Рішення № 100727175, 14.07.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/5480/21

Провадження № 2/643/3406/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2021 року Московський районний суд м. Харкова в складі : головуючого судді -Майстренко О.М., при секретарі -Сілаєвій Е.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова Олександра Олександровича, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС», третя особа: Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис від 16.03.2020, зареєстрований у реєстрі за №173, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 37 568, 57 грн., що виникла за Кредитним договором №2008843007 від 10.06.2014.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 10.06.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2008843007.

13.06.2016 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу №13/06/16, відповідно до якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором.

29.01.2019 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було укладено Договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором.

16.03.2020 на підставі заяви ТОВ «ФК «Прайм Альянс» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович вчинив виконавчий напис, зареєстрований у реєстрі за №173.

При цьому підставою вчинення приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим О. О. виконавчого напису від 16.03.2020, зареєстрованого у реєстрі за №173, стала заява ТОВ «ФК «Прайм Альянс», на обґрунтування якої було додано лише оригінал Договору про надання споживчого кредиту №2008843007 від 10.06.2014.

Позивач вважає виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки він здійснений без наявності документів, що свідчать про безспірність вимог Банку, за межами трирічного строку з дня виникнення права вимоги, подані документи не відповідають вимогам статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат», Постанови Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 та Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012 №296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України».

Від представника позивача -адвоката Орлова О.О. надійшла заява, відповідно до якою просить розгляд справи здійснювати за його відсутності , позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач - ТОВ «ФК «Прайм Альянс» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, подав відзив на позов, у якому проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу

Кравцов О. О. у судове засідання не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, своїм правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Шиндель Володимир Анатолійович у судове засідання не з`явився, повідомлений про день та час розгляду справи належним чином, заяв про причини своєї відсутності або про слухання справи за її відсутністю не подавав

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею

У зв`язку з тим, що розгляд справи відбувався за відсутності сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 10.06.2014 між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» було укладено Договір про надання споживчого кредиту №2008843007.

13.06.2016 між ПАТ «ОТП Банк» та ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» було укладено Договір факторингу №13/06/16, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором.

29.01.2019 між ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» та ТОВ «ФК «Прайм Альянс» було укладено Договір факторингу №29/01/19-2, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Прайм Альянс» набуло право Нового кредитора до Позичальника за Кредитним договором.

16.03.2020 на підставі заяви ТОВ «ФК «Прайм Альянс» приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович вчинив виконавчий напис, який зареєстровано у реєстрі за №173.

Згідно вказаного виконавчого напису, стягнення заборгованості проводиться за період з 29.01.2019 по 28.02.2020. Сума повної заборгованості за Кредитним договором визначена виконавчим написом у розмірі 37 168,57 грн, у тому числі: заборгованість по основному боргу (тіло кредиту) 26 908, 91 грн, заборгованість по відсоткам 10 259,66 грн. З урахуванням витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, у розмірі 400 грн, загальна сума, яка за виконавчим написом підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС», складає 37 568, 57 грн.

31.07.2020 представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС» до приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Шиндель В. А. подано заяву про відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса №173 про звернення стягнення з ОСОБА_1

07.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області

Шиндель В. А. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 62703209.

07.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Харківської області

Шиндель В. А. винесено постанову (ВП № 62703209) про стягнення з боржника основної винагороди.

07.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шиндель В. А. винесено постанову (ВП № 62703209) про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження.

07.08.2020 приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Шиндель В. А. винесено постанову (ВП № 62703209) про арешт коштів боржника.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної справи позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до частини першої статті 87 Закону України «Про нотаріат»(тут і надалі - у редакції, чинній на момент вчинення виконавчого напису), для стягнення грошових сум нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

У частинах першій, другій статті 88 Закону України «Про нотаріат» визначено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Учинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником (пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 305/2082/14-ц, провадження № 14-557цс19).

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16 зробила висновок, що «для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі та чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі».

Пунктом 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 №1172 (надалі - Перелік) передбачено, що для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються:

а) оригінал кредитного договору;

б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Згідно з п. 3.5. Глави 16 Наказу Міністерства юстиції України від 22.02.2012

№296/5 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України», при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем, та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Проте всупереч положенням статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем було вчинено виконавчий напис від 16.03.2020, зареєстрований в реєстрі за №173, на підставі наступних документів: кредитний договір №2008843007 від 10.06.2014, розрахунок заборгованості, договір факторингу, вимога з описом вкладення.

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що для вчинення виконавчого напису нотаріусу не була надана засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2020 року в справі №554/6777/17 (провадження №61-19494св18) зроблено висновок, що «у нотаріальному процесі при стягненні боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса боржник участі не приймає, а тому врахування його інтересів має забезпечуватися шляхом надіслання повідомлення - письмової вимоги про усунення порушення (письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Повідомлення надіслане стягувачем боржнику, є документом, що підтверджують безспірність заборгованості та обов`язково має подаватися при вчиненні виконавчого напису як за іпотечним договором, так і за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором). Процедура стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса складається із двох етапів: перший, підготовчий етап, який включає повідомлення боржника. Цей етап спрямований на забезпечення прав та інтересів боржника, якому має бути відомо, що кредитор розпочинає процедуру стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса; другий етап - учинення виконавчого напису, який полягає в подачі нотаріусу документів, що підтверджують безспірність вимог, у тому числі й повідомлення боржника (письмова вимога про усунення порушення чи письмове повідомлення про вчинення виконавчого напису). Недотримання одного із етапів процедури стягнення боргу за нотаріально посвідченим договором позики (кредитним договором) на підставі виконавчого напису нотаріуса є підставою для визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню».

Суду не надано належних та допустимих доказів того, що позичальником було отримано лист-повідомлення з вимогою сплатити борг.

Також, з наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, чи дотримано умову, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Відповідачем не подано до суду належних та достовірних доказів щодо спростування доводів позивача.

На підставі зазначених норм права, з урахуванням правової позиції Верховного Суду, судом встановлено, що виконавчий напис від 16.03.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем, зареєстрований в реєстрі за №173, вчинено на підставі документів, які не дають можливості встановити безспірність заборгованості, іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за дотриманням умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що виконавчий напис вчинено всупереч вимогам статей 87, 88 ЗУ «Про нотаріат», тому його належить визнати таким, що не підлягає виконанню, а позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задово льнити.

Водночас, суд зазначає, що в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2020 року в справі №474/106/18 (провадження №61-13847св19) визначено, що «відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач притягається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього. При цьому неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві. Нотаріус є публічною особою, якій державою надано повноваження щодо посвідчення прав і фактів, які мають юридичне значення, та вчинення інших нотаріальних дій з метою надання їм юридичної вірогідності. Вчиняючи нотаріальні дії, нотаріус діє неупереджено, він не може діяти в інтересах жодної з осіб - учасника нотаріальної дії. Нотаріус не стає учасником цивільних правовідносин між цими особами, а отже, не може порушувати цивільні права, які є змістом цих відносин. Відсутня і процесуальна заінтересованість нотаріуса в предметі спору та реалізації прийнятого рішення. Спори за позовами про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, про повернення стягнутого за виконавчим написом вирішуються судом у порядку цивільного судочинства за позовами боржників або зазначених осіб до стягувачів, якщо однією зі сторін відповідного спору є фізична особа. За правилами цивільного судочинства як спір про право в позовному провадженні розглядаються позови про оскарження дій нотаріуса щодо вчинення виконавчого напису, коли йдеться виключно про порушення нотаріусом правил вчинення відповідної нотаріальної дії і при цьому позивачем не порушується питання про захист права відповідно до положень цивільного законодавства. Тобто нотаріус не може бути відповідачем у цій категорії справ, оскільки предметом позову є спір про право, зокрема позивач заперечує наявність у нього суми заборгованості перед кредитором, яка вказана у виконавчому написі. Виходячи з норм Закону України «Про нотаріат», у нотаріуса немає спільних чи однорідних прав та обов`язків стосовно позивача. Нотаріус вчиняє нотаріальні дії від імені держави, тому в нього не можуть бути спільні чи однорідні права і обов`язки з особами, які звернулися до нього, або з особами, які вирішили, що їх права порушені нотаріальними діями. Справи за спорами щодо оскарження вчинених нотаріусами виконавчих написів (про визнання вчиненого нотаріусом виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, або про повернення стягненого за виконавчим написом нотаріуса) мають розглядатися судами за позовами боржників до стягувачів. Відповідачем у таких справах є особа, на користь якої було вчинено виконавчий напис, яким було порушено право позивача. Тобто, цивільна відповідальність за незаконно вчинений виконавчий напис покладається не на нотаріуса, а на особу, яка зверталася за виконавчим написом. Сам же нотаріус може залучатися судами як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) зроблено висновок, що «пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Кравцов Олександр Олександрович не є належним відповідачем у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Отже, у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в частині позовних вимог до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кравцова Олександра Олександровича слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1 ст. 144 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених норм права, ураховуючи часткове задоволення позовних вимог у справі, суд приходить до висновку про необхідність стягнення на користь позивача з належного відповідача частини суми судового збору, сплаченого за подання позовної заяви, пропорційної розміру задоволених позовних вимог, у сумі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 141, 264-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати виконавчий напис від 16.03.2020, який зареєстровано у реєстрі за №173, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кравцовим Олександром Олександровичем, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в загальному розмірі 37 568, 57 грн., що виникла за Кредитним договором №2008843007 від 10.06.2014 таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ПРАЙМ АЛЬЯНС» на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 454,00 (чотириста п`ятдесят чотири) гривень 80 копійок.

У задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Московський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного суду.

Суддя Майстренко О.М.