
Справа № 708/831/21
Номер провадження № 2-а/708/15/21
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2021 року м. Чигирин
Чигиринський районний суд Черкаської області у складі:
головуючого судді - Попельнюха А.О.,
за участю:
секретаря судових засідань - Циріль С.В.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Гаврилова Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чигирині в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області, Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИВ :
Представник позивача - адвокат Гаврилов Д.О. звернувся до суду з позовом до Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення від 05 серпня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП та накладення стягнення у виді штрафу в розмірі 170 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувана постанова винесена всупереч норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки відповідачем порушено порядок розгляду справи про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача. Також представник вказує, що згідно з оскаржуваною постановою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням Правил промислового рибальства, оскільки він виловив рибу судак в кількості 119 шт. непромислового розміру. У позові також зазначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення складена в день складення протоколу, у діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, відсутня вина останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 85 КУпАП, свідками вказаного порушення були працівники Управління Державного агентства рибного господарства у Черкаській області, які є зацікавленими особами, рибу ловив дозволеними знаряддями лову, тому він взагалі не міг нічого порушити. В оскаржуваній постанові не вказані докази можливого порушення, не розкрито суть порушення, зокрема не вказано в чому саме полягало порушення в діях позивача, оскільки Правилами промислового рибальства вилов риби непромислової міри не заборонено, а навпаки дозволено, у свою чергу заборонено викидати рибу за борт.
Ухвалою від 06.09.2021 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників.
Ухвалою від 27.09.2021 до участі у розгляді справи залучено співвідповідача та розгляд справи постановлено проводити спочатку.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав та просив суд його задовольнити. Суду пояснив, що 05.08.2021 він здійснював промисловий вилов риби. Під час огляду сіток ним була виявлена риба судак, яка потрапила до них. Він мав намір випустити її, проте необхідно було закінчити промисел. У свою чергу працівники рибохорони під`їхали до його баркасу, заскочили до нього та заборонили викидати рибу за борт, крім того, зобов`язали його рухатися до берега для складення протоколу. Рибоприймальний пункт приймати вказану рибу не захотів, тому працівники рибінспекції її просто залишили на березі, згодом її закопали. Також впевнений, що нічого не порушив, оскільки працівнки рибінспекції вимагають викидати рибу за борт, у свою чергу екологічна інспекція забороняє це робити, оскільки тоді відбувається забруднення водойми.
У судовому засіданні представник позивача - адвокат Гаврилов Д.О. позов підтримав з підстав, наведених у ньому та просив суд його задовольнити. Суду додатково пояснив, що відповідно до ЗУ «Про рибне господарство» з моменту потрапляння до сіток водні біоресурси є власністю особи, яка займається водним добувним промислом, відповідно вимога про повернення риби до водних об`єктів незаконна, оскільки така вимоги має бути обґрунтована відповідної законодавчою нормою. У свою чергу Правила не є нормою закону. Судак після потрапляння до риболовецьких сіток втрачає свою життєздатність та фактично не зможе далі існувати, відповідно викидати таку рибу заборонено, це може бути розцінено як забруднення водних об`єктів. Під час складення протоколу та прийняття оскаржуваної постанови працівники відповідача не визначили відсоткове співвідношення риби непромислового розміру до загального розміру улову, відповідно їх твердження про наявність у діях ОСОБА_1 порушення нічим не підтверджені. Також зазначив, що протокол у справі відносно ОСОБА_3 складено працівником Управлення Державного агентства рибного господарства у Одеській області, натомість оскаржувана постанова складена тим же працівником, тільки вже із зазначенням, що її винесено Чорноморським рибоохоронним патрулем Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства. Хоча на адвокатські запити йому надали інформацію, що така особа у Чорноморському басейновому управлінні Державного агентства рибного господарства не працює, відповідно постанова взагалі складена не уповноваженою особою. Крім того, у випадку виявлення вилову риби непромислового розміру працівники рибохорони мають право скласти акт, у якому зафіксувати наявність такого факту. Також відсутня інформація про використані під час складення матеріалів засоби вимірювальної техніки та їх спроможність, зокрема проходження повірки. Надані суду такі докази не підтверджують використання саме таких засобів, оскільки у протоколі та постанові відомості про використання таких вимірювальних засобів відсутні. Також зазначив, що на момент складення постанови розрахунку збитків не було, він був складений працівниками рибохорони пізніше. Позивачу ні копію протоколу, ні копія постанови вручені не були, після проведення розрахунку збитків до протоколу та постанови внесені відповідні відомості.
Відповідачі участь уповноважених представників у судовому засіданні не забезпечили. На адресу суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого проти позову заперечили та просили суд відмовити у його задоволенні.
Заслухавши позивача та його представника, дослідивши подані суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає про таке.
З матеріалів справи судом встановлено, що 05.08.2021 старшим державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області Солдатовим О.О. складено відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення № 004741/1097 .
Згідно з вказаним протоколом 05.08.2021 о 08-00 год. Черкаська область, Черкаський р-н, на Кременчуцькому водосховищі в районі с. Боровиця Сагунівської ОТГ ОСОБА_1 , відповідальний за добування, під час промислу на баркасі РБ 6000, ЯЧК 0312, здійснив вилов риби судак (молодь) 119 шт., загальною вагою 50 кг, чим порушив п. 15.1. Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об`єктах України, та п. 13 Режиму рибальства у рибогосподарських водних об`єктах України у 2021 році». Розрахунок збитків буде проведено згідно до Методики № 248/273 від 12.07.2004, відповідальність передбачена ч. 3 ст. 85 КУпАП.
Згідно з наявною в матеріалах справи копією протоколу про адміністративне правопорушення № 004741/1097 від 05.08.2021, ОСОБА_1 під час його складення повідомив, що йому права, відповідно до ст. 63 Конституції України та ст. 248 КУпАП не були роз`яснені, право на правову допомогу не надавалось. Прилов не випустив, оскільки йому заборонили працівники Одеського рибоохоронного патруля.
У протоколі зазначено, що справа буде розглянута на місці скоєння правопорушення за місцезнаходженням Черкаська обл., Черкаський р-н, Кременчуцьке водосховище, с. Боровиця Сагунівська ОТГ 05.08.2021.
В подальшому 05.08.2021, розглянувши матеріали про адміністративне правопорушення, старшим державним інспектором відділу охорони водних біоресурсів Чорноморського рибоохоронного патруля Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства Солдатовим О.О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення № 004741/1097 від 05.08.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, згідно з якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ч. 6 ст. 55 Конституції України закріплено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про тваринний світ» об`єктами тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону України, є у тому числі риби в усьому їх видовому і популяційному різноманітті та на всіх стадіях розвитку, які перебувають у стані природної волі, утримуються у напіввільних умовах чи в неволі.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про тваринний світ» дикі тварини, які перебувають у стані природної волі в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, інші об`єкти тваринного світу, на які поширюється дія цього Закону і які перебувають у державній власності, а також об`єкти тваринного світу, що у встановленому законодавством порядку набуті у комунальну або приватну власність і визнані об`єктами загальнодержавного значення, належать до природних ресурсів загальнодержавного значення.
Основні засади діяльності та державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів, порядок взаємовідносин між органами державної влади, місцевого самоврядування і суб`єктами господарювання, які здійснюють рибогосподарську діяльність у внутрішніх водних об`єктах України визначені Законом України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» від 08.07.2011 № 3677-VI (далі - Закон № 3677-VI).
Відповідно до ст. 6 Закону № 3677-VI державне управління та регулювання у галузі рибного господарства здійснюють Кабінет Міністрів України, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері рибного господарства та рибної промисловості, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства, та інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх повноважень, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2015 № 895 затверджено Положення про Державне агентство меліорації та рибного господарства України (Держрибагентство).
Пунктом 1 Положення про Держрибагентство передбачено, що є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства, меліорації земель та експлуатації державних водогосподарських об`єктів комплексного призначення, міжгосподарських зрошувальних і осушувальних систем.
Згідно із ст. 10 Закону № 3677-VI, посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та мають, зокрема, такі повноваження: давати обов`язкові до виконання письмові вказівки (приписи) про усунення порушень у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; перевіряти документи на право використання водних біоресурсів, зупиняти транспортні (у тому числі плавучі) засоби та проводити огляд речей, транспортних (у тому числі плавучих) засобів, знарядь рибальства, добутої продукції та інших предметів; вилучати в осіб, які порушують законодавство у галузі охорони і використання водних біоресурсів, знаряддя добування водних біоресурсів, транспортні (у тому числі плавучі) засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення, незаконно добуті водні біоресурси, а також відповідні документи на них; проводити у випадках, встановлених законом, фотографування, звукозапис, фото- і відеозйомку як допоміжні засоби для запобігання і виявлення порушень законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; безперешкодного доступу до території (у тому числі об`єктів природно-заповідного фонду) і приміщень підприємств, установ та організацій, які здійснюють добування, утримання, зберігання або переробку водних біоресурсів, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; складати протоколи та розглядати в установленому законом порядку справи про адміністративні правопорушення у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів; вилучати знаряддя добування (вилову) водних біоресурсів, транспортні засоби, обладнання та предмети, що були знаряддями правопорушення у галузі охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, а також незаконно добуті водні біоресурси у разі неможливості встановлення власника зазначеного майна; здійснювати перевірку знарядь добування, контролювати їх кількість, перевіряти відповідність вимогам законодавства у галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.
Аналогічні повноваження надані органам рибоохорони, як природоохоронним органам статтею 60 Закону України «Про тваринний світ» та пунктом 6 Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512.
Пунктом 4 Розділу ІІІ Порядку проведення рибоохоронних рейдів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 23.10.2018 № 512 передбачено, що під час проведення рибоохоронних рейдів посадові особи рейдової групи забезпечують дотримання законодавства у галузі рибного господарства, здійснення заходів із запобігання, виявлення та припинення правопорушень, передбачених статтею 50,частинами третьою - п`ятою статті 85,статтями 85-1, 86-1, 88-1, 90, 91-2, статтею 164- в частині порушення порядку провадження господарської діяльності, пов`язаної з добуванням і використанням риби та інших водних біоресурсів, статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Статтею 34 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та статтею 35 Закону України «Про тваринний світ», визначено, що користувачі водних біоресурсів зобов`язані безперешкодно допускати в місця відтворення, добування, зберігання, утримання, на рибоприймальні пункти та місця реалізації водних біоресурсів, на рибальські судна та інші плавучі засоби, зайняті в технологічному процесі, представників центральних органів виконавчої влади, які здійснюють державний контроль за провадженням рибогосподарської діяльності, надавати на їх вимогу документи щодо обліку та використання водних біоресурсів, своєчасно виконувати їхні вимоги та письмові розпорядження, які базуються на засадах цього Закону та інших нормативно-правових актів у галузі рибного господарства.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.
Згідно з абз. 4, 5 ч. 2 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» відповідальність за порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу несуть особи, винні, зокрема в незаконному вилученні об`єктів тваринного світу з природного середовища; перевищенні лімітів і порушенні інших встановлених законодавством вимог використання об`єктів тваринного світу.
Судом встановлено, що на підставі спірної постанови позивача притягнуто державним інспектором до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП у зв`язку з встановленням факту того, що ОСОБА_1 під час здійснення промислу на баркасі РБ 6000 ЯЧК 0312 виловив рибу судак (молодь) 119 шт., загальною вагою 50 кг, 05.08.2021 о 08-00 год. на Кременчуцькому водосховищі в районі с. Боровиця Черкаської області (збитки будуть розраховані за методикою № 248/273 від 12.07.2004. Указаними діями ОСОБА_1 порушив п. 15.1 Правил рибальства, п. 13 Режиму рибальства у 2021 році, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 85 КУпАП.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 85 КУпАП порушення правил рибальства - тягне за собою попередження або накладення штрафу на громадян від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і попередження або накладення штрафу на посадових осіб - від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Частиною 1 статті 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до статті 251 КУпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення до матеріалів справи долучено акт перевірки проведення промислового, науково-промислового лову від 05.08.2021, відповідно до якого виявлено факт вилову судака (молоді) у кількості 119 шт. загальною вагою 50 кг. Також надано поштучний перелік кожного із виявлених риб судака із зазначенням його розмірів. Відповідачем суду надано сертифікат про калібрування лінійки розмічальної типу ЛР-500, яку, виходячи із тверджень представника відповідача, використовували при проведенні замірів. У свою чергу відомості, про використання саме такого вимірювального приладу у матеріалах справи відсутні.
Відповідно до вимог статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 ЦПК України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Під час звернення до суду представником позивача була сформульована позовна вимога про визнання протиправною та скасування постанови Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області № 004741/1097 від 05.08.2021 та закриття провадження у справі.
У свою чергу під час розгляду справи судом було встановлено, що оскаржувана постанова № 004741/1097 від 05.08.2021 винесена від імені Чорноморського рибоохоронного патруля Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства, тобто іншим структурним підрозділом. Враховуючи позовні вимоги та доводи і заперечення відповідачів у суду немає сумнівів, що саме ця постанова оскаржуються, у свою чергу, враховуючи встановлений факт винесення її іншим структурним підрозділом Державного агентства меліорації та рибного господарства України суд приходить до переконання про необхідність виходу за межі позовних вимог для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина.
За таких обставин вбачаються підстави стверджувати, що під час прийняття оскаржуваної постанови були допущені порушення вимог чинного законодавства, зокрема не забезпечено право на захист, допущено складення постанови не уповноваженою на те особою. Вказані обставини підтверджені під час судового розгляду листом від 20.10.2021 Чорноморського басейнового управління Державного агентства меліорації та рибного господарства України відповідно до якого Солдатов О.О. у Чорноморському басейновому управлінні не працює. За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає до скасування із закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення.
При цьому, суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 73, 77, 78, 139, 241-246, 250, 255, 268-272, 286, 295, 297 КАС України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до Управління Державного агентства рибного господарства у Одеській області, Державного агентства меліорації та рибного господарства України про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Постанову Чорноморського басейнового управління Державного агентства рибного господарства № 004741/1097 від 05.08.2021 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 85 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 85 КУпАП - закрити.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя А.О. Попельнюх
Судове рішення № 100725735, Чигиринський районний суд Черкаської області було прийнято 02.11.2021. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 708/831/21. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: