Рішення № 100725871, 27.08.2021, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/11412/21

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі головуючої судді Гончарука В.П., з секретарем Гриценка О.І. розглянувши в приміщенні суду в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Приватне акціонерне товариство «Просто-страхування», звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд: стягнути на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» з ОСОБА_1 суму страхового відшкодування в розмірі 10 365,03 грн. та витрати по сплаті судового збору та витрати пов`язані із оплатою професійної правничої допомоги.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 04 березня 2020 року Приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_2 уклали Поліс № АО/2831569 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Nissan LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

22 березня 2020 року в місті Києві на проспекті Валерія Лобановського відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 ; автомобіль «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4 ; та забезпечений транспортний засіб «Nissan LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Відповідно до Постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 11 червня 2020 року дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення Правил дорожнього руху відповідачем.

23 березня 2020 року до АТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, звернувся ОСОБА_4 та повідомив що внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , який належить йому на праві власності. Відповідно до Висновку/калькуляції № 144169 від 24 березня 2020 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , становить 10 365,03 гривень.

27 березня 2020 року до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_4 . На підставі даної заяви та зібраних документів 06 липня 2020 року АТ «ПРОСТО-страхування» визнало вищевказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що було складено страховий акт № 144169, відповідно до якого страхове відшкодування становить 10 365,03 гривень.

Відповідно до платіжного доручення № 11139 від 06 липня 2020 року АТ «ПРОСТО- страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , в розмірі 10 365,03 гривень.

Таким чином, фактичні витрати АТ «ПРОСТО-страхування», пов`язані з цим страховим випадком складають 10 365,03 гривень.

Відповідно до наведеного вище, Позивач звертається до суду з вимогою стягнути суму страхового відшкодування з Відповідача, оскільки після настання дорожньо-транспортної пригоди він самовільно залишив місце ДТП.

14 липня 2021 року ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва відкрито провадження в справі за правилами спрощеного провадження, без повідомлення сторін.

Копію вказаної ухвали позивачем було отримано 23 серпня 2021 року, відповідачем копію ухвали, копію позовної заяви з доданими до неї документами не було отримано, конверт разом з вказаними документами повернувся до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Позивачем до суду додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивач не заперечує проти розгляду справи в заочному порядку та ухвалення у справі заочного рішення.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та ухвалити у справі заочне рішення.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини на яких вони ґрунтуються, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно частини другої ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Судом встановлено, що 04 березня 2020 року Приватне акціонерне товариство „ПРОСТО-страхування" та ОСОБА_2 уклали Поліс № АО/2831569 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, згідно якого було застраховано відповідальність власника транспортного засобу «Nissan LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Як вбачається з матеріалів справи, 22 березня 2020 року в місті Києві на проспекті Валерія Лобановського відбулась дорожньо-транспортна пригода. Учасниками даної пригоди були: автомобіль «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 ; автомобіль «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4 ; та забезпечений транспортний засіб «Nissan LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 .

Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.п. 2.10 а), 2.3 (б), 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ст. ст. 122-4, 124 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_1 . 22 березня 2020 року о 21 год. 10 хв. в місті Києві на проспекті Валерія Лобановського, керуючи автомобілем «Nissan LEAF», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був причетний до ДТП з автомобілем «MAZDA 6», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_3 , автомобілем «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , яким керував ОСОБА_4 , та залишив місце події.

Відповідно до частини шостої ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 11 червня 2020 року відповідача визнано винним в скоєнні правопорушень, передбачених ст.124, ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.. на користь держави.

23 березня 2020 року до АТ «ПРОСТО-страхування» із повідомленням про подію, що має ознаки страхового випадку, звернувся ОСОБА_4 та повідомив що внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено транспортний засіб «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , який належить йому на праві власності. Відповідно до Висновку/калькуляції № 144169 від 24 березня 2020 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , становить 10 365,03 гривень.

27 березня 2020 року до АТ «ПРОСТО-страхування» із заявою про виплату страхового відшкодування звернувся ОСОБА_4 . На підставі даної заяви та зібраних документів 06 липня 2020 року АТ «ПРОСТО-страхування» визнало вищевказану дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що було складено страховий акт № 144169, відповідно до якого страхове відшкодування становить 10 365,03 гривень.

Відповідно до платіжного доручення № 11139 від 06 липня 2020 року АТ «ПРОСТО- страхування» виплатило страхове відшкодування за ремонт транспортного засобу «CHERY E5», реєстраційні номер НОМЕР_3 , в розмірі 10 365,03 гривень.

Відповідно до пп. 38.1.1(а) п. 38.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду якщо він після дорожньо-транспортної пригоди за його участю самовільно залишив місце пригоди чи відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду щодо стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, або вжив алкоголь, наркотики чи лікарські препарати, виготовлені на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником)

Згідно із частинами першою та другою статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно пункту 1 частини першої статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Згідно з вимогами статті 1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За правилом пункту 1 частини другої статті 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Відповідно ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідної за завдані збитки.

Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено вимогу до відповідача з приводу відшкодування матеріальної шкоди в сумі 10 365,03 грн., що є сумою страхового відшкодування, сплаченою позивачем за наслідками дорожньо-транспортної пригоди, та яка підлягає стягненню з відповідача, як особи, винної у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка залишила місце ДТП.

Крім того, ч. 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у звязку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом пяти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до положень ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, повязані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно з ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, повязані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як вбачається з аналізу наведених правових норм, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, на користь якої ухвалене рішення, за рахунок іншої сторони. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21 березня 2018р. у справі № 815/4300/17, від 11 квітня 2018р. у справі № 814/698/16.

Враховуючи те, що в матеріалах справи містяться документально підтверджені витрати позивача на правову допомогу на загальну суму 5 000,00 гривень, суд дійшов висновку про задоволення даної вимоги.

Відповідно частин 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч. 1 ст. 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вищевикладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про задоволення позову Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди.

В порядку ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення судовий збір у розмірі 2 270 гривень 00 копійок, який був сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22, 33, 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 993,1166, 1187, 1192 Цивільного кодексу України, ст.ст. 2, 10, 49, 76, 77-81, 89, 141, 177,209, 210, 223, 247, 265, 274, 279, 280-282, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» суму страхового відшкодування в розмірі 10 365, 03 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 270,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Просто-страхування» судові витрати пов`язані із оплатою професійної правової допомоги в сумі 5 000,00 грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 серпня 2021 року.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач:

Приватне акціонерне товариства «Просто-страхування» (адреса: 04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 16, код ЄДРПОУ 24745673).

Відповідач:

ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ).

Суддя: