Ухвала суду № 100718845, 22.10.2021, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/36670/21

Провадження № 2/761/12366/2021

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

22 жовтня 2021 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Фролова І.В., розглянувши матеріали заяви за позовом ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмили Петрівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій приватного нотаріуса неправомірними та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмили Петрівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій приватного нотаріуса неправомірними та зобов`язання вчинити дії.

Під час вивчення матеріалів вказаної заяви було встановлено, що вони не відповідають вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

Згідно ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Так, позовна заява повинна відповідати вимогам ст. ст. 175, 177 ЦПК України.

У відповідності до п.4 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

Як вбачається зі змісту прохальної частини позову позивач просить суд:

1) визнати неправомірними дії приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмили Петрівни (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 907 від 28.03.1994 р.) щодо видачі Свідоцтва ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), в якому призначила його управителем частками в статутному капіталі ТОВ «Лагуна Плюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 35428891), TOB «КСФ №28» (код ЄДРПОУ 37847431), TOB «Техноцентр 3» (код ЄДРПОУ 43769640), TOB «Техноцентр 4» (код ЄДРПОУ 43769901), TOB «Техноцентр 5» (код ЄДРПОУ 43768185);

2) зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмилу Петрівну (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 907 від 28.03.1994 р.) включити до складу спадщини ОСОБА_5 (номер спадкової справи 15/2021) 1/2 частку у праві власності на наступні об`єкти:

- квартиру, загальною площею 82 кв.м., що знаходиться за адрсеою: АДРЕСА_1 ;

- дачний будинок, загальною площею 68,3 м.кв, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ;

- частку в статутному капіталі в ТОВ «КСФ 22С» (код ЄДРПОУ 39255490) розміром 2 000 000 , 00 грн.(24,39 %);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Техноцентр» (код ЄДРПОУ 30220302) розміром 17 500, 00 грн. (50%).

3) зобов`язати приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмилу Петрівну (свідоцтво про право на заняття нотаріальною діяльністю № 907 від 28.03.1994 р.) включити до складу спадщини ОСОБА_5 (номер спадкової справи 15/2021) 100 відсотків часток у праві власності на наступні об`єкти майна:

- квартиру, загальною площею 97,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- квартиру, загальною площею 236,2 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 ;

- база відпочинку « ІНФОРМАЦІЯ_1 » - 710,0 кв.м. (площа земельної ділянки), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ;

- житловий будинок, загальною площею 35,2 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_6 ;

- квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_7 ;

- квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_8 ;

- будинок (квартиру), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_9 ;

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Гетьман-Холдінг» (код ЄДРПОУ 32709599) розміром 9250,00 грн. (50 %);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «КСФ №28» (код ЄДРПОУ 37847431) розміром 200 000,00 грн. (100%);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Лагуна Плюс ЛТД» (код ЄДРПОУ 35428891) розміром 2 229 192, 50 грн. (50%);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Техноцентр 4» (код ЄДРПОУ 43769901) розміром 1000, 00 грн. (100%);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Техноцентр 5» (код ЄДРПОУ 43768185) розміром 1000, 00 грн. (100%);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Азовантібкурорт» (код ЄДРПОУ 32945253) розміром 20500,00 грн. (100%);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Біскай» (код ЄДРПОУ 33345887) розміром 2912200,00 грн. (100%);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «КСФ №007» (код ЄДРПОУ 43768473) розміром 1000,00 грн. (50%);

- частку в статутному капіталі в ТОВ «Троєщина 02» (код ЄДРПОУ 43881564) розміром 2500,00 грн. (50%);

- частку в статутному капіталі в Малому приватному підприємстві «Євіра» (код ЄДРПОУ 25384674) розміром 50,00 грн. (50 %).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Одночасно з цим, суд додатково звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 50 Закону України від 02 вересня 1993 року № 3425-XII «Про нотаріат» (далі - Закон України «Про нотаріат») нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Верховний Суд у своїй Постанові від 30.06.2021 у справі №761/40184/16-ц зазначає, що законодавець передбачає можливість оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні, нотаріальних актів до суду (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»). У такому разі позовні вимоги можуть бути пред`явлені безпосередньо до нотаріуса.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року у справі № 438/610/14-ц (провадження № 14-577цс19) зазначено, що закріплене у статті 50 Закону України «Про нотаріат» право на оскарження нотаріальної дії може бути реалізоване у тому випадку, якщо звернення з такою вимогою може привести до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

У порядку цивільного судочинства розглядаються вимоги про оскарження дій нотаріуса лише у разі відсутності спору про право між учасниками цивільних правовідносин.

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Основною ознакою сторін цивільного процесу є їхня особиста і безпосередня заінтересованість; саме сторони є суб`єктами правовідношення, з приводу якого виник спір.

Верховний Суд зазначає, що відповідач - це особа, яка, на думку позивача порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача. Відповідач залучається до справи у зв`язку з позовною вимогою, яка пред`являється до нього.

На підставі вищевикладеного, позивачу необхідно уточнити зміст позовних вимог надавши суду відомості про наявність/відсутність спору про право між учасниками цивільних правовідносин, а також обґрунтувати, що саме такий спосіб захисту приведе до відновлення порушеного права або інтересу безвідносно до дослідження правомірності дій інших осіб.

Згідно ч. 1 ст. 177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Крім того, як зазначає Пленум Верховного Суду України у постанові № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.ч. 1-5 ст. 95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, посвідчених електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до закону. Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Разом з тим, матеріали позовної заяви не містять доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, оскільки наявні додатки до позовної заяви не завірені позивачем належним чином.

У відповідності до положень ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно з ч.2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

У відповідності до положень ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (ч. 1, 2 статті 9 Закону «Про судовий збір»).

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, зокрема й з використанням платіжних систем через мережу Інтернет у режимі реального часу (відповідно до частини 1 статті 6 Закону «Про судовий збір»).

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22 затверджено Інструкцію про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлено загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків, а також встановлено вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до Інструкції платіжне доручення оформлюється платником за формою згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів. Так, одним із реквізитів платіжного доручення є «Призначення платежу». Реквізит «Призначення платежу» платник заповнює так, щоб надати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».

У платіжному дорученні, який є документом про сплату судового збору, в розділі «Призначення платежу» мають бути зазначені відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Суд зазначає, що правові засади справляння, розмір ставок судового збору та порядок його сплати регулюються Законом України "Про судовий збір" від 08.06.2011 року №3674-VI.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Частиною 1 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір перераховується в безготівковій або готівковій формі.

Відповідно до п. 3.1. Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004 року № 22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 2 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 8 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Одночасно з цим, суд зауважує, що відповідно до позовних вимог позивачем було заявлено три позовні вимоги немайнового характеру, що підлягає сплаті у розмірі 2 724,00 грн.

Проте, як вбачається з матеріалів позовної заяви, позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 908,00 грн., що підтверджується квитанцією про сплату №28288 від 12.10.2021.

Відтак, враховуючи положення Закону України «Про судовий збір» щодо ставок судового збору, а також порядку його сплати, позивачу необхідно додатково сплатити судовий збір у сумі - 1 816,00 грн.

У зв`язку з наведеним, позивачу слід обґрунтувати обрання такого способу захисту порушеного права, із посиланням на норму матеріального права, якою передбачено відповідний спосіб захисту права, тобто обґрунтувати, що обраний спосіб не суперечить закону та встановлений законом; уточнити зміст позовних вимог; надати копії документів які підтверджують виклад обставин у позовній заяві завірені належним чином та читабельні; сплатити судовий збір.

У разі виправлення недоліків у вказаній частині, нову позовну заяву необхідно подати разом із копіями заяв відповідно до кількості учасників процесу.

Згідно ч. 1,2 ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначає недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку про необхідність усунення вищевказаних недоліків та надання позивачу строку для їх усунення.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Забігайло Людмили Петрівни, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про визнання дій приватного нотаріуса неправомірними та зобов`язання вчинити дії - залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня отримання позивачем ухвали суду.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу разом зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя: