Ухвала суду № 100727698, 28.10.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13886/21

1-кс/308/4590/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2021 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Хамник М.М., за участю секретаря судових засідань – Івашко Я.С., прокурора – Савченка Д.О., представника потерпілого Реги Є.Є., підозрюваного – ОСОБА_1 , захисника – Сабова І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції Гарапка М.В., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Савченком Д.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України уродженця м. Несвиж Несвижського району Мінської області Республіки Білорусь, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого водієм ТОВ «Автокомплект», одруженого, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшло клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції Гарапка М.В., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Савченком Д.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Клопотання обґрунтовано наступним.

Органом досудового розслідування встановлено, що 31 липня 2021 близько 17 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки «INFINATI» моделі «FX35» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Н-09» сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів», зі сторони міста Мукачево у напрямку міста Іршава. Проїжджаючи відрізок автодороги в районі 4 км, даної автодороги, що навпроти АЗС «АВІАС», за адресою: с. Верхній Коропець, вул. Мукачівська, 1 А, Мукачівського району, Закарпатської області, знаходячись в стадії обгону, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.10, «безпечна швидкість», «розділювальна смуга», 2.3 б), 2.9 (а), 10.1, 12.1 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, здійснив обгін на забороненій дорожньою розміткою ділянці автодороги, знаходячись на зустрічній смузі руху допустив зіткнення з транспортним засобом марки «MAZDA» моделі «323» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, тобто в сторону м. Іршава, Закарпатської області по свій смузі для руху та виконував маневр лівого повороту заїзду до АЗС «АВІАС», про що завчасно увімкнув світловий покажчик лівого повороту, внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів на зустрічній смузі для кожного з автомобілів.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, передній пасажир автомобіля марки «MAZDA» моделі «323» реєстраційний номер НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , помер на місці події, задній пасажир вказаного транспортного засобу – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканець АДРЕСА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, шок. Водій вказаного автомобіля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканець АДРЕСА_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних травм тіла.

ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.10, «безпечна швидкість», «розділювальна смуга», 2.3 б), 2.9 (а), 10.1 12.1 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306

01 серпня 2021 року органом досудового розслідування було затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Фактичний час затримання 23 год. 50 хв. 31.07.2021.

01 серпня 2021 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України.

03 серпня 2021 року відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слідчим суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області було обрано запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою строком до 29.09.2021.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: рапортом інспектора відділу поліції №1 Мукачівського РУП ГУ НП в Закарпатській області Фучко І.М. від 31.07.2021; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди та схемою до нього від 31.07.2021; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 01.08.2021; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 02.08.2021.

15 вересня 2021 органом досудового розслідування подано клопотання до Закарпатської обласної прокуратури, про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071120000346 від 01 серпня 2021 року, до трьох місяців, тобто до 01 листопада 2021 року.

21 вересня 2021 року першим заступником керівника Закарпатської обласної прокуратури Косей І.Ю., задоволено клопотання слідчого, про продовження строку досудового розслідування та продовжено строк досудового розслідування злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України, відомості про який внесено до ЄРДР 01.10.2021 за №12021071120000346 , до трьох місяців, а саме, до 01.11.2021.

24 вересня 2021 року слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було продовжено запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - до 31.10.2021.

18 жовтня 2021 року органом досудового розслідування подано клопотання до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської обласної, погодженого з прокурором, про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021071120000346 від 01 серпня 2021 року, до шести місяців, тобто до 01 лютого 2022 року.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які станом на даний час не зменшились, а тому, в сторони обвинувачення виникла необхідність у продовженні застосування відносно підозрюваного ОСОБА_1 найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді - тримання під вартою.

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду у (п.п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Злочин, який інкримінується ОСОБА_1 , а саме ч. 3 ст. 286-1 КК України є тяжким і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п`яти до десяти років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

2. Незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста у кримінальному провадженні (п.п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Підозрюваний ОСОБА_1 може незаконно впливати на свідків, які вже встановлені, та осіб, які володіють відомостями щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, а саме на свідка ОСОБА_4 та неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також на свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Крім цього, підозрюваний ОСОБА_1 , з урахуванням відомих йому обставин кримінального правопорушення та матеріалів кримінального провадження, зможе вступати у поза процесуальні відносини із свідками та схиляти їх до зміни даних слідству показань.

Аналогічним чином підозрюваний ОСОБА_1 зможе впливати ще на понятих, експертів та спеціалістів, які залучені у кримінальному провадженні при проведенні слідчих дій та до проведення судових експертиз, що негативно вплине на хід досудового розслідування та/або до підбурювання дачі ними неправдивих показань, або відмови від надання таких.

При продовжені запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_1 , крім вищенаведеного, слід врахувати, те що останній вчинив злочин у стані алкогольного сп`яніння, свідомо знехтував інтересами суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху, що в свою чергу потягло за собою тяжкі наслідки, у вигляді загибелі ОСОБА_2 та отриманням неповнолітнім потерпілим ОСОБА_3 та гр. ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, ступінь важкості яких на даний час ще встановлюється.

Приймаючи до уваги вищевикладене та те, що у даний час заявлені раніше органом досудового розслідування ризики не зменшилися, підозрюваний ОСОБА_1 з метою уникнення від відповідальності надав органу досудового розслідування покази, які спростовані наявним в матеріалах даного кримінального провадження відо-записами обставин ДТП та механізму її розвитку, проведеним слідчим експериментом, перебуваючи на волі з метою переховування від органів досудового розслідування та суду може виїхати за межі України, чим самим ухилятися від виконання покладених на нього процесуальних обов`язків, скоїв тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на той самий строк, а застосування більш м`яких запобіжних заходів особисте зобов`язання, особиста порука, домашній арешт та застава, будуть не достатньо ефективними запобіжними заходами для запобігання ризикам порівняно із триманням під варту, а тому, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 тяжкого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні, на думку органу досудового розслідування дає підстави для продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На підставі вище викладеного, керуючись вимогами ст. ст. 36, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194, 197 та 199 КПК України, слідчий просить слідчого суддю: продовжити строк запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 діб.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, з підстав зазначених в ньому, при цьому посилався на наявність ризиків, зазначених в клопотанні, а також просив при розгляді клопотання врахувати, що на даний час в рамках вказаного кримінального провадження призначено ряд експертиз, висновки за якими не отримано органом досудового розслідування. Також звертав увагу слідчого судді на те, що всі свідки у даному провадження не допитані.

Представник потерпілого Рега Є.Є. підтримав позицію прокурора.

Захисник підозрюваного у судовому засіданні просив відмовити в задоволенні вказаного клопотання. Так, захисник вказує на те, що в матеріалах клопотання відсутні дані, які б вказували на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підзахисним кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286-1 КК України. Враховуючи наявність висновку експертизи згідно якої у останнього не виявлено в крові спирту.

Щодо ризиків, то захисник вважає що такі відсутні та нічим не обґрунтовані, оскільки свідки допитані, матеріали кримінального провадження вже зібрані

Захисник просив при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу звернути увагу на той факт, що підзахисний ОСОБА_1 раніше не судимий, по місцю постійного проживання характеризується позитивно, має міцні соціальні зв`язки за місцем постійного проживання, має сім`ю. Окрім того адвокат зазначив, що підозрюваний має намір повністю виконувати покладені на нього процесуальні обов`язки, не чинив будь-яких спроб переховуватися від слідства та суду; не чинив спроб знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; не чинив будь-яких спроб незаконно впливати на свідків та експерта у цьому кримінальному провадженні; не перешкоджав кримінальному провадженню іншим чином, а також не чинив будь-яких спроб вчинити інше кримінальне правопорушення. Адвокат, вважає, що вищезазначені обставини вказують, що належна процесуальна поведінка підозрюваного може бути забезпечена із застосуванням до його підзахисного запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Підозрюваний у судовому засіданні підтримав думку свого захисника, просив відмовити в задоволенні клопотання.

У доповнення своєї позиції прокурор зазначив, що у матеріалах справи наявні відомості про те, що прилад «Драгер» відповідає вимогам закону та є сертифікованим.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовується клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Як установлено з матеріалів клопотання Головним управлінням Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12021071120000346 від 01 серпня 2021 року за ч. 3 ст. 286-1 КК України.

З матеріалів клопотання встановлено, що 31 липня 2021 близько 17 год. 20 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи в стані алкогольного сп`яніння автомобілем марки «INFINІTI» моделі «FX35» реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Н-09» сполученням «Мукачево-Рогатин-Львів», зі сторони міста Мукачево у напрямку міста Іршава. Проїжджаючи відрізок автодороги в районі 4 км, даної автодороги, що навпроти АЗС «АВІАС», за адресою: с. Верхній Коропець, вул. Мукачівська, 1 А, Мукачівського району, Закарпатської області, знаходячись в стадії обгону, грубо порушив вимоги п.п. 1.3, 1.5, 1.10, «безпечна швидкість», «розділювальна смуга», 2.3 б), 2.9 (а), 10.1, 12.1 «Правил дорожнього руху» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, не забезпечив безпеку дорожнього руху, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку, здійснив обгін на забороненій дорожньою розміткою ділянці автодороги, знаходячись на зустрічній смузі руху допустив зіткнення з транспортним засобом марки «MAZDA» моделі «323» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який рухався в попутному напрямку, тобто в сторону м. Іршава, Закарпатської області по свій смузі для руху та виконував маневр лівого повороту заїзду до АЗС «АВІАС», про що завчасно увімкнув світловий покажчик лівого повороту, внаслідок чого сталося зіткнення вказаних транспортних засобів на зустрічній смузі для кожного з автомобілів.

У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди, передній пасажир автомобіля марки «MAZDA» моделі «323» реєстраційний номер НОМЕР_2 , гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мешканець АДРЕСА_2 , помер на місці події, задній пасажир вказаного транспортного засобу – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 мешканець АДРЕСА_3 , отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми, шок. Водій вказаного автомобіля ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 мешканець АДРЕСА_4 , отримав тілесні ушкодження у вигляді множинних травм тіла.

Згідно з протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 01.08.2021 органом досудового розслідування затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактичний час затримання 23 год. 50 хв. 31.07.2021.

01.08.2021 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

03.08.2021 відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , слідчим суддею Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області було обрано запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою строком до 29.09.2021 включно.

У подальшому строк слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було продовжено запобіжний захід у вигляді – тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 - до 31.10.2021.

Враховуючи, що строк дії запобіжного заходу спливає 31.10.2021, орган досудового розслідування звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У Кримінальному процесуальному кодексі України поняття обґрунтованої підозри не визначено, але воно визначено Європейським судом з прав людини. Обґрунтована підозра є нижчим стандартом доведення, ніж переконання поза розумним сумнівом, та вимагає меншої ваги доказів, ніж для ухвалення обвинувального вироку. Однак таке переконання суду має бути засновано на об`єктивних фактах. Європейський Суд визначає, що «розумна підозра передбачає існування фактів або інформації, які повинні задовольнити об`єктивного спостерігача в тому, що особа, щодо якої розглядається питання, вчинила злочин. Те, що позначено словом "обґрунтована", залежатиме від усіх обставин» (справи «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства», 30 August 1990, § 32; «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року; «Тerry v. Ohio», 392 US, 1968) і не може спиратися на голе припущення, що особа може в майбутньому втекти або повторно вчинити злочин. Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При дослідженні доданих до клопотання доказів, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри про причетність гр. ОСОБА_1 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України.

Обґрунтованість підозри стверджується наявними в долучених на обґрунтування клопотання документах даними, які на даній стадії процесу є достатніми для висновку про обґрунтованість підозри.

Щодо тверджень захисника про відсутність обґрунтованої підозри, то слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що питання про належність, допустимість, достовірність та достатність доказів, для підтвердження винуватості підозрюваної у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, вирішується судом безпосередньо під час розгляду кримінального провадження. Оцінка доказів винуватості, їх належність та допустимість, на даній стадії досудового розслідування слідчим суддею суду першої інстанції перевірці не підлягають.

Слідчий суддя вважає встановленим та доведеним органом досудового розслідування існування ризиків, передбачених п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; можливого незаконного впливу на свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні.

При цьому слідчий суддя виходить з того, що Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає надання стороною обвинувачення доказів того, що підозрюваний/обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Таким чином суд приходить до висновку, що ризики передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які лежать в основі клопотання сторони обвинувачення знаходять своє підтвердження та не спростовані стороною захисту. При цьому оцінка наявності існування ризиків проводиться у контексті чинників, перелічених у ч. 1 ст. 178 КПК. Така позиція суду базується на основі практики ЄСПЛ. Зокрема, у п. 58 рішення ЄСПЛ у справі «Бекчієв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), заява №9190/03 від 04.10.2005, зазначено: «Ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню».

За змістом ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється.

Відповідно до наведеної норми, слідчий суддя:

- з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінується ОСОБА_1 ,

- доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри,

- доведення стороною обвинувачення існування ризиків передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, - вважає доведеною та обґрунтованою необхідність продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного.

У свою чергу, документів на спростування доводів, наведених прокурором в обґрунтування неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, сторона захисту не надала.

Отже, враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що на теперішній час, обрання більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 за ступенем тяжкості відноситься до категорії тяжких злочинів.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Отже, оцінивши докази сторони обвинувачення та сторони захисту в їх сукупності та співставленні, вирішуючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , суд не знаходить підстав, які б слугували для відмови у задоволенні клопотання сторони обвинувачення щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Слідчий суддя враховує, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканність, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ).

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини.

Відтак, на думку слідчого судді, з огляду на фактичні обставини даного кримінального провадження, встановлені в ході розгляду даного клопотання відомості, в тому числі які стосуються наявності обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваним ОСОБА_1 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК України, ризики, передбачені п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України та низки об`єктивних обставин, а також практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, приходить до висновку про задоволення клопотання органу досудового розслідування. Застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, в даному випадку, не зможе запобігти наявним ризикам та досягнути мети застосування запобіжного заходу, а саме забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, можливо шляхом застосування відносно такої особи виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Згідно з ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст.176, 178, 181, 184, 186, 193, 194, 196, 309, 310, 376 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту слідчого управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області майор поліції Гарапка М.В., погоджене прокурором Ужгородської окружної прокуратури Савченком Д.О. про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 – задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 25.12.2021.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу подано не було.

Повний текст ухвали проголошено 29.10.2021 о 16 год. 20 хв.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду

Закарпатської області М.М. Хамник