Рішення № 100732724, 02.11.2021, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2021р. Справа № 904/3328/21За позовом: Криворізької міської ради , м. Кривий Ріг

До: Корпорації «Промбудіндустрія», м. Кривий Ріг

Про: стягнення 142 775, 22 грн.

Суддя Васильєв О.Ю.

ПРЕДСТАВНИКИ : не викликалися

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада (позивач) звернувся з позовом до Корпорації «Промбудіндустрія» (відповідач) про стягнення 142 775, 22 грн. (в т.ч.: 120 807, 75 грн. - основна заборгованість та 21 967, 47 грн. - пеня) заборгованості з орендної плати за землю за договором оренди земельної ділянки від 23.02.2010р. (укладеним між сторонами) за період з 01.01.18р. по 31.12.20р.

Ухвалою суду від 05.04.21р. було відкрите провадження у справі №904/3328/21 за правилами спрощеного позовного провадження, встановленими ГПК України, без призначення судового засідання та виклику сторін - за наявними у ній матеріалами. Копії цієї ухвали були своєчасно направлені на адреси позивача та відповідача 14.05.21р. від органів зв`язку надійшло повідомлення про повернення поштового відправлення ( копії ухвали суду ) , направленого на адресу відповідача , з посиланням «За закінченням терміну зберігання». 15.06.21р. судом отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань , відповідно до якого місцезнаходженням відповідача є: 50051, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 3, кімната 3. Ухвалою суду від 15.06.21р. повторно направлено на юридичну адресу Корпорації «Промбудіндустрія» (50051, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 3, кімната 3) копію ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2021 року у справі №904/3328/21. Але і це поштове відправлення повернулося на адресу суду 01.07.21 р. з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» .

Корпорація «Промбудіндустрія» (відповідач) своїм правом на подання до суду відзиву на позов, не скористався, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням направленим на адресу відповідача ( зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб –підприємців та громадських формувань станом на 15.06.21р., а.с.103-106) та повернутим органами зв`язку з посиланням «адресат відсутній за вказаною адресою» ( а.с. 110-115).

За визначенням п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у раз неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Суд враховує висновок Верховного суду, викладений у постанові від 25.06.2018 у справі № 904/9904/17: у разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Передбачене ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S. A. v. Spain) від 07.07.1989).

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З урахуванням вищенаведених обставин, суд дійшов висновку щодо належного повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду цієї справи та необхідність надання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до вимог ст.248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку , але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. Законом не надано право судді продовжити цей строк ( встановлений законом ). Однак, господарським судом під час розгляду даної справи враховано, що на підставі рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10.03.2020 та відповідно до положень статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19», із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 16.03.2020 № 215, від 25.03.2020 № 239, від 04.05.2020 № 343, з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19, з 12.03.2020 по 22.05.2020 на всій території України встановлено карантин. Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 № 392 було внесено зміни до постанови від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», а саме: продовжено період карантину до 22.06.2020. В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2020 № 500 продовжено період карантину до 31.07.2020; постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 № 641 продовжено період карантину до 31.08.2020.; постановою Кабінету Міністрів України від 26.08.2020р. № 760 продовжено період карантину до 31.10.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 13.10.2020р. № 956 продовжено період карантину до 31.12.2020р.; постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020р. № 1236 продовжено період карантину до 28.02.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021р. №104 продовжено період карантину до 30.04.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021р. №405 продовжено період карантину до 30.06.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021р. №611 продовжено період карантину до 31.08.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 11.08.21р. №855 продовжено період карантину до 01.10.2021р.; постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.21р. №981 продовжено період карантину до 31.12.2021р.

Стаття 27 Конституції України передбачає, що обов`язок держави - захищати життя людини.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.

Відповідно до п.4 ст. 11 ГПК України , суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Положеннями пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950, ратифікованої Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 №475/97-ВР) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема, "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника.

Одночасно, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

У пункті 3 постанови № 11 від 17.10.2014 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних справ і справ про адміністративні правопорушення» визначено, що розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004)

При цьому, згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема, складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті ст. 6 Конвенції, в зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, в зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно з приписами ст.114 ГПК України, суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій; строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2009р. Криворізькою міською радою було прийнято рішення №3554 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на мкр-ні Сонячному та надання її в оренду для будівництва автомийки на два пости» , відповідно до якого Корпорації «Промбудіндустрія» було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва автомийки на два пости на мкр-ні Сонячному в Саксаганському районі; надано Корпорації «Промбудіндустрія» в оренду терміном на 2 роки земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0960 га для будівництва автомийки на два пости на мкр-ні Сонячному в Саксаганському районі за рахунок відкритих земель із незначним рослинним покривом, не наданих у власність або користування, згідно з доданою схемою (пункти 1, 2) .

Відповідно до підпункту 3.2 пункту 3 цього рішення директору Корпорації «Промбудіндустрія» було запропоновано у тримісячний термін від дати прийняття рішення: надати до відділу земельно-ринкових відносин виконкому міської ради технічну документацію із землеустрою та документи, необхідні для укладення договору оренди земельної ділянки; укласти з міською радою договір оренди земельної ділянки та зареєструвати його в Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

23.02.2010р. між Криворізькою міською радою ( орендодавець ) та Корпорацією «Промбудіндустрія» ( орендар ) укладено договір оренди земельної ділянки , відповідно до пункту 1.1 якого орендодавець на підставі рішення міської ради від 14.10.2009р. №3554 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку житлової та громадської забудови для будівництва автомийки на два пости, яка знаходиться на мкр-ні Сонячному в Саксаганському районі м. Кривого Рогу.

Згідно з пунктом 2 договору в оренду передається земельна ділянка площею 0,0960га.

Договір укладено на 2 роки. Після закінчення строку договору орендар, який належно виконував обв`язки відповідно до умов договору, має за інших рівних умов переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за два місяця до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. Поновлення договору здійснюється на підставі ухваленого орендодавцем відповідного рішення (пункт 6 ) .

Пунктом 17 договору оренди визначено, що передача земельної ділянки орендарю здійснюється у п`ятиденний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі.

Відповідно до пунктів 18, 19 договору оренди після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду; повернення земельної ділянки здійснюється за актом приймання - передачі (повернення).

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (пункт 45 ) .

Цей договір було зареєстровано у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2010 за № 041010800219.

Відповідно до акту від 18.03.2010р. приймання - передачі земельної ділянки відповідачу було передано в оренду земельну ділянку житлової та громадської забудови площею 0,0960 га для будівництва автомийки в Саксаганському районі міста на мкр-ні Сонячному .

Згідно актів від 28.09.2017р. та від 10.06.2019р. обстеження земельної ділянки посадовими особами виконкому Криворізької міської ради в порядку самоврядного контролю встановлено, що спірна земельна ділянка вільна від забудови та на даний час не використовується, є занедбаною (поросла очеретом) .

Матеріали справи містять листи Криворізької міської ради від 28.09.2017р. №4243 та від 16.02.2018р. №6/18-413 «Щодо повернення земельної ділянки», спрямовані відповідачу - Корпорації «Промбудіндустрія», у яких зазначалося про необхідність повернення земельної ділянки у зв`язку із закінченням договору оренди земельної ділянки .

Відповідно до листа Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 09.07.2019р. №76-4208вих19 «Про надання інформації» Корпорацією «Промбудіндустрія» спірна земельна ділянка Криворізькій міській раді не повернута .

Відповідно до інформаційної довідки від 18.06.2019р. №170681771 «Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:06:054:0222 у Корпорації «Промбудіндустрія» відсутні будь-які об`єкти нерухомого майна у власності на вказаній земельній ділянці.

Згідно з інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку, сформованою згідно запиту 16.07.2019р., земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:06:054:0222, місце розташування: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, мкр. Сонячний, належить Криворізькій міській раді, право оренди землі - Корпорації «Промбудіндустрія».

Вищезазначені обставини справи були встановлені рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.21р. у справі №904/4252/19 (яке набрало чинності). Цим рішенням суду було задоволено позов Керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 в інтересах держави в особі Криворізької міської ради Дніпропетровської області до Корпорації «Промбудіндустрія» про повернення земельної ділянки розміром 0,0960 га, кадастровий номер 1211000000:06:054:0222, розташованої на мікрорайоні Сонячний в місті Кривий Ріг у придатному до використання стані шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення); зобов`язано Корпорацію «Промбудіндустрія» повернути Криворізькій міської ради Дніпропетровської області земельну ділянку розміром 0,0960 га, кадастровий номер 1211000000:06:054:0222, розташовану на мікрорайоні Сонячний в місті Кривий Ріг у придатному до використання стані шляхом підписання акту приймання-передачі (повернення). (а.с.117-121).

Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

У цій справі позивач зазначає, що відповідач договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за користування земельною ділянкою у період з 01.01.18р. до 31.12.20р. належним чином не виконував та взагалі не сплачував оренду плату.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно з пунктом 7 договору оренди земельної ділянки від 23.02.10р. (укладеного між сторонами) річна орендна плата вноситься орендарем виключно у грошовій формі незалежно від результатів діяльності орендаря у трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю», на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, виконаного управлінням Держкомзему у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області.

Пунктом 9 договору передбачено, що орендна плата вноситься щомісячно протягом 30-ти календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного місяця. За неповний календарний місяць орендна плата сплачується за дні фактичного користування земельною ділянкою; строки платежу не є сталими і можуть змінюватися відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України» на поточний рік.

Відповідно до пунктів 10, 12 договору розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки не є сталим і змінюється у зв`язку з проведенням її щорічної індексації та на підставі інших вимог діючого законодавства; орендар самостійно зобов`язується щорічно відповідно до інформації Держкомзему про коефіцієнт індексації грошової оцінки земель, опублікований в засобах масової інформації, здійснювати індексацію грошової оцінки земельної ділянки; зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до цього договору .

Розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до цього договору, зокрема, у разі зміни (збільшення або зменшення) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м. земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

Пунктом 13 договору сторони погодили, що у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, яка нараховується на суму боргу по орендній платі за земельну ділянку (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого боргу по орендній платі або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті, включаючи день такого погашення.

Судом встановлено, що пункт 13 договору містить конкретний термін нарахування пені за прострочення сплати орендної плати, відмінний від встановленого частиною 6 статті 232 ГК України, з вказівкою на подію, що має неминуче настати - день погашення боргу зі сплати орендної плати (фактичний момент оплати).

Пунктом 14 договору визначено, що орендар самостійно обчислює суму орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями.

Пунктом 21 договору сторони узгодили, що неповернення земельної ділянки не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Плата за фактичне користування земельною ділянкою вноситься у розмірах, визначених розділом «Орендна плата» цього договору. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

За умовами пункту 33 договору відповідач, крім іншого, зобов`язався систематично сплачувати орендну плату в повному обсязі в установлений договором строк. (а.с.13-16).

За статтею 31 Закону України «Про оренду землі» та пунктом 37 договору дія договору оренди землі припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Строк дії договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований у Криворізькому відділі Дніпропетровської регіональної філії державного: підприємства «Центр державного земельного кадастру», про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.03.2010 за №041010800219, закінчився 18.03.2012р. Додаткова угода про продовження строку дії договору оренди не укладалася.

Судом встановлено, що обставини припинення дії договору оренди земельної ділянки були встановлені вищезазначеним рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.21р. у справі №904/4252/19.

Відповідач в порушення договірних зобов`язань земельну ділянку площею 0,0960 га з кадастровим номером 1211000000:06:054:0222, що розташована на мікрорайоні Сонячному в Саксаганському районі м. Кривого Рогу, позивачу за актом приймання-передачі (повернення) не повернув та продовжував користуватися нею . При цьому договірні зобов`язання щодо внесення орендної плати за фактичне користування нею належним чином не виконував. У зв`язку з чим (згідно наданого позивачем розрахунку, а.с. 26-31) відповідачу було нарахована орендна плата за користування земельною ділянкою за період з 01.01.18р. по 31.12.20р. на загальну суму 120 807, 75 грн. Окрім того, позивач відповідно до п. 13 договору нарахував відповідачу 21 967, 47 грн. – пені ( за період з 03.03.18р. по 31.01.21р.). (а.с.26-31)

На час прийняття рішення у справі відповідачем доказів погашення заборгованості ( з урахуванням пені) / або доказів своєчасного повернення позивачу вищезазначеної земельної ділянки після закінчення строку дії договору не надано. Таким чином, загальна сума грошових коштів, що підлягає стягненню з відповідача складає 142 775, 22 грн.

За змістом пункту 1 частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 13 Закону «Про орендну землі» встановлено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до частини першої Закону, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі.

Згідно зі статтею 21 Закону орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частинами першою - третьою статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

З наведених норм права вбачається, що орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є істотною умовою договору оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 ПК України).

Підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України унормовано, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Відповідно до підпунктів 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України (в редакції, що діяла на момент виникнення заборгованості з орендної плати) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки.

Як вже зазначалось, розмір та сума орендної плати переглядається без внесення змін до Договору у разі, зокрема, зміни (збільшення або зменшення) розмірів річної орендної плати за землю, базової вартості 1 кв.м. земель міста, розмірів земельного податку, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством. Зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки та її індексація проводиться без внесення змін та доповнень до Договору.

В силу статті 143 Конституції України, статті 12 ПК України, частини першої статті 69 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Криворізька міська рада наділена повноваженнями самостійно встановлювати місцеві податки та збори у порядку, визначеному Податковим кодексом України, що свідчить про реалізацію принципу правової, організаційної та матеріально-фінансової самостійності місцевого самоврядування, під яким розуміється право територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Так, рішенням Криворізької міської ради від 24.06.2015 №3728, яке набрало чинності 01.01.2016, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу, яка у тому числі містить середню (базову) вартість 1 кв.м. земель міста станом на 01.01.2014 у розмірі 270,60 грн. При цьому, вказаним рішенням рекомендовано управлінню Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області забезпечити видачу витягів з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок.

Рішенням Криворізької міської ради від 12.07.2017 №1862 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2018 році», яке набрало чинності

01.01.2018р. згідно з кодом Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та кодом розділу Класифікації видів економічної діяльності, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, визначено річний розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою -0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 27.06.2018 №2816 «Про встановлення ставок земельного податку, розміру орендної плати, пільг зі сплати за землю та затвердження Регламенту оподаткування земельних ділянок на території міста Кривого Рогу у 2019 році», яке набрало чинності

01.01.2019 р. згідно з кодом Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, та кодом розділу Класифікації видів економічної діяльності, затвердженої наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 №457, визначено річний розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянкою -0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.06.2019р. №3897 «Про встановлення ставок плати за землю та пільг щодо земельного податку на території м. Кривого Рогу у 2020 році» (надалі - Рішення від 26.06.2019 №3897), яке набрало чинності 01.01.2020, згідно з кодом Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, визначено річний розмір орендної плати за користування відповідачем земельною ділянко- 0,9% від нормативної грошової оцінки земель міста .

Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 09.08.2017 №22-28-0.21-1076/20-17 код 1.11.1 (автотехобслуговування) Українського класифікатора цільового використання землі, затвердженого листом Держкомзему України від 24 квітня 1998 р. №14-1-7/1205, зазначеного у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 28.01.2021 №5316000, відповідає коду 03.10 (для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548.

Як передбачено пунктом 10 Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.

За приписами статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Згідно з пунктами 289.1, 289.2 статті 289 ПК України управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок на 1 січня поточного року. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за ропередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік - 1,06, 2017 рік - 1,0, 2018 - 1,0, 2019 - 1,0, 2020 - 1,0.

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

На підставі положень статті 80 ЗК України, частини п`ятої статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада є суб`єктом права власності на землі комунальної власності та реалізує це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

В силу частини першої статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Криворізька міська рада наділена повноваженнями представляти територіальну громаду міста Кривого Рогу та здійснювати від її імені і в її інтересах функції та повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та іншими законами, у тому числі вирішувати відповідно до закону питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Орендні відносини в Україні регламентуються, зокрема, Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про оренду землі», законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, та договором оренди землі, а порядок справляння орендної плати за земельні ділянки комунальної власності - Податковим кодексом України.

За приписами пункту 287.1 статті 287 Податкового кодексу України (надалі - ПК України) з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю.

Плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

Пунктом 1.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» роз`яснено, що орендна плата за земельну ділянку, яка перебуває в державній або в комунальній власності, має подвійну правову природу, оскільки, з одного боку, є передбаченим договором оренди землі платежем, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (частина перша статті 21 Закону України "Про оренду землі", підпункт 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України), з іншого - є однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку нарівні із земельним податком (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Разом з тим, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є саме договір оренди такої земельної ділянки (частина друга статті 21 Закону України "Про оренду землі", пункт 288.1 статті 288 ПК України). У зв`язку з цим та оскільки орендну плату за землю орендар вносить орендодавцеві (статті 21 Закону України "Про оренду землі", стаття 288 ПК України), то право на стягнення заборгованості з орендної плати має орендодавець шляхом звернення до відповідного господарського суду в установленому Господарським процесуальним кодексом України порядку.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст, у відповідності до статті 12 ЗК України, належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ст. 124 ЗК України).

Як визначено статтею 93 ЗК України, статтею 1 Закону України «Про оренду землі», право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються законом.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі -це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 206 ЗК України передбачено, що використання землі в Україні є платним.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України передбачено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди (чч. 1-3 ст. 21 Закону України «Про оренду землі»).

У відповідності до статті 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України).

За положеннями статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку, в силу пункту 288.1 статті 288 ПК України, є договір оренди такої земельної ділянки.

Як визначено статтею 286 Господарського кодексу України (надалі - ГК України), строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з частиною першою статті 785 ЦК України, статтею 34 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі, орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

В силу статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 ЦК України).

За приписами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини сьомої статті 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов`язання сторін, що виникли на основі цього договору.

У свою чергу, зобов`язанням, у розумінні статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України, і мають ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Цивільний кодекс України містить вичерпний перелік підстав для припинення зобов`язань, з огляду на статті 599-609 цього Кодексу, серед яких така підстава, як закінчення дії договору, відсутня.

В силу статті 599 ЦК України підставою для припинення зобов`язання є його виконання, проведене належним чином.

Тобто сам по собі факт закінчення дії договору оренди земельної ділянки не свідчить про припинення у відповідача зобов`язання зі сплати орендної плати за Договором.

У відповідності до пункту 287.1 статті 287 ПК України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Отже, на законодавчому рівні визначальним для встановлення обов`язку особи сплачувати орендну плату за земельну ділянку є факт перебування такої земельної ділянки у користуванні вказаної особи.

Підпунктом 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 №12 «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» визначено, що з урахуванням положень статей 653, 795 ЦК України та умов договору, якщо останніми передбачено, що після закінчення або дострокового розірвання договору оренди нарахування орендної плати за фактичне користування майном припиняється з моменту підписання акта приймання-передачі приміщень орендодавцеві, нарахування орендної плати за відповідний період є правомірним.

Аналогічний підхід висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.08.2019 у справі №904/5896/18 та Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.10.2019 у справі №820/3218/16.

Зокрема, у постанові від 06.08.2019 у справі №904/5896/18 Велика Палата зазначає наступне мотивування ухваленого судового рішення: «... у пункті 21 вказаного договору сторони домовилися про те, що неповернення земельної ділянки у визначений термін не звільняє орендаря від сплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою. Нарахування орендної плати припиняється з дати оформлення акта приймання-передачі (повернення) земельної ділянки.

З урахуванням цієї домовленості апеляційний господарський суд встановив, що земельна ділянка за актом приймання-передачі не повернута, а факт закінчення дії договору не свідчить про припинення у відповідача обов`язку сплати орендної плати. Указав, що використання чи невикористання її для господарської діяльності також: не свідчить про припинення між сторонами господарських зобов`язань за договором, так як земельна ділянка надавалася суб`єкту господарювання саме для здійснення підприємницької діяльності».

Також, в постанові від 18.10.2019 у справі №820/3218/16 Верховний Суд обґрунтовує свої висновки таким чином: «З припиненням договору оренди земельної ділянки припиняється право користування такою земельною ділянкою, а плата за землю сплачується за фактичний період перебування об`єкта у користуванні у поточному році.

... предметом дослідження у питанні наявності/відсутності у позивача обов`язку здійснювати плату за землю за користування на умовах оренди земельної ділянки є не лише обставини щодо закінчення установленого договором оренди строку, а й фактичного припинення користування об`єктом землекористувачем.

Разом з тим, сам факт закінчення строку дії договору оренди у липні 2014 року не є безумовною підставою для висновку про одночасне припинення у землекористувача обов 'язку, пов 'язаного зі сплатою орендних платежів».

Як визначено положеннями статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно ч.3-4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Здійснивши оцінку наданих позивачем доказів за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що такі докази більш вірогідно підтверджують обставини, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог, ніж доводи відповідача в їх спростування, в підтвердження яких останній не подав суду жодного доказу.

За перелічених вище обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог , що відповідно є підставою для задоволення позову у повному обсязі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 178, 233, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути з відповідача - Корпорації «Промбудіндустрія» (50051, м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 3, кімната 3; код ЄДРПОУ 31932966) на користь позивача - Криворізької міської ради ( 50101, м. Кривий Ріг, вул. Молодіжна, 1; код ЄДРПОУ 33874388): 120 807, 75 грн. – заборгованості з орендної плати; 21 967, 47 грн. – пені та 2 270, 00 грн. - витрат на сплату судового збору.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням чинності.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення складено та підписано без його проголошення 02.11.21р.

Відповідно до вимог ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно до вимог ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення . Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до вимог ст. 257 ГПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Васильєв О.Ю.