Вирок № 100729241, 02.11.2021, Зарічненський районний суд Рівненської області

Справа № 561/373/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2021 року смт Зарічне

Зарічненський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді Зейкан Н.М.

з участю секретаря судових засідань Левчук І.О.

прокурорів Ковальчука С. А., Галушко О.П.

обвинувачених ОСОБА_1

ОСОБА_2

захисників Богельського І. В.

Гнатущенка В. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42018140400000023 від 29 січня 2018 року про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Мутвиця Зарічненського району, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, за ч. 3 ст. 368 КК України;

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця та жителя АДРЕСА_2 , громадянина України, з вищою освітою, одруженого, не працюючого, раніше не судимого, за ч. 3 ст. 368 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , працюючи на посаді заступника начальника митного поста «Прикладники» Рівненської митниці ДФС України, маючи спеціальне звання - радник податкової та митної справи ІІ рангу, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, оскільки згідно з вимогами п. 64 ч.1 ст. 4 Митного Кодексу України, постійно здійснює функції представника центрального органу виконавчої влади, будучи державним службовцем, посада якого відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» відноситься до категорії «Б» посад державної служби, а також згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів», будучи працівником правоохоронного органу, за попередньою змовою з ОСОБА_2 , який працюючи на посаді головного державного інспектора митного поста «Прикладники» Рівненської митниці ДФС, маючи спеціальне знання - радник податкової та митної служби, будучи службовою особою, яка згідно з вимогами п.64 ч.1 ст.4 Митного Кодексу України постійно здійснює функції представника органу виконавчої влади, будучи державним службовцем, посада якого відповідно до ст. 6 Закону України «Про державну службу» відноситься до категорії «В», а також згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.2 Закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, обоє діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в пункті пропуску митного поста «Прикладники», що в с.Прикладники Зарічненського району, 05, 09, 17, 21 та 26 лютого 2018 року одержали від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 3200 гривень та 310 доларів США, що відповідно до курсу НБУ станом на момент вчинення кримінального правопорушення становило 8 366, 50 грн, за безперешкодне переміщення продуктів дитячого харчування та алкогольних напоїв через митний кордон України та уникнення адміністративної відповідальності за перевищення митної норми їх переміщення та можливої конфіскації цих товарів.

Своїми діями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 вчинили злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України. ОСОБА_1 - за ознаками одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб. ОСОБА_2 - за ознаками одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії, з використанням службового становища, за попередньою змовою групою осіб.

В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення не визнав. Суду показав, що він працював заступником начальника митного поста «Прикладники» в зміні з інспектором митного поста ОСОБА_2 .. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 йому добре знайомі, оскільки останні неодноразово перетинали державний кордон України в напрямку Республіки Білорусь та у зворотному напрямку, перевозили переважно дитяче харчування, спиртні напої. Завжди проходили митний контроль через «Зелений коридор», оскільки перевозили товари в межах норми, а тому підстав вимагати у ОСОБА_3 та ОСОБА_4 неправомірну вигоду у нього не було. 26.02.2018 року він разом з ОСОБА_2 перебував на робочому місці, коли в зону митного контролю заїхав автомобіль Опель-Віваро під керуванням ОСОБА_3 . ОСОБА_1 стверджував, що коли він оглядав автомобіль, заборонених речей не виявив, ОСОБА_3 можливо поклав йому в кишеню непомітно для нього кошти в розмірі 40 доларів США, які він виявив пізніше і під час обшуку в службовому приміщенні показав, де знаходяться вказані кошти. Протокол обшуку та протокол затримання він не підписував, оскільки бажав мати захисника. Покликаючись на те, що неправомірної вигоди він не одержував, ОСОБА_1 просив виправдати його.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину свою не визнав. Показав, що впродовж лютого 2018 року ОСОБА_3 із ОСОБА_4 чотири рази перетинали державний кордон України на автомобілях, перевозили з Республіки Білорусь дитяче харчування в кількості, які передбачені визначеними законодавством нормами. Він проводив митне оформлення транспортних засобів. Жодної неправомірної вигоди останні йому не передавали. Походження коштів, які вилучені в стільці на його робочому місці під час обшуку службового приміщення митного посту, пояснити не може. Наявність фарби на його руках пояснив тим, що він вітався з ОСОБА_3 , а тому фарба могла залишитись на його руках. Просив виправдати його.

Виність ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в інкримінованому їм кримінальному правопорушенні доведена доказами дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України.

Зі змісту показань свідка ОСОБА_3 вбачається, що він знайомий з обвинуваченими, оскільки ще в 2017 році перетинав Державний кордон України в напрямку Республіки Білорусь в ПП «Прикладники». В січні 2018 року він перетинав державний кордон України на автомобілі з ОСОБА_4 та перевозили дитяче харчування, продукти харчування, алкогольні напої. При проходженні митного контролю, на митному посту «Прикладники» ОСОБА_2 та ОСОБА_1 перевіряли автомобіль і повідомили їм, що вони перевозять товари понад норму та запропонували пройти у «вагончик», де ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 повідомив їм, що потрібно буде за кожне перевезення платити від 30 до 50 доларів США, бо більше не будуть пропускати. Вони на пропозицію погодились та достовірно знали про дати чергування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки домовились з останніми. А тому перетинали державний кордон саме в їхню зміну.

ОСОБА_3 , вважаючи, що сума неправомірної винагороди є великою, 25.01.2018 року звернувся з письмовою заявою в правоохоронні органи. ОСОБА_3 вказав, що в лютому 2018 року він особисто та з свідками ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , перетинав кордон чотири рази, а саме, 09, 17, 21 та 26 лютого 2018 року та передав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всього 260 доларів США особистих коштів в якості хабара за чотири рази перетину. Він пам`ятає, що коли він 21.02.2018 року перевозив товари через митний кордон України із ОСОБА_4 , ОСОБА_2 передав їм клаптик паперу, де було написано: «у вагончик не заходити». Вони поклали у вищевказаний папірець 30 доларів США та одну тисячу гривень і він через вікно автомобіля передав кошти ОСОБА_2 .

Зі змісту показань свідка ОСОБА_4 , даних в судовому засіданні вбачається, що в січні-лютому 2018 року він перетинав кордон України з Республікою Білорусь в МП «Прикладники». В січні 2018 року він перетинав державний кордон України на автомобілі з ОСОБА_3 та перевозили дитяче харчування, продукти харчування, алкогольні напої, понад норму, яка встановлена законодавством. Митники ОСОБА_2 та ОСОБА_1 запропонували платити їм кошти, або в іншому випадку буде накладений штраф. При цьому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 висловили вимогу про надання їм грошей приблизно в сумі 50 доларів США за кожне безперешкодне перевезення товарів. Вбачаючи у діях митників незаконні дії, він 25.01.2018 року звернувся в службу безпеки України, а також надав згоду на конфіденційне співробітництво та використання особистих коштів добровільно. Працівники правоохоронних органів надавали прилади, які фіксували розмови з митниками ОСОБА_1 і ОСОБА_2 .

На протязі лютого 2018 року він три рази, а саме, 05, 21 та 26 лютого 2018 року перетинав кордон та передав ОСОБА_1 та ОСОБА_2 всього 3200 гривень та 50 доларів США особистих коштів в якості хабара за три рази перетину. Неодноразово кордон перетинав разом зі свідками ОСОБА_3 , (за прізвиськом «Дід»), ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . Одного разу, при перетині кордону, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запропонували йому повернути ОСОБА_3 купюру номіналом 10 доларів США, оскільки сказали, що ОСОБА_3 вказану купюру дав їм, але вона не придатна для обігу. ОСОБА_2 повернув йому 10 доларів США та сказав, що він передав її «ОСОБА_3», тобто ОСОБА_3 . Останній раз, 26.02.2018 року він перевозив дитяче харчування і алкоголь, митники товар не оглядали. ОСОБА_2 , сказав, щоб він не заходив в приміщення митниці. Він в присутності ОСОБА_2 в автомобілі нарахував 2200 гривень, а саме 22 купюри по 100 гривень. ОСОБА_2 сказав, що достатньо. Нараховані гроші він передав ОСОБА_2 . Всі розмови з митниками під час перетину кордону він фіксував на звуко та відеозаписуючі пристрої, надані йому працівниками СБУ.

Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні показав, що на протязі січня-лютого 2018 року він приблизно 5-6 разів разом з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 перетинали митний пост «Прикладники» на в`їзд і виїзд в Республіку Білорусь. Перевозили продукти харчування та спиртне, яке купували в магазині «Д`юті Фрі». Одного разу, при огляді транспортного засобу митниками, за кермом перебував ОСОБА_3 , якому митники передавали клаптик паперу. Зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що на вказаному папері було написано, що гроші покласти в клаптик паперу. Він бачив, як ОСОБА_3 загортав грошові купюри у вказаний папір та передавав митнику ОСОБА_2 , у якості винагороди за безперешкодний перетин кордону.

З показань свідка ОСОБА_5 вбачається, що у лютому 2018 року він декілька разів був понятим при огляді грошових коштів - доларів США, які фотографували, помічали та передавали ОСОБА_3 . Також він був в якості понятого при огляді та фотографуванні грошових коштів з участю молодого чоловіка, прізвище якого не може згадати, якому вручали гривні.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_7 показав, що на початку лютого 2018 року він був запрошений в УСБУ Рівненської області, в якості понятого. Він три рази був присутнім з іншим понятим і бачив, як проводилось копіювання грошей і валюти, помічення та вручення помічених грошей для молодого чоловіка. Підтвердив, що дії, які проведені під час слідчої дії, відповідають діям, які зазначені в протоколах виготовлення, вручення і використання заздалегідь ідентифікованих засобів.

Аналогічні за змістом в судовому засіданні надав показання і свідок ОСОБА_8 .

Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні показав, що в кінці лютого 2018 року він був понятим під час затримання працівників митниці та обшуку приміщення ПП «Прикладники». Під час обшуку проводилась відеозйомка. ОСОБА_1 , який знаходився біля приміщення митниці, слідчий запропонував повідомити, чи є в нього гроші. ОСОБА_1 дістав з кишені штанів білоруські рублі, долари та гривні, видав їх слідчому та повідомив, що це його особисті кошти. Він бачив, що в променях ультрафіолетової лампи, на руках ОСОБА_1 , було світіння зеленого кольору. Таке ж світіння було і на купюрах, які вилучені у ОСОБА_1 .

Свідок ОСОБА_9 також вказав, що під час обшуку у службовому приміщенні митників, де перебував ОСОБА_2 , в обшивці стільця виявлено та вилучено грошові кошти, а саме долари та гривні. Під час просвічування коштів та рук ОСОБА_2 за допомогою ультрафіолетової лампи, було видно світіння зеленого кольору. При цьому ОСОБА_2 заявляв, що кошти не його. Під час затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та обшуку, адвокатів не було.

Факт перетину Державного кордону України в пункті пропуску «Прикладники» у лютому 2018 року громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у зміну митників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтвердив в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 , який вказав, що в лютому 2018 року він обіймав посаду старшого інспектора відділу прикордонного загону «Вичівка».

З показань свідка ОСОБА_11 вбачається, що 05.02.2018 року, він, будучи начальником відділу інспекторів пункту пропуску «Прикладники» проводив паспортний контроль ОСОБА_4 при в`їзді останнім на територію України з Республіки Білорусь. При огляді автомобіля він виявив, що ОСОБА_4 перевозив дитяче харчування з перевищенням норм, передбачених митними правилами. В порядку взаємодії він повідомив митників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про вказаний факт. ОСОБА_4 проходив митний контроль про «Зеленому коридору». ОСОБА_12 та ОСОБА_2 , перевіривши автомобіль, пропустили ОСОБА_4 в напрямку території України.

Вищевказані показання свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 є послідовними та узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні, зокрема, матеріалами негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, протоколів за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відео контролю особи від 06.02.2018 року, від 22.02.2018 року, від 27.02.2018 року з додатками на оптичних дисках. (том.2 а.с. 76-80, 81-83, 84-85, 86-87).

Відповідно до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відео контролю особи від 06.02.2018 року з додатком на оптичному диску №13/1321 від 06.02.2018, складеного оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_13 де зафіксована розмова ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зі свідком ОСОБА_4 , при перетині кордону 05.02.2018 року, в ході якої останній передає ОСОБА_1 в присутності ОСОБА_2 50 доларів США за сприяння у безперешкодному перевезенні товарів понад норму. Крім цього, вказаною слідчою дією зафіксована домовленість про перетин кордону у зміну ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Вказаною слідчою дією зафіксовано також, що ОСОБА_2 передає 10 доларів США ОСОБА_4 , для передачі «діду» ( ОСОБА_3 ) оскільки їх ніхто не бере ні в обмінних пунктах ні в банках, так як вони є «постірані». Крім того, зі змісту розмови вбачається, домовленість про незаконне перевезення через державний кордон мобільних телефонів «Айфон» без розмитнення за винагороду. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 радять як краще перевезти мобільні телефони через кордон без оформлення митного контролю. ОСОБА_1 сказав «Ти їх привезеш, перед кордоном випустиш, хай йдуть пішки». ОСОБА_2 сказав, «Скажеш їх фамілії, пройдуть, забереш їх, дай поїдете дальше». Крім того, з розмови вбачається, що для ОСОБА_4 . ОСОБА_12 добре знайомий, оскільки він до нього звертається, як «дядя ОСОБА_14 » (том.2 а.с.76-80).

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відео контролю особи від 22.02.2018 року з додатком на оптичних дисках №13/1336т від 22.02.2018 та №13/1337т від 22.02.2018 складеного оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_13 підтверджується, що при перетині пункту пропуску «Прикладники» 21.02.2018 року, під час проходження митного контролю та огляді транспортного засобу, між ОСОБА_4 , ОСОБА_3 та митником ОСОБА_2 відбулась наступна розмова. ОСОБА_2 сказав: «Сюди загорнеш, я потім підійду». ОСОБА_3 із ОСОБА_4 загорнули в папірець 30 доларів і 1000 гривень. Після чого, вказані кошти ОСОБА_3 передав ОСОБА_2 (том.2 а.с.81-83).

З протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 27.02.2018 року з додатком на оптичному диску №13/1338 від 26.02.2018 складеного оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_13 вбачається, що при в`їзді на митну територію України при проходженні митного контролю та огляді транспортного засобу на пункті пропуску «Прикладники» приблизно о 07.35 год, 26.02.2018 року, ОСОБА_1 сказав ОСОБА_3 : «Приготуйте, я потім прийду» і ОСОБА_3 передав ОСОБА_1 80 доларів США, а взявши, останній сказав: «Добре». (том.2 а.с.84-85).

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 27.02.2018 року з додатком на оптичному диску №13/1339 від 26.02.2018 складеного оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_13 доводиться, що при проходженні митного контролю 26.02.2018 року в пункті пропуску «Прикладники», приблизно о 08 годині відбулась розмова ОСОБА_4 з ОСОБА_2 .. ОСОБА_4 каже, що він приховав від митного контролю товари, на що ОСОБА_2 сказав: «Добре, розберемось». ОСОБА_4 нарахував 2300 гривень та передав ОСОБА_2 . Останній попередив ОСОБА_4 , що в четвер і понеділок не їхати, бо може будуть мінятися змінами. (том.2 а.с.86-87).

З дослідженого в судовому засіданні аудіо-відеозапису, зафіксованому на оптичному диску №13/1321 від 06.02.2018 року, який є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 06.02.2018 року, зафіксована розмова, яка відбулась 05.02.2018 року. Зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 вказує, що йому дали 10 доларів, які не хочуть брати в банку, оскільки вона сумнівна. Ведеться розмова між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . ОСОБА_1 радить як перевезти телефони через кордон. Вищевказаний аудіо-відеозапис підтверджує зміст протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 06.02.2018 року.

Відповідно до висновку комісійної криміналістичної експертизи відеозвукозапису від 16.04.2018 року, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у відеозвукозаписі розмови на оптичному диску №13/1321т, серед інших зафіксоване усне мовлення ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , текстовий зміст яких, в основному відповідає викладеному в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 06.02.2018 року №13т/712т (том.3 а.с.39-44).

З аудіо-відеозаписів, зафіксованих на оптичних дисках №13/1336т від 22.02.2018 року та №13/1337т від 22.02.2018 року, які є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 22.02.2018 року, зафіксована розмова, яка відбулась 21.02.2018 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 із змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 каже: «Бардачок открий, от сюда загорнеш, я потом подойду». З розмови між свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , чути як Субота перераховує: «двісті, триста, чотириста, п`ятсот, шістсот, сімсот, вісімсот, дев`ятсот, тисяча» і каже: «Загорнуть в бумажку, зараз підійде, візьме». ОСОБА_3 рахує: «п`ять, десять, п`ятнадцять, двадцять, двадцять п`ять, тридцять».

З досліджених в судовому засіданні аудіо-відеозаписів, зафіксованих на оптичних дисках №13/1338т від 26.02.2018 року, які є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відео контролю особи від 27.02.2018 року, із змісту розмов, які відбулись 26.02.2018 року вбачається розмова ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .. Останній сказав: «Приготуйте, я потім прийду» і ОСОБА_3 , передав ОСОБА_1 80 доларів США . ОСОБА_1 взявши, сказав «Добре».

Відповідно до висновку комісійної криміналістичної експертизи відеозвукозапису від 17.04.2018 року, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у відеозвукозаписі розмови на оптичному диску №13/1338т, серед інших зафіксоване усне мовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , текстовий зміст яких, в основному відповідає викладеному в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 27.02.2018 року №13/880т (том.3 а.с.54-56).

З досліджених в судовому засіданні аудіо-відеозаписів, зафіксованих на оптичних дисках №13/1339 від 26.02.2018 року, які є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відео контролю особи від 27.02.2018 року, із змісту розмов, які відбулись 26.02.2018 року вбачається, що в ОСОБА_4 відбулась розмова з ОСОБА_2 .. ОСОБА_4 каже, що він приховав від митного контролю товари, на що ОСОБА_2 сказав: «добре, розберемось». ОСОБА_4 нарахував 2200 гривень та передав ОСОБА_2 . Останній попередив ОСОБА_4 , що в четвер і понеділок не їхати, бо може будуть мінятися змінами.

Відповідно до висновку комісійної криміналістичної експертизи відеозвукозапису від 16.04.2018 року, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у відеозвукозаписі розмови на оптичному диску №13/1339т, серед інших зафіксоване усне мовлення ОСОБА_2 , текстовий зміст яких, в основному відповідає викладеному в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 27.02.2018 року №13т/879т (том.3 а.с.46-48).

З досліджених в судовому засіданні аудіо-відеозаписів, зафіксованих на оптичному диску №297/22т від 23.02.2018 року, які є додатком до протоколу за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 23.02.2018 року, вбачається, що на них зафіксована розмова ОСОБА_1 з ОСОБА_3 , яка відбулась 09.02.2018 року на МП «Прикладники». Зокрема, ОСОБА_1 каже, що йому раніше дана купюра «10 баксов пожованих», а також зазначає: «я віддав йому хорошу десятку, а в мене осталась ваша пожована, я вам віддам її». Також ОСОБА_1 каже: «давайте нам нормальні, а не пошарпані». Чути, як ОСОБА_3 перераховує кошти. ОСОБА_1 радить, коли краще їхати.

Згідно із висновком комісійної криміналістичної експертизи відеозвукозапису від 17.04.2018 року, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у відеозвукозаписі розмови на оптичному диску №297/22т від 23.02.2018 року, серед інших, зафіксоване усне мовлення ОСОБА_1 , текстовий зміст яких, в основному відповідає викладеному в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 23.02.2018 року №25т/22. (том.3 а.с.29-31).

Протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 23.02.2018 року з додатком на оптичному диску №296/22т від 23.02.2018 року складеного оперуповноваженим ВБКОЗ УСБУ в Рівненській області ОСОБА_15 зафіксована розмова, яка відбулась 17.02.2018 року між ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на митному посту «Прикладники». В ході розмови останні домовляються про перетин кордону у визначені дати. ОСОБА_3 перераховує кошти 8 купюр по 10 доларів США, після чого передає ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до висновку комісійної криміналістичної експертизи відеозвукозапису від 16.04.2018 року, складеного Львівським науково-дослідним інститутом судових експертиз, у відеозвукозаписі розмови на оптичному диску №296/22т від 23.02.2018 року, серед інших, зафіксоване усне мовлення ОСОБА_1 , текстовий зміст яких, в основному відповідає викладеному в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії у формі аудіо-відеоконтролю особи від 23.02.2018 року №26т/22. (том.3 а.с.33-35).

Зі змісту розмов між ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зі свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які зафіксовані в протоколах за результатами проведення НСРД, підтверджують те, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 отримували неправомірну вигоду від ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , на робочому місці, під час виконання своїх службових обов`язків, на митному посту «Прикладники», а саме, за безперешкодне перевезення через митний кордон України товарів та уникнення адміністративної відповідальності за перевищення митної норми.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні протоколу виготовлення, вручення, використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 04.02.2018 року, 09.02.2018 року, 17.02.2018 року, 21.02.2018 року та 25.02.2018 року, заявникам ОСОБА_3 та ОСОБА_4 були вручені співробітниками УСБУ в присутності понятих ОСОБА_16 , та ОСОБА_5 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 заздалегідь ідентифіковані грошові купюри, а саме, долари США та гривні, відповідно по датах: 04.02.2018 року для ОСОБА_4 - 100 доларів США; 21.02. 2018 року для ОСОБА_3 - 100 доларів США; 21.02.2018 року для ОСОБА_4 - 2700 гривень; 25.02.2018 року для ОСОБА_3 - 2700 гривень; 25.02.2018 року для ОСОБА_4 - 100 доларів США; 09.02.2018 року для ОСОБА_3 70 доларів США; 17.02.2018 року для ОСОБА_3 80 доларів США. (том.2 а.с.94-98, 108-113, 119-129,140-144,151-161,173-178, 181-187).

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , підтвердили, що співробітниками УСБУ їм вручались ідентифіковані долари США та гривні в якості передачі неправомірної вигоди митникам, а після проведення НСРД, останні повертали співробітникам СБУ залишки ідентифікованих засобів в розмірах, зокрема, 06.02.2018 року ОСОБА_4 видав 50 доларів США; 21.02.2018 року ОСОБА_3 видав 70 доларів США; 21.02.2018 року ОСОБА_4 , видав 1700 гривень; 26.02.2018 року ОСОБА_3 видав 20 доларів США; 26.02.2018 року ОСОБА_4 видав 500 гривень.

Вказані показання підтверджуються протоколами огляду грошових коштів від 06.02.2018 року, 21.02.2018 та 26.02.2018 року (том.2 а.с.99-102, 114-118, 130-136, 145-147,162-165).

Крім зазначених доказів, винуватість обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підтверджується фактичними даними, що містяться в наступних джерелах доказів.

Відповідно до протоколу обшуку від 26.02.2018 року, проведено обшук у адміністративних приміщеннях митного поста «Прикладники» Рівненської митниці ДФС України, під час якого у ОСОБА_1 виявлено та вилучено - з лівої кишені куртки, яка знаходилась у службовому приміщенні митниці - 70 білоруських рублів та 70 гривень, чотири купюри номіналом по 10 доларів США, одинадцять купюр номіналом по 100 гривень. В ході обшуку кімнати №1 адміністративного приміщення, в обшивці стільця, розташованому поблизу вікна, виявлено та вилучено чотири купюри номіналом по 10 доларів США, одинадцять купюр номіналом по 100 гривень. Під час просвітлення визезазначених грошових купюр ультрафіолетовим випромінюванням, на вказаних грошових купюрах виявлено світіння яскраво-зеленого кольору у вигляді крапель та плям. В ході обшуку кімнати №2 виявлено та вилучено грошові кошти в сумі 132 грн. (том 1 а.с.206-209).

Відповідно до протоколів виготовлення, вручення, використання заздалегідь ідентифікованих (помічених) засобів від 24.02.2018 року та від 25.02.2018 року, вбачається, що в ході досудового розслідування оглядались, оброблялися, були помічені за допомогою спеціального невидимого барвника (аерозолю) «Светлячок-М» та вручалися ОСОБА_4 грошові кошти, 27 купюр національної валюти гривня номіналом по 100 гривень з серійним номерами: СГ7320824, СД0032737, БТ4544298, ВЩ4355762, ЕЖ7796453, КП5006159, ЕЗ4177728, ВФ3509627, МЕ0469210, СД1604621, ВИ9642399, МЕ4188622, КА3227238, ГХ1846148, СВ2841196, СЕ3378394, ЗЦ9354602, ГК7495093, ЗД5542595, ВЩ6340068, ТА2186188, АБ7791676, ЕИ0073138, СИ4367387, КФ8954254, СА1443494, ЗФ4189723. ОСОБА_3 вручалися ідентифіковані засоби - грошові купюри в іноземній валюті долари США номіналом 10 доларів США з серійними номерами; MF28856980 D, MG 77782446 A, ML 07513274 A,, JL 31242943 A,JF 51519668 C, MF 24001168 D, MG 78387175 A, ML 38068877 A, MH 58909212 A, MB 87319817 C.(том 2 а.с.140-144, 151-161).

Відповідно до протоколів освідування від 26.02.2018 року при просвітлюванні лампою з ультрафіолетовим випромінюванням зовнішню та внутрішню сторони долоней лівої та правої руки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виявлено світіння яскраво-зеленого кольору. Під час освідування, бинтом здійснювались змиви з лівої та правої руки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .. Змиви поміщені в конверт та опечатані (том 1 а.с.113-115, а.с.171-173).

Відповідно до протоколу огляду, 26.02.2018 року після проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину, ОСОБА_3 видав для співробітників СБУ ідентифікованих та помічених 20 доларів США, а саме 2 купюри номіналом по 10 доларів США з серійними номерами MH 58909212 A, MB 87319817 C (т.2 а.с.145-146).

Відповідно до протоколу огляду 26.02.2018 року після проведення негласної слідчої (розшукової) дії - контроль за вчинення злочину, ОСОБА_4 видав для співробітників СБУ ідентифікованих та помічених 500 гривень, а саме 5 купюр номіналом по 100 гривень з серійними номерами ВЩ4353762, ВФ3509627, ЗФ4189723, ГХ1846148, ЕИ0073138.

Відповідно до висновку експерта за результатами криміналістичної експертизи речовин хімічних виробництв №1759/1760 від 23.04.2018 року, на поверхнях: - чотирьох банкнот (з двох сторін) номінальною вартістю 10 доларів США з позначенням серії та номера: MF28856980 D, MG 77782446 A, ML 07513274 A,, JL 31242943 A, одинадцяти банкнот (з двох сторін) номінальною вартістю 100 гривень з позначенням серії та номера: ЗД 5542595, ТА 2186188, СА 1443494, ГК 7495093, КП 5006159, АБ 7791676, СД 1604621, ЕЖ 7796453, ВЩ 6340068, ЗЦ 9354602, СЕ 3378394 (пакет №1); - чотирьох банкнот номінальною вартістю 10 доларів США з позначення серії та номера: JF 51519668 C, MF 24001168 D, MG 78387175 A, ML 38068877 A, одинадцяти банкнот номінальною вартістю 100 гривень з позначенням серії та номера: СВ 2841196, ВИ 9642399, СГ 7320824, КФ 8954254, ЕЗ 4177728, МЕ 0469210, МЕ 4188662, СИ 4367387, КА 3227238, СД 0032737, БТ 4544298 (пакет №2); - чотирьох полімерних рукавиць (конверт №3); - двох фрагментах бинта із змивами з правої та лівої руки ОСОБА_1 ; - трьох полімерних рукавиць, використаних при освідуванні ОСОБА_1 ; - двох фрагментів бинта із змивами правої та лівої руки ОСОБА_2 ; - чотирьох полімерних рукавиць, використаних при освідуванні ОСОБА_2 є нашарування спеціальної хімічної речовини із жовтувато-зеленою люмінесценцією неорганічної природи.

На поверхнях - фрагмента бинта, наданого, як контрольний зразок чистого бинта, використаного при освідуванні ОСОБА_1 ; - фрагмента бинта, наданого, як контрольний зразок при освідуванні ОСОБА_2 ; - однієї полімерної рукавиці, використаної при освідуванні ОСОБА_1 , нашарувань спеціальних хімічних речовин, не має.

Спеціальна хімічна речовина із жовтувато-зеленою люмінесценцією, що виявлена на поверхнях: - чотирьох банкнот (з двох сторін) номінальною вартістю 10 доларів США з позначенням серії та номера: MF28856980 D, MG 77782446 A, ML 07513274 A,, JL 31242943 A, одинадцяти банкнот (з двох сторін) номінальною вартістю 100 гривень з позначенням серії та номера: ЗД 5542595, ТА 2186188, СА 1443494, ГК 7495093, КП 5006159, АБ 7791676, СД 1604621, ЕЖ 7796453, ВЩ 6340068, ЗЦ 9354602, СЕ 3378394 (пакет №1); - чотирьох банкнот номінальною вартістю 10 доларів США з позначення серії та номера: JF 51519668 C, MF 24001168 D, MG 78387175 A, ML 38068877 A, одинадцяти банкнот номінальною вартістю 100 гривень з позначенням серії та номера: СВ 2841196, ВИ 9642399, СГ 7320824, КФ 8954254, ЕЗ 4177728, МЕ 0469210, МЕ 4188662, СИ 4367387, КА 3227238, СД 0032737, БТ 4544298 (пакет №2); - чотирьох полімерних рукавиць (конверт №3); - двох фрагментах бинта із змивами з правої та лівої руки ОСОБА_1 ; - трьох полімерних рукавиць, використаних при освідуванні ОСОБА_1 ; - двох фрагментів бинта із змивами правої та лівої руки ОСОБА_2 ; - чотирьох полімерних рукавиць, використаних при освідуванні ОСОБА_2 , має спільні родові ознаки із зразками спеціальної хімічної речовини неорганічної природи «Светлячок-М», наданими на двох фрагментах бинта (том 3 а.с.20-23).

Суд, дослідивши обставини кримінального провадження, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку, вважає, що вони є достатніми для прийняття рішення про винуватість ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

При цьому, органом досудового розслідування дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, а саме, одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, поєднаної з вимаганням, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб.

Дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч.3 ст.368 КК України, а саме, одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з вимаганням.

Разом з тим, судом визнається необгрунтованим обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в частині наявності в їх діях такої ознаки злочину, передбаченої ч.3 ст.368 КК України, як вимагання неправомірної вигоди, з огляду на таке.

Відповідно до примітки 3 до ст.354 КК України (в редакції Закону №221-VII (221-18) від 18.04.2013 року) у статтях 354, 368, та 368-3 під вимаганням неправомірної вигоди слід розуміти вимогу щодо надання неправомірної вигоди з погрозою вчинення дій або бездіяльності з використанням свого становища, наданих повноважень, влади, службового становища стосовно особи, яка надає неправомірну вигоду, або умисне створення умов, за яких особа вимушена надати неправомірну вигоду з метою запобігання шкідливим наслідкам щодо своїх прав та законних інтересів.

При цьому, вимагання неправомірної вигоди матиме місце у випадку наявності трьох обов`язкових в своїй сукупності ознак: ініціатива давання неправомірної вигоди повинна походити саме від службової особи - одержувача такої вигоди; схиляння до давання неправомірної вигоди повинна містити чітку і беззаперечну вимогу із обов`язковою наявністю відкритих погроз або створення реальних умов, що не залишають особі вибору як лише дати неправомірну вигоду; вказані вище погрози або створення умов повинні бути прямо пов`язані зі службовими становищем службової особи, мати протизаконний характер та бути спрямованими на завдання шкоди правам та законним інтересам особи, що дає неправомірну вигоду.

Вимагання неправомірної вигоди виключається, якщо особа, яка надає неправомірну вигоду зацікавлена у незаконній, неправомірній поведінці службової особи, прагне обійти закон, встановлену процедуру вирішення того чи іншого питання, досягти задоволення своїх незаконних інтересів, одержати незаконні пільги, переваги, уникнути заслуженої відповідальності тощо. На відміну від цього, у разі, якщо винна особа з метою одержання неправомірної вигоди погрожує вчиненням або не вчиненням дій, які можуть завдати шкоди, що є визначальним, правам та законним інтересам того, хто дає неправомірну вигоду, або створює такі умови, за яких особа не повинна була, але вимушена дати неправомірну вигоду із метою запобігання шкідливим наслідкам для своїх прав та законних інтересів, дії одержувача неправомірної вигоди, слід розглядати як такі, що поєднані з вимаганням останньої.

Тобто законність прав, які особа, яка надає неправомірну вигоду захищає шляхом дачі неправомірної вигоди, є однією із основних і обов`язкових ознак вимагання.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду України від 21.01.2016 року (справа №5-124кс15).

В ході судового розгляду кримінального провадження встановлено, що свідки - заявники ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , прагнули обійти закон при переміщенні товарів через митний кордон України, а саме перевозити товари понад норму без митного оформлення та уникнення відповідальності.

Суд вважає, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 могли реалізувати свої права не надаючи неправомірну вигоду, та у разі відмови від надання неправомірної вигоди, дії ОСОБА_2 та ОСОБА_1 відповідали б закону.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 свідомо бажали незаконно одержати пільги, щодо сплати митних платежів, що відповідно до висновку зробленому у постанові Верховного Суду України від 21.01.2016 року по справі №5-124кс15 свідчить про відсутність в діях обвинувачених, такої кваліфікуючої ознаки ч.3 ст. 368 КК України, як вимагання неправомірної вигоди і дає підстави суду виключити з обвинувачення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 таку ознаку злочину.

Вирішуючи питання щодо наявності в діях обвинувачених такої ознаки злочину, як повторність, суд встановив наступне.

Зі змісту показань свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбачається, що вони домовились з обвинуваченими, що останні будуть безперешкодно їх пропускати через митний кордон, не викриваючи понад нормове переміщення товарів, необмежене у кількості та часі таких переміщень, за винагороду від 30 до 50 доларів США за кожне перевезення, в залежності від кількості товарів, які переміщаються через митний кордон.

Отже, судом встановлено, що обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 протягом лютого 2018 року вчиняли тотожні діяння, які буди об`єднані єдиним наміром на отримання неправомірної вигоди, на постійній основі від свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у розмірі від 30 до 50 доларів США за кожне переміщення товарів.

Відповідно до ч.2 ст.32 КК України, повторність, передбачена частиною першою цієї статті, відсутня при вчиненні продовжуваного кримінального правопорушення, яке складається з двох або більше тотожних діянь, об`єднаних єдиним кримінально протиправним наміром.

Враховуючи наведене, суд виключає з обвинувачення ОСОБА_1 і ОСОБА_2 кваліфікуючу ознаку злочину, передбачену ч.3 ст.368 КК України - повторність.

Також до суду стороною обвинувачення не подано належних та допустимих доказів на одержання розміру неправомірної вигоди ОСОБА_1 - 2200 гривень та 310 доларів США, що відповідно до курсу ГБУ становить 7592,9 гривень, а ОСОБА_2 - 3200 гривень та 340 доларів США, що відповідно до курсу НБУ становить 5405 гривень.

Зібраними доказами в судовому засіданні доведено отримання неправомірної вигоди ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в загальному розмірі 310 доларів США, що становило відповідно до курсу НБУ 8 366, 50 грн та 3200 грн. В решті отримання обвинуваченими неправомірної вигоди в розмірі 340 доларів США та 2200 грн, доказів суду не надано.

Вирішуючи клопотання сторони захисту про порушення права на захист при затриманні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , при проведенні обшуку на митному пості «Прикладники» та при освідуванні обвинувачених, суд зазначає таке.

Судом встановлено, що відповідно до протоколів затримання від 26.02.2018 року, обвинувачені затримані 26.02.2018 року о 08 год 10 хв., а протоколи про затримання складені о 16 год 40 хв та відповідно 17 год 10 хв 26.02.2018 року слідчим з ОВС СВ УСБУ в Рівненській області Кухарчуком М.П. в приміщенні УСБУ в м.Рівне. В протоколах зазначено, що затримані ознайомлені з підставами затримання, їх роз`яснені права та обов`язками. ОСОБА_1 , від підпису вказаного протоколу в присутності понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_9 , відмовився. ОСОБА_2 підписав протокол. Вказані протоколи не містять зауважень обвинувачених з приводу порушень під час затримання (т.1 а.с. 91-93, 150-152).

Відповідно до протоколів обшуку від 26.02.2018 року, обшук розпочався о 08 год 10 хв в присутності понятих ОСОБА_9 та ОСОБА_17 із застосуванням відеозйомки. В протоколі вказано, що перед початком обшуку ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 повідомлено, що вони затримані за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, вручено пам`ятки про процесуальні права і обов`язки підозрюваних та роз`яснено зміст ст.42 КПК України. ОСОБА_2 в протоколі поставив підпис. ОСОБА_1 від підпису відмовився. З відеозапису вбачається, що перед завершенням обшуку ОСОБА_1 сказав, що він бажає мати адвоката.

Відповідно до протоколів освідування від 26.02.2018 року, освідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , проводилось з участю понятих ОСОБА_17 та ОСОБА_9 . В протоколах вказано, що перед початком освідування обвинуваченим повідомлено, що вони затримані за підозрою у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України, вручені пам`ятки про процесуальні права і обов`язки підозрюваних та роз`яснено зміст ст.42 КПК України. ОСОБА_2 в протоколі підписався. ОСОБА_1 від підпису відмовився.

Крім того, обвинувачені в судовому засіданні зазначали, що їх затримання проведено без участі адвокатів, що свідчить про порушення їх конституційних прав.

Відповідно до ч.4 ст.213 КПК України уповноважена службова особа, що здійснила затримання, зобов`язана негайно повідомити про це орган (установу), уповноважений законом на надання безоплатної правової допомоги.

В судовому засіданні встановлено, що слідчий Кухарчук М.П. звернувся в Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Рівненській області про затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 26.02.2018 року о 15 год 57 хв, оскільки не було можливості зробити це негайно у зв`язку з відсутністю зв`язку на місці проведення слідчих та процесуальних дій на митному посту «Прикладники».

Частина 2 ст.52 КПК України, передбачає вичерпний перелік обов`язкової участі захисника у кримінальному провадженні.

Вищевказаною нормою не передбачено обов`язкової участі захисника при затриманні, проведенні обшуку та освідуванні.

За змістом ст.48 КПК України, захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв`язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв`язку для запрошення захисника.

За приписами ч.1 ст.236 КПК України, слідчий, прокурор вживає належних заходів для забезпечення присутності під час проведення обшуку осіб, чиї права та законні інтереси можуть бути обмежені або порушені. Незалежно від стадії цієї слідчої дії слідчий, прокурор, інша службова особа, яка бере участь у проведенні обшуку, зобов`язані допустити на місце його проведення захисника чи адвоката.

Отже, у слідчого чи прокурора відсутній обов`язок щодо залучення адвоката або забезпечення його участі - це є власною відповідальністю особи, яка має намір скористатися правовою допомогою. Участь адвоката при проведенні обшуку не є автоматично обов`язковою, його участь має забезпечуватися особою, яка має бажання користуватися правовою допомогою. Разом із тим, недопущення адвоката, що прибув на місце проведення обшуку, є істотним порушенням закону і може зумовити визнання отриманих доказів недопустимими у розумінні п.3 ч. 3 ст. 87 КПК України.

Із відеозапису, який є додатком до протоколу обшуку від 26.02.2018 року, дослідженого в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 при проведенні обшуку висловлював бажання мати захисника. ОСОБА_2 при проведенні обшуку, бажання мати захисника не висловлював. На вказаному відеозаписі, при проведенні обшуку, факту недопущення слідчим захисника не зафіксовано.

Крім того, захисником Богельським І.В. вказано, що під час обшуку приймали участь кілька оперативних працівників, а відомості про них в протоколі обшуку відсутні.

Проте вказане зауваження не містить жодного посилання захисника на незаконне затримання, проведення обшуку та освідування обвинувачених.

А тому, суд вважає, що слідчим не допущено істотних порушень права та законних інтересів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 при проведенні вищевказаних слідчих та процесуальних дій.

Невчасне повідомлення регіонального центру з надання безоплатної вторинної допомоги слідчим про затримання обвинувачених, суд не вважає суттєвим порушення кримінального процесуального закону, яке могло б вплинути на визнання вищевказаних доказів недопустимими.

Щодо клопотання захисника Богельського І.В. про допущення порушення органу досудового розслідування державної таємниці при проведенні негласних слідчих (розшукових) дій, а саме, виготовлення та вручення ідентифікованих засобів від 04.02.2018 року, 21.02.2018 року, 25.02.2018 року, 09.02.2018 року, 17.02.2018 року та визнання їх недопустимими, суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 КПК України, під час проведення НСРД слідчий має право використовувати інформацію, отриману внаслідок конфіденційного співробітництва з іншими особами, або залучати цих осіб до проведення негласних слідчих (розшукових) дій у випадках, передбачених цим Кодексом.

З урахуванням цих вимог закону, суд відхиляє доводи сторони захисту про незаконне залучення заявників ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , незаінтересованих осіб ОСОБА_7 , ОСОБА_18 , ОСОБА_16 та ОСОБА_5 до конфіденційного співробітництва та участі у НСРД через те, що вони не мають доступу до державної таємниці.

Так, у ч. 2 ст. 275 КПК України міститься імперативна заборона щодо залучення до конфіденційного співробітництва під час проведення НСРД лише адвокатів, нотаріусів, медичних працівників, священнослужителів, журналістів, якщо таке співробітництво буде пов`язане з розкриттям конфіденційної інформації професійного характеру.

Водночас, в КПК України відсутня заборона залучати до конфіденційного співробітництва осіб, які не мають доступу до державної таємниці, а тому доводи сторони захисту в цій частині також є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на законі.

Вказаний висновок суду узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові об`єднаної палати Верховного Суду від 29 березня 2021 року (справа № 554/5090/16-к, провадження № 51-1878кмо20).

Не є переконливим також і посилання сторони захисту на використання особистих коштів ОСОБА_4 та ОСОБА_3 при проведені НСРД, як на істотне порушення вимог процесуального закону. По-перше, джерело походження грошових коштів, що використовуються при проведенні НСРД, законодавчо не визначено, по-друге, їх надання заявником не суперечить вимогам ст.271, 273 КПК України і не спричиняє істотного порушення прав обвинувачених, а по-третє, саме по собі не впливає на результати відповідної слідчої дії. До того ж, належність чи неналежність відповідних грошових коштів органу досудового розслідування не входить до обсягу обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні відповідно до ст. 91 КПК України.

Таким чином, факт надання заявником власних грошових коштів для проведення відповідної НСРД не свідчить про її незаконність в цілому.

Щодо інших зауважень сторони захисту до вищевказаних протоколів про проведення НСРД у формі аудіо- відеоконтролю за особою та контролю за вчиненням злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 246 КПК України, НСРД - це різновид слідчих (розшукових) дій, відомості про факт та методи проведення яких не підлягають розголошенню, за винятком випадків, передбачених КПК України.

Для суду цілком очевидно, що інформація про те, яке саме обладнання використовувалося при проведенні НСРД, належить до інформації про методи проведення НСРД, які не підлягають розголошенню. Тому, оскільки інформація містить відомості про факти та методи проведення НСРД, їх розголошення заборонено законом.

Статті 104, 105, 107, 252, 266, 271 КПК України не містять вимог щодо зазначення у протоколах технічних характеристик обладнання і працівників оперативного підрозділу, які встановлювали на особу заявника та знімали з нього спеціальне обладнання, а також відомостей про маршрут заявника до місця події.

У вищевказаних протоколах про результати НСРД у формі аудіо-відеоконтролю особи від 06.02.2018 року, 22.02.2018 року, 27.02.2018 року, 07.02.2018 року (т.1 а.с.76-80, 81-83, 84-85, 86-87) відображені фактичні дані щодо ходу процесуальних дій, які мають значення для кримінального провадження, та надають можливість зрозуміти перебіг їх проведення. Відомості, які на думку захисту, мають міститись у протоколі, зокрема, щодо маршруту пересування заявників, не впливають на факт одержання неправомірної вигоди, кваліфікацію дій обвинувачених та на достовірність здобутих фактичних даних. Яке значення мають відомості, наведені стороною захисту та як вони можуть вплинути на обставини, що підлягають доказуванню у цьому провадженні, сторона захисту не пояснила.

Суд також не погоджується з позицією сторони захисту про порушення вимог частини третьої статті 99 КПК України з огляду на надання суду не оригіналів аудіо-, відеозаписів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, а їхніх копій, з огляду на таке.

Матеріальні носії, що є додатками до протоколів, складених за результатами негласних слідчих (розшукових) дій, - MicroSD-картки та CD-диски містять електронні документи. Ці матеріальні носії є похідними від певних баз (накопичувачів) даних, але вони є самостійними джерелами доказів, тобто вони є оригіналом (відображенням) електронних документів, яким згідно з частиною третьою статті 99 Кримінального процесуального кодексу України надається таке ж значення, як самому документу.

З урахуванням викладеного, суд, оцінивши докази, здобуті у результаті контролю за вчиненням злочину у комплексі із правовими підставами для їх проведення, дійшов висновку про те, що вони отримані у порядку, встановленому КПК України, а тому, є допустимими доказами з урахуванням змісту ч. 1 ст. 86 цього Кодексу.

Окремо суд зазначає, що змагальність процесу передбачає свободу сторін у висловленні своїх заперечень, у тому числі щодо допустимості тих чи інших доказів. Це, зокрема, прямо випливає зі змісту ч. 3 ст. 89 КПК України, яка передбачає, що сторони кримінального провадження, потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, мають право під час судового розгляду подавати клопотання про визнання доказів недопустимими, а також наводити заперечення проти визнання доказів недопустимими. Цьому праву кореспондує відповідний обов`язок іншої сторони довести допустимість такого доказу (ч. 2 ст. 92 КПК України).

У зв`язку з цим, розумно було б очікувати сумлінної процесуальної поведінки не тільки від сторони обвинувачення, але й від сторони захисту.

Натомість, сторона захисту, заявивши про недопустимість доказів тільки у судових дебатах, позбавила сторону обвинувачення можливості довести протилежне. При цьому, сторона захисту протягом судового розгляду жодного клопотання про недопустимість доказів не заявляла.

Таким чином, суд, детально перевіривши відповідність порушень вимог кримінального процесуального законодавства при проведенні слідчих та оперативно-розшукових дій в ході досудового розслідування, які викладені в клопотанні сторони захисту - захисника Богельського І.В. в промові в судових дебатах, дійшов висновку, що істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які були б безумовними підставами для визнання доказів недопустимими, орган досудового розслідування не допустив.

Отже, суд дійшов висновку, що одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 та одержання службовою особою, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 мало місце, ці діяння містять склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 винні у його вчиненні та підлягають покаранню за вчинення цього кримінального правопорушення.

Такого висновку суд дійшов з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, застосувавши критерій «поза розумним сумнівом», викладений в п.65 Рішення у справі «Коробов проти України» (заява №39598/03).

Призначаючи ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 покарання, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу обвинувачених, пом`якшуючі та обтяжуючі покарання обставини. Судом також враховуються положення ч.2 ст.50 КК України, відповідно до яких покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

Визначаючи ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину суд виходить з такого. Інкримінований обвинуваченим злочин є тяжким злочином відповідно до ст.12 КК України.

Обвинуваченими вчинений закінчений умисний злочин.

Відповідно до примітки до ст. 45 КК України, вчинений обвинуваченими злочин є корупційним правопорушенням.

Визначаючи суспільну небезпечність вчиненого злочину, суд також враховує, що корупція становить загрозу не лише розвитку держави та стабільності й безпеці суспільства, а й сприяє підриву її демократичних інститутів та цінностей.

Як особа, ОСОБА_1 не має судимості, має постійне місце проживання в Україні, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, неповнолітніх дітей не має.

Як особа, ОСОБА_2 вперше притягається до кримінальної відповідальності, має постійне місце проживання в Україні, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно. Неповнолітніх дітей не має.

Обставин, що пом`якшують покарання обвинувачених у відповідності до ст.66 КК України, судом не встановлено.

Обставин, що обтяжують покарання обвинувачених у відповідності до ст.67 КК України, судом не встановлено.

Виходячи із зазначених обставин, відношення обвинувачених до скоєного, даних про особу обвинувачених, враховуючи їх вік та стан здоров`я, з урахуванням ступеню тяжкості скоєного злочину та з метою запобігання вчиненню обвинуваченими та іншими особами нових кримінальних правопорушень, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченим покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна, оскільки, на думку суду, їх виправлення і перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинувачених та попередження нових злочинів, а застосування менш суворого покарання не забезпечить мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

Враховуючи, що на момент вчинення злочину обвинувачені займали посади в державній установі та були представниками органу влади, відповідно до санкції ч. 3 ст. 368 КК України до них слід застосувати покарання у виді позбавлення права обіймати посади, пов`язані з виконанням функцій представників влади, строком на три роки.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави підлягають до стягнення документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів та проведення судових експертиз в розмірі 27170 гривень.

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст.100 КПК України.

Так, враховуючи застосування до обвинувачених конфіскації майна, суд вважає, що необхідно конфіскувати в дохід держави грошові кошти в сумі 132 гривні та грошові кошти в сумі 230 гривень, 70 білоруських рублів, які знаходяться у фінансовому відділі УСБУ в Рівненській області.

Грошові кошти - 90 доларів США, які знаходяться у фінансовому відділі УСБУ в Рівненській області, повернути ОСОБА_3 , а 2200 гривень, які знаходяться у фінансовому відділі УСБУ в Рівненській області, повернути ОСОБА_4 .

Вісім шматків бинта, шість пар гумових рукавичок, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів УСБУ в Рівненській області, знищити.

Суд вважає за необхідне скасувати арешт на майно - грошові кошти в сумі 80 доларів США та грошові кошти в сумі 2200 гривень, куртку темно-синього кольору, грошові кошти в сумі 132 гривні, 70 білоруських рублів, грошові кошти в сумі 230 гривень, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 01.03.2018 року.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_1 у виді тримання під вартою, завершився 26.04.2018 року.

Запобіжний захід обраний обвинуваченому ОСОБА_2 у виді домашнього арешту, завершився 27.04.2018 року.

Клопотань про обрання запобіжного заходу сторона обвинувачення не заявила.

Цивільний позов не заявлявся.

На підставі ст.368 КК України, керуючись ст.ст.368-371, 373-376 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади у державних установах та організаціях, пов`язані з виконанням функцій представника влади, строком на три роки та з конфіскацією майна.

В строк відбування покарання зарахувати термін затримання з 26.02.2018 року по 28.02.2018 року та перебування під вартою з 28.02.2018 року по 26.04.2018 року.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади у державних установах та організаціях, пов`язані з виконанням функцій представника влади, строком на три роки та з конфіскацією майна.

В строк відбування покарання зарахувати термін затримання з 26.02.2018 року по 28.02.2018 року.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі обчислювати з моменту затримання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

Речові докази: грошові кошти в сумі 132 гривні та грошові кошти в сумі 230 гривень, 70 білоруських рублів, які знаходяться у фінансовому відділі УСБУ в Рівненській області, конфіскувати в прибуток держави.

Грошові кошти - 90 доларів США, які знаходяться у фінансовому відділі УСБУ в Рівненській області, повернути ОСОБА_3 2200 гривень, які знаходяться у фінансовому відділі УСБУ в Рівненській області, повернути ОСОБА_4 .

Вісім шматків бинта шість пар гумових рукавичок, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів УСБУ в Рівненській області, знищити.

Арешт на речові докази, накладений ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 01.03.2018 року, скасувати.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експертів та проведення судових експертиз в розмірі 27170 (двадцять сім тисяч сто сімдесят) гривень.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти діб шляхом подачі апеляції через Зарічненський районний суд, обвинуваченим з моменту вручення копії вироку, іншими учасниками з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію даного вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченим та прокурорам.

Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий Н. М. Зейкан