Ухвала суду № 100732557, 28.10.2021, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10

E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885

УХВАЛА

про закриття провадження у справі

28 жовтня 2021 року Справа № 903/497/21 Господарський суд Волинської області у складі судді Якушевої І.О., за участю секретаря судового засідання Хомич О.В., розглянувши в режимі відеоконференції за правилами загального позовного провадження справу № 903/497/21

за позовом Приватного підприємства “Центр-Х”, м. Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю “Стар Інвестмент Ван”, м. Київ

відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальністю “Свемон Маркет”, м. Дніпро

третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича

про визнання права власності та скасування арешту майна,

за участю представників:

від позивача: н/з,

від відповідача-1: Бурносов Є.В. – адвокат (ордер серії АВ №1017047 від 27.07.2021),

від відповідача-2: н/з,

від третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: н/з,

в с т а н о в и в:

25.06.2021 до Господарського суду Волинської області надійшла позовна заява Приватного підприємства “Центр-Х” від 25.06.2021, в якій ПП “Центр-Х” просило:

1) визнати за Приватним підприємством “ЦЕНТР-Х” (ідентифікаційний код: 39498831) право власності на майно, а саме:

- будівлю механічної майстерні, літера Г-1, загальною площею 479,4 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1400107101, розташовану за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- будівлю, літера В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., реєстраційний/кадастровий номер 5306007000, розташовану за адресою. Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:31:119:0016, площею 0,5628 га, реєстраційний номер: 880119107101, яка розташована за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а;

2) зняти арешт, накладений постановами приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Бережним Ярославом Вікторовичем про арешт майна боржника від 25.03.2021 та постановами про опис та арешт майна (коштів) боржника від 19.04.21 у виконавчому провадженні № 64963467 по виконанню наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.21 на майно, а саме:

- будівлю механічної майстерні, літера Г-1, загальною площею 479,4 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1400107101, розташовану за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- будівлю, літера В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., реєстраційний/кадастровий номер 5306007000, розташовану за адресою. Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а;

- земельну ділянку кадастровий номер 0710100000:31:119:0016, площею 0,5628 га, реєстраційний номер: 880119107101, яка розташована за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а.

На обгрунтування позову Приватне підприємство “Центр-Х” посилалося на те, що арешт накладено на майно, яке належить приватному підприємству; накладення арешту має наслідком заборону на відчуження арештованого майна, чим порушується право власника вільно розпоряджатись своїм майном та після його реалізації призведе до позбавлення права власності на нього, чим порушуються права та законні інтереси ПП “Центр-Х”.

В позовній заяві позивач також просив залучити третьою особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог, приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича.

Ухвалою суду від 30.06.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.08.2021; встановлено відповідачам строк для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст.165 ГПК України до 02.08.2021 року; залучено третьою особою на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича; запропоновано третій особі на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватному виконавцю Бережному Ярославу Вікторовичу подати суду у строк до 02.08.2021 року пояснення на позов із урахуванням вимог ст.ст. 165, 168 ГПК України.

30.07.2021 відповідач-1 подав до суду відзив б/н і дати на позов, в якому просив в позові відмовити повністю з огляду на його безпідставність та необгрунтованість.

30.07.2021 представник позивача подав до суду заяву б/н від 30.07.2021, в якій просив зупинити провадження у справі №903/497/21 до закінчення касаційного перегляду справи №903/772/20 за позовом ТзОВ "Стар Інвестмент Ван" до ПП "Еставо", ПП "Центр-Х" про визнання права вимоги та права іпотекодержателя, звернення стягнення на предмет іпотеки. До заяви представник позивача додав роздруківку ухвали Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 09.07.2021 у справі №903/772/20 про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ПП "Центр-Х", призначення розгляду касаційної скарги у засіданні на 17.08.2021.

Представники відповідачів, третьої особи в судове засідання 05.08.2021 не з`явилися.

Факт належного повідомлення відповідача-1, третьої особи про судовий розгляд підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Станом на 05.08.2021 у суду були відсутні відомості про належне повідомлення відповідача-2 про судовий розгляд. Згідно з відстеженням із сайту ПАТ “Укрпошта” станом на 05.07.2021 відправлення у точці видачі/доставки.

В судовому засіданні 05.08.2021 представник позивача підтримав заяву про зупинення провадження у справі, просив її задовольнити.

В судовому засіданні 05.08.2021 суд розглянув заяву представника позивача про зупинення провадження у справі № 903/497/21 та залишив її без задоволення.

Також в судовому засіданні 05.08.2021 представник позивача повідомив про те, що позивач не отримував відзиву на позов відповідача-1, а тому просив відкласти судове засідання.

З метою ознайомлення позивача з відзивом на позов відповідача-1 клопотання представника позивача судом було задоволено.

Ухвалою суду від 05.08.2021 підготовче засідання було відкладено на 01.09.2021; запропоновано позивачу подати суду до 31.08.2021 року відповідь на відзив відповідача-1.

31.08.2021 представник позивача подав до суду клопотання б/н від 31.08.2021, в якому просив продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання. На обгрунтування клопотання посилався на те, що ухвалою Верховного Суду від 09.07.2021 у справі №903/772/20 відкрито касаційне провадження на рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2021 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №903/772/20, а також зупинено виконання рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2021 та постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.06.2021. Позивач звернувся до суду у справі №903/497/21 про визнання права власності та скасування арешту майна, яке накладено на виконання рішення суду у справі №903/772/20. Вважає, що рішення Верховного Суду у справі №903/772/20 може вплинути на рішення суду у справі №903/497/21.

Представники відповідачів, третьої особи в судове засідання 05.08.2021 не з`явилися.

Факт належного повідомлення відповідача-1, третьої особи про судовий розгляд підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Станом на 01.09.2021 у суду були відсутні відомості про належне повідомлення відповідача-2 про судовий розгляд. Згідно з відстеженням із сайту ПАТ “Укрпошта” станом на 13.08.2021 відправлення у точці видачі/доставки.

В судовому засіданні 01.09.2021 представник позивача просив відкласти підготовче засідання з підстав, викладених у клопотанні б/н від 31.08.2021, та продовжити строк підготовчого провадження.

Клопотання представника позивача про відкладення підготовчого засідання з підстав, зазначених у клопотанні б/н від 31.08.2021, суд залишив без задоволення, оскільки перегляд рішення місцевого суду та постанови суду апеляційної інстанції в касаційному порядку відповідно до ч. 2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України не є підставою для відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 01.09.2021 строк проведення підготовчого провадження було продовжено на 30 днів - до 29.09.2021 включно; підготовче засідання відкладено на 15.09.2021; запропоновано позивачу подати суду у строк до 13.09.2021 року відповідь на відзив відповідача-1; повідомлено відповідача-2 - Товариство з обмеженою відповідальністю “Свемон Маркет” про судовий розгляд справи шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України.

Представники відповідачів, третьої особи в судове засідання 15.09.2021 не з`явилися.

Факт належного повідомлення відповідача-1, третьої особи про судовий розгляд підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

В судовому засіданні 15.09.2021 представник позивача висловив думку про можливість закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Станом на 15.09.2021 інших заяв та клопотань від представників сторін не надходило.

Ухвалою суду від 15.09.2021 підготовче провадження було закрито, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.10.2021.

05.10.2021 представник позивача через відділ документального забезпечення і контролю суду подав заяву про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі №903/772/20; вважає, що справу №903/497/21 неможливо розглянути до вирішення пов`язаної з нею іншої справи №903/772/20, яка постановою Верховного Суду від 05.10.2021 скасована і направлена на новий судовий розгляд; зазначає, що в судовому засіданні 05.10.2021 Верховний Суд оголосив лише вступну і резолютивну частину рішення.

В судовому засіданні 06.10.2021 у задоволенні клопотання представника позивача про зупинення провадження у справі було відмовлено з огляду на наступні обставини.

В кожному окремому випадку зацікавлений учасник справи, який подає клопотання до суду про зупинення провадження у справі, має обґрунтувати неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи по суті.

Саме по собі твердження про неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування пункту 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Враховуючи те, що ГПК України покладає на суд обов`язок зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості її розгляду, наявність такої неможливості має бути доведена учасником справи, який зацікавлений в зупиненні провадження у справі.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов`язаний з`ясовувати як саме справа, яка розглядається господарським судом, пов`язана зі справою, що розглядається іншим судом та чим обумовлена неможливість розгляду справи.

Тобто, в кожному окремому випадку, учасник справи, який зацікавлений в зупиненні провадження у справі, має надати обґрунтування суду, що без результатів розгляду іншої справи, справу розглядати об`єктивно неможливо.

Пов`язаною із цією справою є така інша справа, в якій інший суд встановлює обставини, що впливають, чи можуть вплинути на подання та оцінку доказів у цій справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини 4 та 6 статті 75 ГПК України).

Під неможливістю розгляду справи розуміють неможливість для господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв`язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов`язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду цієї справи до прийняття рішення в іншій справі. Аналогічну правову позицію виклав Верховний Суд у постановах від 20.06.2019 у справі № 910/12694/18, від 17.12.2019 у справі № 917/131/19.

Проте, клопотання позивача не містить обгрунтування неможливості розгляду справи №903/497/21 до розгляду справи №№903/772/20.

Разом з цим, відмовляючи у задоволенні клопотання, судом було враховано, що у частині 3 статті 195 ГПК України передбачено, що провадження у справі на стадії її розгляду по суті зупиняється тільки з підстав, встановлених пунктами 1-3 частини першої статті 227 та пунктом 1 частини першої статті 228 цього ГПК України.

Відповідно до ч.ч.2, 3 статті 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Як передбачено п.10 ч.2 ст.182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження у справі було закрито ухвалою суду від 15.09.2021, а заяву про зупинення провадження у справі було подано представником позивача 05.10.2021, тобто вже після закриття підготовчого провадження у справі, а розглядалась заява в судовому засіданні з розгляду справи по суті.

Також в судовому засіданні 06.10.2021 представник позивача просив відкласти розгляд справи до виготовлення повного тексту постанови Верховним Судом у справі №903/772/20.

Суд відхилив клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та продовжив розгляд справи по суті у зв`язку з тим, що обставини для відкладення розгляду справи, визначені ч.2 ст.202 ГПК України, відсутні.

Позивач в судовому засіданні 06.10.2021 позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні 06.10.2021 було оголошено перерву до 27.10.2021 до 15 год.

Проте, судом було з`ясовано технічну неможливість Господарського суду Волинської області провести судове засідання 27.10.2021 о 15 год. в режимі відеоконференції.

Враховуючи те, що ухвалою суду від 29.09.2021 було задоволено заяву представника відповідача-1 - ТзОВ “Стар Інвестмент Ван” про участь у всіх судових засіданнях по справі №903/497/21 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку EASYCON, наступне судове засідання з розгляду справи по суті було ухвалено провести 28.10.2021 о 14 год., повідомивши сторін та третю особу про дату, час, місце наступного судового засідання.

27.10.2021 позивач через відділ документального забезпечення та контролю подав до суду заяву про закриття провадження у справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України, посилаючись на те, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. у виконавчому провадженні №64963467 з виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021 18.10.2021 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

28.10.2021 позивач через відділ документального забезпечення та контролю суду подав заяву про закриття провадження у справі (додаткову), в якій просить провадження у справі в частині скасування арешту майна закрити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Також повідомляє про відмову від позову в частині визнання права власності на майно за ПП «Центр – Х» та просить закрити в цілому провадження у справі №903/497/21.

Представники позивача, відповідача-2, третьої особи в судове засідання 28.10.2021 не з`явилися.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню.

Постановою Верховного Суду від 05.10.2021 у справі №903/772/20 касаційну скаргу на рішення Господарського суду Волинської області від 21.01.2021 та постанову Північно – західного апеляційного господарського суду від 18.06.2021 у справі №903/772/20 частково задоволено: рішення місцевого суду і постанову суду апеляційної інстанції скасовано, справу направлено на новий судовий розгляд.

Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Бережний Я.В. у виконавчому провадженні №64963467 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021 виніс постанову від 12.10.2021 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження»

Згідно з п.2 цієї постанови припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

З огляду на те, що приватний виконавець самостійно припинив чинність арешту майна, провадження у справі в частині зняття арешту з майна на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України підлягає закриттю у зв`язку із відсутністю предмету спору.

Згідно з ч.1 п. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Як визначено п.1 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Статтею 191 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Заява позивача про закриття провадження у справі (додаткова), яка зареєстрована у суді 28.10.2021, підписана директором ПП «Центр-Х» Босак М.О.

Відповідно до витягу з ЄДРПОУ Босак М.О. є керівником ПП «Центр-Х».

Враховуючи приписи п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. 1 ст. 191 ГПК України, суд приймає відмову позивача від позову в частині визнання права власності на майно.

З огляду на викладене, провадження у справі в частині визнання права власності майно на підставі п.4 ч.1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу підлягає закриттю у зв`язку із відмовою позивача від позову.

Сторонам роз`яснюється, що відповідно до ч. 3 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

В судовому засіданні 28.10.2021 представник відповідача-1 на підставі п.п. 3,4 ч. 2 ст. 43 ГПК України в усній формі заявив клопотання про визнання дій позивача щодо звернення з позовом до суду зловживанням процесуальними правами і залишення позову без розгляду або повернення; закриття провадження у справі в частині зняття арешту з майна у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства на підставі п.1 ч.1 ст.231 ГПК України.

Згідно із п. 3 ч. 2 ст. 43 ГПК України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер.

Право на звернення до суду закріплене у чинному ГПК України та гарантоване Конституцією України.

Відповідно до положень ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно з приписами ч.ч. 1, 2, 4 ч. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи – підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Меншаков проти України » №377/02 п.52 рішення від 08.04.2010, Суд повторює, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. Таким чином, він втілює в собі «право на суд», яке, згідно з практикою Суду, включає в себе не тільки право ініціювати провадження, але й право розраховувати на «розгляд» спору судом.

У рішенні “Саф`яннікова проти України” (2007 рік) та “Сілін проти України” (2006 рік) Суд наголосив на тому, що заявників не можна звинувачувати за те, що вони використовують засоби, надані їм відповідно до національного законодавства для захисту своїх інтересів.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Тому, кваліфікуючи подання позову як зловживання процесуальним правом та встановлюючи негативні наслідки за такі дії у вигляді залишення позову без розгляду, тим самим сторона позбавляється гарантованого законом права на справедливий судовий розгляд, складовою якого є право доступу до суду.

Підставою для звернення до суду з позовом є порушення прав або охоронюваних законом інтересів особи, яка звернулася з таким позовом. При цьому, реалізуючи своє право на судовий захист, позивач визначає зміст свого порушеного права або охоронюваного законом інтересу та обґрунтовує підстави позову, виходячи з власного суб`єктивного уявлення про порушення, невизнання або оспорювання своїх прав або охоронюваних законом інтересів, а також обирає спосіб захисту такого права.

В червні 2021 року позивач звернувся з позовом до суду, вважаючи протиправним накладення арешту на майно; стверджуючи про те, що він є власником спірного майна. На підтвердження цього посилався на Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та договори купівлі – продажу майна. Позивач у позовній заяві зазначав, що на момент укладення договорів купівлі – продажу майно не було в обтяженні, було придбано у третіх осіб, вважав, що іпотека є припиненою, а тому відсутні підстави проводити стягнення за рахунок іпотечного майна, належного ПП «Центр – Х». Звернення з позовом, зокрема, обгрунтовував ч.ч.1, 2 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 16 постанови Пленуму Верховного суду України №14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», пунктом 2 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна».

З огляду на наведені норми законодавства, позивач скористався наданим йому чинним законодавством правом на звернення до суду, вважаючи порушеними свої права як власника майна.

Предмет спору в частині зняття арешту з майна став відсутній після звернення позивача з позовом до суду у зв`язку з прийняттям приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Бережним Я.В. у виконавчому провадженні №64963467 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/772/20-2 від 24.02.2021 постанови від 12.10.2021 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» та припинення чинності арешту майна.

Про те, що відповідач-1 не заперечує проти вимоги позивача про визнання права власності на майно стало відомо з його відзиву, поданого до суду 30.07.2021.

Посилання на п.4 ч.2 ст. 43 ГПК України відповідач -1 не обгрунтував та не зазначив, в чому полягає необґрунтоване або штучне об`єднання позивачем позовних вимог з метою зміни підсудності справи.

Звернення позивача з заявою про забезпечення позову не можна вважати зловживанням процесуальним правом, оскільки за змістом ст.136 ГПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Незаконність забезпечення позову відповідачем-1 не доведена, оскільки ухвала суду від 12.07.2021, якою було вжито заходи забезпечення позову за заявою позивача, постановою Північно – західного апеляційного господарського суду від 07.10.2021 у справі №903/497/21 залишена без змін. Постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ст.284 ГПК України набрала законної сили та на момент розгляду справи не скасована.

Враховуючи викладене, у задоволенні усного клопотання представника відповідача-1 про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами та на підставі ч.3 ст. 43 ГПК України залишення позову без розгляду або повернення заяви слід відмовити.

З огляду на суб`єктний склад сторін, обгрунтування позивачем позову порушенням його прав як власника майна, враховуючи характер спірних правовідносин доводи відповідача про закриття провадження у справі у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства є не обгрунтованими. Обрання позивачем неналежного способу захисту може бути підставою для відмови у задоволенні позову, а не для закриття провадження у справі.

Разом з цим, про закриття провадження у справі в частині зняття арешту з майна у зв`язку з тим, що спір не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства представник відповідача -1 заявив на стадії розгляду справи по суті. У відзиві на позов, поданому 30.07.2021 (а.с.146 -149) на стадії підготовчого провадження, представник відповідача-1 просив відмовити у задоволенні позову у зв`язку з його безпідставністю, вважаючи, що дії приватного виконавця щодо накладення арешту на майно є незаконними..

Водночас, залишення позову без розгляду або повернення заяви виключає можливість закриття провадження у справі.

Згідно із ч. 4 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до ч.2 ст.123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях (ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки клопотання про повернення судового збору позивач не заявляв, правові підстави для повернення судового збору в частині закриття провадження у справі про зняття арешту з майна відсутні.

У зв`язку з тим, що провадження у справі в частині визнання права власності на майно закривається у зв`язку з відмовою позивача від позову правові підставі для повернення позивачу судового збору також відсутні.

Відповідно до частин 9, 10, 11 статті 145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду. Примірник ухвали про скасування заходів забезпечення позову невідкладно після набрання такою ухвалою законної сили надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також державним та іншим органам, які повинні були та (або) виконували ухвалу про забезпечення позову, для здійснення ними відповідних дій щодо скасування заходів забезпечення позову.

Враховуючи прийняття судом ухвали про закриття провадження у справі, що є однією із форм закінчення судового розгляду без ухвалення рішення по суті спору, заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою суду від 12.07.2021, підлягають скасуванню.

Керуючись ст. 145, п.п. 2, 4 ч.1 ст. 231, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

у х в а л и в:

1. У задоволенні усного клопотання представника відповідача-1 Бурносова Є.В. про визнання дій позивача зловживанням процесуальними правами відмовити.

2. Провадження у справі №903/497/21 за позовом Приватного підприємства “Центр-Х” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Стар Інвестмент Ван”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Свемон Маркет”, третьої особи на стороні відповідачів, яка не заявляє самостійних вимог, приватного виконавця Бережного Ярослава Вікторовича про визнання права власності та скасування арешту майна закрити.

3. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Волинської області від 12.07.2021, у вигляді зупинення продажу майна, а саме: будівлі механічної майстерні, літера Г-1, загальною площею 479,4 кв.м, реєстраційний/кадастровий номер 1400107101, розташованої за адресою: Волинська обл., місто Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а; будівлі, літера В-1, загальною площею 2845,1 кв.м., реєстраційний/кадастровий номер 5306007000, розташованої за адресою: Волинська обл., м. Луцьк, вул. Володимирська, буд. 63-а; земельної ділянки, кадастровий номер 0710100000:31:119:0016, площею 0,5628 га, реєстраційний номер: 880119107101, яка розташована за адресою: Волинська обл. м. Луцьк, вулиця Володимирська, 63-а.

Відповідно до ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку і строки встановлені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали виготовлено та ухвалу підписано 02.11.2021.

Суддя І. О. Якушева