Рішення № 100732968, 26.10.2021, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" жовтня 2021 р. м. Ужгород Справа № 907/827/20

Господарський суд Закарпатської області у складі:

головуючого судді Ушак І.Г.

за участю секретаря судового засідання Оуаді С.Л.,

розглянув у відкритому судовому засіданні дану справу

за позовом Державної екологічної інспекції у Закарпатській області, м. Ужгород (далі – позивач, інспекція)

до державного підприємства «Великоберезнянське лісове господарство», смт. Великий Березний Закарпатської області (далі – відповідач, підприємство)

про стягнення шкоди заподіяної лісу на суму 940524,08 грн.,

представники:

позивача – Пеняк Н.М., самопредставництво;

відповідача - не з`явився (належним чином повідомлений),

Позивач звернувся до суду з наведеними вимогами, які обґрунтовує тим, що за результатами планової перевірки інспекцією у держлісфонді підприємства та у межах території та об`єктів природно-заповідного фонду підприємства відповідача встановлено, що останнім при веденні лісового господарства не дотримано вимог природоохоронного законодавства щодо охорони, захисту, використання та відтворення лісів, внаслідок чого природним ресурсам завдана шкода на суму 940524,08 грн.

Ухвалою суду від 17.12.2020 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам встановлено строки для надання суду та іншим учасникам заяв по суті справи: відповідачу - відзиву на позов, позивачу - відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 27.01.21 підготовче засідання було відкладено 23.02.21 за клопотанням уповноваженого представника відповідача - адвоката Шаранича С.С., а також роз`яснено останньому, в порядку ст. 42 ГПК України, реалізацію його процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи із зняттям необхідних фотокопій.

Зазначена ухвала одержана відповідачем 2.02.21, однак до дати наступного підготовчого засідання - 23.02.21р. ні відповідачем, ні його уповноваженим представником - адвокатом Шараничом С.С. не було реалізовано право на ознайомлення з матеріалами справи, натомість подано повторне клопотання про ознайомлення. Суд відреагував на зазначене повторне клопотання представника відповідача листом від 01.03.21р., яким повторно роз`яснив адвокату Шараничу С.С., порядок реалізації його процесуального права на ознайомлення з матеріалами справи із зняттям необхідних фотокопій. Як вбачається з матеріалів справи, зокрема, - з повідомлення про вручення зазначеного листа адвокату Шараничу С.С. такий лист був отриманий 09.03.21р., однак, останнім не було реалізовано його право на ознайомлення з матеріалами даної справи.

Призначені судом засідання у підготовчому провадженні (23.02.21, 30.03.21) не відбулися з причин, що не залежали від сторін, про що зазначено в ухвалах суду від 1.03.21, від 30.03.21 та останньою ухвалою призначено підготовче засідання на 28.04.21.

Ухвалою суду від 28.04.21 за клопотанням представника відповідача через його зайнятість в іншому провадженні було відкладено підготовче засідання на 21.05.21.

У підготовчому засіданні суду, яке відбулося 21.05.21 та в якому відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника, судом констатувавши, що підготовче провадження в даній справі триває понад п`ять місяців, відповідачем не надано суду відзиву на позов, не дивлячись на надані судом можливості для цього, закрито підготовче провадження у справі та призначено таку до судового розгляду у судовому засіданні на 21.07.21.

До початку зазначеного засідання від відповідача надійшли заява про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, вирішення яких через відсутність доказів їх надіслання позивачу суд відклав, запропонувавши відповідачу надіслати такі позивачу, а останньому - належним чином відреагувати на заяву та клопотання. У зв`язку з наведеним постановлено ухвалу від 21.07.21 про відкладення судового засідання на 16.09.21, яке не відбулося через хворобу судді.

Ухвалою суду від 20.09.21 судове засідання з розгляду справи по суті призначено на 26.10.21.

Відповідач не забезпечив участі уповноваженого представника у судовому засіданні, надіславши клопотання про відкладення судового розгляду, посилаючись на участь представника відповідача адвоката Шаранича С.С. в іншому судовому процесі. Відповідач не надав також доказів надіслання позивачу копій заяви про повернення на стадію підготовчого провадження та клопотання про призначення судової інженерно-екологічної експертизи, у зв`язку з чим за змістом приписів ст. 80, 169, 170 ГПК України суд повертає без розгляду зазначені заяву та клопотання.

Щодо клопотання відповідача про відкладення судового засідання, то суд виходить з такого.

Представник позивача наполягає на судовому розгляді справи у даному засіданні з огляду на тривалість її провадження, відсутність письмової позиції відповідача по суті позовних вимог не дивлячись на надані судом можливості для подання такої, оскільки розгляд справи за клопотання відповідача неодноразово відкладався, відсутністю поважних причин для відкладення даного судового засідання.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГПК України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Згідно з ч.2 ст.202 ГПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

Клопотання заявника про відкладення розгляду справи мотивоване тим, що його представник бере участь у розгляді справи № 303/7588/20 у Мукачівському міськрайонному Закарпатської області, що унеможливлює явку останнього до господарського суду Закарпатської області та участі у судовому розгляді даної справи.

За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст. 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 27.04.2000 року у справі “Фрідлендер проти Франції”, рішення ЄСПЛ від 08.11.2005 року у справі “Смірнова проти України”). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення ЄСПЛ від 30.11.2006 року у справі “Красношапка проти України”).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Дане судове провадження відкрито 17.12.2020 та триває на протязі значного часу, разом з тим, відповідачем не надано письмового відзиву на позов, за клопотанням його представника неодноразово відкладалися засідання суду, в т.ч. через участь такого в інших судових процесах (ухвала суду від 27.01.21, 28.04.21).

За приписами ч.ч. 1,2 ст. 178 ГПК України відповідач у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження у справі, має право надіслати: суду - відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову; позивачу, іншим відповідачам, а також третім особам - копію відзиву та доданих до нього документів. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд виходить з того, що основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для відкладення розгляду справи.

Виходячи з наведеного у клопотанні заявника, причиною неявки до суду представника відповідача втретє є надання переваги участі у розгляді іншої справи. За фактичних обставин даної справи, суд, констатує, що заявник не позбавлений права на представлення його інтересів у господарському суді у даній справі іншим представником чи в порядку самопредставництва, тому наведені у клопотанні причини неявки представника відповідача у судове засідання не можуть бути визнані поважними.

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Враховуючи все наведене вище, суд вирішив відмовити у задоволенні клопотання заявника про відкладення розгляду справи.

Оскільки відповідач не скористався правом подати відзив на позов, справа вирішується за наявними матеріалами

Представник позивача у ході судового розгляду справи наполягає на задоволенні позовних вимог, посилаючись на долучені до матеріалів справи документи, просить стягнути суму 940524,08 грн. до відповідних місцевих бюджетів територіальних громад, де розташовані лісництва відповідача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у ході судового розгляду, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, керуючись законом, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

При цьому, суд виходив з наступного.

За результатами планової перевірки - заходу державного нагляду (контролю) дотримання вимог природоохоронного законодавства ДП "Великоберезнянське лісове господарство", - яка проводилася у серпні 2019р. посадовими особами інспекції у присутності керівника відповідача та лісничих В.Березнянського, Костринського, Жорнавського, Волосянківського, Лютянського, Чорноголівського, Бистрицького та Білоберезівського лісництв, складено акт щодо додержання відповідачем вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 314/06 від 16.08.2019.

У ході перевірки інспекцією встановлено, що підприємством відповідача - постійним лісокористувачем - при розробці рубок на території зазначених вище лісництв пошкоджено дерева до ступеню припинення росту, пошкоджено природний підріст віком до 5-ти років, здійснено незаконну рубку дерев, очистку місць рубок проведено з порушенням вимог лісорубного квитка, що є порушенням приписів Лісового кодексу України та чим нанесена шкода природним ресурсам на суму 940524,08 грн.

Зазначений акт не підписаний представниками відповідача, містить примітку останнього від 16.08.2019 про необхідність надання терміну для ознайомлення з актом з огляду на значний об`єм даних у ньому.

Доказів оскарження акту перевірки матеріали справи не містять, такі дані не надавалися також у ході судового розгляду даної справи.

До матеріалів справи долучено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу відповідачем, та розрахунок розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства в межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду відповідача, що проведені на підставі зазначеного акту планової перевірки від 16.08.2019, постанови КМ України від 23.07.2008 № 665 “Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної лісу”, постанови КМ України від 24.07.2013 «Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд»

Розмір заподіяної шкоди за розрахунками проведеними відповідно до методик (такс) затверджених зазначеними урядовими постановами становить відповідно 887724,58 грн. та 52799,50 грн. (загальна сума 940524,08 грн.) Доказів оскарження чи заперечення розрахунків шкоди суду не надано.

Претензіями №№ 23/06/19, 24/06/19 від 21.08.2019 надісланими позивачем запропоновано відповідачу відшкодувати завдані збитки відповідно до долучених розрахунків, перерахувавши зазначені суми до місцевих бюджетів, квитанції про оплату – надати інспекції.

Відповідачем збитки не відшкодовано, що послугувало підставою звернення позивача до суду з даним позовом. У ході судового розгляду справи наведені обставини не спростовані відповідачем.

Вирішуючи даний спір суд керується таким.

Відповідно до ст. 13 Конституції України, земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах України є об`єктами права власності Українського народу.

Відповідно до ст. 5 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і невикористовувані в економіці в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Особливій державній охороні підлягають території та об`єкти природно-заповідного фонду України й інші території та об`єкти, визначені відповідно до законодавства України.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про природо-заповідний фонд України", який згідно наведеного у його преамбулі, визначає правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів, охорона територій та об`єктів природно-заповідного фонду інших категорій покладається на підприємства, установи та організації, у віданні яких вони перебувають. У разі необхідності їх охорона може покладатися на служби державної охорони розташованих поблизу природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків та регіональних ландшафтних парків.

Відповідно до ст. 16, 17 Лісового кодексу України право користування лісами здійснюється в порядку , зокрема, постійного користування лісами; у постійне користування ліси на землях державної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим державним лісогосподарським підприємствам, яким є відповідач у справі - ДП “Великоберезнянське лісове господарство” . Відповідно до ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають, зокрема, право самостійно господарювати в лісах; виключне право на заготівлю деревини.

Відповідно до частини 2 зазначеної статті на постійних лісокористувачів покладено обов`язки забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів, ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення,

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, лісокористувачі здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України, організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Відповідальність за порушення лісового законодавства з п. 5 ч. 2 ст. 105 Лісового кодексу України, несуть особи, винні у порушенні строків лісовідновлення та інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Відповідно до ст. 107 цього Кодексу, підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

У даному випадку лісопорушення виявлено в лісовому фонді ДП “Великоберезнянське лісове господарство” та у межах територій та обєктів природно-заповідного фонду ДП “Великоберезнянське лісове господарство”.

За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України, організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема, від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Отже, виходячи зі змісту наведених положень ст.ст. 19, 64, 86, 105, 107 Лісового кодексу України, ДП “Великоберезнянське ЛГ”, як постійний лісокористувач, має нести відповідальність за порушення вимог щодо ведення лісового господарства, зокрема, за незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок на підвідомчій відповідачу території.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду унормовані статтею 1166 Цивільного кодексу України. За приписами вказаної норми, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як неправомірність поведінки особи; вина завдавача шкоди; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Шкода, заподіяна лісу, відповідно до вимог чинного законодавства, підлягає відшкодуванню до спеціального фонду охорони навколишнього природного середовища місцевих бюджетів і використовуються для відтворення лісів, підвищення їх продуктивності, проведення лісогосподарських заходів та утримання лісів у належному санітарному стані.

За фактичних обставин справи, що доведені позивачем та не спростовані відповідачем у ході судового розгляду та на підставі наведених приписів приписів природоохоронного законодавства, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача шкоди заподіяної лісу на загальну суму 940524,08 грн. є правомірними та підлягають задоволенню судом.

За приписами ст. 29, 69-1 Бюджетного Кодексу України грошові стягнення за шкоду заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності зараховуються до Державного бюджету України та місцевих бюджетів, тому зазначену суму відповідно до заяви позивача належить стягнути до відповідних місцевих бюджетів територіальних громад, де розташовані лісництва відповідача, у яких виявлено порушення.

За змістом ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати сплачені позивачем за розгляд даної справи належить відшкодувати за рахунок відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 73- 79, 86, 129, 210, 220, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства “Великоберезнянське лісове господарство” (89000, Закарпатська область, смт. Великий Березний, вул. Рибарська, 18, код ЄДРПОУ 22114543):

а/ на користь:

- Ставненської територіальної громади (89014, Закарпатська область, Ужгородський р-н, с. Ставне, буд. 253, код ЄДРПОУ: 04350990) на рахунок ГУК у Зак. обл/Ставненська тг/ - 24331,50 грн., р/р UА478999980333189331000007397;

- Костринської територіальної громади (89022, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Кострино, буд. 47, код ЄДРПОУ: 04350926) на рахунок ГУК у Зак. обл/Костринська тг/ - 24907,85 грн., р/р UА728999980333149331000007395;

- Великоберезнянської територіальної громади (89000, Закарпатська область, Ужгородський район, смт Великий Березний, вул. Шевченка, буд. 12, код ЄДРПОУ: 04351127 ) на рахунок ГУК у Зак. обл/Великоберезнянська тг/ - 220316,40 грн., р/р UА978999980333109331000007393;

- Дубриницько-Малоберезнянської територіальної громади (89210, Закарпатська область, Ужгородський район, с. Дубриничі, вул. Центральна, буд. 108, код ЄДРПОУ 43792752) на рахунок ГУК у Зак. обл/ Дубриницько-Малоберезнянська тг/ - 670968,33 грн., р/р UА288999980333129331000007441

Назва банку одержувача: Казначейство України (ел. адм. подат.)

Код платежу: 24062100;

код ЄДРПОУ: 37975895;

б/ на користь Державної екологічної інспекції в Закарпатській області ( 88018, м. Ужгород, вул. Швабська, 14, код ЄДРПОУ 38015668) у відшкодування сплаченого судового збору - суму 14107,86 грн. ( чотирнадцять тисяч сто сім грн. 86 коп.)

Відповідно до приписів ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України. Повний текст рішення складено 02.11.2021

Суддя Ушак І.Г.