Ухвала суду № 100725850, 01.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

6/754/850/21

Справа № 754/6063/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

01 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Сенюти В.О.,

при секретарі: Сінєльніковій С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні,. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, -

ВСТАНОВИВ:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» звернувся до суду з заявою про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні,. Поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Подану заяву обґрунтовано тим, що 11.12.2014 року Деснянським районним судом м. Києва ухвалено рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором № 40/П27/2007-840 від 22.03.2007 року з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Надра». Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.09.2020 року було замінено стягувача ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус». На підставі виданого, на виконання вказаного рішення суду, виконавчий лист, стягувачу було відмовлено у відкритті виконавчого провадження. 05.11.2020 року між ТОВ «ФК «Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір про відступлення прав вимоги № б/н, відповідно до якого право вимоги до позичальника за зобов`язаннями передбаченими кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК Форт». На підставі викладеного, заявник просить замінити стягувача ТОВ «ФК «Інвест Хаус» на його правонаступника ТОВ «ФК Форт» у справі за № 754/6063/14 та поновити пропущений строк для пред`явлення виконавчих листів до виконання.

В судове засідання сторони не з`явилися, про день, час та місце розгляду заяви повідомлялися належним чином.

Прохальна частина заява містить вимогу про розгляд заяви у відсутність представника заявника.

Відповідно до ч. 3 ст. 442 ЦПК України суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Згідно ч. 3 ст. 433 ЦПК України заява розглядається в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Їх неявка не є перешкодою для вирішення питання про поновлення пропущеного строку. Суд розглядає таку заяву в десятиденний строк.

Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Зваживши доводи заяви, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 11.12.2014 року рішенням Деснянського районного суду м. Києва позов ПАТ КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за договором кредиту в розмірі 269746,16 грн., судові витрати у розмірі 1924,73 грн.

З письмових матеріалів справи вбачається, що рішення набрало законної сили та на його виконання 04.02.2015 року видано виконавчий лист № 2-3552/2014, строк пред`явлення якого 23.12.2015 рік.

На підставі ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 27.01.2016 року виправлено помилку, допущену при оформленні виконавчого листа виданого 04.02.2015 року по цивільній справі за позовом ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Вказано на звороті виконавчого листа боржника - ОСОБА_2 .

09.09.2020 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва замінено вибулого стягувача з ПрАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «ФК «Інвест Хаус», у задоволенні заяви про видачу дублікату виконавчого листа та поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - відмовлено.

01.09.2021 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва матеріали заяви ТОВ «ФК Форт» про заміну стягувача у виконавчому провадженні, видачу дублікату виконавчого документа та поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання повернуто заявнику без розгляду.

З письмових матеріалів заяви вбачається, що 05.11.2020 року між ТОВ «ФК Інвест Хаус» та ТОВ «ФК Форт» укладено договір про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги та майнових прав.

Відповідно до умов вказаного договору ТОВ «ФК Форт» набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 за кредитним договором 40/П/27/2007-840.

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до судової практики Європейського суду судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у праві «Скордіно проти Італії» (Scordino v. Italy), № 36813/97). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі «Сіка проти Словаччини» (Sika v. Slovak, № 2132/02 від 13 червня 2006 року, «Ліпісвіцька проти України», заява № 11944/05, рішення від 12 травня 2011 року).

Гарантоване особі у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на справедливий суд розповсюджує дію і на стадію виконання судового рішення. У своїй прецедентній практиці Європейський суд з прав людини нагадує, що право на судовий розгляд було б примарним, якщо б внутрішня судова система Договірної Держави дозволила б, щоб остаточне та обов`язкове судове рішення залишалось невиконаним відносно однієї із сторін, і що виконання рішення або постанови будь-якого органу судової влади повинно розглядатися як невід`ємна частина «процесу» в розумінні статті 6 Конвенції («Іммобільяре Саффі» проти Італії», заява 22774/93, 28 липня 1999 року, § 63; «Горнсбі проти Греції» від 19 березня 1997 року, § 40).

Відповідно до пункту частини першої ст. 512 ЦК України, передбачено можливість заміни кредитора у зобов`язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), що являє собою договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредиторові.

У відповідності зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до частини першої ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, оскільки права вимоги відносяться до майна та є об`єктом права власності кредитора згідно зі ст. 190 ЦК України, вони можуть вільно відчужуватися кредитором, а виходячи з комплексного аналізу ст. 512, 513, 514, 516 та 517 ЦК України можна зробити однозначний та цілком логічний висновок про те, що заміна кредитора в зобов`язанні, в тому числі і шляхом відступлення права вимоги, є особливим способом зміни зобов`язання на боці кредитора.

Відповідно до частини першої ст. 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до правової позиції, висловленої Верховним судом України в постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо й до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що існують підстави, передбачені законом, для задоволення заяви в частині заміни сторони стягувача його правонаступником.

Що стосується вимог заявника про поновлення строків пред`явлення виконавчого документа до виконання, то суд дійшов до наступного.

Згідно ст. 433 ЦПК України передбачає поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а саме: у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Креуз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Європейський суд з прав людини зазначив, що немає порушення права на доступ до правосуддя, якщо заявники не виявили належної зацікавленості у розгляді їхньої справи.

Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Європейського суду з прав людини «Каракуця проти України».

Суд зазначає, що єдиною підставою для поновлення судом пропущеного строку пред`явлення виконавчого документа до виконання є наявність поважних причин пропуску такого строку. Поважними причинами визнаються такі обставини, які перешкодили стягувачу вчинити у встановлений строк дії по пред`явленню виконавчого документа до виконання.

Причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк, це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк, виникла протягом строку, який пропущений та підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Перелік причин, які слід вважати поважними, законодавцем не зазначено, а тому суд дає оцінку поважності причин за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у заяві доказів.

Обов`язок пред`явити виконавчий лист до виконання в межах строків, визначених Законом України «Про виконавче провадження», покладено саме на стягувача.

При вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого на підставі судового рішення, суд повинен з`ясувати причини пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, а відтак дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення такого строку.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Як вбачається з матеріалів справи та ухвали Деснянського районного суду м. Києва від 09.09.2020 року, ТОВ «ФК «Інвест Хаус» просило задовольнити заяву, посилаючись на те, що ПАТ «КБ «Надра» перебувала у процедурі ліквідації у період втрати виконавчого листа та пропущення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Судом було встановлено, що відсутні докази вчинення первісним стягувачем ПАТ «КБ «Надра» дій щодо своєчасного та належного виконання рішення суду, оскільки сама по собі заміна кредитора не може бути визнана поважною причиною для поновлення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. У зв`язку з викладеним суд в ухвалі від 09.09.2020 року дійшов висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «Інвест Хаус» про поновлення строку для пред`явлення виконавчих листів до виконання та видачі їх дублікатів.

З урахуванням положень ч.3 ст.82 ЦПК України, а також обставин, встановлених ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 09.09.2020 року, яка не оскаржувалась і набрала законної сили, суд приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення строку пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки попереднім судовим рішенням встановлено факт пропуску цього строку ще ПАТ «КБ «Надра». Набуття заявником статусу стягувача у даній справі не є підставою для поновлення цього пропущеного строку.

При цьому суд звертає увагу на те, що представником заявника не обґрунтовано заяву та не наведено поважність причини, з якої стягувачем було пропущено строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання, не надано жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував факт існування об`єктивних перешкод, непереборних обставин, які унеможливлювали первісного стягувача звернутися до компетентних органів виконавчої служби протягом встановленого законом строку.

З урахуванням того, що договір про відступлення прав вимоги між ТОВ «ФК Форт» та ТОВ «ФК «Інвест Хаус» було укладено 05.11.2020 року, наявність поважності причин пропуску такого строку судом не вбачається.

Відступлення права вимоги є договірною передачею вимог первісного кредитора новому кредиторові та відбувається на підставі укладеного між ними правочину, при цьому заміна кредитора саме у зобов`язанні допускається протягом усього часу існування зобов`язання, якщо це не суперечить договору або не заборонено законом. Відтак, правонаступництво не є поважною причиною пропуску строків пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Таким чином, оскільки ТОВ «ФК Форт» не надав доказів поважності причин пропуску встановленого законом строку пред`явлення виконавчих документів до виконання та жодного належного та достатнього доказу, який би підтверджував поважність причини пропуску такого строку, суд не вбачає підстав для задоволення заяви в частині поновлення строків для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

На підставі викладеного, керуючись ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст. 11, 512, 514 ЦК України, ст.ст. 433, 442 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Форт» про заміну сторони (стягувача) у виконавчому провадженні, поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання - задовольнити частково.

Замінити сторону виконавчого провадження з виконання рішення Деснянського районного суду м. Києва від 11 грудня 2014 року у справі № 754/6063/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: замінити стягувача Товариствао з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест Хаус» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ФОРТ» (код ЄДРПОУ 42725156).

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення.

Повний текст ухвали суду виготовлений 01.11.2021 року.

Суддя: В.О.Сенюта