Ухвала суду № 100728159, 19.10.2021, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2021 Справа №607/18939/13-ц

19 жовтня 2021 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-Головуючого судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Скала В.І.

-сторони в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №607/18939/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (далі Товариство, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача Відкрите акціонерне товариство комерційний банк «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», видачу дубліката виконавча листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

В обґрунтування заяви Товариство вказує, що заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2013 року у справі №607/18939/13-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра», в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне управління, заборгованість за кредитним договором в сумі 64 465,94 грн. та 644,65 грн. судового збору.

23 липня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги за №GL48N718070_І_5, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №31/2008-МБ від 19 лютого 2008 року.

Посилаючись на наведене, просило замінити стягувача у справі №607/18939/13-ц.

Крім цього, зазначає, що згідно з даних з Автоматизованої системи виконавчих проваджень, виконавчі провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу на користь ПАТ КБ «Надра» завершені, однак виконавчі документи на адресу стягувача не повертались. В кредитній справі, яку заявнику було передано від ПАТ КБ «Надра», відсутній виконавчий лист Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області №607/18939/13-ц про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості. Товариство не могло раніше знати про відсутність оригіналу виконавчого листа, відкритого виконавчого провадження та пропуску строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, що вказує на втрату виконавчого листа, поважність причин пропуску цього строку та є підставою його поновлення.

Посилаючись на наведене, заявник просить видати дублікат виконавчого листа та поновити строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 червня 2021 року заяву прийнято до розгляду.

У судове засідання представник заявника не з`явився, хоча про час та дату був повідомлений у встановленому законом порядку. Попередньо у поданій заяві представник заявника просив розгляд справи проводити за його відсутності.

Представники ПАТ «КБ «НАДРА» в судове засідання не з`явився, хоча про час та дату судового засідання був належним чином повідомлений. Про причини неявки суд не повідомив.

Боржник ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце був повідомлений у встановленому законом порядку. Про причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення даного питання.

Судом встановлено, що заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 30 грудня 2013 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра», в особі відділення ПАТ КБ «Надра» Тернопільське регіональне управління, заборгованість за кредитним договором в сумі 64 465,94 грн. та 644,65 грн. судового збору.

Вказаним рішенням суду встановлено, що 19 лютого 2008 року між ПАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір за №31/2008-МБ, відповідно до умов якого відповідачу були надані грошові кошти в сумі 6000 доларів США на споживчі потреб, строком до 15 лютого 2010 року, зі сплатою 17% річних.

На виконання рішення суду видано виконавчий лист, який отримано представником банку 01 квітня 2014 року, що підтверджується заявою про видачу виконавчого листа.

З реєстру виконавчих проваджень встановлено, що будь-які виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 відсутні, а виконавчі провадження №АСВП 52473730, №АСВП 52481674, №АСВП 52481933 відкриті 04 жовтня 2016 року, де стягувачем зазначено ПАТ КБ «Надра» та боржником – ОСОБА_1 завершені.

23 липня 2020 року між ПАТ «КБ «НАДРА» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір про відступлення прав вимоги №GL48N718070_І_5, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право вимоги до позичальників, іпотекодавців, заставодавців та поручителів, зазначених у Додатках №№1-4 до цього Договору.

З витягу з Додатку за №3 до договору за №GL48N718070_І_5 від 23 липня 2020 року про відступлення права вимоги встановлено, що до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 19 лютого 2008 року за №31/2008-МБ.

Згідно листа Відділу державої виконавчої служби у місті Тернополі Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) за №66604 від 19 жовтня 2021 року встановлено, що виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» станом на 19 жовтня 2021 року у відділі не перебуває.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заява підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положеннями даної статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

В силу вимог ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

За змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником.

Отже, відповідно до вимог п. п. 1, 2 частини першої статті 512 ЦК України, у разі передання кредитором своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва (припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання поділу, перетворення або ліквідації, спадкування) відбувається вибуття кредитора на стадії виконання судового рішення.

Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги.

У зв`язку з такою заміною кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, внаслідок чого припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до вимог ч. 5 статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», статті 442 ЦПК України.

Виходячи зі змісту статтей 512, 514 ЦК України, ст. 442 ЦПК України, ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 20 листопада 2013 року (справа № 6-122цс13).

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що від первісного стягувача ПАТ «КБ «НАДРА» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшли права вимоги до боржника ОСОБА_1 згідно кредитного договору від 19 лютого 2008 року за №31/2008-МБ, на підставі договору про відступлення права вимоги №GL48N718070_І_5 від 23.07.2020 року та додатку №3 до договору за №GL48N718070_І_5.

Боржник ОСОБА_1 та представники ПАТ «КБ «НАДРА» в судове засідання не з`явилися та будь-яких заперечень щодо заміни стягувача суду не надали.

Таким чином, заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» в частині вимог про заміну стягувача підлягає до задоволення.

Щодо вимог заявника про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання вказаних виконавчих листів слід зазначити наступне.

Відповідно до вимог ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (в редакції чинній станом на час ухвалення рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області від 08 грудня 2010 року), інші виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом року, якщо інше не встановлено законом.

З реєстру виконавчих проваджень встановлено, що будь-які виконавчі провадження стосовно боржника ОСОБА_1 відсутні, а виконавчі провадження №АСВП 52473730, №АСВП 52481674, №АСВП 52481933 відкриті 04 жовтня 2016 року, де стягувачем зазначено ПАТ КБ «Надра» та боржником – ОСОБА_1 завершені.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як слідує із змісту поданої заяви, заявник обгрунтовуючи заяву, крім іншого зазначає, що Товариство не могло раніше знати про відсутність оригіналу виконавчого листа, відкритого виконавчого провадження та пропуску строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, що вказує на поважність причин пропуску цього строку та є підставою його поновлення.

Проте, заявником не викладено причини та не наведено відповідних доказів, які перешкоджали первісному кредитору, правонаступником якого є заявник, ініціювати вирішення питання про поновлення пропущеного строку у період, що передував переуступці права вимоги.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що первісний кредитор в повній мірі вчинив дії щодо пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання та після спливу строку пред`явлення його до виконання із заявою про його поновлення до суду не звертався.

Оскільки до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, та інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України), новий кредитор погодився із діями попередніх кредиторів щодо звернення вказаного виконавчого листа до виконання.

Натомість, заявником не наведено жодних обставин, які б свідчили про перешкоди в зверненні виконавчого документа до примусового виконання у визначений законом строк первісному кредитору.

Таким чином та обставина, що заявник не знав про відсутність оригіналу виконавчого листа, відкритого виконавчого провадження та пропуску строків для пред`явлення виконавчого листа до виконання, сама по собі не може бути підставою для поновлення такого строку.

Пред`явлення виконавчого документа до виконання є правом стягувача, а не його обов`язком, а отже він керуючись власним розсудом приймає рішення про необхідність розпочинати примусову процедуру виконання судового рішення.

Із наданих суду доказів вбачається, що первісний кредитор, правонаступником якого є заявник, вживав заходів щодо звернення виконавчого листа до примусового виконання, однак його не було виконано.

Також, суд приймає до уваги той факт, що з дня ухвалення рішення та набрання ним чинності минуло 8 років, при тому, що для його примусового виконання визначено строк у 1 рік, при цьому дії щодо звернення виконавчого листа до виконання вживав лише первісний стягувач ще у 2016 році.

Законодавцем не визначено граничного строку поза межами якого рішення вже не може бути звернуто до виконання, однак при ухваленні рішення про поновлення відповідного строку суд має керуватися безсумнівними та вичерпними доказами, які свідчитимуть про необхідність поновлення стягувача у праві вимагати подальшого виконання ухваленого на його користь рішення суду.

Отже, єдиною та необхідною правовою підставою для поновлення строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність в особи поважних причин його пропуску. При цьому, поважність причин є оціночною категорією та повинна визначатися, виходячи з наявності реальних обставин, які фактично унеможливили вчинення особою відповідної процесуальної дії вчасно, тобто в межах строків, установлених законодавством.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Таким чином, зважаючи на недоведеність заявником поважності причин пропуску строку пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, у задоволенні заяви в цій частині слід відмовити.

Відповідно до вимог п. 17.4 Розділу ХІІІ Перехідних положець ЦПК у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Таким чином, враховуючи, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання сплив та суд не вбачає підстав для його поновлення, у задоволенні заяви в частині видачі дублікатів виконавчих листів слід відмовити.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд вважає, що заява ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №607/18939/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає до часткового задоволення шляхом заміни стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційне банк «НАДРА» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: вул. Автотрансопртна, 2, офіс 205, м. Дніпро) у справі №607/18939/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353-355, 442 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача, видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №607/18939/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Надра» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (код ЄДРПОУ 40696815, місцезнаходження: вул. Автотрансопртна, 2, офіс 205, м. Дніпро), у справі №607/18939/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексу судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала суду складена 19 жовтня 2021 року.

Головуюча І.М. Черніцька