Ухвала суду № 100728652, 29.10.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 295/4027/19

2-з/296/228/21

У Х В А Л А

Іменем України

29 жовтня 2021 рокум. Житомир

Суддя Корольовського районного суду м.Житомира Драч Ю.І., розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 295/4027/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частини земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частини земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішень.

29.10.2021 року позивачем за зустрічним позовом – ОСОБА_1 подано клопотання про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 відчужувати належне їй нерухоме майно, а саме: - житлового будинку загальною площею 70,50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2467377218040, право власності на який зареєстровано за ОСОБА_2 ; - 29/100 частин житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 5005839, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 ; - 295/817 частин земельної ділянки загальною площею 0,0817 га з кадастровим номером 1810136600:08:007:0051, право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_2 .

Обґрунтовуючи заяву заявник зазначила, що ОСОБА_2 , ігноруючи наявність спору і судової справи, предметом якої є у тому числі визнання недійсним правовстановлюючого документу на житловий будинок площею 70,50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 вчиняє дії щодо продажу такого майна, а саме приходять потенційні покупці, здійснюють огляд будинку і прилеглої території. Також через соціальну мережу в Інтернеті Facebook посередником -ріелтором на ім`я ОСОБА_4 на її сторінці розміщено оголошення про продаж вказаного житлового будинку і додано фото будинку ззовні і зсередини

Також заявник зазначила, що 28.10.2021 року з Реєстру речових прав на нерухоме майно стало відомо, що 27.09.2021 року ОСОБА_2 , без згоди інших співкористувачів земельної ділянки та співвласників житлового будинку літ. А, було змінено номер її будинку на літ. А площею 70,50 кв.м. і тепер його зареєстровано за іншою адресою: АДРЕСА_1 . 13.02.2020 року ОСОБА_2 вчинила дії по реєстрації у Реєстрі речових прав свого права власності на земельну ділянку у розмірі 295/817, на якій знаходяться будинок літ. А та будинок літ. Б вже зі зміненою адресою станом на 27.09.2021 року.

ОСОБА_1 зазначає, що відповідачкою активно вчиняються всі необхідні дії направленні на відчуження її будинку літ. Б та відповідно і передачі її прав на частину земельної ділянки, тому просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову.

Представник позивача за зустрічним позовом – ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримала заяву про забезпечення позову та зазначила, що реалізація будинку та земельної ділянки вплине на визначення складу осіб спору.

Представник відповідача за зустрічним позовом в судовому засіданні заперечила щодо задоволення заяви про забезпечення позову.

Згідно з ч.2 ст.149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Частиною 3 ст.150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

За змістом приписів ч.6,7,8 ст.153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

При цьому під забезпеченням позову слід розуміти сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.

З точки зору закону співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

При цьому, судом мають братися до уваги не лише інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Враховуючи наведені положення закону, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Так, цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Такої позиції притримується Верховний Суд у своїй Постанові 17 жовтня 2018 року, справа № 183/5864/17-ц (провадження № 61-38692св18).

Отже, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позовними вимогами, а їх застосування має підтверджуватися наданими доказами.

Так, зі змісту зустрічної позовної заяви вбачається, що предметом позову є визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Житомирської міської Ради народних депутатів від 29.05.1997 року № 275 в частині передачі у приватну власність земельної ділянки площею 0,0295 га на користь ОСОБА_2 та визнання незаконним та скасувати рішення виконавчого комітету Житомирської міської діди від 05.09.2012 року № 367 в частині Додатку 1, пункт 11 щодо оформлення права власності з видачею свідоцтва на право власності на житловий будинок площею 70,50 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 на ім`я ОСОБА_2 та зобов`язати ОСОБА_2 привести земельну ділянку, на якій самовільно побудовано вказаний житловий будинок, у попередній стан шляхом його демонтажу.

Разом з тим, заявником не надано до суду жодних доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів заявника, за захистом яких він звернувся.

При цьому, суду не надано належних доказів на підтвердження того, що відповідачами вчиняються дії щодо відчуження нерухомого майна, на яке заявник просить суд накласти арешт. Крім того, не підтверджуються відомості про намір вселення в приміщення інших осіб, укладання договорів найму, обмежуються права користування майном позивачем.

Тобто, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість вчинення відповідачем недобросовісних дій без наведення відповідного обґрунтування та надання доказів на підтвердження зазначених обставин також не свідчить про необхідність вжиття відповідних заходів забезпечення позову.

Додані до заяви про забезпечення позову фото з соціальної мережі в Інтернеті Facebook фото будинку не можна вважати належним доказом наміру відповідача реалізувати вказаний будинок.

Таким чином, суд виходить з того, що заявником не надано доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, зазначених в ч. 2 ст. 149 ЦПК України, а також про співмірність частини заходів забезпечення позову з предметом позову.

На підставі наведеного суд дійшов висновків про те, що заявником не доведена необхідність забезпечення позову, також недоведене існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, співмірність заходів забезпечення із предметом, а тому суд відмовляє у задоволенні заяви про забезпечення позову у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353, 354, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 295/4027/19 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про виділ частини земельної ділянки та зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , виконавчого комітету Житомирської міської ради, Житомирської міської ради, третя особа ОСОБА_3 про визнання незаконним та скасування рішень – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю. І. Драч