Рішення № 100719591, 21.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року м. Київ № 640/6332/21

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: судді Катющенка В.П., за участю секретаря судового засідання Рябого І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Лігал Альянс" до проГоловного управління ДПС у м. Києві визнання протиправними та скасування рішень,

за участю:

від позивача - Омельченко І.В. ;

від відповідача - Полякова С.Б.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Лігал Альянс" (далі - ТОВ "Лігал Альянс") звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002854208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким зокрема застосовано штрафні санкції в розмірі 53410,50 грн;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002844208 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в розмірі 170,00 грн;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002824208 про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 854088,75 грн, у тому числі: 530019,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 324069,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002834208 про збільшення суми грошового зобов`язання з військового збору на 71174,06 грн, у тому числі: 44168,25 грн - за податковими зобов`язаннями та 27005,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020 № Ю-110, якою контролюючий орган вимагає сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 106821,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що підставою для прийняття оскаржуваних рішень став висновок відповідача про те, що ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 одночасно є працівниками підприємства, а виконані роботи (надані послуги) згідно договорів та актів виконаних робіт надані в ході трудової діяльності та відносяться до функцій та обов`язків найманих працівників підприємства, відповідно суми доходу, виплаченого в рамках надання цих послуг та робіт підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб як заробітна плата, а сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця. Позивач наголошує на тому, що сам по собі факт надання працівником підприємства послуг останньому не свідчить про надання таких послуг виключно в межах трудових відносин. Стверджує, що правовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 були цивільно-правовими, позаяк, метою вказаних правовідносин було отримання матеріального результату; виплата винагороди залежала від виконання зобов`язань виконавцями; надання послуг мало самостійний характер та не здійснювалось в робочий час; зобов`язання за умовами договорів не співпадають з посадовими обов`язками контрагентів позивача. Зазначає, що визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою-підприємцем відносин, які фактично є трудовими. У свою чергу, правовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 були цивільно-правовими, відповідно вважає, що у контролюючого органу не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду від 15.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі № 640/6332/21 та призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання на 15.04.2021.

07.04.2021 до суду від представника відповідача Макаренко Ю.С. надійшов відзив на позовну заяву, за змістом якого остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначила, що оскільки ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 одночасно є працівниками підприємства, а виконані роботи (надані послуги) згідно договорів та актів виконаних робіт надані в ході трудової діяльності та відносяться до функцій та обов`язків найманих працівників підприємства, то суми доходу, виплаченого в рамках надання цих послуг та робіт підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, як заробітна плата, а сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця в розумінні підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та фактично є трудовими. За наведених обставин вважає, що оскаржувані рішення є правомірними та скасуванню не підлягають.

14.04.2021 до суду від представника позивача Омельченка І.В. надійшли клопотання, за змістом яких останній просить суд відкласти підготовче засідання у справі.

Зважаючи на неявку учасників справи у підготовче судове засідання 15.04.2021, розгляд справи відкладено на 27.05.2021.

26.04.2021 до суду від представника Омельченка І.В. надійшла відповідь на відзив, за змістом якої останній просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у підготовчому судовому засіданні 27.05.2021, відкладено розгляд справи на 15.07.2021.

27.05.2021 до суду від представника позивача Омельченка І.В. надійшло клопотання, за змістом якого останній просить суд відкласти підготовче засідання у справі.

Ухвалою суду від 15.07.2021 закрито підготовче провадження у справі № 640/6332/21 та призначено розгляд справи по суті у судове засідання на 23.09.2021.

У судовому засіданні 23.09.2021 представником позивача Омельченком І.В. подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи заявок щодо обсягів та умов надання послуг; звітів про надання послуг та інших документів, що підтверджують господарські відносини позивача з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 .

Також у судовому засіданні 23.09.2021 представником позивача Омельченком І.В. подано до суду письмові пояснення, у яких останній додатково акцентує увагу на протиправності оскаржуваних рішень.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 23.09.2021, відкладено розгляд справи на 21.10.2021.

Представником позивача у судовому засіданні 21.10.2021 подано додаткові пояснення, у яких останній наголошує, що правовідносини, які склались у позивача з ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 об`єктивно характеризуються як цивільно-правові, з огляду на наступне:

- ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 самостійно визначали порядок надання послуг за договорами з позивачем, зокрема, роботи направлені на виконання договору з позивачем здійснювалася у вихідні дні, що свідчить про те, що між позивачем і ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 виникли саме цивільно-правові відносини;

- відповідно до заявок позивач та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 домовлялись виключно про результат і жодним чином не врегульовували процес виконання, що узгоджується з висновками Верховного Суду;

- за результатами надання послуг, які були передбачені звітами, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 оформлювали звіти про виконані роботи з відображенням графіку здійснення діяльності, кількості витраченого часу та опису виконаних робіт (наданих послуг).

Представник позивача у судовому засіданні 21.10.2021 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 21.10.2021 заперечував проти позову та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 21.10.2021 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали справи, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 20.01.2020 по 31.01.2020 посадовими особами контролюючого органу проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ "Астапов і Партнери" (ТОВ "Лігал Альянс") з питань дотримання законодавства щодо укладання трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.09.2019, військового збору за період з 01.10.2016 по 30.09.2019, за результатами якої складено акт від 07.02.2020 № 4/26-15-42-09-36019262 (том 1 а.с. 14-38).

Актом перевірки зафіксовано порушення ТОВ "Астапов і Партнери" вимог:

підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, із урахуванням підпунктів 14.1.180, 14.1.195, 14.1.222 пункту 14.1 статті 14, пункту 54.2 статті 54, пункту 57.1 статті 57, підпункту "а" пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), підпункту 14.1.231 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями) - недотримання розуміння економічної причини, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності, в результаті чого Товариством занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 530019,00 грн, в тому числі: за 2016 рік - 132660,00 грн, за 2017 рік - 379359,00 грн;

підпункту 1.1, підпункту 1.3, підпункту 1.5 пункту 16-1 підрозділу ХХ, підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164, статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-IV (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податкове зобов`язання по сплаті до бюджету військового збору на загальну суму 44168,25 грн, в тому числі: за 2016 рік - 11055,00 грн, за 2017 рік - 33113,25 грн;

пункту 1 частини другої статті 6, пункту 1 частини першої статті 7 та пункту 5 статті 8 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено зобов`язання по сплаті єдиного внеску на загальну суму 143869,00 грн, в тому числі: за 2016 рік - 22803,00 грн, за 2017 рік - 121066,00 грн;

пункту 4 частини другої статті 6 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" із змінами та доповненнями, - несвоєчасне подання звітів за лютий 2018 року.

На підставі виявлених порушень 11.03.2020 Головним управлінням ДПС у м. Києві були прийняті наступні рішення:

податкове повідомлення-рішення № 0002824208 про збільшення ТОВ "Лігал Альянс" суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб на 854088,75 грн, у тому числі: 530019,00 грн - за податковими зобов`язаннями та 324069,75 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 42);

податкове повідомлення-рішення № 0002834208 про збільшення ТОВ "Лігал Альянс" суми грошового зобов`язання з військового збору на 71174,06 грн, у тому числі: 44168,25 грн - за податковими зобов`язаннями та 27005,81 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями (том 1 а.с. 46);

вимогу про сплату боргу (недоїмки) № Ю-110, якою контролюючий орган вимагає сплатити недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 106821,00 грн (том 1 а.с. 47);

рішення № 0002854208 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано штрафні санкції в розмірі 53410,50 грн (том 1 а.с. 39);

рішення № 0002844208 про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування", яким застосовано штрафні санкції в розмірі 170,00 грн (том 1 а.с. 40).

Не погодившись з переліченими рішеннями відповідача, позивач розпочав їх процедуру адміністративного оскарження, проте рішеннями Державної податкової служби України від 29.05.2020:

№ 17532/6/99-00-08-05-04-06 скаргу ТОВ "Лігал Альянс" залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002824208, № 0002834208 - без змін (том 1 а.с. 72-76);

№ 17629/6/99-00-08-06-01-06 залишено без змін вимогу про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020 № Ю-220, рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.03.2020 № 0002854208, рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 11.03.2020 № 0002844208, а скаргу ТОВ "Лігал Альянс" - без задоволення (том 1 а.с. 77-80).

Вважаючи, що у відповідача не було правових підстав для прийняття оскаржуваних рішень, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Перевіряючи оскаржувані рішення Головного управління ДПС у м. Києві на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд виходить з наступного.

Підставою для прийняття вказаних рішень став висновок контролюючого органу про те, що оскільки ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 одночасно є працівниками підприємства, а виконані роботи (надані послуги) згідно договорів та актів виконаних робіт надані в ході трудової діяльності та відносяться до функцій та обов`язків найманих працівників підприємства, то суми доходу, виплаченого в рамках надання цих послуг та робіт підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб відповідно до підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України, як заробітна плата, а сторони договору прирівнюються до працівника та роботодавця в розумінні підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, та фактично є трудовими.

За визначенням підпунктів 14.1.48, 14.1.180, 14.1.195, 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України):

- заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом;

- податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, інвестор (оператор) за угодою про розподіл продукції, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов`язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність контролюючим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу;

- працівник - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону;

- роботодавець - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво) або самозайнята особа, яка використовує найману працю фізичних осіб на підставі укладених трудових договорів (контрактів) та несе обов`язки із сплати їм заробітної плати, а також нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб до бюджету, нарахувань на фонд оплати праці, інші обов`язки, передбачені законами.

Для цілей розділу IV цього Кодексу до роботодавця прирівнюються юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ чи її представництво), постійне представництво нерезидента або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) дохід за виконання роботи та/або надання послуги згідно із цивільно-правовим договором у разі, якщо буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими.

Відповідно до пункту 164.1 статті 164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом.

Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Згідно з положеннями підпункту 164.2.1 пункту 164.2 статті 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту).

Пунктом 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України встановлено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлено військовий збір.

Підпунктом 1.2 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу (загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід фізичної особи).

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" платниками єдиного внеску є підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Абзацом 1 пункту 1 частини першої статті 7 вказаного Закону визначено, що для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

З аналізу наведених положень вбачається, що визначальною передумовою для сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску є наявність між суб`єктом господарювання та фізичною особою відносин, які фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця.

Таким чином, визначальним значенням для вирішення спірних правовідносин є встановлення судом дійсної сутності правовідносин між суб`єктом господарювання та фізичною особою.

Верховний Суд, зокрема, у постановах від 14.05.2020 у справі № 640/1099/19, від 13.04.2021 у справі № 620/4113/18 неодноразово висловлював позицію щодо ознак, притаманних трудовим правовідносинам.

Так, за трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється. Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва.

Характерними ознаками трудових відносин, зокрема, є:

- систематична виплата заробітної плати за процес праці (а не її результат);

- підпорядкування правилам внутрішнього трудового розпорядку;

- виконання роботи за професією (посадою), визначеною Національним класифікатором України ДК 003:2010 "Класифікатор професій", затвердженим наказом Держспоживстандарту від 28.07.2010 № 327;

- обов`язок роботодавця надати робоче місце;

- дотримання правил охорони праці на підприємстві, в установі, організації тощо.

Кваліфікуючи взаємовідносини між позивачем та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , як такі що є трудовими, відповідач зазначив наступне:

- ФОП ОСОБА_2 перебуває на обліку в ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДПС у м. Києві, здійснює підприємницьку діяльність згідно КВЕД 69.10 - Діяльність у сфері права, та є платником єдиного податку;

- ФОП ОСОБА_3 перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі Головного управління ДПС у м. Києві, здійснює підприємницьку діяльність згідно КВЕД 70.22 - Консультування з питань комерційної діяльності й керування, та є платником єдиного податку;

- з 01.09.2009 по 31.05.2018 ОСОБА_2 працював на посаді начальника юридичного відділу ТОВ "Астапов і Партнери";

- з 18.10.2011 по 16.01.2018 ОСОБА_3 працював на посаді старшого юрисконсульта ТОВ "Астапов і Партнери";

- при аналізі змісту договорів з ФОП ОСОБА_2 , актів виконаних робіт (надання послуг) встановлено, що юридичні послуги, які включають представництво ТОВ "Астапов і Партнери" інтересів в судах всіх інстанцій, консультування з корпоративних питань, з питань комерційної діяльності, інших юридичних питань, що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, штатного розпису підприємства, виконані в рамках діяльності підприємства та пов`язані з виконанням його трудових функцій. Враховуючи, що свою діяльність підприємство здійснює в регламентований робочий час та те, що виконавець одночасно є найманим працівником Товариства, а також прописаний в договорах пункт про надання послуг у визначені договорами строки, та наявність згідно штатного розпису на 2016 рік ТОВ "Астапов і Партнери" 10 штатних одиниць на посаді старший юрист, 10 штатних одиниць на посаді старший юрисконсульт, 20 штатних одиниць на посаді юрист, можна зробити висновок, що послуги ФОП ОСОБА_2 надавались в межах робочого часу ТОВ "Астапов і Партнери", про що також свідчать відсутність у актах виконаних робіт місця та часу виконання робіт (надання послуг);

- при аналізі змісту договорів з ФОП ОСОБА_3 , актів виконаних робіт (надання послуг), що включають консультування в питань комерційної діяльності й керування (надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки з питань управління, корпоративного стратегічного та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу), що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, штатного розпису підприємства, та пов`язані з виконанням його трудових функцій, з огляду на наступне: враховуючи те, що свою діяльність підприємство здійснює в регламентований робочий час та те, що виконавець одночасно є найманим працівником Товариства, а також прописаний в договорах пункт про надання послуг у визначені договорами строки, та наявність згідно штатного розпису на 2016 рік ТОВ "Астапов і Партнери" 3 штатні одиниці на посаді радник, 3 штатні одиниці на посаді помічник керівника, можна зробити висновок, що послуги ФОП ОСОБА_3 надавались в межах робочого часу ТОВ "Астапов і Партнери", про що також свідчать відсутність у актах виконаних робіт місця та часу виконання робіт (надання послуг).

На думку контролюючого органу, зазначені обставини у сукупності свідчать про те, що надані ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 належать до компетенції та обов`язків найманих працівників.

Надаючи правову оцінку вказаним доводам відповідача, суд зазначає наступне.

Так, 05.01.2016 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01/01/16-ЮП, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, що включають консультування з питань комерційної діяльності й керування (надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки з питань управління, корпоративного стратегічного та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу), що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 83).

28.02.2017 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_3 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 01-2017, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги, що включають консультування з питань комерційної діяльності й керування (надання консультаційних послуг, управлінської та організаційної підтримки з питань управління, корпоративного стратегічного та операційного планування, визначення напрямків розвитку бізнесу), що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти зазначені послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 81-82).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів позивачем додано до матеріалів справи акти виконаних робіт (наданих послуг) № 69 від 03.10.2016, № 70 від 21.10.2016, № 1 від 01.02.2017, № 2 від 28.02.2017, № 3 від 31.03.2017, № 4 від 28.04.2017, № 5 від 30.06.2017, № 6 від 31.07.2017, № 7 від 01.08.2017, № 8 від 31.08.2017 (том 1 а.с. 84-93).

12.01.2016 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 12/01/16, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику юридичні послуги, що включають представництво його інтересів у судах всіх інстанцій, консультування з корпоративних питань, з питань комерційної діяльності, інших юридичних питань, що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 94-95).

28.02.2017 між ТОВ "Астапов і Партнери" (Замовник) та ФОП ОСОБА_2 (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 02-2017, за умовами якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику юридичні послуги, що включають представництво його інтересів у судах всіх інстанцій, консультування з корпоративних питань, з питань комерційної діяльності, інших юридичних питань, що виникають у зв`язку з веденням Замовником своєї комерційної діяльності, а Замовник зобов`язується прийняти юридичні послуги та оплатити їх на умовах договору (том 1 а.с. 96-97).

На підтвердження фактичного виконання умов вказаних договорів позивачем додано до матеріалів справи акти виконаних робіт (наданих послуг) № 56 від 03.10.2016, № 1 від 28.02.2017, № 2 від 28.04.2017, № 4 від 30.06.2017, № 5 від 31.07.2017, № 6 від 01.09.2017, № 7 від 29.09.2017 (том 1 а.с. 98-104).

Також, позивачем до матеріалів справи додано презентації (том 1 а.с. 108-139), письмові консультації (том 1 а.с. 194-210, 225-236), копію проекту договору застави (том 1 а.с. 211-224).

Крім того, ФОП ОСОБА_2 та ФОП ОСОБА_3 на адвокатські запити надано заявки, звіти та проекти, копії яких долучені до матеріалів справи (том 2 а.с. 22-86).

На переконання суду, та обставина, що вказані фізичні-особи підприємці були найманими працівниками позивача одночасно з наданням послуг, обумовленими вказаними договорами, не є безумовною підставою для прирівнювання господарських операцій до трудових відносин, з огляду на наступне.

Так, з посадової інструкції начальника юридичного відділу ОСОБА_2 вбачається, що до посадових обов`язків останнього віднесено:

- забезпечення методичного керівництва правовою роботою молодших юрисконсультів, юрисконсультів та старших юрисконсультів в рамках адміністративного керування;

- проведення співбесід на посаду юристів, визначення їх кваліфікаційного рівня;

- консультування юристів відділу на предмет тлумачення господарського права, аналізу судової практики та юридичної літератури;

- пояснення юристам відділу правові бази даних, періодичні видання з юридичної тематики, необхідні для підготовки юридичних документів;

- проявлення активної суспільної діяльності в написанні юридичних статей, відвідуванні юридичних конференцій;

- здійснення інших обов`язків в межах своєї компетенції за дорученням генерального директора.

Згідно посадової інструкції старшого юрисконсульта ОСОБА_3 до посадових обов`язків останнього відносяться:

- аналіз судової практики, юридичної літератури, правових баз даних, періодичних видань з юридичної тематики, необхідних для підготовки документів;

- здійснення підготовки пакетів документів, направлення, подання їх за дорученням керівництва в органи державної влади, органи місцевого самоврядування, суди всіх форм судочинства і інстанцій, систематизація юридичних документів;

- керування правовою роботою молодших юрисконсультів, юрисконсультів і надання їм правової допомоги в оформленні різного роду правових документів;

- проявлення активної суспільної діяльності в написанні юридичних статей, відвідуванні юридичних конференцій;

- здійснення інших обов`язків в межах своєї компетенції за дорученням.

Зі змісту перелічених договорів та актів виконаних робіт (наданих послуг) вбачається, що обов`язки, які виконувались ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як найманими працівниками не співпадають з виконаними роботами по цивільно-правових договорах, укладених між ТОВ "Астапов і партнери" та ОСОБА_3 та ОСОБА_2 як фізичними особами-підприємцями.

Також, суд звертає увагу, що надані ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 послуги відповідають основним видам діяльності останніх за КВЕД.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про необґрунтованість здійсненої відповідачем кваліфікації взаємовідносин між позивачем та ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 як таких, що є трудовими.

Також суд враховує, що ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 надано позивачу послуги в межах їх підприємницької діяльності, отримано за це кошти та відповідно до вимог податкового законодавства сплачено податки та збори в межах спрощеної системи оподаткування (зазначений факт відповідачем не заперечувався), що виключає підстави для нарахування позивачу контролюючим органом податку з доходів фізичних осіб, єдиного внеску, військового збору та застосування штрафних санкцій.

При цьому, суд звертає увагу, що в акті перевірки відповідач не заперечував реальності вказаних господарських операцій, оскаржувані донарахування були здійсненні на підставі необґрунтованих і не підтверджених доказами висновків про виконання спірних робіт в межах трудових, а не цивільно-правових відносин.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку щодо недоведеності відповідачем факту заниження позивачем як роботодавцем (податковим агентом) бази оподаткування податком на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору за операціями з ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 , що є правовою підставою для скасування оскаржуваних рішень.

Правова позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 30.01.2020 у справі № 826/5591/15, від 21.05.2021 у справі № 480/1835/19.

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що в разі коли йдеться про питання загального інтересу, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах "Беєлер проти Італії" [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, "Онер`їлдіз проти Туреччини" [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, "Megadat.com S.r.l. проти Молдови" (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і "Москаль проти Польщі" (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Також, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010 року, і "Тошкуце та інші проти Румунії" (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах.

Крім того, ЄСПЛ у своєму рішенні по справі Yvonne van Duyn v.Home Office зазначив, що "принцип юридичної визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатися на зобов`язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов`язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії". З огляду на принцип юридичної визначеності, держава не може посилатись на відсутність певного нормативного акта, який би визначав механізм реалізації прав та свобод громадян, закріплених у конституції чи інших актах. Така дія названого принципу пов`язана з іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатися на власне порушення зобов`язань для запобігання відповідальності. Захист принципу обґрунтованих сподівань та юридичної визначеності є досить важливим у сфері державного управління та соціального захисту. Так, якщо держава чи орган публічної влади схвалили певну концепцію своєї політики чи поведінки, така держава чи такий орган вважатимуться такими, що діють протиправно, якщо вони відступлять від такої політики чи поведінки щодо фізичних та юридичних осіб на власний розсуд та без завчасного повідомлення про зміни у такій політиці чи поведінці, позаяк схвалення названої політики чи поведінки дало підстави для виникнення обґрунтованих сподівань у названих осіб стосовно додержання державою чи органом публічної влади такої політики чи поведінки.

Згідно частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігал Альянс" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, ідентифікаційний код 36019262) задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 11.03.2020 № 0002824208 та № 0002834208.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) від 11.03.2020 № Ю-110.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" від 11.03.2020 № 0002844208.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів та зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 11.03.2020 № 0002854208.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, ідентифікаційний код 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лігал Альянс" (01015, м. Київ, вул. Цитадельна, 6/8, ідентифікаційний код 36019262) 16284,97 грн сплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Суддя В.П. Катющенко

Повний текст рішення складено та підписано 29 жовтня 2021 року.