Рішення № 100733771, 25.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2021 справа № 914/2357/21

За позовом: Фізичної особи - підприємця Нікітіна Станіслава Артуровича, м. Харків

до відповідача: Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго", м. Львів

про стягнення 71 931, 30 грн

Суддя Манюк П.Т.

За участю секретаря Чорної І.Б.

Представники:

від позивача: Нечитайло М. О. - представник;

від відповідача: Добровольська О. М.- представник

Фізична особа - підприємець Нікітін Станіслав Артурович звернувся в господарський суд з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" про стягнення 71 931, 30 грн.

Ухвалою суду від 05.08.2021 позовну заяву Нікітіна Станіслава Артуровича було залишено без руху та надано позивачу строк, до 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення таких недоліків: надати суду належні докази направлення на адресу відповідача позовної заяви та долучених до неї матеріалів, а саме оригінали поштової квитанції (касового чеку) та опису вкладення до цінного листа про таке відправлення, в задоволенні заяви Фізичної особи - підприємця Нікітіна Станіслава Артуровича про забезпечення позову відмовлено.

Ухвалою суду від 19.08.2021 відкрито провадження у справі № 914/2481/21 за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки 18.08.2021 року до господарського суду надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої ним долучено оригінал опису вкладення до цінного листа та оригінал поштової квитанції, які підтверджують направлення позивачем позовної заяви та долучених до неї документів на адресу відповідача. Судове засідання призначено на 13.09.2021. В судовому засіданні, 13.09.2021, оголошено перерву до 25.10.2021.

В судове засідання, яке відбулося 25.10.2021 в режимі відеоконференції, представник позивача з`явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та усних поясненнях.

В судове засідання, яке відбулося 25.10.2021, представник відповідача з`явився, у відзиві на позовну заяву зазначив, що в частині стягнення з відповідача основного боргу провадження у справі слід закрити, у зв`язку з відсутністю предмета спору. Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача пені, то такі вимоги є необґрунтованими та безпідставними, а відтак слід відмовити позивачу у їх задоволенні.

Враховуючи, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 25.10.2021 оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позиція позивача.

Фізична особа - підприємець Нікітін Станіслав Артурович (надалі позивач, постачальник) звернувся в господарський суд з позовом до Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (надалі відповідач, покупець) про стягнення 71 931, 30 грн.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач посилається на те, що 05.05.2021 між сторонами у справі був укладений договір про закупівлю товару № 3432-ЗЄ-ДоТЄС, відповідно до умов якого позивач зобов`язується поставити та передати відповідачу товар, зазначений в специфікації, а відповідач зобов`язується прийняти та оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД: 902300, 2021 року виготовлення, в кількості, укомплектованості, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією. Відповідно до специфікації позивач зобов`язується поставити та передати товар, а саме: робот-тренажер "ТАРАС-М МІК" - манекен + індикацію дій на грудях + програму підключення до комп`ютера на загальну суму 68 506, 00 грн.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу вказаний вище товар, що підтверджується видатковою накладною від 21.05.2021 № 91. Розрахунок за товар відповідач повинен був здійснити до 21.06.2021, однак в порушення умов договору відповідач отриманий від позивача товар не оплатив, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 68 506, 00 грн.

05.07.2021 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості та неустойки, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом. Крім стягнення основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача, на підставі п. 7.14 договору, пеню в розмірі 3 425, 30 грн.

Позиція відповідача.

Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача зазначив, що cума основного боргу в розмірі 68 506, 00 грн оплачена повністю шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача, що підтверджується платіжними дорученнями від 30.08.2021 № 2173567 та від 09.09.2021 № 2188892 і тому в цій частині провадження у справі підлягає закриттю. Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 3 425, 30 грн не підлягають задоволенню, оскільки розрахунок пені здійснено невірно.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з таких мотивів.

Згідно з ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов`язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать. Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частинами першою та другою статті 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що 05.05.2021 між сторонами у справі був укладений договір про закупівлю товару № 3432-ЗЄ-ДоТЄС. Відповідно до п. 1.1 договору, постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, зазначений в специфікації, а покупець - прийняти і оплатити такий товар, код згідно УКТ ЗЕД:902300, 2021 року виготовлення, в кількості, комплектності, асортименті та за ціною згідно зі специфікацією: робот-тренажер "ТАРАС-М МІК" - манекен + індикацію дій на грудях +програму підключення до комп`ютера в кількості 1 шт.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що ціна на товар, що поставляється, вказується в специфікації (п. 1.1 цього договору) та є незмінною протягом строку дії цього договору окрім випадків, передбачених цим договором та/або діючим законодавством України.

Сума цього договору становить 68 506, 00 грн (п. 3.2 договору).

Відповідно до ст. 662 ЦК України, продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно положень ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п. 4.1 договору, розрахунки проводяться шляхом оплати покупцем поставленого покупцю товару на 30 календарний день з дати поставки відповідного товару на підставі отриманого покупцем рахунку, а також документів, передбачених розділом 5 цього договору.

Товар вважається поставленим покупцю з дати підписання сторонами видаткових накладних (дата поставки товару) (п. 5.5 договору).

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу вказаний вище товар, що підтверджується видатковою накладною від 21.05.2021 № 91. Розрахунок за товар відповідач повинен був здійснити до 21.06.2021, однак в порушення умов договору відповідач вартість отриманого від позивача товару не оплатив, в результаті чого у нього виникла заборгованість в розмірі 68 506, 00 грн.

05.07.2021 позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату заборгованості та неустойки, яка залишена останнім без відповіді та задоволення.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 ГК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно, відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). За умовами ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 30.08.2021 та 09.09.2021 позивачем була сплачена сума основного боргу в розмірі 68 506, 00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями № 2173567 та № 2188892.

Господарський суд закриває провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи представлені суду докази погашення відповідачем суми основного боргу, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині стягнення 68 506, 00 грн заборгованості, яка була сплачена відповідачем після подачі позивачем позову до суду.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Пунктом 7.14 договору передбачено, що у разі прострочення оплати товару, покупець, за письмовою вимогою постачальника, сплачує постачальнику неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення оплати від вартості невчасно оплаченого товару, однак не більше 5 % від вартості невчасно оплаченого товару.

На підставі умов договору позивачем здійснено нарахування пені в розмірі 5 % від суми заборгованості.

Нормами ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За приписами ч. 2 ст. 343 ГК України платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічна правова позиція щодо розміру обчислення пені на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України також викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі № 910/10224/14, від 23.05.2018 у справі № 910/15492/17 та від 06.03.2019 у справі № 916/4692/15.

Таким чином, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок пені, наведений позивачем у позовній заяві, суд приходить до висновку, що здійснений за період прострочення, що зазначений у позовній заяві (з 22.06.2021 по 01.08.2021), розрахунок не відповідає умовам договору, оскільки позивачем застосовано пеню в розмірі 5 %, яка перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період прострочення виконання відповідачем свого грошового зобов`язання, що призвело до завищення розміру нарахованої пені. Відтак, здійснивши перерахунок, суд прийшов до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає пеня в розмірі 1 143, 02 грн.

При поданні позовної заяви представником позивача було зазначено про стягнення з відповідача очікуваних судових витрат, зокрема, 25 000, 00 грн витрат пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Оскільки до закінчення розгляду справи представником позивача зроблено відповідну заяву, суд встановлює позивачу п`ятиденний строк, після ухвалення рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Відшкодування витрат, пов`язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача, пропорційно до задоволених вимог. При цьому, суд враховує що п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Таким чином, на підставі п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», внаслідок закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмету спору, сплачена сума судового збору в розмірі 2 161, 90 грн (пропорційна до розміру позовних вимог, провадження у справі щодо яких закрито у зв`язку з відсутністю предмету спору) підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України за наявності відповідного клопотання особи, яка його сплатила.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 231, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення основного боргу в розмірі 68 506, 00 грн закрити у зв`язку з відсутністю предмету спору.

2. Позовні вимоги задовольнити частково.

3. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, м. Львів, вул. Козельницька, 15, код ЄДРПОУ 23269555) на користь Фізичної особи - підприємця Нікітіна Станіслава Артуровича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) суму в розмірі 1 179, 09 грн, з яких:

- 1 143, 02 грн - пені;

- 36, 07 грн - судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Встановити відповідачу п`ятиденний строк, після проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, для подання доказів, що підтверджують розмір судових витрат пов`язаних із розглядом справи.

6. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 01 листопада 2021 року.

Суддя Манюк П.Т.