Рішення № 100728307, 25.10.2021, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/19666/21

Провадження № 2/686/5596/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд в складі: головуючого судді – Продана Б.Г., при секретарі – Боднар А.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу №686/19666/20 за позовною заявою ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника – Головного управління національної поліції в Хмельницькій області,

про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями слідчого,

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2021 року до суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Держави Україна в особі представника – Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, в якому просить стягнути на його користь по 100 000 000 000 грн. моральної шкоди. Позив мотивує тим, що зазнав моральну шкоду через незаконні дії, а саме: внесення завідома неправдивих відомостей щодо позивача в офіційні документи старшим слідчим ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Кравчуком І.В.

В судове засідання позивач не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, позов підтримав в повному обсязі, з підстав зазначених у ньому, просить задоволити.

Представник відповідача, Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, в судове засідання не з`явився, подав заяву про слухання справи у його відсутності, проти позову заперечив, вважає його безпідставним та необґрунтованим, просить відмовити в його задоволенні в повному обсязі.

Ухвалою суду від 14.05.2020 року три позовні заяви були об`єднані в одне провадження.

18 серпня 2021 року по справі відкрито провадження.

02.09.2021 року представником відповідача надано відзив на позов, який долучено до матеріалів справи.

13.09.2021 року справу призначено до слухання по суті.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу на підставі зібраних доказів.

Вивчивши матеріали справи та надані докази, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся з позовом до Держави Україна в особі представника – Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, про стягнення на його користь 100 000 000 000 грн. моральної шкоди, заподіяної незаконними діями, а саме; внесення завідома неправдивих відомостей щодо позивача в офіційні документи старшим слідчим ВРЗЗС СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Кравчуком І.В.

Позивач вважає, що підставою для задоволення позову про відшкодування моральної шкоди є те, що слідчим ВРЗЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області капітаном поліції Кравчуком І.В., на думку позивача, внесені неправдиві відомості в офіційні документи про те, що він є підозрюваним.

Так, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру, або особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (частина перша статті 42 КПК України).

12 грудня 2017 року за матеріалами об`єднаного кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.296, ч.2 ст. 189 КК України було підготовлено повідомлення про нову підозру. Таким чином, ОСОБА_1 перебуває в статусі підозрюваний, а слідчий ВРЗЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області капітан поліції Кравчук І.В при здійснені досудового розслідування кримінального правопорушення діяв правомірно та у відповідності до вимог Кримінального процесуального кодексу України.

На увагу заслуговує той факт, що рішеннями суду в установленому порядку не визнано незаконність дій слідчого під час здійснення ним досудового розслідування. Отже, дії слідчого ВРЗЗ СУ ГУНП в Хмельницькій області не визнанні неправомірними в установленому законом порядку, що в такому разі позбавляє позивача права на звернення до суду з позовними вимогами про стягнення з відповідача моральної шкоди.

У рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19- рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. З Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх; посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну; можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення (ст. 55 Конституції У країни).(Постанова Верховного Суду від 28.03.2018 року Справа №П/9901/370/18).

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»). В пункті 5 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст.81 ЦПК України). У п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправ`я сторін, та враховуючи обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами статті 1167 ЦК України, відповідно до якої шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.

Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (стаття 1174 цього Кодексу).

Шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується на підставі статті 1174 ЦК України.

Для настання деліктної відповідальності необхідно довести наявність складу правопорушення, а саме: наявність шкоди; протиправну поведінку заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; вину.

На підставі викладеного, із врахуванням обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодного належного доказу того, що дії відповідача є неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є його вина, а відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин по справі, на підставі викладеного, суд вважає, що позовна заява є безпідставною, необгрунтованою, а викладені в ній обставини не знайшли свого підтвердження під час слухання справи.

Керуюючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263 – 265 ЦПК України, ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1173, 1174 ЦК України, постановою Пленуму ВСУ від 31.03.1995 №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», постановою №10 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі представника – Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди, - залишити без задоволення.

На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції Хмельницької області, код ЄДРПОУ 40108824, 29017, м. Хмельницький, вул. Зарічанська 7.

Повний текст рішення суду виготовлено 01.11.2021 року.

Суддя