Ухвала суду № 100719560, 25.10.2021, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

25 жовтня 2021 року м. Київ № 640/27610/21

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Балась Т.П., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ: 22886300) щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020-2021 роки в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»;

- зобов`язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020-2021 роки в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», З урахуванням раніше виплаченої суми.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2021 на підставі приписів статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву було залишено без руху у зв`язку із пропущенням строку на звернення до суду в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня 2020 року, для надання позивачем пояснень та обґрунтувань причин пропуску.

На адресу суду 13.10.2021 від позивача надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, в якій останній стверджує про те, що позивачем не пропущено строки звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою, з огляду на те, що право на отримання сум щорічних разових грошових допомог не обмежується жодним строком, що узгоджується з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 21.08.2019 у зразковій справі № 620/4218/18. Звертає увагу суду на те, що спірні правовідносини вперше були врегульовані Верховним Судом за результатами розгляду зразкової адміністративної справи 29.09.2021, а остаточно, після апеляційного оскарження Великою Палатою Верховного Суду лише 13.01.2021.

Крім того, позивач зазначив про те, що відповідач листом від 02.06.2021 № 051-044-М/1102-14 повідомив позивача про відмову у задоволенні його заяви від 26.05.2021, що додаткової підтверджує факт не пропуску позивачем шестимісячного строку для звернення до адміністративного суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів.

Розглянувши заяву позивача про усунення недоліків в частині пояснень щодо своєчасності звернення до адміністративного суду, суд виходить з наступного.

Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 №3551-XII (далі - Закон №3551-XII).

До 01.01.1999 зазначений Закон не містив норми щодо права осіб з інвалідністю війни на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, проте, 01.01.1999 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 25.12.1998 №367-ХІV, яким ст. 13 Закону України від 22.10.1993 №3551-XII доповнено частиною в наступній редакції: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком».

Водночас, пп. «б» пп. 2 п. 20 розд. ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон №107-VI) текст вказаної частини ст. 13 Закону №3551-XII було викладено в новій редакції, а саме: «Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України».

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 зміни, внесені вказаним підпунктом, визнані неконституційними.

При цьому, відповідно до ст. 17-1 ч. 4 вказаного Закону №3551-XII особи, які не отримали разової грошової допомоги до 5 травня, мають право звернутися за нею та отримати її до 30 вересня відповідного року, в якому здійснюється виплата допомоги.

Згідно з частиною 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до частини другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, моментом початку відліку встановлено ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України строку на звернення до суду є момент встановлення самим позивачем факту порушення його прав.

Слід також зазначити, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (п. 1 ст. 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (п. 51 рішення від 22.10.1996 за заявами №22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», п. 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).

Слід зазначити, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

При цьому, суд наголошує, що спірна виплата є періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об`єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено спірну виплату у відповідному розмірі, та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок.

Отже, з дня отримання спірної виплати особою, якій вона призначена, така особа вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання виплати, демонструючи свою необізнаність щодо розміру виплати звернулась до органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від належного органу відповіді на подану нею заяву.

Таким чином, з урахуванням положень ст.ст. 12, 13 та ч. 4 ст.17-1 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII, за змістом яких виплата спірної грошової допомоги має відбуватись щорічно до 05 травня (з можливістю звернення за нею до 30 вересня), слід дійти висновку, що про порушення своїх прав, що виразилось у невиплаті такої допомоги, або у виплаті допомоги у розмірі, що не відповідає законодавству, позивач повинен був дізнатися 06 травня відповідного року, водночас, до суду з даними вимогами позивач звернувся лише у вересні 2021 року, тобто поза межами шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Наведені висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в ухвалі від 03.06.2021 (справа № 520/2893/21).

Наведене в сукупності свідчить про те, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду з позовними вимогами, що стосуються нарахування та виплати разової допомоги до 5 травня за 2020 рік, а обставини, на які посилається позивач у заяві про усунення недоліків як на причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з вказаною позовною заявою є необґрунтованими та такими, що не можуть бути визнані як поважні підстави для поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно пункту 9 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Встановлені судом обставини свідчать про те, що позивач знав і мав можливість знати про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, в тому числі вжити своєчасних заходів щодо їх захисту в межах встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку звернення до адміністративного суду, але не скористалася такою за відсутності поважних причин.

Враховуючи викладене, вказані позивачем причини для поновлення строку звернення до суду є неповажними, отже недоліки позовної заяви не усунуті, відтак позовна заява в частині позовних вимог, що стосуються нарахування та виплати грошової допомоги до 5 травня 2020 року підлягає поверненню.

Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись статтями 122, 123, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії в частині позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат (код ЄДРПОУ: 22886300) щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 05 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов`язання Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат виплатити ОСОБА_1 разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік в розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», з урахуванням раніше виплаченої суми, - повернути позивачу.

2. Копію ухвали про повернення позовної заяви разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами надіслати позивачеві за адресою, яка зазначена у позовній заяві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Суддя Т.П. Балась