Рішення № 100730392, 02.11.2021, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5836/21

Провадження № 2/0182/2806/2021

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

02.11.2021 року м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючої – судді Багрової А.Г.

розглянув у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», треті особи без самостійних вимог: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Заяви по суті справи:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Свої вимоги мотивує тим, що 09.07.2021 року приватним виконавцем Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого напису № 7179 від 25.02.2021 року, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., яким із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» стягнуто заборгованість за кредитним договором.

Позивач наявність будь-яких кредитних правовідносин із відповідачем заперечує та вважає виконавчий напис таким, що вчинений з грубим порушенням діючого законодавства. Зазначає, що їй не було надіслане повідомлення з попередженням про можливість вчинення виконавчого напису. Крім того, вчинення виконавчого напису можливе на підставі переліку документів, який не містить посилань на кредитний договір як на документ, за яким нотаріус вправі вчиняти виконавчі написи (з урахуванням постанови Київського апеляційного адміністративного суду по справі № 826/20084/14 від 22.02.2017 року).

За таких обставин позивач просить суд визнати виконавчий напис № 7179 від 25.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Хара Н.С., таким, що не підлягає виконанню, стягнути з відповідача судові витрати (а.с.3-6).

Відповідач з позовом ознайомлений, копію ухвали про відкриття провадження та копію позову з додатками отримав 20.09.2021 року (а.с.35). У встановлений в ухвалі суду строк відзиву на позов не надав.

Треті особи пояснень по справі не надавали.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 06.09.2021 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження, роз`яснено відповідачеві його право подати відзив на позов, а третім особам – пояснення; витребувано копії виконавчого провадження та нотаріальної справи (а.с.24-25).

Того ж дня постановлено ухвалу про забезпечення позову (а.с.26).

Судом встановлено:

25.02.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис № 7179 щодо звернення стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Аланд» заборгованості в розмірі 12764,05 грн. (а.с.9).

На виконання спірного виконавчого напису приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження № 61922353. Постановою приватного виконавця від 09.07.2021 року звернуто стягнення на доходи боржника, які вона отримує у ТОВ «Птахокомплекс «Дніпровський» (а.с.9-11).

Процедура вчинення нотаріусами виконавчих написів визначена у Главі 14 Закону «Про нотаріат» та Главі 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року (далі - Порядок).

Так, згідно зі статтею 87 Закону України «Про нотаріат», для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку, для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

У разі, якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача (підпункт 2.2 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов договору застави здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу (підпункт 2.3 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку).

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (надалі - Перелік документів).

На момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»).

Відповідно до пункту 1 Переліку документів, для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Так, належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно первинні документи, оформлені у відповідності до вимог статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Такими доказами можуть бути, зокрема, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 06.06.2019 року по справі № 750/1627/18.

Разом із тим, позивач у позові заперечує наявність будь-яких кредитних відносин з ТОВ «ФК «Аланд».

Відповідач, нотаріус не надали суду кредитного договору на підтвердження права вимоги з позивача, та документів, на підставі яких 09.07.2021 року вчинено виконавчий напис, а сам по собі факт його існування не може бути доказом безспірності грошових вимог відповідача до позивача. Докази направлення та отримання ОСОБА_1 повідомлень про усунення порушень за кредитним договором з ТОВ «ФК «Аланд» та можливість вчинення щодо неї виконавчого напису в матеріалах справи відсутні.

З урахуванням приписів ст.ст.15, 16, 18 ЦК, ст.ст.50, 87, 88 закону «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом учинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне в стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, у судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису.

Підставами оскарження виконавчих написів може бути як порушення нотаріусом процедури вчинення напису (наприклад неповідомлення боржника про вимогу кредитора), так і необґрунтованість вимог до боржника.

Суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з переліком документів.

Для правильного застосування положень ст.ст.87, 88 закону «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент учинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час учинення нотаріусом виконавчого напису.

Разом з тим законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 5.07.2017 №6-887цс17 та підтверджений у Постанові Верховного Суду від 10.04.2019 року № 201/11696/16-ц.

Подання позивачем даного позову суд розцінює як незгоду ОСОБА_1 із пред`явленою заборгованістю, а, отже, наявністю спору.

Суд також звертає увагу на те, що ухвалою Нікопольського міськрайонного суду 06.09.2021 року зобов`язано приватного нотаріуса Хару Н.С. у строк до 28.10.2021 року надати належним чином завірену копію нотаріальної справи щодо вчинення спірного виконавчого напису. Зазначена ухвала разом із копією позовної заяви з додатками та ухвалою про відкриття провадження була направлена судом на офіційну адресу реєстрації місця знаходження нотаріуса. Конверт повернувся з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.36).

Станом на дату ухвалення рішення ухвала суду від 06.09.2021 року не виконана.

Як вбачається з інформації Міністерства юстиції України, відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату від 19.02.2021 № 5, у зв`язку з неодноразовими порушеннями нотаріусом законодавства, грубими порушеннями закону, які завдали шкоди інтересам держави, фізичним та юридичним особам, при вчиненні нотаріальних дій, за умови, що такі порушення встановлені рішеннями судів, а також набранням законної сили рішеннями судів про порушення нотаріусом вимог законодавства при вчиненні ним нотаріальних дій, наказом Міністерства юстиції України № 931/5 від 12.03.2021 року анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 17.01.2008 за № 6685 на ім`я ОСОБА_2 (а.с.37).

Суд також приймає до уваги, що 26.11.2014 року до постанови Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» були внесені зміни, за якими було доповнено вказаний перелік розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин». Зазначені зміни внесені постановою Кабінету Міністрів України від 26.11.2014 № 662.

Однак, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 було визнано незаконною та не чинною Постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме доповнення пунктом 2, який стосувався стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 постанову Київського апеляційного адміністративного суду № 826/20084/14 від 22.02.2017 залишено без змін.

У зв`язку з визнанням судом незаконними норм Постанови Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014, якими було доповнено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, положеннями про кредитні договори, станом на момент вчинення оспорюваного виконавчого напису постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 діяла в редакції, яка не передбачала права нотаріуса вчиняти виконавчий напис на підставі кредитного договору, а передбачала стягнення на підставі оригіналу нотаріально посвідченої угоди.

Отже, станом на час вчинення виконавчого напису – 25.02.2021 року, постанова Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 передбачала вчинення виконавчих написів лише на підставі нотаріального посвідченого договору.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.03.2020 у справі № 757/24703/18-ц і від 15.04.2020 у справі №158/2157/17.

Оскільки кредитний договір, який став підставою для вчинення виконавчого напису, в матеріалах справи відсутній, а позивач будь-які правовідносини із відповідачем заперечує, що не оспорено іншими учасниками справи; відзиву та пояснень відповідач, приватний нотаріус, приватний виконавець по справі не надали, ухвала суду про витребування документів не виконана, суд трактує твердження позивача на його користь, як споживача та слабшу сторону кредитних правовідносин.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ч. 3 ст. 13 ЦПК України).

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку про те, що виконавчий напис вчинено нотаріусом Хара Н.С. з порушенням чинного законодавства, у зв`язку з чим позов підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч.ч.1,2 ст. 141 ЦПК України).

При зверненні до суду з позовом позивачем оплачений судовий збір на загальну суму 1362 грн. (908,00 грн. + 454,00 грн.) (а.с.1,17).

З урахуванням підтверджених судових витрат та вимог законодавства, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1362 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12,13,18,62,64,76,81,89,137,141,206,263-265,268 ЦПК, Законом України "Про нотаріат", Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Мінюсту України № 296/5 від 22.02.2012 року суд

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 – задовольнити.

Визнати виконавчий напис № 7179 від 25.02.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С., щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» заборгованості, - таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд» на користь ОСОБА_1 судові витрати на загальну суму 1362 (одна тисяча триста шістдесят дві) грн. 00 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 02.11.2021 року.

Дані про учасників справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ;

відповідач – Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Аланд», код ЄДРПОУ 42642578, адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 14 офіс 301;

третя особа – приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталя Станіславівна, адреса: 01054, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 37/41 офіс 215;

третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Воскресенська, буд. 46 офіс 54.

Суддя: А. Г. Багрова