Рішення № 100733763, 27.10.2021, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.10.2021 Справа № 914/2343/19

місто Львів

Господарський суд Львівської області у складі судді Тараса РИМА,

за участю секретаря судового засідання Лілії БЕРНАЦЬКОЇ,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Акціонерного товариства "ДТЕК Жовтнева ЦЗФ" (далі – Позивач),до відповідача:Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" (далі – Залізниця, Відповідач),про:стягнення 72'212,59 грн,за участю представників:позивача:не з`явився,відповідача:Іван ГАЧАК – представник.I. Процедури.

1. На розгляді Господарського суду Львівської області перебував позов Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця" про стягнення 72'212,59 грн вартості втраченого вантажу (вугілля).

2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 20.01.2020, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021, позовні вимоги були повністю задоволені.

3. Постановою від 21.07.2021 Верховний Суд скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 01.02.2021 та рішення Господарського суду Львівської області від 20.01.2020, справу передав на новий розгляд до Господарського суду Львівської області.

4. На підставі рішення від 25.01.2021 загальні збори акціонерів вирішили змінити найменування Позивача з ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" на АТ "ДТЕК Жовтнева ЦЗФ". Реєстрація цього рішення відбулася 01.03.2021, про що свідчить Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (том 2, а. с. 184). Про цю обставину мова йде і в поясненні самого Позивача (том 2, а. с. 117).

5. Ухвалою від 09.08.2021 Господарський суд Львівської області прийняв справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань, установив сторонам строки для подання заяв по суті спору.

6. Рух справи відображено в попередніх ухвалах суду.

7. В судове засідання 27.10.2021 представник Позивача не з`явився. З огляду на сплив строків вирішення спору, відсутність підстав для відкладення розгляду справи суд вважав за можливе розглянути справу без участі Позивача за наявними у справі матеріалами.

II. аргументи сторін.

Позиція Позивача.

8. Відповідач порушив укладений з Позивачем договір перевезення вантажу, не забезпечивши схоронності прийнятого до перевезення вугілля.

9. Зазначене завдало збитків вантажоотримувачу вугілля – ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна". Проте ця особа уступила Позивачу право вимоги, що стало причиною для звернення останнього до суду з вимогою відшкодувати вартість втраченого вантажу.

10. При визначенні вартості недостачі вантажу Позивач застосував норму природної втрати вантажу (кам`яне вугілля, що є мінеральним паливом) у розмірі 1 % від маси вантажу.

11. Предметом позову є стягнення 72'212,59 грн збитків.

12. Підставою позову є незбереження Відповідачем вантажу, переданого йому для перевезення.

13. Попередній розрахунок судових витрат складається зі сплаченого судового збору у розмірі 1'921,00 гривень.

Заперечення Відповідача.

14. Позивач не надав доказів того, що Відповідач не забезпечив схоронності вантажу. Комерційний акт, складений по прибуттю потяга до станції, не містить відомостей щодо причин зникнення частини вугілля. Між діями Відповідача та втратою чи ушкодженням вантажу немає причинного зв`язку, отже відсутня вина Відповідача.

15. Позивач не надав суду доказів оплати спірного вантажу за ціною відправника, що не доводить допустимими доказами його вартості.

16. Суть спірних правовідносин у цій справі полягає у вирішенні питання щодо стягнення боргу за поставку товару, а не з договору перевезення вантажу.

17. Відповідач звернув увагу, що ПрАТ "Дікергофф Цемент Україна" здійснив переуступний напис на залізничній накладній на користь АТ "ДТЕК Жовтнева ЦЗФ". Проте станом на час виникнення спірних правовідносин та подання позову до суду Позивач мав іншу назву – ПАТ "ДТЕК Октябрська ЦЗФ". Зазначене свідчить про те, що станом на той час Позивач не мав права вимоги за цим перевезенням.

18. Відповідач вважає, що Позивач неправильно застосував відсоток природної втрати вантажу. Зауважив, що сам Позивач видав довідку, в якій визначено 12,7 % вологості вугілля, яке перевозилося залізницею. Та обставина, що цей показник не перевищує 16 %, не впливає на висновок про вологість вантажу, адже у випадку перевищення цього показника, це вугілля уже б стало нижчої якості, а відтак і не вважалося б марки ДГ 0-100.

III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА.

Загальні засади перевезення вантажів залізничним транспортом.

19. До предмету доказування у будь-якій господарській справі належить коло фактів матеріально-правового значення, що підлягають установленню для вирішення справи по суті. На склад таких фактів указує норма матеріального права, яку потрібно застосувати в кожному конкретному випадку.

20. Правовідносинам з перевезення вантажів залізничним транспортом притаманні істотні особливості, які врегульовані як нормативно-правовими актами загального характеру: Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України; так і спеціальним законодавством – Законом України "Про залізничний транспорт", Статутом залізниць України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1998 № 457 (надалі – Статут залізниць), Правилами приймання вантажів до перевезення, затвердженими наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 (надалі – Правила приймання вантажів).

21. Відповідно до частини 2 статті 908 Цивільного кодексу України загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

22. Згідно з приписами частин 1, 3 статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

23. Стаття 920 Цивільного кодексу України визначає загальне правило, за яким у разі порушення зобов`язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, установлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами). Стаття 924 Цивільного кодексу України встановлює презумпцію вини перевізника за втрату вантажу. При чому перевізник відповідає у розмірі фактичної шкоди. Аналогічні приписи містяться в частині 2 статті 23 Закону України "Про залізничний транспорт" та статті 113 Статуту залізниць.

24. Частина 2 статті 925 Цивільного кодексу України уповноважує відправника вантажу або його одержувача пред`явити позов до перевізника. У той же час з огляду на статтю 130 Статуту залізниць право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу має одержувач – за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. При чому стаття 133 Статуту залізниць уповноважує вантажоодержувача передати вантажовідправнику право на пред`явлення претензій та позовів до залізниці. Передача такого права засвідчується переуступним підписом на накладній. Частиною 3 статті 130 Статуту залізниць України встановлено, що накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.

25. Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про залізничний транспорт" підприємства залізничного транспорту загального користування забезпечують збереження вантажів, багажу та вантажобагажу на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.

26. Згідно зі статтею 110 Статуту залізниць залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі

одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

27. Закон України "Про залізничний транспорт" та Статут залізниць містять значну кількість правил, які надають окремим доказам ознаку допустимості. Саме доказами, які відповідають визначеним вимогам, Позивач може обґрунтовувати свої вимоги.

28. Відповідно до статті 26 Закону України "Про залізничний транспорт" обставини, які можуть слугувати підставою для матеріальної відповідальності перевізників вантажу засвідчуються актами; порядок і терміни складення актів визначаються Статутом залізниць. Згідно зі статтею 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Обставини, що необхідно встановити.

29. Відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Приписи частини 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України визначають, що юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду. Тож, у першу чергу суд повинен з`ясувати чи належить Позивачу право, за захистом якого він звернувся.

30. На аналогічну обставину звернув увагу і Верховний Суд у постанові від 21.07.2021 у цій справі:

30.1. … Залізниця прийняла у Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Октябрська ЦЗФ" на станції Покровськ Донецької залізниці для перевезення вугілля і зобов`язалась доставити його на станцію Здолбунів Львівської залізниці на адресу Приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна", згідно з накладною № 50638345 від 11.07.2019, яка є основним перевізним документом та надання якої в оригіналі є обов?язковою умовою, що підтверджує право на пред`явлення до залізниці позову, в розумінні статей 130, 133 Статуту залізниць України. Наявні у матеріалах справи накладні № 45089331, № 45089315, № 45093754, № 450894300 є додатковими (досильними) перевізними документами, які не містять повної інформації про основне відправлення № 50638345, а складені станцією Нижньодніпровськ-вузол у зв`язку з проведенням комісійного переважування вагонів № 62086178, № 63524185, № 63783849, № 63813703 за результатами якого складено комерційний акт № 450003/166 від 16.07.2019. Зазначене не було враховано судами попередніх інстанцій, тобто суди попередніх інстанцій не в повній мірі з`ясували обставини справи та не в повній мірі дослідили надані позивачем докази, як необхідної передумови для ухвалення законного та обґрунтованого судового рішення".

31. Крім того, у постанові від 21.07.2021 Верховний Суд звернув увагу на таке:

31.1. Суди дійшли обґрунтованого висновку, що втрата під час перевезення є наслідком його незбереження, що свідчить про неналежне перевезення відповідачем вантажу позивача та є підставою для настання господарсько-правової відповідальності залізниці.

31.2. Суди попередніх інстанцій погодились з позивачем, що при розрахунку збитків, спричинених внаслідок недостачі товару (кам`яного вугілля), має застосовуватись коефіцієнт норми природної втрати товару у розмірі 1% від маси вантажу. Однак, відповідно до пункту 27 Правил видачі вантажів норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах, що відноситься, зокрема, до перевезення вантажів у вологому стані. Про таку характеристику вантажу, як стан вологи, мало би бути зазначено у залізничній накладній № 50638345 від 11.07.2019 за якою здійснювалась основна відправка, однак зазначена накладна, яка є двосторонньої угодою на перевезення вантажу, в матеріалах справи відсутня, при цьому судами попередніх інстанцій характеристики (властивості) вантажу – кам`яного вугілля, а саме стану (% вологи) в якому перевозилось кам`яне вугілля не встановлювались, незважаючи на те, що на необхідності застосування 2% коефіцієнту норми природної втрати з огляду на перевезення кам`яного вугілля у вологому стані наполягало Акціонерне товариство "Українська залізниця". У зв?язку з цим слід визнати обґрунтованими доводи касаційної скарги, що судами попередніх інстанцій невірно застосовано частину 2 статті 114 Статуту залізниць України та пункт 27 Правил видачі вантажів, що підлягали застосуванню у спірних правовідносинах, без урахування висновків, викладених Верховним Судом у постанові від 03.09.2020 у справі № 910/15076/19.

32. Підсумовуючи наведене вище, враховуючи аргументи сторін справи, вказівки Верховного Суду, суд при новому розгляді справи повинен установити такі обставини:

32.1. Виникнення цивільних правовідносин між сторонами справи.

32.2. Наявність у Позивача права на пред`явлення позову.

32.3. Правильність визначення розміру збитків.

Виникнення цивільних правовідносин між сторонами справи.

33. Приватне акціонерне товариство "ДТЕК Павлоградвугілля" та Позивач уклали між собою договір № 607-ПУ-ПТП від 28.12.2017 (том 1, а. с. 20-21). За умовами цього договору замовник зобов`язався передати (поставити) виконавцю вугілля для збагачення, оплатити послуги виконавця, пов`язані зі збагаченням вугілля та прийняти концентрат. Виконавець (Позивач) зобов`язався прийняти вугілля, провести його збагачення та передати (поставити) отриманий в результаті збагачення концентрат замовнику у строки та на умовах, обумовлених цим договором та відповідними специфікаціями.

34. Згідно з накладною № 50638345 від 11.07.2019 та досильними накладними № 45089331, № 45089315, № 45093754, № 45089430 Залізниця прийняла у Позивача на станції Покровськ Донецької залізниці для перевезення вказане вугілля і зобов`язалася доставити його на станцію Здолбунів Львівської залізниці на адресу Приватного акціонерного товариства "Дікергофф цемент Україна".

35. 16.07.2019 на станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці було здійснено контрольну перевірку маси вантажу у вагонах № 62086178, № 63524185, № 63783849 та № 63813703, за результатами якої встановлено недостачу вантажу. Про цей факт складено комерційний акт № 450003/166 від 16.07.2019 (том 1, а. с. 11-14).

36. Вказаний комерційний акт свідчить про те, що згідно з актом загальної форми станції Покровськ Донецької залізниці № 54547, № 54548, № 54549, № 54550 від 13.07.2019 та станції Нижньодніпровськ-Вузол Придніпровської залізниці № 5911, № 5912, № 5913, № 5914 від 15.07.2019 проведено комісійне переважування вагонів № 62086178, № 63524185, № 63783849, № 63813703, яке здійснювалось на справних 150-тонних тензометричних вагонних вагах. Під час переважування вагонів виявлені такі показники:

36.1. У вагоні № 62086178 вага брутто – 86’ 500 кг, тара за документом – 23’ 500 кг, вага нетто – 63’ 000 кг, що менше ваги, вказаної в накладній № 45089430, на 4’ 600 кг (том 1, а. с. 15).

36.2. У вагоні № 63524185 вага брутто – 81’ 800 кг, тара за документом – 23’ 400 кг, вага нетто – 58’ 400 кг, що менше ваги, вказаної в накладній № 45089331, на 6’ 500 кг (том 1, а. с. 16).

36.3. У вагоні № 63783849 вага брутто – 81’ 800 кг, тара за документом – 23’ 500 кг, вага нетто – 58’ 300 кг, що менше ваги, вказаної в накладній № 45089315, на 6’ 700 кг (том 1, а. с. 17).

36.4. У вагоні № 63813703 вага брутто – 82’ 500 кг, тара за документом – 23’ 600 кг, вага нетто – 58’ 900 кг, що менше ваги, вказаної в накладній, на 5’ 000 кг (том 1, а. с. 18).

37. Крім того, в акті зазначено, що вантаж навантажений на рівні бортів, укатаний катком, маркований у формі поперечних смуг трикутної форми. За рухом поїзду наявні поглиблення: у вагоні № 62086178 праворуч над 1-6 люками довжиною-900-950 см, шириною 280 см, глибиною 10-20 см, у вагоні № 63524185 над 1-7 люками довжиною 1'050-1'150 см, шириною 240-280 см.

38. При здійсненні розрахунку нестачі вантажу позивач враховував пункт 27 Правил видачі вантажів, яким передбачено, що природна втрата маси вантажу для мінерального палива має застосовуватись у розмірі 1 % від загальної маси.

39. Таким чином, нестача вантажу у вагонах становить :

39.1. 4'600 – 667 = 3'924 кг (№ 62086178).

39.2. 6'500 – 649 = 5'851 кг (№ 63524185).

39.3. 6'700 – 650 = 6'050 кг (№ 63783849).

39.4. 5'000 – 639 = 4'361 кг (№ 63813703).

40. Згідно з довідкою Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Павлоградвугілля" № 1/4731 від 01.08.2019 (том 1, а. с. 19) вартість 1 тони відвантаженого вугілля за накладною № 50638345 становить 3'577,36 грн з ПДВ. З урахуванням наведеного, вартість недостачі з урахуванням норми природної втрати, виявленої у вагонах:

40.1. № 62086178 складає 14'037,56 грн із розрахунку: 3'924 кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1 %) X 3'577,36 грн (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

40.2. № 63524185 складає 20'931,13 грн із розрахунку: 5'851кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1 %) X 3'577,36 грн (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

40.3. № 63783849 складає 21'643,03 грн із розрахунку: 6'050 кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1 %) X 3'577,36 грн (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

40.4. № 63813703 складає 15'600,87 грн із розрахунку: 4'361 кг (нестача з урахуванням норми природної втрати 1 %) X 3'577,36 грн (вартість 1 т вугілля з ПДВ).

Наявність у Позивача права на пред`явлення позову.

41. Суд дослідив у пункті 24 цього рішення, що вантажовідправник має право на пред`явлення до залізниці претензій чи позовів лише у випадку, якщо вантажоодержувач учинив переуступний напис на накладній. При чому оригінал такої накладної є єдиним документом, який підтверджує наявність права вимоги за позовом.

42. Потрібно відзначити, що поведінка Позивача стосовно представлення оригіналу накладної № 50638345 від 11.07.2019 є в певній мірі не послідовною. Під час первісного розгляду справи незважаючи на те, що суд ухвалою витребовував цю накладну, Позивач її так і не представив.

43. Після того, як Верховний Суд скасував судові рішення нижчих інстанцій та скерував справу на новий розгляд, Позивач представив у різні проміжки часу різні примірники накладної № 50638345 від 11.07.2019:

43.1. Копія накладної № 50638345 від 11.07.2019 (том 2, а. с. 119), подана до суду разом з поясненням від 01.09.2021 №408 – не містить переуступного напису, проте завірена представником АТ "ДТЕК Жовтнева ЦЗФ", графи 49, 51, 52 не заповнені.

43.2. Копія накладної № 50638345 від 11.07.2019 (том 2, а. с. 144), подана до суду разом з клопотанням від 29.09.2021 – не містить переуступного напису, не містить засвідчувального напису про відповідність оригіналу, графи 49, 51, 52 заповнені.

43.3. Оригінал накладної № 50638345 від 11.07.2019 (том 2, а. с. 161), поданий до суду разом із супровідним листом від 08.10.2021 № 482 – містить переуступний напис на користь АТ "ДТЕК Жовтнева ЦЗФ", графи 49, 51, 52 заповнені.

44. Враховуючи ту обставину, що в матеріалах справи наявний оригінал накладної, суд досліджує в першу чергу цей документ. Оскільки Позивач змінив своє найменування та зареєстрував його 01.03.2021 (пункт 4 цього рішення), а позов пред`явив до суду в 2019 році, то суд робить висновок, що переуступний напис на залізничній накладній № 50638345 від 11.07.2019 з`явився не лише після подання позову до суду, а й після того, як ухвалили свої рішення Господарський суд Львівської області та Західний апеляційний господарський суд у цій справі. Отже, при зверненні до суду Позивач не мав права на пред`явлення позову до Залізниці.

45. Зазначене, є достатньою та самостійною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, а тому суд не буде аналізувати інших обставин, зазначених у пункті 32.3 цього рішення.

IV. Судові витрати.

Розподіл витрат на оплату судового збору.

46. Відповідно до вимог статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, сплачений за подання позову, залишається за Позивачем.

47. Крім того, Відповідач оплатив судовий збір за подання:

47.1. Апеляційної скарги в розмірі 2'881,50 грн, про що свідчить платіжне доручення № 211 від 07.02.2020 (том 1, а. с. 110).

47.2. Касаційної скарги в розмірі 9'605,00 грн, про що свідчить платіжне доручення № 3467900 від 23.02.2021 (том 2, а. с. 32).

48. Потрібно звернути увагу, що відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання касаційної скарги на рішення господарського суду справляється судовий збір у розмірі 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Оскільки предметом позову є стягнення 72'212,59 грн, то на Позивача покладається судовий збір у розмірі 3'842,00 грн, сплачених Відповідачем за подання касаційної скарги.

Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 238, Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. В задоволенні позову відмовити повністю.

2. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Жовтнева ЦЗФ" (адреса: вулиця Красноармійська, будинок 1а, місто Білицьке, Донецька область, Україна, 85043; ідентифікаційний код 00176549) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" (адреса: 03150, місто Київ, вулиця Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) в особі регіональної філії "Львівська залізниця" (адреса: 79007, Львівська область, місто Львів, вулиця Гоголя, будинок 1; ідентифікаційний код 40081195) 6’ 723,50 грн відшкодування витрат на оплату судового збору за подання апеляційної та касаційної скарг.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції в порядку та строки, які визначені статтями 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено та підписано 01.11.2021.

Суддя Рим Т.Я.