Ухвала суду № 10073210, 16.06.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 11/409 Головуючий у 1-й інстанції: Винокуров К.С.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"16" червня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Василенка Я.М., Усенка В.Г.,

при секретарі: Приходько Є.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року по справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкового повідомлення-рішення № 0001052204/0 від 27.06.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року в позові відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»подали апеляційну скаргу про скасування незаконної на їх думку, постанови суду першої інстанції та просять постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, незаконність та необєктивність судового рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було проведено виїзну позапланову перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на прибуток іноземних юридичних осіб ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. За результатами перевірки складено акт № 74/2204/21637150 від 23.06.2008 року.

На підставі акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001052204/0 від 27.06.2008 року, яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 230484,00 грн. (в тому числі 76828,00 грн. основний платіж, 153656,00 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Висновок про заниження податку на прибуток іноземних юридичних осіб за 2007 року в сумі 76828,00 грн., в тому числі по періодам: за 2 квартал 2007 року - на суму 13948,00 грн., за 3 квартал 2007 року на суму 30421,00 грн., за 4 квартал 2007 року на суму 32459,00 грн. під час перевірки зроблено на підставі виявленого порушення п. 13.6 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке полягає у здійсненні оподаткування виплат на користь нерезидентів в межах договорів перестрахування ризиків за укладеними договорами з СК «Военно-страховая компания», ЗАТ «Лексгарант», за ставкою 3% замість 12% передбачених законодавством.

Як встановлено під час перевірки, апелянтом у 2007 року здійснювалось перестрахування ризиків на користь нерезидентів СК «Ингосстрах», СК «Военно-страховая компания», ЗАО «Лексгарант», копії договорів № 4/2002-Р (укладений з СК «Ингосстрах»), № Ф/48-2005 (укладений із ЗАТ «Лексгарант»), № 30/08/05-П-ВСК (укладений з СК «Военно-страховая компания») залучені до матеріалів справи. Вказані підприємства нерезиденти, є юридичними особами Російської Федерації.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до п. 1.16 ст. 1 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі Закон) нерезиденти - юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.

Згідно із п. 13.1 ст. 13 Закону будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.

Пунктом 13.6 статті 13 Закону (в редакції від 12.01.2006 року) встановлено, що страховики (інші резиденти), які здійснюють виплати у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя) на користь нерезидентів, зобов'язані оподатковувати суми такого страхування або перестрахування таким чином:

при укладенні договорів страхування або перестрахування ризику безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг (у тому числі через або за посередництвом перестрахових брокерів, які в порядку, визначеному таким уповноваженим органом, підтверджують, що перестрахування здійснено у перестраховика, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим зазначеним уповноваженим органом), а також при укладенні договорів перестрахування з обов'язкового страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту, - за ставкою 0 відсотків;

в інших випадках - за ставкою 3 відсотки від суми таких виплат за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат.

Резиденти, які здійснюють виплати нерезидентам від наданих рекламних послуг на території України, сплачують податок за ставкою 20 відсотків від суми таких виплат за власний рахунок.

Зазначена норма закону, починаючи з 30.11.2006 року (Закон України від 30.11.2006 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування») діє в редакції де ставка податку для інших випадків передбачена на рівні 12%.

Як вбачається з матеріалів справи податкові декларації з податку на прибуток за 2, 3 квартал 2007 року з додатками К2, позивачем суми виплат здійснених в межах договору перестрахування ризиків на користь СК «Ингосстрах»відображались у рядку 23, додатку К2, як суми виплат у межах договорів страхування або перестрахування ризиків (у тому числі страхування життя), укладених безпосередньо із страховиками та перестраховиками-нерезидентами, рейтинг фінансової надійності (стійкості) яких відповідає вимогам, установленим спеціально-уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг..., в свою чергу суми виплат здійснюваних на користь нерезидентів СК «Военно-страховая компания», ЗАТ «Лексгарант»оподатковувались за ставкою 3%, що також підтверджено проведеною перевіркою.

Отже, підприємством під час здійснення виплат визнавався той факт, що саме СК «Ингосстрах»є перестраховиком-нерезидентом, рейтинг фінансової надійності (стійкості) якого відповідає вимогам, установленим спеціально уповноваженим органом виконавчої влади у сфері регулювання ринків фінансових послуг, а виплати здійснювані на користь СК «Военно-страховая компания», ЗАТ «Лексгарант»підлягають оподаткуванню у встановленому порядку.

Норми п. 13.6 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»які регулюють оподаткування операцій перестрахування у нерезидентів, шляхом оподаткування саме виплати здійснюваної на користь нерезидента, а у спірному випадку у відношенні СК «Военно-страховая компания», ЗAT «Лексгарант»такі мають здійснюватись саме ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»за власний рахунок у момент здійснення перерахування таких виплат і за ставкою 12 відсотків від їх суми, з огляду на умови п. 9 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12.2002 року, що набрали чинності з 01.01.2004 року.

Зазначеним пунктом Перехідних положень Закону «Про внесення змін та доповнень до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 24.12.2002 року було визначено, що норми п. 13.6 ст. 13 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»у редакції зазначеного Закону від 24.12.2002 року набирають чинності після затвердження та офіційного опублікування Кабінетом Міністрів України вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів.

Норми постанови Кабінету Міністрів України від 15.10.2003 року № 1640 «Про затвердження вимог до рейтингів фінансової надійності (стійкості) страховиків та перестраховиків-нерезидентів»відповідно до п. 2 цієї постанови набрали чинності з 01.01.2004 року та саме вказані вимоги підлягають застосуванню до спірних відносин.

Крім того, із Закону «Про оподаткування прибутку підприємств»виключено п. 16.8, яким було встановлено, що податок, який підлягав сплаті до бюджету нерезидентами, визначався у порядку, передбаченому ст. 13 цього Закону.

Таким чином, з урахуванням змін законодавства, страховик-резидент навіть за наявності у нього довідки щодо нерезидента, який, зокрема, не відповідає Вимогам, при здійсненні виплат такому нерезиденту в межах договорів перестрахування не мав підстав не сплачувати за власний рахунок податок, передбачений пп. «а»п. 13.6 ст. 13 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», із суми виплат (із сум доходів, отримуваних із України).

З вищенаведеного випливає, що ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»порушено норми п. 13.6 ст. 13 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств».

Що стосується застосування до апелянта штрафних санкцій, то слід зазначити наступне:

У відповідності п. 17.1 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.

Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.

У разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону (п. 17.1.9 ст. 17 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позов.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги ЗАТ «Українсько-російська акціонерна страхова компанія «Авіоніка»відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 07.07.2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 21 червня 2010 року.