Ухвала суду № 100719892, 29.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 УХВАЛА

29 жовтня 2021 року м. Київ № 640/10725/19

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у письмовому провадженні заяву Державної податкової служби України в особі про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 року за нововиявленими обставинами у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 року у справі №640/10725/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» задоволено.

Визнано протиправними та скасовано рішення Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 25.03.2019 № 1118750/37403140 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.01.2019 № 1; № 1118748/37403140 про відмову у реєстрації податкової накладної від 02.01.2019 № 2; № 1118747/37403140 про відмову у реєстрації податкової накладної від 11.10.2018 № 630; № 1118751/37403140 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 № 633; № 1118746/37403140 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 № 634 та № 1118749/37403140 про відмову у реєстрації податкової накладної від 16.10.2018 № 635.

Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних, податкові накладні складені Товариством з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» днем їх направлення на реєстрацію, а саме податкові накладні від 02.01.2019 № 1; від 02.01.2019 № 2; від 11.10.2018 № 630; від 16.10.2018 № 633; від 16.10.2018 № 634 та від 16.10.2018 № 635.

Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» (01601, Київ, вул. Мечникова, 2, БЦ «ПАРУС», код ЄДРПОУ 37403140) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 11 526,00 грн (одинадцять тисяч п`ятсот двадцять шість гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) та Державної фіскальної служби України (адреса: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053, ЄДРПОУ 39292197), пропорційно.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 17.12.2020 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 року відмовлено.

23.06.2021 до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла заява Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу ДПС про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 року за нововиявленими обставинами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.08.2021 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами у справі №640/10725/19 та призначено судове засідання.

Як вбачається із заяви контролюючого органу підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні обставини, що не були встановленні судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи. ГУ ДПС у м. Києві зазначає, що ним отримано інформацію щодо обставин, встановлених у ході розслідування кримінальних проваджень №52020000000000252 та №42017000000004215, які повністю спростовують висновки суду у справі №640/10725/19. Зокрема контролюючий орган вказує, що йому стало відомо про наявність вироку Вищого антикорупційного суду України від 28.05.2020 року (справа №991/3382/20); наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 14.12.2018 року, якою накладено арешт на виготовлений за договором укладеним між АТ «Одеський потовий завод» та ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» карбамід навало у кількості 0,331 тон, карбамід в біг-бегах у кількості 4 475,200 тон та розсипи карбаміду 34,412 тон; наявність ухвали Печерського районного суду міста Києва від 17.12.2017 року в рамках кримінального провадження №42017000000004215, якою накладено арешт на виготовлений за договором укладеним між АТ «Одеський потовий завод» та ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» карбамід в біг-бегах у кількості 4092 б/бег вагою 3087,295 тонн. Контролюючий орган вказав, що зазначена інформація надана Державним бюро розслідувань листом від 22.06.2021 року №17461-21/10-5-01-01-10712/21 (вх. №39725/5 від 22.06.2021 року). З урахуванням наведеного, на думку ГУ ДПС у м. Києві право на складання податкових накладних від 02.01.2019 № 1; від 02.01.2019 № 2; від 11.10.2018 № 630; від 16.10.2018 № 633; від 16.10.2018 № 634 та від 16.10.2018 № 635 ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» не мало, оскільки товар фактично не відвантажувався покупцям, право власності на нього не перейшло, розрахунку за товар також не відбулось.

Представником позивача подано письмові пояснення по суті поданої контролюючим органом заяви, у яких зазначено, що наявність вироку Вищого антикорупційного суду України від 28.05.2020 року у справі №991/3382/20 не випливає на судове рішення у справі №640/10725/19. Всі інші обставини, про які вказує відповідач були відомі ГУ ДПС у м. Києві станом на дату судового розгляду справи, лист Державного бюро розслідувань від 22.06.2021 не може розглядатися як нововиявлена обставина в розумінні статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому, «Всеукраїнська енерго компанія» вказує, що всі обставини, які наведені ГУ ДПС у м. Києві у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами жодним чином не випливають на прийняте судом рішення.

У судовому засіданні 26.08.2021 року замінено відповідача ГУ ДФС у м. Києві на належного - ДПС України в особі відокремленого підрозділу ГУ ДПС у м. Києві. Також, представники відповідачів підтримали заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, у той час коли представник позивача просив у задоволенні такої заяви контролюючого органу відмовити.

В судовому засіданні 26.08.2021 року у справі №640/10725/19 судом також протокольною ухвалою ухвалено продовжити її розгляд в поряду письмового провадженні із наданням можливості сторонами викладення своїх міркувань та доводів у письмовій формі із долученням до матеріалів справи.

27.08.2021 року контролюючим органом подано до суду письмові пояснення, де він просив врахувати рішення Господарського суду міста Києва від 22.01.2020 року у справі №910/11704/19.

ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» подано заяву по суті справи від 20.09.2021 року у якій зазначено про те, рішення у справі №910/11704/19 не спростовує факт постачання позивачу карбаміду та ним не спростовано право власності на карбамід обсягом 1 000 тон.

05.10.2021 року представником ГУ ДПС у м. Києві подано заперечення на заяву позивача від 27.08.2021 року, де вказав, що Господарським судом міста Києва у справі №910/11704/19 досліджено обставини відсутності доказів набуття ТОВ «Всеукраїнська енерго компанія» права власності на карбамід обсягом 1000 тон.

Перевіривши матеріали справи, розглянувши заяву про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, суд зазначає наступне.

Згідно із частиною 1 статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.

Підставами, в розрізі положень частини 2 статті 361 КАС України, для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

В свою чергу, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом (ч. 4 ст. 361 КАС України).

Судом встановлено, що заява контролюючого органу про перегляд судового рішення в адміністративній справі №640/10725/19 за нововиявленими обставинами подано на підставі пункту 1 частини 2 статті 361 КАС України.

Разом з цим, аналіз наведеної процесуальної норми дає суду підстави дійти до висновку, що необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність трьох умов: їх існування на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

Ознаку «не були і не могли бути відомі особі» слід розглядати як сукупність цих двох необхідних умов, тобто для визнання обставини нововиявленою недостатньо, щоб особа просто не знала про наявність певної істотної обставини, а потрібно, щоб вона і не могла знати про неї.

Суд наголошує, що нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 02.05.2018 року у справі №2а-7523/10/1270, від 10.04.2019 року у справі №813/8070/14, від 19.06.2019 року у справі № 815/1918/15, від 05.01.2021 року у справі №805/4341/16-а.

Зі змісту рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 року у справі №640/10725/19 слідує, що підставами для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» було наступне: «Суд зазначає, що окремими положеннями Порядку №117 не визначено конкретних критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, натомість на підставі пункту 10 цього Порядку зобов`язано Державну фіскальну службу України визначити такі критерії та погодити їх з Міністерством фінансів України.

Як вбачається з квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, реєстрація податкової накладної зупинена через відповідність пункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 30 липня 2019 року у справі №320/6312/18 зазначив: «…акти, які затверджують критерії ризиковості здійснення операцій мають на меті встановити норми права, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян, а відтак підлягають обов`язковій реєстрації у порядку, визначеному діючим законодавством. Листи міністерств, інших органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами, не є джерелом права відповідно до статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України».

Таким чином, суд вважає, що зупинення реєстрації податкової накладної на підставі критеріїв ризиковості, встановлених листом ДФС, порушує принцип правової визначеності та передбачуваності, а, відтак, є неправомірним.

Також, суд зазначає, що підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв ризиковості платника податку, визначених Листом ДФС від 21 березня 2018 року № 959/99-99-07-18, складається з 7 абзаців, які передбачають підстави для встановлення ризиковості платника податку.

На думку суду, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на підпункт 1.6 пункту 6 Критеріїв, а конкретно зазначати відповідний абзац, в межах якого й закріплений конкретний критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної. Така вимога є цілком обґрунтованою, з огляду на те, що: а) від розуміння конкретного критерію, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної; б) тільки визначивши критерій, на основі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган може чітко визначити вичерпний перелік конкретних документів, які платник податків повинен надати контролюючому органу.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 22 липня 2019 року у справі №815/2985/18.

Суд також звертає увагу на те, що від розуміння конкретного критерію, на підставі якого було зупинено реєстрацію податкової накладної, залежить послідовність надання платником податків пояснень, достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної. У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що комісією Головного управління ДФС у м. Києві не визначено будь-якої із підстав щодо встановлення ризиковості позивача та не підтверджено належними доказами того, що позивач відповідає хоча б одному із критеріїв ризиковості.

Матеріали справи свідчать, що підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації зазначених податкових накладних слугувало ненадання платником податку копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Разом з цим, форма вказаного рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваному рішенні не підкреслено документи, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, що позбавляє позивача можливості надати такі документи.

Зазначене свідчить про те, що рішення про відмову в реєстрації податкових накладних є формальними та об`єктивно не містить чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття, а тому, не можуть бути визнані законними та обґрунтованими.».

Тобто, наведеним судовим рішенням фактично визнано безпідставне зупинення ГУ ДПС у м. Києві реєстрацію податкових накладних Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» на підставі критеріїв ризиковості та прийняття ним рішень про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних без чіткого визначення підстав та мотивів для їх прийняття.

Суд відмічає, що під час розгляду адміністративної справи №640/10725/149 та прийняття рішення від 02.12.2019 року судом не оцінювались обставини реальності господарських операцій позивача із його контрагентами, оскільки дані обставини не входять до предмету доказування в межах розгляду останньої.

Відповідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

За правилами підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Проаналізувавши доводи заявника, викладені у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами суд вважає, що останні не є істотними обставинами для розгляду адміністративної справи №640/10725/19, адже їх врахування не мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято судом 02.12.2019 року у справі №640/10725/19.

Суд наголошує, що всі твердження та доводи ГУ ДПС у м. Києві мають значення при оцінці правомірності формування податкового кредиту та визначення позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість, однак не стосуються обставини правомірності/неправомірності рішення (-нь) контролюючого органу про зупинення реєстрації податкових накладних на підставі критеріїв ризиковості.

Вказане, на переконання суду прямо вказує на відсутність нововивявлених обставин для перегляду рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 року №640/10725/19 та прийняття судом рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська енерго компанія» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Державної фіскальної служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

Європейський суд з прав людини у пункті 46 рішення у справі "Попов проти Молдови" зазначив, що відкриття проваджень внаслідок нововиявлених обставин як такі не є несумісними з Конвенцією. Однак, рішення про перегляд процедур повинні відповідати відповідним нормативним критеріям, а неправильне застосування такої процедури може суперечити Конвенції, якщо врахувати, що її результат - "втрата" судового рішення - є такою ж, як і запит для анулювання. Принципи правової визначеності та верховенства права вимагають від Суду бути пильними у цій сфері (Popov v. Moldova № 2; 19960/04).

Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто, поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом, жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі.

Враховуючи вище викладене, судом не встановлено підстав для задоволення заяви про перегляд та перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідно до норм частини 4 статті 368, частини 1 статті 369 КАС України, за результатами перегляду рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд може: 1) відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; 2) задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; 3) скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.

У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.

Ураховуючи викладене, суд вважає, що заява ГУ ДПС у м. Києві про перегляд рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.06.2021 року за нововиявленими обставинами не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 72-77, 90, 241-243, 248, 256, 361, 368, 369 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головного управління ДПС у м. Києві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 02.12.2019 року в адміністративній справі №640/10725/19 - залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда