено, що господарські зобов`язання виникають, зокрема, безпосередньо з господарського договору, інших угод, передбачених законом, але таких, які йому не суперечать, а також внаслідок подій, з якими закон пов`язує настання правових наслідків у сфері господарювання.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відтак, моментом прострочення сплати товару є наступний день після отримання Відповідачем товару, що зазначений у видатковій накладній.

У відповідності до п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/928/2012 від 17.07.2012 р. підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (постанова Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10).

Відтак, у відповідача виник обов`язок оплатити поставлений товар з моменту його отримання та підписання відповідних видаткових накладних.

Позивач на підтвердження факту поставки відповідного товару долучив до матеріалів справи відповідні видаткові накладні та підписаний сторонами Акт звірки взаємних розрахунків станом на 20.05.2021 р. за період 01.05.2021р.-20.05.2021 р.

У свою чергу відповідач не заперечив та не спростував підтверджений позивачем відповідними видатковими накладними факт поставки товару.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 Цивільного кодексу України).

За приписами ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до положень частини 1 статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача 326 257,40 грн основного боргу, 9151,83 грн інфляційних нарахувань та 3 472,68 грн 3 % річних.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судові витрати

За звернення до суду з позовною заявою майнового характеру позивачем сплачено судовий збір у розмірі 5083,23 грн, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжними дорученням №2304 від 05.08.2021.

Пунктом 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 12, 20, 73, 74, 76-80, 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТБ ПАК» (ідентифікаційний код 40209608; 81500, Львівська обл., Городоцький р-н, місто Городок, ВУЛИЦЯ АРТИЩІВСЬКА, будинок 9, корпус 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТТЕНСТЕН УКРАЇНА ЛТД» (ідентифікаційний код 30223015; 79069, Львівська обл., місто Львів, ВУЛИЦЯ ШЕВЧЕНКА, будинок 317) 326 257,40 грн (триста двадцять шість тисяч двісті п`ятдесят сім гривень 40 копійок) основного боргу, 9151,83 грн (дев`ять тисяч сто п`ятдесят одна гривня 83 копійки) інфляційних нарахувань, 3 472,68 грн (три тисячі чотириста сімдесят дві гривні 68 копійок) 3 % річних та 5083,23 грн (п`ять тисяч вісімдесят три гривні 23 копійки) судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в Західному апеляційному господарському суді в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 02.11.2021.

Суддя Кидисюк Р.А.