Ухвала суду № 100718709, 27.09.2021, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2-з/760/971/21

Справа № 760/19311/21

УХВАЛА

про відмову у забезпеченні позову

27 вересня 2021 року Солом`янський районний суд міста Києва в складі судді

Зуєвич Л.Л., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 /далі - ОСОБА_1 / (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ; адреса представника: АДРЕСА_2 ) про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 /далі - ОСОБА_2 / (РНОКПП: НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_3 ), Київської міської ради /далі - Київська міськрада/ (код ЄДРПОУ: 22883141; адреса: 01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36), третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна /далі - приватний нотаріус Єременко Л.О./ (адреса: 04210, м. Київ, просп. Оболонський, 30, прим. 400), про визнання незаконним та скасування рішення, скасування рішення про державну реєстрацію прав, припинення права власності, визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

Рух справи

21.07.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла вказана заява, датована 20.07.2021, за підписом представника заявника - адвоката Магомедової Л.В. (діє на підставі ордеру), в якій ставиться питання про:

- визнання незаконним і скасування рішення Київської міської ради ІІ сесії IX скликання від 10.06.2021 № 1469/1510 «Про передачу громадянці ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_4 »;

- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 59314371 від 16.07.2021 17:46:49, приватний нотаріус Єременко Людмила Олексіївна, Київський міський нотаріальний округ, м. Київ;

- припинення права власності ОСОБА_2 на об`єкт нерухомого майна: земельну ділянку, площею 0.0762 га, кадастровий номер: 8000000000:72:313:0033;

- визнання за ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 права на завершення приватизації земельної ділянки та здійснення державної реєстрації речових прав на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:313:0033, розміром 0,0762 га. за цільовим призначенням для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_4 .

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.07.2021 для розгляду зазначеної заяви визначено суддю Зуєвич Л.Л.

Ухвалою Солом`янського районного суд міста Києва від 26.07.2021 вказану позовну заяву прийнято до провадження, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження.

Заява про забезпечення позову та її обґрунтування

21.09.2021 до Солом`янського районного суду міста Києва надійшла заява про забезпечення, датована 21.09.2021, за підписом представника заявника - адвоката Магомедової Л.В., в якій ставиться питання про:

- накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0762 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:313:0033;

- заборону Міністерству юстиції та його територіальним органам, всім суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у тому числі виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, всім державним реєстраторам прав на нерухоме майно, у розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в тому числі нотаріусам, державним та приватним виконавцям, проводити дії щодо державної реєстрації прав власності, інших речових прав (окрім обтяжень) на земельну ділянку, площею 0,0762 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:313:0033, крім реєстрації обтяження;

- про заборону Державній інспекції архітектури та містобудування України та її територіальним органам, Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснювати реєстрацію дозвільних документів щодо будівництва та введення в експлуатацію об`єктів нерухомості на земельній ділянці, площею 0,0762 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:313:0033);

- про заборону Товариству з обмеженою відповідальністю «ЗІМ КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ: 38282460) та будь-яким іншим особам вчиняти із земельною ділянкою, площею 0,0762 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:313:0033) дії, спрямовані на зміну цільового призначення вказаної ділянки, її поділу або об`єднання з іншими земельними ділянками, присвоєння нової адреси, укладати договори, вчиняти інші правочини щодо неї, а також проведення на ній будь-яких будівельних робіт.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному судді від 22.09.2021 суддю Зуєвич Л.Л. визначено для розгляду вказаної заяви про забезпечення позову. Заяву фактично передано судді по реєстру 23.09.2021.

Подана заява про забезпечення позову обґрунтована, зокрема, тим, що 14.09.2021 на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, серія та номер: 312, виданий 14.09.2021, видавник: приватний нотаріус Невальонна Н.М. приватним нотаріусом Невальонною Н.М. було проведено державну реєстрацію права власності на спірну земельну ділянку за товариством з обмеженою відповідальністю «ЗІМ КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ: 38282460).

Відповідно, до 15.07.2021 зазначена земельна ділянка належала до комунальної власності та мала бути передана у власність позивача ОСОБА_1 , з 15.07.2021 по 14.09.2021 її власником була ОСОБА_2 , а з 14.09.2021 власником земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:313:0033 є ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН».

Отже, з 14.09.2021 власником спірної земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:313:0033 є не ОСОБА_2 , а ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН».

Дана обставина, свідчить про те, що поновити порушені права позивача ОСОБА_1 у спосіб визначений у позовній заяві вже не являється за можливе.

ОСОБА_1 необхідно вчиняти додаткові заходи з метою оскарження договору купівлі-продажу земельної ділянки, укладеного 14.09.2021 року між ОСОБА_2 та ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН» та проведеної державної реєстрації прав на спірну земельну ділянку за ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН».

Відповідно, ОСОБА_1 необхідно змінювати предмет позову та заявляти клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН» та третю особу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Невальонну Н.М.

Відповідно, у зв`язку із збільшенням кількості учасників справи та складністю предмету позову, розгляд справи буде ускладнюватися, що не сприяє ефективному захисту.

Крім цього, зміна предмету позову можлива лише до закінчення підготовчого засідання (ч. З ст. 49 ЦПК України), а ризик наступного відчуження спірної земельної ділянки досить великий.

Відсутність обмеження у розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:72:313:0033 дозволяє безперешкодну її купівлю-продаж безліч разів у будь-який час.

Якщо вже новий власник спірної земельної ділянки ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН» здійснить її відчуження після закінчення підготовчого засідання по справі, то змінити предмет позову вже буде неможливо і рішення суду у даній справі неможливо буде виконати, рішення не зможе поновити порушених прав позивача, за захистом яких вона звернулася.

Зміна двох власників земельної ділянки з кадастровим номером 8000000000:72:313:0033 за такий короткий термін (два місяці) свідчить про значний ризик того, що купівля-продаж спірної земельної ділянки буде відбуватися і надалі.

ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН» став власником спірної земельної ділянки вже після того, як було відкрито провадження по даній справі, отже, правочин купівлі-продажу земельної ділянки, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «ЗІМ КОНСТРАКШН» розцінюється позивачем виключно як такий, що спрямований на ускладнення розгляд даної справи. Тому, існує значний ризик подальшого відчуження земельної ділянки.

Таким чином є необхідність у накладенні арешту на земельну ділянку з кадастровим номером 8000000000:72:313:0033.

Крім цього, крім відчуження спірної земельної ділянки існує ризик її поділу, що призведе до формування декількох окремих об`єктів і неможливості виконання рішення суду у даній справі та поновлення порушених прав позивача, за якими вона звернулася.

За вказаних обставин заявник вважає, що існує нагальна необхідність у вжитті заходів забезпечення позову визначеним шляхом.

Мотиви суду

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

З огляду на зазначене, в судове засідання для вирішення питання вжиття заходів забезпечення позову сторони не викликались.

Дослідивши зміст та вимоги заяви про забезпечення позову, додані до неї документи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суд від 23.12.2020 №756/2609/20 (провадження № 61-11479св20) викладено правову позицію згідно з якою:

«Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) вказано, що забезпечення позову є обмеженням суб`єктивних прав, свобод та інтересів, насамперед, відповідача в інтересах забезпечення належного виконання в майбутньому рішення суду щодо суті спору.

Разом з тим, суд звертаю увагу на те, що заява про забезпечення позову, що є предметом розгляду, наразі скерована на обмеження прав особи, яка на даний час не є учасником спору.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21.05.2021 у справі № 640/17361/20 необґрунтоване вжиття заходів забезпечення позову може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Вирішуючи клопотання про забезпечення позову в даній справі суд звертає увагу на те, що арешт відповідної земельної ділянки, щодо якої ставиться питання в заяві про забезпечення позову, знаходиться у власності товариства з обмеженою відповідальністю «ЗІМ КОНСТРАКШН» (код ЄДРПОУ: 38282460), яке наразі не залучено до участі у даній справі.

На думку суду, враховуючи предмет спору у даній справі та суб`єктний склад учасників судового провадження, забезпечення позову запропонованим позивачем шляхом наразі є передчасним.

Згідно з ст.ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи наведене, наразі суд не вбачає підстав для задоволення клопотання про забезпечення позову шляхом заборони Міністерству юстиції та його територіальним органам, всім суб`єктам державної реєстрації прав в розумінні Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та накладення арешту на земельну ділянку, площею 0,0762 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4 , кадастровий номер земельної ділянки: 8000000000:72:313:0033.

Водночас, суд звертає увагу на приписи ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), якою визначено, що загальними засадами цивільного законодавства є: 1) неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; 2) неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом; 3) свобода договору; 4) свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; 5) судовий захист цивільного права та інтересу; 6) справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Підсумки

Враховуючи зазначене, суд приходить висновку, що на даний час немає достатніх правових підстав для задоволення клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову у справі, а тому відмовляє у задоволенні відповідного клопотання ОСОБА_1 .

Разом з тим, суд звертає увагу, що відмова у задоволенні клопотання про забезпечення позову не позбавляє особу права звернутись повторно з заявою про забезпечення позову навівши нові мотивування та надавши всі необхідні докази на підтвердження такого клопотання.

Крім того, за змістом ч. 11 ст. 153 ЦПК України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 149-153, 157, 258-261, 353-355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та Київської міської ради, третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Єременко Людмила Олексіївна, про визнання незаконним та скасування рішення, скасування рішення про державну реєстрацію прав, припинення права власності, визнання в порядку спадкування права на завершення приватизації земельної ділянки, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Суддя Л. Л. Зуєвич