Ухвала суду № 100727191, 09.09.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/15364/19

Провадження № 1-кп/643/389/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.09.2021

09 вересня 2021 року м. Харків

Московський районний суд м. Харкова в складі колегії суддів:

головуючого судді Сугачової О.О.,

суддів Задорожної А.М.,

за участю секретаря Абсалямової А.Р.,

прокурора Карнаух О.М.,

адвокатів: Мельника І.В.,

Головінова В.О.,

обвинувачених: ОСОБА_1 ,

ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 120192204700004084, внесеного до ЄРДР від 26.07.2019, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчинені кримінального правопорушення? передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчинені кримінальних правопорушеннях, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 263 КК України, -

в с т а н о в и в:

В провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває вищевказане кримінальне провадження.

В ході судового засідання прокурор заявив клопотання про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у зв`язку із існуванням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Адвокати обвинувачених, кожний окремо, заперечували щодо заявленого прокурором клопотання посилаючись на те, що стороною обвинувачення не доведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Більш того, на даний час взагалі усі ризики в розумінні ст.177 КПК України, відсутні, а також те, що обвинувачені мають стійкі соціальні зв`язки, місце проживання родини, потерпілі та свідки допитані, а тому є підстави для зміни запобіжного заходу обвинуваченим на більш м`який, а саме, цілодобовий домашній арешт. Крім того, захисник Мельник І.В. вважав за необхідне, у випадку продовження судом дії запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, застосувати такий запобіжний захід як застава.

Обвинувачені підтримали позицію сторони захисту.

Вивчивши доводи заявленого прокурором клопотання, вислухавши думку учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла до такого.

Так, встановлено, що відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого спливає.

Відповідно до правил ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Положеннями ст. 178 КПК України визначений перелік обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу, в тому числі, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим, стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, наявність утриманців, майновий стан тощо.

Відповідно до п. 4 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосовано до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою може оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів (п.35 рішення ЄСПЛ №12369/86 від 26.06.1991 року «Летельє проти Франції»).

По справі існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи – тримання під вартою, що завжди є законним, якщо є достатні підстави вважати, що існує необхідність у запобіганні вчиненню особою правопорушення чи ухиленню від правосуддя після вчинення злочину, з тією метою, щоб особа, яка обвинувачується у вчинені злочину, постала перед компетентними органами.

Згідно сформованої практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Приймаючи до уваги вищевикладене, з урахуванням обставин справи, з метою об`єктивного встановлення істини по справі, забезпечення виконання покладених на обвинувачених процесуальних обов`язків, для запобігання ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, запобігання спробам переховуватися від суду, перешкоджати виконанню судового рішення, вчинити інше правопорушення, оцінюючи в сукупності всі обставини і у відповідності до вимог ч.1 ст. 178 КПК України, такі, як, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим в разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, а також те, що у суду відсутні будь-які відомості щодо постійного заробітку, стану здоров`я, сімейного стану, як відсутність малолітніх, неповнолітніх дітей або осіб на утриманні тощо, суд на даній стадії судового провадження вважає за необхідне продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на 60 діб.

Доказів про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України для застосування стосовно обвинувачених більш м`якого запобіжного заходу, суду не надано, а наявність ризиків, що стали підставою для обрання такого виду запобіжного заходу обвинуваченим, продовжують існувати.

Далі, можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу (ч.1 ст. 182 КПК України).

Так, із приписів п1) ч.4 ст. 183 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд при постановлені ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному проваджені щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Отже, аналізуючи вищевикладене, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, колегія суддів не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 183, 372, 376 КПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченим ОСОБА_1 , ОСОБА_2 дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» строком не більше двох місяців, тобто до 07.11.2021.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, прокурору, направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова протягом 5 днів з дня її проголошення.

Головуючий суддя О.О. Сугачова

Судді: А.М. Задорожна

А.М. Харченко