Рішення № 100718179, 01.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 листопада 2021 року № 520/15993/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Севастьяненко К.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 04058674) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

-визнати протиправною бездіяльність Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, щодо неприйняття рішення на XII сесії Зміївської міської ради VIII скликання від 23 липня 2021 при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 26.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га, яка знаходиться на території місцевої ради;

-зобов`язати Зміївську міську раду Чугуївського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04058674, вулиця Адміністративна, будинок 9, м. Зміїв, Чугуївський район, Харківська область, поштовий індекс 63404) на найближчій сесії повторно розглянути клопотання від 26.06.2021 подане ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 , про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею до 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що органом місцевого самоврядування допущена протиправна бездіяльність у процедурі вирішення питання стосовно надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 26.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження.

Відповідач надав до суду відзив згідно змісту якого у задоволенні вимог просив суд відмовити. Вказав, що у спірних правовідносинах діяв в межах та на підставі наданих повноважень.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно зі ст. 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Суддя Севастьяненко К.О. з 20.10.2021 по 30.10.2021 перебувала у щорічній відпустці.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, суд встановив наступні обставини справи.

Позивач 26.06.2021 звернувся до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області з заявою, згідно якої просив надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки площею до 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

До заяви позивачем додано викопіювання, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорту, копію ідентифікаційного коду.

Проте, 23 липня 2021 року на XІІ сесії Зміївської міської ради VIII скликання п`ять депутатів проголосували «за», чотирнадцять – «проти», дванадцять - утрималися від прийняття рішення.

Таким чином, рішення щодо надання дозволу або відмови у наданні такого дозволу ОСОБА_1 , на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га, яка знаходиться на території місцевої ради прийнято не було.

Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав з даним адміністративним позовом.

Вирішуючи даний спір, суд виходить з таких підстав.

Порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування визначено статтею 123 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.

Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України "Про Державний земельний кадастр", право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою. Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Частиною 2 вказаної статті ЗК України передбачено, що особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідно до частини 3 статті 123 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об`єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Відповідно до частини 4 статті 123 ЗК України, проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Частиною 6 статті 123 ЗК України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи приймає рішення про надання земельної ділянки у користування.

Частинами 11, 14 та 15 статті 123 ЗК України передбачено, що рішенням про надання земельної ділянки у користування за проектом землеустрою щодо її відведення здійснюються:

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- вилучення земельних ділянок у землекористувачів із затвердженням умов вилучення земельних ділянок (у разі необхідності);

- надання земельної ділянки особі у користування з визначенням умов її використання і затвердженням умов надання, у тому числі (у разі необхідності) вимог щодо відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва.

Підставою відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки у користування або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечувалося відповідачем, що до заяви позивачем додано викопіювання, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію паспорту, копію ідентифікаційного коду.

До вказаних документів у відповідача відсутні зауваження.

Згідно протоколу про результати поіменного голосування від 23.07.2021 в результаті підрахунку голосів поіменного голосування встановлено «за» - 5 голосів, «проти» - 14 голосів, «утримались» - 12 голосів, не взяли участь у голосуванні 0 голосів, відсутні на засіданні сесії 4.

Натомість, відповідачем жодного рішення не прийнято.

Вказані дії відповідача є порушенням приписів частини 7 статті 118 Земельного кодексу України, якою визначено обов`язок органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову у його наданні.

Внаслідок таких дій відповідача виникла правова невизначеність, оскільки заява позивача фактично залишається невирішеною через відсутність будь-якого конкретного рішення уповноваженого органу.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 у справі «Суомінен проти Фінляндії» Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 у справі «Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

З огляду на вказане, частина позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, щодо неприйняття рішення на XII сесії Зміївської міської ради VIII скликання від 23 липня 2021 при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 26.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га, яка знаходиться на території місцевої ради є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Щодо позовних вимог зобов`язального характеру, суд зазначає наступне.

Досліджуючи протокол результатів поіменного голосування суд вважає, що такий підсумок голосування, хоч і не свідчить про бездіяльність сільської ради, однак не є рішенням (розпорядчим актом), передбаченим вимогами Земельного кодексу України стосовно розгляду цієї категорії заяв громадян.

В свою чергу ситуація, яка виникла, спричиняє правову невизначеність, оскільки заява позивача фактично залишається невирішеною через відсутність будь-якого конкретного рішення уповноваженого органу.

З іншої сторони такий результат голосування не можна розцінювати як виконання відповідачем свого обов`язку, оскільки відповідач був зобов`язаний прийняти рішення, обираючи з двох можливих та передбачених Земельного кодексу України варіантів: надання дозволу або мотивована відмова.

Суд не заперечує право колегіального органу приймати рішення в межах наданих йому повноважень, однак робити це він зобов`язаний з урахуванням чітких вимог та обмежень, встановлених законом, якими у цьому випадку є положення частини 7 статті 118 Земельного кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2018 в справі № 545/808/17.

Діяльність органів державної влади регулюють закони та підзаконні акти, ці закони та підзаконні акти дають суб`єктам владних повноважень можливість користування певною свободою розсуду при вирішенні питань і встановлюють лише межі такої свободи, тобто наділяють їх дискреційними повноваженнями.

В той же час, завданням адміністративного судочинства завжди є контроль легальності, тобто перевірки рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень на предмет дотримання ним при їх прийнятті (вчиненні) встановлених законом обов`язкових вимог.

З огляду на вказане, з урахуванням ч. 2 ст. 9 КАС України, належним способом захисту порушених прав позивача є зобов`язання відповідача розглянути заяву ОСОБА_1 щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га, яка знаходиться на території місцевої ради, з прийняттям рішення.

Інші доводи позивача у справі на рішення суду не впливають.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до вимог ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 257-258, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області, щодо неприйняття рішення на XII сесії Зміївської міської ради VIII скликання від 23 липня 2021 при розгляді клопотання ОСОБА_1 від 26.06.2021 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га, яка знаходиться на території місцевої ради.

Зобов`язати Зміївську міську раду Чугуївського району Харківської області (вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 04058674) розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею до 2,0000 га, яка знаходиться на території місцевої ради, з прийняттям рішення.

У задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 908,0 грн. (дев`ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Зміївської міської ради Чугуївського району Харківської області (вул. Адміністративна, буд. 9, м. Зміїв, Харківська область, 63404, код ЄДРПОУ 04058674).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення складено 1 листопада 2021.

Суддя Севастьяненко К.О.