Ухвала суду № 100718738, 01.11.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-а/760/1502/21

Справа № 760/28281/21

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження

в адміністративній справі

01 листопада 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді Зуєвич Л.Л., перевіривши виконання вимог ст.ст. 160, 161, 168-171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ) до Відділу з питань реєстрації місця проживання Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації /далі - Відділ Солом`янської РДА/ (код ЄДРПОУ: 37378937; адреса: 03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, буд. 41), третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації /далі - Служба у справах дітей/ (код ЄДРПОУ: 37485506; адреса: 03020, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 41), про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

15.09.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана позовна заява, за підписом позивача, в якій вона просить

- скасувати рішення Відділу Солом`янської РДА від 20.07.2021 про відмову у знятті з реєстраційного обліку малолітньої ОСОБА_2 , яка зареєстрована 22.07.2014 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 ;

- зобов`язати Відділ Солом`янської РДА зняти з реєстраційного обліку малолітню ОСОБА_2 , яка зареєстрована 22.07.2014 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.10.2021 для розгляду зазначеної позовної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л. Справу фактично передано судді по реєстру 27.10.2021.

Щодо юрисдикційної підвідомчості

Дослідивши матеріли справи суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, але за умови, що ця справа відноситься до юрисдикції цього суду, віднесеної процесуальним законом.

Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.

Відповідно ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для відмови у відкритті провадження у справі.

Дослідивши позовну заяву та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку про неможливість відкриття провадження у даній справі та розгляду її в порядку адміністративного судочинства, оскільки наявні підстави для відмови у відкритті провадження та розгляду її в порядку іншого судочинства, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.

У рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

Згідно зі статтею 55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, посадових та службових осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктом 1 частини 2 статті 19 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

У частині першій статті 19 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, 19.03.2001 між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , ОСОБА_1 укладено договір купівлі-продажу квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідно до технічного паспорту дана квартира складається з двох житлових кімнат, житловою площею 28,10 кв.м., загальна площа 43,50 кв.м.

Після укладення вищевказаного договору купівлі-продажу квартири 12.06.2001 у даній квартирі були зареєстровані всі члени родини, а саме чоловік ОСОБА_4 , дружина ОСОБА_5 та їх спільна дочка ОСОБА_1 .

В подальшому ОСОБА_1 народила двох дітей:

- ОСОБА_2 , яка зареєстрована в даній квартирі з 22.07.2014;

- ОСОБА_6 , яка зареєстрована в даній квартирі з 12.09.2016.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 померла.

В подальшому, 21.05.2021 ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) поставлено діагноз гангрена обох нижніх кінцівок та рекомендовано екстрена госпіталізація та виписано ордер на госпіталізацію.

Оскільки, ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_1 є особами похилого та пенсійного віку тому працювати останні не в змозі, а для оперативного лікування ОСОБА_4 необхідних коштів не мають.

Враховуючи викладене, для вирішення проблеми зі здоров`ям ОСОБА_4 є єдиний вихід - це здійснити обмін житла, а саме, продати квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 та придбати житловий будинок АДРЕСА_3 .

20.07.2021 позивач ( ОСОБА_1 ) звернулася до Відділу Солом`янської РДА з заявою про зняття з реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2 , проте, у знятті з реєстрації місця проживання відмовлено згідно п. 11 ПКМУ № 207 від 02.03.2016 надано неповні (недостовірні) дані, відсутній документ дозволу органу опіки та піклування Солом`янської РДА (Розпорядження № 968 від 17.10.2017).

На адвокатський запит Службою у справах дітей повідомлено, що малолітня ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) перебувала на обліку дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, в Службі у справах дітей з 14.09.2017 та знята з обліку у зв`язку з усиновленням 08.08.2018.

В подальшому, позивач ОСОБА_1 звернулася до Солом`янської РДА з заявою 29.07.2021 щодо отримання копії розпорядження про дозвіл на укладення угод стосовно житла (майна), право власності на яке або право користування яким мають діти, проте, листом було повідомлено, що вказана адміністративна послуга не може бути надана, відповідно до п. 13 інформаційної карти адміністративної послуги «Видачі копії розпорядження про дозвіл на укладення угод стосовно житла (майна), право власності на яке або право користування яким мають діти», затвердженої розпорядженням Солом`янської РДА від 22.11.2019 № 924.

В своїй позовній заяві позивач просить скасувати рішення Відділу Солом`янської РДА від 20.07.2021 про відмову у знятті з реєстраційного обліку малолітньої ОСОБА_2 , яка зареєстрована 22.07.2014 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 та зобов`язати Відділ Солом`янської РДА зняти з реєстраційного обліку малолітньої ОСОБА_2 , яка зареєстрована 22.07.2014 у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки вважає їх неправомірними.

Частиною 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 640/109/19 (провадження № 11-778апп19) позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності щодо відмови у скасуванні реєстрації місця проживання малолітньої дитини та зобов`язання скасувати таку реєстрацію повинні розглядатися в порядку, передбаченому ЦПК.

Схожих висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла, зокрема, у постановах від 16.05.2018 у справі № 337/2535/17 (провадження № 14-130цс18), від 13.06.2018 у справі № 500/6325/17 (провадження № 11-548апп18), від 23.10.2019 у справі № 352/536/17 (провадження № 11-113апп19).

Беручи до уваги викладене, а також те, що фактично позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльність щодо відмови у скасуванні реєстрації місця проживання малолітньої дитини та зобов`язання скасувати таку реєстрацію повинні розглядатися в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України, а не в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про те, що даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами адміністративного судочинства, в порядку якого пождано позов у даній справі.

Відповідно до статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Суд роз`яснює позивачеві, що зазначений спір відноситься до юрисдикції місцевого загального суду в порядку Цивільного процесуального кодексу України.

Підсумки

За вказаних обставин, суд зазначає, що позивач у цій справі обрав помилкову юрисдикційну підвідомчість для звернення з відповідним позовом, у зв`язку з чим наразі суд позбавлений можливості в такий спосіб захистити чи відновити його право.

Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства;

Виходячи з того, що даний позов не підлягає розгляду в судах у порядку адміністративного судочинства, суд приходить висновку про відмову у відкритті провадження.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 2, 19, п. 1 ч. 1 ст. 170, ст.ст. 171, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

У відкритті провадження в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу з питань реєстрації місця проживання Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації, третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації про скасування рішення та зобов`язання вчинити дії - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що розгляд справи віднесено до юрисдикції місцевого загального суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції або безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених ч. 2 ст. 299 КАС України.

Суддя Л. Л. Зуєвич