Вирок № 100727080, 02.11.2021, Зміївський районний суд Харківської області

621/1866/18

1-кп/621/15/21

В И Р О К

іменем України

02 листопада 2021 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

за участі:

секретарів судового засідання - Горобець Н. М., Запорожець М. Б., Лацько А. С.,

прокурора - Гетьмана С. А.,

потерпілого - ОСОБА_1 ,

представника потерпілого - Кравченка О. М.,

обвинуваченої - ОСОБА_2 ,

захисника - Зеленцова О. П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018220300000510 за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Харкові, є громадянкою України, має середню освіту, одружена, не працює, зареєстрована в АДРЕСА_1 , фактично проживає в АДРЕСА_2 , раніше не судима,

у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України,

у с т а н о в и в :

19 червня 2018 року близько 15:30 години в с. Бірки Зміївського району Харківської області ОСОБА_2 перебувала в гостях у свого знайомого ОСОБА_3 у будинку АДРЕСА_3 , де вона вживала спиртні напої з разом з останнім та ОСОБА_1 . Після вживання алкогольних напоїв між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які залишилися в приміщенні кухні наодинці, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_2 виник умисел на спричинення ОСОБА_1 тілесного ушкодження.

Того ж числа та часу, реалізуючи зазначений умисел, ОСОБА_2 , будучи в стані алкогольного сп`яніння, схопила з кухонного столу ніж та навмисно завдала один удар ножем в область живота ОСОБА_1 , чим спричинила йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент їх заподіяння, у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черевної порожнини, з ушкодженням тонкої, товстої та попереково-ободної кишки, що ускладнилося в своїй течії розвитком внутрішньочеревної кровотечі.

Зазначеними діями ОСОБА_2 вчинила умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачена ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала частково і показала про зазначені вище обставини, за яких вона 19.06.2018 перебувала в гостях у своїх знайомих, де вживала спиртні напої. Коли в приміщенні кухні вона залишилася лише з ОСОБА_1 , між ними виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_1 один раз вдарив її та вона впала. Потім ОСОБА_1 почав навалюватися на неї і вона розцінила його дії як намір її зґвалтувати. Тоді вона навпомацки знайшла кухонний ніж, що лежав на підлозі, і з метою захисту нанесла один удар цим ножем ОСОБА_1 в бік, після чого втекла з будинку та по дорозі викинула ніж у кущі.

Незважаючи на часткове визнання своєї винуватості обвинуваченою ОСОБА_2 , її вина у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення у повному обсязі підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду.

Так, потерпілий ОСОБА_1 показав, що 19.06.2018 вони з друзями розпивали спиртні напої, потім прийшла ОСОБА_2 з метою продати свій мобільний телефон, однак ніхто не виявив бажання купувати. Далі його друзі пішли спати та він залишився в кухні наодинці з ОСОБА_2 , якій він казав, щоб вона йшла додому, оскільки її чекають діти. Після цього, несподівано для нього, ОСОБА_2 завдала йому один удар кухонним ножем в область живота. Він обробив рану та пішов, а на вулиці втратив свідомість.

Під час слідчих експериментів 20.08.2020, 23.02.2021, з відеофіксацією, потерпілий ОСОБА_1 показав механізм заподіяння йому тілесних ушкоджень обвинуваченою ОСОБА_2 , що мало місце 19.06.2018 (том 2 а. п. 145-149, 209-212).

Свідок ОСОБА_3 показав про обставини, за яких він спільно із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 вживав алкогольні напої, однак він не був очевидцем нанесення тілесного ушкодження ОСОБА_1 , оскільки пішов спати до іншої кімнати.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні показала, що її дочка ОСОБА_2 відпочивала вдома у ОСОБА_3 , а прийшовши додому розповіла їй про те, що ОСОБА_1 намагався її зґвалтувати та один раз ударив її по обличчю.

Даними протоколу огляду місця події від 19.06.2018, з фототаблицями, підтверджується обстановка в будинку АДРЕСА_3 , де відбулася сварка між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Під час огляду були виявлені плями бурого кольору схожі кров на підлозі у приміщенні прихожої кімнати біля кухні, також були виявлені та вилучені штани з плямами бурого кольору, палас з ганку будинку, змив плями бурого кольору на ганку, змив плями бурого кольору у прихожій кімнаті, контрольний фрагмент бинту. Також, даними протоколу огляду місця події від 19.06.2018, з фототаблицями, підтверджуються обставини, за яких поблизу будинку АДРЕСА_3 ОСОБА_2 показала місце, де викинула кухонний ніж, яким спричинила тілесні ушкодження, а саме до лісосмуги. Під час огляду було виявлено та вилучено кухонний ніж з плямами бурого кольору (том 1 а. п. 89-99).

В подальшому, постановою слідчого від 21.06.2018 вилучений кухонний ніж визнаний речовим доказом, та переданий, згідно квитанції №219, до камери схову речових доказів Зміївського ВП ГУНП в Харківській області (нині Відділ поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області) (том 1 а. п. 115, 116).

Під час слідчого експерименту 21.06.2018, з відеофіксацією, обвинувачена ОСОБА_2 показала механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , що мало місце 19.06.2018 (том 1 а. п. 133-135).

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи 15/№647-Дм2018 від 16.07.2018 встановлено, що в результаті проведення судово-медичної експертизи кухонного ножа з цільнолитою рукояткою, вилученого на ділянці місцевості поблизу домоволодіння АДРЕСА_3 , сліди крові не знайдені (том 1 а. п. 142-145).

Даними медичної карти стаціонарного хворого №2493/591 підтверджується, що потерпілий ОСОБА_1 проходив лікування в КЗОЗ "Зміївська центральна районна лікарня" з 19.06.2018 по 02.07.2018 (том 1 а. п. 119-131).

Згідно висновків судово-медичних експертиз №75-Зм/18, №78-Зм/18 від 18.07.2018, у обвинуваченої ОСОБА_2 тілесних ушкоджень не було виявлено.

У потерпілого ОСОБА_1 мали місце: проникаюче колото-різане поранення черевної порожнини, з ушкодженням тонкої, товстої та попереково-ободової кишки, яке ускладнилося у своїй течії розвитком внутрічеревної кровотечі.

Вказані вище тілесні ушкодження утворилися від одноразової дії предмета, що має колюче-ріжучі властивості, можливо внаслідок удару ножем з місцем прикладання сили в область живота, і могли бути отримані 19.06.2018, близько 15:30, під час сварки, в ході якої ОСОБА_2 , маючи раптово виниклий умисел на навмисне спричинення тілесного ушкодження, схопила з кухонного столу в кімнаті кухні ніж, яким нанесла один удар в область живота ОСОБА_1 .

По ступеню тяжкості ці ушкодження, як у сукупності, так і кожне окремо, кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя (згідно пункту 2.1.3 "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

Унеможливлено спричинення вищезгаданих тілесних ушкоджень самим потерпілим ОСОБА_1 внаслідок само спричинення, що не характерно для цього виду травми.

Свідчення ОСОБА_1 , дані ним в якості потерпілого в ході його допиту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення йому тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення, і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи.

Свідчення ОСОБА_2 , дані нею в якості підозрюваної, в ході проведення слідчого експерименту, в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_1 , і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи (том 1 а. п. 117, 118, 132).

Судово-медичний експерт ОСОБА_5 був допитаний під час судового розгляду та підтвердив обставини, зазначені ним у висновках експертиз.

Згідно Висновків повторної судово-медичної експертизи №09-1753/2019 від 13.12.2019 та повторної судово-медичної експертизи №09-657/2021 від 17.05.2021, проведених в ході судового розгляду за клопотанням сторони захисту, у потерпілого ОСОБА_1 мало місце проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням стінки і брижі поперечно-ободової кишки та тонкого кишечника, яке супроводжувалося внутрішньочеревними кровотечами.

Зазначене вище проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням внутрішніх органів могло виникнути не пізніше 19.06.2018.

За ступенем тяжкості проникаюче колото-різане поранення передньої черевної стінки з пошкодженням внутрішніх органів кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження, як небезпечне для життя (згідно пунктів 2.1.1а, 2.1.3 к "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.1995).

У протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_2 від 21.06.2018 є відомості про нанесення нею "удару ножем в лівий бік живота" ОСОБА_1 , тобто підтверджується сам факт і локалізація нанесення удару ножем.

У протоколі слідчого експерименту за участю ОСОБА_1 від 23.02.2021 також підтверджується факт впливу ножа в ділянку живота з більш чітким положенням клинка ножа вертикально (відповідно 12 та 6 годин умовного циферблата) з повним зануренням клинка на всю довжину його.

Напрямок руху клинка ножа в тілі ОСОБА_1 ним не відображено, так як простежити цей момент ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_2 не могли.

Напрямок руху клинка ножа в тілі ОСОБА_1 встановлено лише при проведенні операції, виходячи з пошкоджень внутрішніх органів, тобто напрямок ранового каналу було спереду назад до середини і зліва направо з пошкодженням товстого та тонкого кишечника.

Отже, викладені вище дані про нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , вказують на те, що проникаюче колото-різане пошкодження живота з пораненням товстого та тонкого кишечника у нього могло утворитися за обставинами та механізмом, на які він вказує в протоколі слідчого експерименту від 23.02.2021 за його участю.

Показання ОСОБА_2 наявні в протоколі слідчого експерименту від 21.06.2018 не відображають механізму травми у ОСОБА_1 , який можна було б оцінити з судово-медичної точки зору.

У даному випадку можливо лише сказати, що ОСОБА_2 , враховуючи її фізичний і антропометричний статус та враховуючі характеристику впливаючого предмета (ніж - гострий колючо-ріжучий предмет) могла заподіяти ОСОБА_1 вказане вище проникаюче колото-різане поранення живота з пошкодженням товстого і тонкого кишечника при повному зануренні клинка ножа (том 2 а. п. 112, 113, том 3 а. п. 1-5).

Зазначені вище, досліджені судом докази, в цілому узгоджуються між собою та підтверджують встановлені судом фактичні обставини кримінального правопорушення.

При цьому, суд критично оцінив показання обвинуваченої ОСОБА_2 в тій частині, де вона стверджує, що удар ножем вона завдала ОСОБА_1 обороняючись від його протиправних дій, а також і показання свідка ОСОБА_4 , яка зі слів своєї дочки ОСОБА_2 повідомила, що ОСОБА_1 завдав їй удару в обличчя.

Так, обвинувачена ОСОБА_2 стверджувала, що ОСОБА_1 завдав їй удару, від якого вона впала, однак матеріали кримінального провадження не містять жодних об`єктивних даних щодо наявності у обвинуваченої будь-яких ушкоджень, а також і відомостей щодо протиправної поведінки потерпілого.

Судом перевірені доводи сторони захисту щодо неправильності висновку судово-медичної експертизи № 78-Зм/18 від 18.07.2018 в тій частині, що за наявності суперечливих показань потерпілого та обвинуваченої щодо обставин події, у висновку зазначено, що і свідчення ОСОБА_1 , і свідчення ОСОБА_2 , в цілому не суперечать судово-медичним даним, як в механізмі нанесення тілесних ушкоджень, так і в способі їх спричинення потерпілому ОСОБА_1 , і відповідають об`єктивним судово-медичним даним, отриманим в ході судово-медичної експертизи.

З цією метою, за дорученням суду, було проведено слідчий експеримент з потерпілим ОСОБА_1 та повторну судово-медичну експертизу.

У висновку повторної судово-медичної експертизи №09-657/2021 від 17.05.2021 зазначено, що показання ОСОБА_2 , наявні в протоколі слідчого експерименту від 21.06.2018: є відомості про нанесення нею "удару ножем в лівий бік живота" ОСОБА_1 , тобто підтверджується сам факт і локалізація нанесення удару ножем; показання не відображають механізму травми у ОСОБА_1 , який можна було б оцінити з судово-медичної точки зору.

А з показань судово-медичного експерта ОСОБА_5 слідує, що у висновку експертизи щодо відповідності об`єктивним судово-медичним даним враховано саме відомості з протоколу слідчого експерименту з участю ОСОБА_2 щодо нанесення нею удару ножем в лівий бік живота ОСОБА_1 .

Отже, за результатами додаткової судово-медичної експертизи, висновки якої оцінені в сукупності та взаємозв`язку з іншими доказами, усунуто суперечливість висновку судово-медичної експертизи № 78-Зм/18 від 18.07.2018, на яку вказав захисник, спростовано версію сторони захисту щодо перебування обвинуваченої у стані необхідної оборони та підтверджено показання потерпілого щодо фактичних обставин нанесення йому обвинуваченою тяжкого тілесного ушкодження.

Оцінивши докази, досліджені під час судового розгляду, які є належними, допустимими, а в сукупності достатніми для ухвалення обвинувального вироку, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 є винуватою в умисному тяжкому тілесному ушкодженні, тобто умисному тілесному ушкодженні, небезпечному для життя в момент заподіяння, і її дії суд кваліфікує за частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.

Під час призначення покарання обвинуваченій ОСОБА_2 , відповідно до вимог статей 65-67 Кримінального кодексу України, судом враховано наступні обставини:

- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке, відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України є тяжким злочином проти здоров`я особи;

- конкретні обставини кримінального правопорушення, а саме вчинення його під час сварки після вживання спиртних напоїв;

- відсутність обставини, що пом`якшують покарання відповідно до статті 66 Кримінального кодексу України;

- обставину, що обтяжує покарання відповідно до пункту 13 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, якою визнається вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп`яніння;

- особу обвинуваченої, яка раніше не судима (том 1 а. п. 149), на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах не перебувала (том 1 а. п. 84, 151), перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 (том 1 а. п. 146, 147), має на утриманні неповнолітню дочку ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (том 1 а. п. 148), відповідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №556 від 16.07.2018 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє; за своїм психічним станом може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (том 1 а. п. 138-140).

- позицію потерпілого ОСОБА_1 , який наполягав на реальному покаранні обвинуваченої.

З урахуванням сукупності зазначених відомостей щодо ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його конкретних обставин, особи обвинуваченої, відсутності обставин, що пом`якшують покарання, а також обставини, що обтяжує покарання, позиції потерпілого, суд дійшов висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої ОСОБА_2 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень є покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України.

З метою забезпечення виконання вироку, до набрання ним законної сили, належить застосувати у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор".

Долю речового доказу у вигляді ножа, який був вилучений під час огляду місця події, належить вирішити відповідно до частини 9 статті 100 Кримінального процесуального кодексу України.

Відповідно до статей 127-129 Кримінального процесуального кодексу України, під час вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 суд виходив з наступного.

Згідно частини 1 статті 1177 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 1 статті 1167 Цивільного кодексу України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до частин 1-4 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Потерпілий ОСОБА_1 у позовній заяві просив стягнути з обвинуваченої ОСОБА_2 на його користь 13 728 грн 15 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди (том 1 а. п. 51-61).

Під час судового розгляду обвинувачена ОСОБА_2 визнала позовну заяву в частині вимоги про відшкодування матеріальної шкоди, що не суперечить закону та не порушує права чи охоронювані законом інтереси інших осіб.

Таким чином, в частині вимог щодо відшкодування матеріальної шкоди позовна заява потерпілого ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На обґрунтування вимог щодо відшкодування моральної шкоди потерпілий ОСОБА_1 стверджував про спричинені йому моральні страждання, які виявилися у негативних змінах його життя, переживаннях, насторозі, тривозі, порушенні сну, почутті образи, обурення, приниженої гідності.

Обвинувачена ОСОБА_8 заперечувала проти вимог щодо відшкодування моральної шкоди мотивуючи це своїм поганим майновим станом, а також і вважаючи ОСОБА_1 винуватцем цієї події.

Виходячи з конкретних обставин та ступеню тяжкості вчиненого у відношенні потерпілого ОСОБА_1 кримінального правопорушення, характеру моральної шкоди, яка полягає у душевних стражданнях, яких потерпілий зазнав у зв`язку із ушкодженням здоров`я; дотримуючись принципів розумності та справедливості, в частині вимог про відшкодування моральної шкоди позовна заява потерпілого ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 349, 368-374 Кримінального процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в:

Визнати ОСОБА_2 винуватою у кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 1 статті 121 Кримінального кодексу України, та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

До набрання вироком законної сили застосувати у відношенні ОСОБА_2 запобіжний захід - тримання під вартою в ДУ "Харківський слідчий ізолятор", взяти її під варту із зали суду та з цього часу, а саме 02.11.2021, рахувати строк відбування покарання.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 13 728 (тринадцять тисяч сімсот двадцять вісім) грн 15 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 50 000 (п`ятдесят тисяч) грн 00 коп. на відшкодування моральної шкоди.

Речовий доказ - кухонний ніж, який був вилучений під час огляду місця події та зберігається в камері зберігання речових доказів відділу поліції №2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області (колишній Зміївський ВП ГУНП в Харківській області), - знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 395 Кримінального процесуального кодексу України, якщо таку скаргу не буде подано.

Копію вироку негайно після його проголошення належить вручити обвинуваченій та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий: В. В. Овдієнко