Ухвала суду № 100733356, 28.10.2021, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

28.10.2021Справа № 910/8449/21

Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи

За позовом Громадської спілки "Український музичний альянс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА"

про виплату відрахувань (відсотків) у розмірі 3 605 389, 11 грн.

Представники:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Гутник І.В.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Громадська спілка "Український музичний альянс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" (далі-відповідач) про стягнення відрахувань (відсотків) у розмірі 1 064 824, 86 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 14.05.2020 по 05.02.2021 відповідач імпортував на митну територію України радіотелефони системи стільникового зв`язку (мобільні телефони) з кодом згідно з УКТЗЕД 8517 1200 00, планшетні комп`ютери з кодом згідно з УКТЗЕД 8471 3000 00, жорсткі диски з кодом згідно з УКТЗЕД 8471 7050 00, жорсткі диски з кодом згідно з УКТЗЕД 8471 7050 00, ноутбуки з оптичним приводом для CD/DVD-RW-дисків з кодом з УКТЗЕД 8471 3000 0, телевізори з функцією запису телевізійних програм з кодом згідно з УКТЗЕД 8528 та флеш-картки та карти пам`яті з кодом згідно з УКТЗЕД 8523 5110 00, які відповідно до постанови № 992 належать до переліку обладнання/матеріальних носіїв, із застосуванням яких у домашніх умовах можна здійснити відтворення творів і виконань, зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах, у зв`язку з чим у відповідача виник обов`язок зі сплати відрахування від вартості цих товарів уповноваженій організації колективного управління.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 01.07.2021. Зокрема, клопотання Громадської спілки "Український музичний альянс" про витребування доказів задоволено. Зобов`язано Державну митну службу України у строк до 29.06.2021 надати суду відомості про факти митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА товарів, визначених додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, ввезених Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" на митну територію України у митному режимі імпорту у період з 14.05.2020 року по 05.02.2021 року.

14.06.2021 до суду від Державної митної служби України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2021 (надіслані на електронну пошту суду, з накладенням ЕЦП).

23.06.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання, в якому просить суд надати додатковий час на підготовку відзиву у даній справі, оскільки відповідач 08.06.2021 отримав поштою ухвалу суду від 31.05.2021, проте не отримав позовну заяву та ознайомився з матеріалами справи в приміщенні суду 15.06.2021.

01.07.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав заяву про відмову від надання відповідей на поставлені позивачем запитання в порядку ст. 90 ГПК України.

Також, 01.07.2021 відповідач подав до суду клопотання про визнання подання позову зловживанням правом на позов та залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України, а також вирішення питання про залишення позову без руху, оскільки не дотримано приписи ст. 162 ГПК України.

У судовому засіданні 01.07.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 12.08.2021.

05.07.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому, зокрема зазначає, що позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б підтверджували обставини здійснення відповідачем імпорту обладнання, з якого здійснюється сплата збору, а також не доведено факт можливості відтворення творів та/або виконань зафіксованих у фонограмах і (або) відеограмах за допомогою продукції відповідача. Крім того, у відзиві відповідач просить суд поновити строк на подання відзиву у даній справі; зобов`язати Громадську спілку "Український музичний альянс" надати відповіді у формі заяви свідки відповідно до ст.ст. 89, 90 ГПК України на запитання відповідача наведені у відзиві; встановити відповідачу додатковий строк на подання пояснень/заперечень, а також відповідей на адвокатські запити відповідача.

28.07.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про приєднання доказів та витребування доказів, в якому просить суд поновити строк на подання такого клопотання до суду, приєднати до матеріалів справи листи від ДМСУ України та від позивача, а також витребувати у Державної митної служби України та Громадської спілки "Український музичний альянс" відомості Державної митної служби України, на які Громадська спілка "Український музичний альянс" посилається на аркуші 5 позовної заяви від 20.05.2021 у справі № 910/8449/21.

09.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про визнання доказів недопустимими та виключення з числа доказів відомостей ДМС України, витребування у ДМС України відомостей відповідно до ухвали суду, встановлення додаткового строку на подання пояснень та документів, в якому просить суд визнати неналежним, недопустимим доказом відомості Державної митної служби України у вигляді таблиці Excel назва файлу « 25274129.xls» щодо імпорту Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" товарів на митну територію України у митному режимі імпорту у період з 14.05.2020 року по 05.02.2021 року та виключити їх з числа доказів; витребувати у Державної митної служби України належним чином оформлені відомості Державної митної служби України, витребувані відповідно до ухвали суду від 31.05.2011 у даній справі; встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" додатковий строк на менше 1 місяця для подання пояснень/заперечень на відомості, що будуть надані Державною митною службою України.

Також, 09.08.2021 відповідач подав до суду заяву про зупинення провадження у даній справі, в якій просить суд поновити строк на подання такої заяви та зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/7679/20.

11.08.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про зобов`язання позивача надати відповіді на запитання в порядку ст. 90 ГПК України з підтверджуючими доказами.

12.08.2021 позивач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, відповідно до якого, у зв`язку з значним обсягом інформації наданої Державною митною службою України, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити підготовче провадження на 30 днів.

У судовому засіданні 12.08.2021, розглянувши клопотання відповідача про визнання подання позову зловживанням правом на позов та залишення позову без розгляду на підставі ч. 3 ст. 43 ГПК України, а також вирішення питання про залишення позову без руху, з підстав недотримання приписів ст. 162 ГПК України, суд відмовив у його задоволенні, оскільки дослідивши матеріали позовної заяви Громадської спілки "Український музичний альянс", судом не було встановлено підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження у справі, встановлені Господарським процесуальним кодексом України, у зв`язку з чим було відкрито провадження у даній справі.

Крім того, суд зазначає, що частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України визначено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об`єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи, або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

При цьому, відповідно до приписів ч. 1 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право, зокрема подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

Суд зазначає, що не подання, на думку відповідача, позивачем доказів на підтвердження заявлених вимог, не свідчить про зловживання позивачем процесуальними правами, оскільки процесуальним законодавством передбачено право учасника справі у разі неможливості самостійно надати докази подати клопотання про витребування доказів судом, що й було здійснено позивачем.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до приписів ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Також, у судовому засіданні 12.08.2021 відкладено розгляд справи на 09.09.2021.

08.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав клопотання про призначення судової експертизи, в якому просить суд призначити у даній справі судову експертизу комп`ютерної техніки та програмних продуктів, проведення якої доручити Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз Міністерства юстиції України.

Також, 08.09.2021 відповідач подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, зобов`язання позивача добросовісно користуватись процесуальними правами та встановлення строку на подання доказів, додаткових пояснень та клопотань.

У судовому засіданні 09.09.2021, розглянувши подані відповідачем клопотання про витребування доказів, суд відмовив у їх задоволенні, оскільки Державною митною службою України на виконання вимог ухвали суду від 31.05.2021 були надані відомості про факти митного оформлення Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА товарів, визначених додатком до постанови Кабінету Міністрів України № 992 від 27.06.2003 року, ввезених Товариством з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" на митну територію України у митному режимі імпорту у період з 14.05.2020 року по 05.02.2021 року.

Крім того, згідно із ст.7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".

За змістом п.12 ст.1 Закону України "Про електронні довірчі послуги", електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис.

Отже, з урахуванням вище наведеного, документи, які надсилаються електронною поштою мають бути скріплені електронним цифровим підписом.

Суд зазначає, що відповідні відомості щодо митного оформлення обладнання та матеріальних носіїв були надіслані Державною митною службою України супровідним листом № 08-4/19-02-04/8.19/6018 від 14.06.2021 через електронну пошту та скріплені електронним цифровим підписом, а тому прийняті судом до розгляду.

При цьому, суд звертає увагу на обсяг наданої Державною митною службою України інформації.

Суд також зазначає, що вказані відомості були витребувані судом за клопотанням позивача, оскільки Державною митною службою України було відмовлено позивачу у наданні інформації щодо митного оформлення відповідачем обладнання/матеріальних носіїв.

Також, у судовому засіданні 09.09.2021 відкладено розгляд справи на 30.09.2021.

29.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав відзив на заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якому, зокрема зазначає, що позивачем неправильно здійснено розрахунок суми відрахувань, а також просить суд встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" додатковий строк на подання пояснень та додаткових доказів у даній справі до 21.10.2021.

Також, 29.09.2021 відповідач подав до суду додаткові пояснення щодо клопотання про зупинення провадження.

Крім того, 29.09.2021 відповідач подав до суду уточнююче клопотання про призначення судової експертизи, в якому з урахуванням заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог наводить уточнені питання, які необхідно поставити на вирішення експерта, у разі призначення експертизи комп`ютерної техніки та програмних продуктів.

29.09.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав відповідь на відзив, в якій, зокрема зазначає, що на відповідача, як імпортера обладнання і матеріальних носіїв, окрім обов`язку сплати відрахувань, покладено обов`язок надати інформацію про ввезення цих товарів на митну територію України. Також, позивачем надано відповіді на поставлені відповідачем питання в порядку ст. 90 ГПК України.

Крім того, разом з відповіддю на відзив, позивачем подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" на користь Громадської спілки "Український музичний альянс" 3 605 389, 11 грн відрахувань.

У судовому засіданні 30.09.2021, розглянувши подану позивачем заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Частиною 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження;

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Враховуючи наведене, суд визнає подану заяву такою, що відповідає вимогам ст. 46 ГПК України у зв`язку з чим приймає її до розгляду.

За таких обставин, суд розглядає справу, виходячи з нової ціни позову, а саме стягнення відрахувань (відсотків) у розмірі 3 605 389, 11 грн.

Також, у судовому засіданні 30.09.2021 відкладено розгляд справи на 28.10.2021.

25.10.2021 через відділ автоматизованого документообігу суду відповідач подав заперечення на відповідь на відзив, в яких, зокрема зазначає, що позивачем не доведено можливість здійснення відтворення за допомогою обладнання імпортованого відповідачем. Крім того, відповідач просить суд встановити йому додатковий строк для подання відповідей на адвокатські запити та інші документи - не менше одного місяця, а також зобов`язати Громадську спілку "Український музичний альянс" надати вичерпні відповіді разом з підтверджуючими доказами на запитання № 2-4, що поставлені у п. 3 прохальної частини відзиву Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" на позов у даній справі.

27.10.2021 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про приєднання доказів, в якому просить суд поновити строк на подання доказів та приєднати до матеріалів справи докази.

Також, 27.10.2021 відповідач подав до суду додаткові пояснення щодо клопотання про зупинення провадження, в якому повторно просить суд зупинити провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/7679/20.

Крім того, 27.10.2021 відповідач подав до суду клопотання про постановлення окремої ухвали, в якому просить суд постановити окрему ухвалу щодо Державної митної служби України та надати Державній митній службі України вказівки перевірити обставини дотримання, збереження конфіденційної інформації щодо відповідача та притягнути до відповідальності осіб, винних у розголошенні такої інформації.

У це судове засідання представник позивача не з`явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується телефонограмою від 05.10.2021, яка прийнята представником позивача - адвокатом Лавриненко К.Л., повноваження якої підтверджуються довіреністю б/н від 01.01.2021.

Дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов`язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.

Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зазначає, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов`язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з`явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов`язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з`явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.

Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом.

Аналогічного висновку, щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України дійшов Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 року у справі №910/23344/17, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 12.12.2019 у справі № 910/2722/19.

Тобто, у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами статей 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

Разом з тим частина 4 статті 202, пункт 4 частини 1 статті 226 ГПК України не передбачають вимоги про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Судом встановлено, що представник позивача у підготовче засідання, призначене на 30.09.2021 також не з`явився, причини неявки суду не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується розпискою про відкладення розгляду справу.

Суд зазначає, що неявка представника позивача перешкоджає з`ясуванню всіх обставин справи, всебічному та об`єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі, з`ясуванню питання щодо підтримання заявлених позовних вимог та питань, визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, зокрема щодо призначення експертизи у даній справі, а також прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.

Оскільки у даній справі позивач не подав до суду ані заяву про розгляд справи за його відсутності, ані повідомив про неявку та про поважність причини такої неявки, то у суду відсутня передбачена процесуальним законом можливість розгляду позовних вимог (частина четверта статті 202 ГПК України).

Суд зазначає, що неподання позивачем в підготовчому засіданні до суду заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення про неявку і поважність її причини зумовлює залишення позову без розгляду.

Аналогічна правова позиція щодо застосування приписів частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 у справі №910/8816/19.

Приймаючи до уваги, що саме позивач ініціював даний судовий процес, однак двічі не з`явився в судові засідання 30.09.2021 та 28.10.2021 та не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, враховуючи що його нез`явлення перешкоджає вирішенню спору, суд залишає позов Громадської спілки "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" про виплату відрахувань (відсотків) у розмірі 3 605 389, 11 грн. без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

Отже, у даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв`язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.

Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Позов Громадської спілки "Український музичний альянс" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Підприємство з іноземними інвестиціями "АСБІС-УКРАЇНА" про виплату відрахувань (відсотків) у розмірі 3 605 389, 11 грн. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 01.11.2021.

Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя С.О. Щербаков