Рішення № 100732785, 02.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021м. ДніпроСправа № 904/6643/21

за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ", м. Дніпро

до Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі представників сторін

ПРОЦЕДУРА:

Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "ДНІПРОГАЗ" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом до Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" просить суд стягнути заборгованість у розмірі 1 181 249, 48 грн, з яких заборгованість за договором - 1 149 533, 84 грн, інфляційні втрати - 4 803, 19 грн, пеня - 22 414, 16 грн, 3 % річних - 4 498, 29 грн.

Ухвалою суду від 27.07.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/6643/21. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-тиденний строк з дня отримання даної ухвали.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Оскільки на дату спливу встановленого законом шістдесятиденного строку для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження у суду були відсутніми відомості стосовно належного повідомлення відповідача про розгляд даної справи та можливість подання до суду заяв по суті справи, судом застосовано принцип розумного строку тривалості провадження для надання можливості обом учасникам справи скористатись своїми процесуальними правами, що є необхідним заходом дотримання таких засад господарського судочинства як змагальність сторін та рівність учасників процесу під час розгляду даної справи. Наведене відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практиці Європейського суду з прав людини, які згідно з приписами статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами при розгляді справ як джерело права.

Як вбачається з наявного у матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 27.07.2021 була отримана уповноваженим представником до Комунального підприємства "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради" 10.08.2021.

Отже, відповідач повинен був подати відзив на позов не пізніше 25.08.2021, останнім днем надходження якого до суду, з урахуванням нормативних строків пересилання місцевої рекомендованої поштової кореспонденції, є 31.08.2021.

Відповідач, належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи, відзиву на позов у встановлений судом строк не надав.

Таким чином, суд доходить висновку, що відповідач не скористався своїми процесуальними правами. Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов типового договору розподілу природного газу (заява-приєднання № 09420URALJAT016 від 01.01.2016) щодо своєчасної оплати поставленого природного газу.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ

01.01.2016 Комунальним підприємством "ДНІПРОТЕПЛОЕНЕРГО" Дніпропетровської обласної ради", як споживачем, було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 09420URALJAT016.

Типовий договір розподілу природного газу затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі – НКРЕКП), від 30.09.2015 № 2498 (далі – договір).

Пунктом 1.1 типового договору визначено, що цей договір є публічним, регламентує порядок та умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи.

Відповідно до пункт 1.3 типового договору, цей договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог ст.ст. 633, 634, 641 та 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовим) який є невід`ємною частиною цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунку оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу.

Таким чином, підписавши заву-приєднання відповідач приєднався до умов типового договору розподілу природного газу.

За цим договором оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, що визначені цим договором (пункт 2.1 типового договору).

Пунктом 6.1 договору передбачено, що оплата вартості послуг Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за потужність (абонентська плата), з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.

Тариф, встановлений згідно з пунктом 6.1 цього розділу, є обов`язковим для сторін з дати набрання чинності постановою Регулятора щодо його встановлення.

До встановлення тарифів на послуги розподілу природного газу, виходячи з величини приєднаної потужності об`єкта споживача відповідно до Кодексу газорозподільних систем, оплата послуг здійснюється за тарифами, встановленими Регулятором для Оператора ГРМ, за фізичний обсяг розподілу природного газу (п. 6.2 договору).

Розрахунковим періодом є календарний місяць (пункт 6.4 типового договору).

Пунктом 6.6 типового договору, визначено, що оплата вартості послуги з розподілу природного газу здійснюється споживачем, який не є побутовим, на умовах попередньої оплати до початку розрахункового періоду на підставі рахунку оператора ГРМ. Остаточний розрахунок за надані у звітному місяці послуги проводиться споживачем до десятого числа місяця, наступного за звітним, відповідно до акта наданих послуг та з урахуванням раніше перерахованих коштів.

Згідно пункту 6.8 типового договору, надання оператором ГРМ послуги з розподілу природного газу споживачу, що не є побутовим, має підтверджуватись підписаним між сторонами актом надання послуг, що оформлюється відповідно до вимог кодексу газорозподільчих систем.

Відповідно до пункту 7.2 договору Оператор ГРМ має право отримувати від Споживача оплату за цим договором.

Споживач за умовами пункту 7.4 договору зобов`язується здійснювати розрахунки в розмірі, строки та порядку, визначені цим договором.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

Цей договір укладається на невизначений строк (пункт 12.1 договору).

Позивачем надано додаток 4, в якому зазначено розрахунок втрат і витрат природного газу та перелік точок комерційного обліку споживача.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період березень – червень 2021 року було надано послуги з розподілу природного газу в обсязі на загальну суму 1 128 437, 20 грн, що підтверджується актами наданих послуг №№ ДНГ81006806 від 31.03.2021, ДНГ81008873 від 30.04.2021, ДНГ81010986 від 31.05.2021, ДНГ81013463 від 30.06.2021.

Крім того, за підсумками грудня 2020 позивачем встановлено перевищення фактичного обсягу використання потужності над обсягом замовленої річної потужності, що призвело до нарахування вартості перевищення на суму 21 096, 64 грн про, що було складено акт № ДНГ80026509 від 31.12.2020, який підписаний відповідачем без зауважень.

В односторонньому порядку позивачем був підписаний акт звіряння взаємних розрахунків за період грудень 2020 року – травень 2021 року.

Позивач зазначає, що відповідач належним чином не виконав свої зобов`язання з оплати наданих послуг з розподілу природного газу у період березень – червень 2021 року, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 1 149 533, 84 грн (з урахуванням нарахування вартості перевищення). Крім суми основного боргу за надані послуги в розмірі 1 149 533, 84 грн, позивач також просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати у розмірі 4 803, 19 грн, пеню у розмірі 22 414, 16 грн та 3 % річних у розмірі 4 498, 29 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки.

Щодо суми основного боргу

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписом статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на умови пункту 6.6 договору строк виконання зобов`язання з оплати поставленого природного газу є таким, що настав:

за актом № ДНГ80026509 від 31.12.2020 - 11.01.2021 (оскільки останнім днем строку оплати є неділя (10.01.2021) – вихідний день);

за актом № ДНГ81006806 від 31.03.2021 – 12.04.2021 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (10.04.2021) – вихідний день);

за актом № ДНГ81008873 від 30.04.2021 – 10.05.2021;

за актом № ДНГ81010986 від 31.05.2021 – 10.06.2021;

за актом № ДНГ81013463 від 30.06.2021 – 12.07.2021 (оскільки останнім днем строку оплати є субота (10.07.2021) – вихідний день);

В установлений договором строк зобов`язання в частини повної оплати поставленого природного газу відповідачем виконані не були.

За змістом загальних положень щодо виконання зобов`язань, встановлених статтею 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Положення аналогічного змісту закріплені в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України ).

Таким чином, заявлена позивачем вимога про стягнення основного боргу в розмірі 1 149 533, 84 грн є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо суми пені

Відповідно до положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (пенею, штрафом) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.2 договору передбачено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеня у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми прострочення платежу за кожен день прострочення платежу.

Нарахування пені здійснюється починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку здійснення оплати за цим договором.

У зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості наданих послуг з розподілу природного газу в період з березня 2021 по червень 2021 року позивач заявив вимогу про стягнення пені у розмірі 22 414, 16 грн, з яких: за період з 11.04.2021 по 14.07.2021 у розмірі 10 936, 57 грн, за період з 11.05.2021 по 14.07.2021 у розмірі 7 535, 79 грн, за період з 11.06.2021 по 14.07.2021 у розмірі 3 941, 80 грн.

Враховуючи те, що факт порушення зобов`язання підтверджений належними та достатніми доказами, а також враховуючи, що сторони у договорі передбачили стягнення пені у разі прострочення сплати виконаних робіт, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення пені.

Однак, перевіривши розрахунок пені, суд зазначає, що він є невірним. Позивачем неправильно обрано період нарахування:

за актом № ДНГ81006806 від 31.03.2021 нарахування пені розпочинається з 13.04.2021, оскільки останнім днем оплати є 12.04.2021.

Після здійсненого судом перерахунку пені за період з 13.04.2021 по 14.07.2021 сума пені становить 10 735, 61 грн. Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 22 213, 20 грн. У позовних вимогах про стягнення пені у розмірі 200, 96 грн слід відмовити.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 5 статті 694 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Договором купівлі-продажу може бути передбачений обов`язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем.

Позивач заявив вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 4 498, 29 грн з яких за період з 11.04.2021 по 14.07.2021 у розмірі 2 202, 77 грн, за період з 11.05.2021 по 14.07.2021 у розмірі 1 507, 16 грн, за період з 11.06.2021 по 14.07.2021 у розмірі 788, 36 грн та інфляційних втрат у загальному розмірі 4 803, 19 грн, за період травень-червень 2021 року в розмірі 4 238, 97 грн, червень 2021 року в розмірі 564, 22 грн.

Здійсненням перевірки розрахунку 3% річних судом встановлено, що він виконаний не правильно, а саме при розрахунку позивачем використано неправильні початкові дати періодів нарахування на заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу.

За приписом частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем при здійсненні розрахунку 3% річних не враховано наведених вище положень Цивільного кодексу України щодо порядку перебігу строків, у зв`язку з чим помилково визначено кінцеві дати виконання відповідачем грошових зобов`язань та початкові дати періодів нарахування 3% річних на заборгованість за необліковану електричну енергію.

Після здійсненого судом перерахунку 3% річних за період з 13.04.2021 по 14.07.2021 складають 2 156, 40 грн. Таким чином, позовні вимоги в цій частині позову підлягають частковому задоволенню в розмірі 4 451, 92 грн. У позовних вимогах про стягнення 3% річних у розмірі 46, 37 грн слід відмовити.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат, суд встановив, що він є арифметично неточним. Однак, оскільки заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума інфляційних втрат знаходиться у межах здійсненого судом перерахунку, то вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню у повному обсязі в розмірі 4 803, 19 грн.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам у розмірі 17 756, 41 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» Дніпропетровської обласної ради (49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7; ідентифікаційний код 30982775) на користь Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Дніпрогаз» (49101, м. Дніпро, вул. О. Кониського, 5; ідентифікаційний код 20262860) основний борг у розмірі 1 149 533, 84 грн, 3 % річних у розмірі 4 451, 92 грн, інфляційні втрати у розмірі 4 803, 19 грн, пеню у розмірі 22 213, 20 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 756, 41 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 200, 96 грн та 3 % річних у розмірі 46, 37 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко