Рішення № 100726536, 01.11.2021, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/3149/21

№ 2/183/2716/21

01 листопада 2021 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання - Гончарової С.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Бака Оксана Василівна, Новомосковська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом ,-

В С Т А Н О В И В:

У травні 2021 року позивачі звернулися до суду з позовом до Новомосковської міської ради Дніпропетровської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Бака Оксана Василівна, Новомосковська міська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області, ОСОБА_4 , про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом.

Згідно уточненого позову просили визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/6 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 ; визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та 1/6 частину житлового будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 . До складу спадщини увійшло нерухоме майно -два житлових будинки, розташованих за вищезазначеною адресою. За життя ОСОБА_5 склав заповіт, яким заповідав позивачу ОСОБА_6 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а позивачу ОСОБА_2 - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Позивачі звернулися до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом. Проте, у видачі свідоцтв про право на спадщину на житлові будинки за заповітом їм було відмовлено у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно. Крім того, нотаріусом виявлено, що право на обов`язкову частку у спадщині має ОСОБА_3 , який був неповнолітнім на час відкриття спадщини. Позивачі зазначають, що житловий будинок, розташований по АДРЕСА_2 належав позивачу на підставі договору про надання у безстрокове користування земельною ділянкою для будівництва житлового будинку на праві особистої власності від 08 лютого 1988 року. Власником житлового будинку по АДРЕСА_1 був батько ОСОБА_5 - ОСОБА_7 на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки від 05 вересня 1969 року. Після смерті батька ОСОБА_5 своєчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини, проте свідоцтво про право на спадщину не отримав та не оформив свої спадкові права. Посилаючись на наведені обставини позивачі просять задовольнити їх позов.

Ухвалою судді від 21 травня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі та призначено підготовче судове засідання.

21 вересня 2021 року ухвалою суду закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання представник позивачів не з`явився, через канцелярію суду надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника, у вирішенні питання покладається на розсуд суду та зазначає, що відповідач не порушував прав позивачів, а тому просить не покладати на відповідача судові витрати.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи без участі представника.

З урахуванням положень ч. 6 ст. 259, ч. 4, ч. 5, ч. 7 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення цього рішення суду є 01 листопада 2021 року.

Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, встановив наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

ОСОБА_5 на випадок своєї смерті заповідав позивачу ОСОБА_6 житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 , а позивачу ОСОБА_2 - житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане підтверджується копією заповіту, посвідченого приватним нотаріусом Новомосковського міського нотаріального округу 12 липня 2017 року (а.с.71).

Як вбачається зі спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 , після його смерті позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , як спадкоємці за заповітом, звернулися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Донька померлого ОСОБА_8 звернулася з заявою про відмову від спадщини (а.с.98-103).

Постановою приватного нотаріуса Новомосковського міського нотаріального округу Бака О.В. від 24 вересня 2020 року їм було відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину на житлові будинки за заповітом у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів, які підтверджують право власності спадкодавця на спадкове майно.

Вирішуючи питання про належність спадкодавцю житлових будинків, суд враховує наступні обставини та норми права.

Рішенням виконкому Новомосковської міської ради народних депутатів №546/1 від 04 грудня 1987 року ОСОБА_5 надано земельну ділянку по АДРЕСА_2 площею 600 кв.м., термін будівництва - три роки, до 04 грудня 1991 року (а.с.123).

08 лютого 1988 року було укладено типовий договір про надання безстроково у користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, який посвідчено державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори та зареєстровано за №621. За умовами цього договору ОСОБА_5 зобов`язався на відведеній земельній ділянці побудувати житловий будинок (а.с.121-122).

04 грудня 1990 року, на підставі вищезазначеного рішення, договору та акту про відвід земельної ділянки, ОСОБА_5 надано дозвіл на виконання робіт (а.с.29).

З технічного паспорту на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2 вбачається, що його побудовано у 1992 році (а.с.24-26).

Відповідно до довідки КП «Новомосковське БТІ» від 22.01.2019, у відповідності до обстеження, проведеного 15 грудня 1998 року, за адресою : АДРЕСА_2 знаходиться житловий будинок з господарськими спорудами, право власності на який в КП «Новомосковське БТІ» не зареєстровано. Відповідно до інвентаризаційної справи будівництво дозволено ОСОБА_5 згідно з рішенням Новомосковської міської ради від 04 грудня 1987 року (а.с.226).

За даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано (а.с.243).

Відповідно до пункту 49 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868, документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 5 серпня 1992 року, є технічний паспорт на об`єкт нерухомого майна.

Порядок оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна, на які відсутні акти прийняття їх в експлуатацію, наведено в Державних будівельних нормах А.3.1-3-94 «Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів» та в листі Державного комітету України з будівництва та архітектури від 23 березня 1999 року № 12/5-126, в якому, зокрема, роз`яснюється, що по об`єктах, які збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 449, якою встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будинку (будівлі), що складається Бюро технічної інвентаризації.

Виходячи зі змісту наведених нормативних актів, громадяни, які збудували житлові будинки до 05 серпня 1992 року, могли за умови прийняття їх до експлуатації відповідними комісіями, отримати правовстановлюючі документи на будинок, навіть якщо його споруджено самовільно (самочинно) на земельній ділянці, яка перебуває в їх законному користуванні або у приватній власності. За наявності відповідних доказів судами може визнаватися право власності в порядку спадкування на спірні будинки, збудовані до 05 серпня 1992 року, на які спадкодавцем не було отримано правовстановлюючих документів.

У серпні 2012 року до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства № 404 внесені зміни до пункту 3.2 розділу 3 Інструкції та в абзаці 82 зазначено, що прибудови до індивідуальних (садибних) житлових будинків та господарські (присадибні) будівлі та споруди, які побудовані до 5 серпня 1992 року, до самочинного будівництва не належать.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду України від 04.04.2018 року у справі № 369/5518/15-ц (провадження № 61-4693 св 18), від 05.09.2019 у справі № 520/8590/15-ц (провадження № 61-32598 св 18), від 01.07.2019 у справі № 206/6298/16-ц (провадження № 61-31398 св 18).

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 13 червня 2012 року у справі № 6-54цс12, право власності на збудоване до набрання чинності Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» нерухоме майно набувається у порядку, який існував на час його спорудження, а не виникає у зв`язку зі здійсненням державної реєстрації права власності на нього у порядку, передбаченому цим законом, яка є лише офіційним визнанням державою такого права, а не підставою його виникнення. У свою чергу, до прийняття постанови Кабінету Міністрів України від 05 серпня 1992 року № 449 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів державного замовлення», на законодавчому рівні не було закріплено обов`язку введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 05 серпня 1992 року. Відповідно до пункту 3.2. розділу 2 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24 травня 2001 року № 127, індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них, побудовані до 05 серпня 1992 року не належать до самочинного будівництва.

Враховуючи, що житловий будинок ОСОБА_5 збудував на відведеній для цього земельній ділянці на підставі наданого дозволу, та на час завершення будівництва житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями (до 05 серпня 1992 року), законодавством не вимагалося реєстрації права власності на це нерухоме майно, суд приходить до висновку, що житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 належав померлому ОСОБА_5 , а відтак він входить до складу спадщини після його смерті.

Стосовно питання про те, чи набув спадкодавець ОСОБА_5 права власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 , суд виходить з наступного.

05 вересня 1969 року було укладено договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва житлового будинку на праві особистої власності, який посвідчено державним нотаріусом Новомосковської державної нотаріальної контори та зареєстровано за №3750. За умовами цього договору ОСОБА_7 зобов`язався на відведені земельній ділянці побудувати житловий будинок. З технічного паспорту вбачається, що будівництво будинку було завершено у 1975 році (а.с.217-219).

Відповідно до довідки КП «Новомосковське БТІ» від 22.01.2019 р., у відповідності до обстеження, проведеного 15 грудня 1998 року, за адресою : АДРЕСА_1 знаходиться житловий будинок з господарськими спорудами, право власності на який в КП «Новомосковське БТІ» не зареєстровано. Відповідно до інвентаризаційної справи будівництво дозволено ОСОБА_7 згідно з рішенням Новомосковської міської ради від 11 червня 1969 року (а.с.226).

За даними Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право власності на вказаний житловий будинок не зареєстровано (а.с.242).

Отже, враховуючи наведені вище положення законодавства, та те, що житловий будинок ОСОБА_7 збудував на відведеній для цього земельній ділянці, та на час завершення будівництва житлового будинку з господарськими спорудами та будівлями (до 05 серпня 1992 року), законодавством не вимагалося реєстрації права власності на це нерухоме майно, суд приходить до висновку, що ОСОБА_7 був власником цього будинку.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_7 , який був батьком ОСОБА_5 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть та копією свідоцтва про народження (а.с.32,238).

Після смерті ОСОБА_7 було заведено спадкову справу. Дружина померлого - ОСОБА_9 звернулася з заявою про відмову від спадщини на користь сина померлого ОСОБА_5 . Інший спадкоємець - ОСОБА_5 своєчасно звернувся з заявою про прийняття спадщини (а.с.232-238).

Право власності на спадкове майно ОСОБА_5 після смерті свого батька ОСОБА_7 не оформив.

Разом з тим, у відповідності до ч.5 ст.1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, до складу спадщини, яка відкрилася після смерті ОСОБА_5 увійшов також і житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Як встановлено у ч.ч.1,3 ст.1235 ЦК України, заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин. Заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов`язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.

Як встановлено у ст.1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Судом встановлено, що право на обов`язкову частку у спадщині має син померлого ОСОБА_3 , 2002 року народження, який на час відкриття спадщини був неповнолітнім (а.с.13).

Зі спадкової справи вбачається, що спадкоємцями за законом першої черги були троє осіб - дружина ОСОБА_1 , син ОСОБА_3 , донька ОСОБА_8 . Отже, у разі спадкування за законом ОСОБА_3 належала б 1/3 частка спадщини, а тому розмір його обов`язкової частки становить 1/6 частина від усієї спадщини.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки спадкодавцю ОСОБА_5 належали два житлових будинки, які він заповідав позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а позивач ОСОБА_10 має право на обов`язкову частку у спадщину, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12,13,76-82,89,223,263,265ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 5/6 частин житлового будинку загальною площею 56,8 кв. м., житловою площею 42,4 кв.м., який складається з: А - будинок; Б - літня кухня; В, Г, Д - сарай; Е - убиральня; І, К № 1 - 2 спорудження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці загальною площею 430 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 5/6 частин житлового будинку загальною площею 78,6 кв.м, житловою площею 48,3 кв.м., який складається з: А - будинок; а - тамбур; А1 - н. прибудова; В - малий вхід; Г - літній душ; Д - вбиральня; Е - сарай; І № 1 - 3 спорудження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташованого на земельній ділянці загальною площею 600 кв.м. в порядку спадкування за заповітом після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частини житлового будинку загальною площею 78, 6 кв.м, житловою площею 48,3 кв.м., який складається з: А - Будинок; а - тамбур; А1 - н. прибудова; В - малий вхід; Г - літній душ; Д - вбиральня; Е - сарай; І № 1 - 3 спорудження, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , розташований на земельній ділянці загальною площею 600 кв. м. в порядку спадкування обов`язкової частки після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину житлового будинку загальною площею 56, 8 кв. м., житловою площею 42,4 кв.м., який складається з: А - Будинок; Б - літня кухня; В, Г, Д - сарай; Е - убиральня; І, К № 1 - 2 спорудження, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , розташованого на земельній ділянці загальною площею 430 кв.м. в порядку спадкування за заповітом обов`язкової частки після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Учасники справи:

позивач - ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

позивач - ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

відповідач - Новомосковська міська рада Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 34359199, місцезнаходження:Дніпропетровська обл., м.Новомосковськ, вул. Гетьманська, буд. 14;

третя особа - приватний нотаріус Новомосковського міського нотаріального округу Бака Оксана Василівна, місцезнаходження: АДРЕСА_3 ;

третя особа - Новомосковська міська нотаріальна контора Дніпропетровської області, код ЄДРПОУ 02891109, місцезнаходження: Дніпропетровська обл., м.Новомосковськ, вул. Паланочна, буд.5;

третя особа - ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Повне судове рішення складено і підписано 01 листопада 2021 року .

Суддя Оладенко О.С.