Рішення № 100718174, 05.10.2021, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/10062/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2021 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді- Якимець О. І.,

за участю секретаря судового засідання Гайдай К. В.,

учасників справи:

представника позивача - Філатової О.С.,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся до суду із позовом до відповідача у якому просить стягнути заборгованість за кредитним договором від 06 червня 2007 року № 12-2007 у розмірі 250583,09 грн, що станом на 30 травня 2016 року становить 9969,08 дол. США, шляхом звернення стягнення на предмет застави, а саме автотранспорт, що належить позивачу на праві приватної власності; вирішити питання судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що між ВАТ КБ з іноземним капіталом «Промєкономбанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до якого відповідачу надано кредит у сумі 7000,00 дол. США строком до 06 червня 2010 року та зі сплатою відсотків за користування таким 15,0 % річних. З метою забезпечення виконання зобов`язання за таким договором, між сторонами укладено договір застави транспортного засобу. У зв`язку із зростанням курсу валют, донарахування відсотків та рішення суду від 22.02.2011, виникла заборгованість станом на 30 травня 2016 року у спірному розмірі, яку позивач просить стягнути та звернути стягнення на заставне майно. Окрім цього, вважає, що зобов`язання повинні виконуватися належним чином. У зв`язку з цим, просить позов задовольнити. Вирішити питання судових витрат у відповідності до ст. 141 ЦПК України.

Відповідачем не подано відзив на позов, який би містив заперечення на позов. Разом із тим, подано до суду клопотання про застосування строку позовної давності, адже кредитним договором перебачено сплату окремих періодичних платежів у відповідності до додатку № 1, який є невід`ємною частиною договору, а тому до спірних правовідносин необхідно застосувати строк позовної давності, а у позові відмовити.

03 листопада 2016 року ухвалою судді відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

09 листопада 2017 року у справі проведено повторний автоматизований розподіл та головуючим суддею визначено Супрун Г. Б.

23 листопада 2018 року у справі проведено повторний автоматизований розподіл та головуючим суддею визначено Васильченка О. В.

18 лютого 2020 року ухвалою суду замінено позивача на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Інновація».

18 травня 2021 року у справі проведено повторний автоматизований розподіл та головуючим суддею визначено Якимець О. І.

26 травня 2021 року ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю та просить такий задовольнити з підстав викладених у письмових заявах.

У судовому засіданні представник відповідача заперечив проти позову та просить у такому відмовити у зв`язку із закінченням строків позовної давності.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов наступного.

Суд установив, 06 червня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк із іноземним капіталом «Промэкономбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 12-2007-ф. Банк надав позичальнику кредит у сумі 7000,00 дол. США до 06 червня 2010 року зі сплатою відсотків за користування кредитом 15,0 % річних. Погашення кредиту здійснюється в порядку і в строки відповідно до Графіка , який зазначено у додатку № 1 до договору, який є невід`ємною частинною цього договору. Остаточне погашення кредиту не пізніше 06 червня 2010 року.

З метою забезпечення виконання зобов`язань по кредитному договору № 12-2007-ф між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк із іноземним капіталом «Промэкономбанк» та ОСОБА_1 укладено договір застави рухомого майна, а саме транспортного засобу JAC марки HFC1020К, тип - вантажний фургон, що належить відповідачу на праві власності.

22 лютого 2011 року рішенням Подільського районного суду м. Києва задоволено позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Промекономбанк» та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 12-2007-ф, яка станом на 31 серпня 2010 року становить у розмірі 6884,87 дол. США що еквівалентно 54294,77 грн /арк. спр. 39/. Рішення сужу набрало законної сили та пред`явлено до примусового виконання. Судове рішення виконано 13 червня 2016 року, що підтверджено постановою про закриття виконавчого провадження у№ 50861190 /арк. спр. 157/.

27 серпня 2014 року між ПАТ «Фідобанк» (правонаступник Відкритого акціонерного товариства комерційний банк із іноземним капіталом «Промэкономбанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грифон капітал» укладено договір про відступлення права вимоги, зокрема за спірним кредитним договором та договором застави. Право вимоги на загальну суму заборгованості у розмірі 12129,12 дол. США.

23 червня 2015 року між ТОВ «Грифон Капітал» та ТОВ «Фінанс транс груп» укладено договір про відступлення права вимоги № 23/06/2015/03, зокрема за кредитним договором та договором застави. Право вимоги: основне зобов`язання у розмірі 4472,28 дол. США, проценти у сумі 7656,84 дол. США.

24 лютого 2017 року між ТОВ «Фінанс транс груп» та ТОВ «ФК «Інновація» укладено договір про відступлення права вимоги зокрема за кредитним договором та договором застави. У зв`язку із чим замінено первісного позивача на його правонаступника, що підтверджено ухвалою суду від 18 лютого 2020 року / арк. спр. 128/.

Отже, повертаючись до матеріалів справи суд відмічає, що спір між сторонами стосується стягнення заборгованості за договором, а саме заборгованості за кредитом, відсотками станом на момент відступлення права вимоги за договором від 27 серпня 2014 року, тобто після спливу передбаченого кредитним договором строку кредитування.

Відповідно до розрахунку заборгованості, який наведений у позовній заяві, заборгованість відповідача становить у сумі 12129,12 дол. США з яких: основне зобов`язання у розмірі 4472,28 дол. США, проценти у сумі 7656,84 дол. США.

Відповідачем заявлено перед судом питання щодо строку позовної давності у цій справі. Відносно цього суд прийшов до наступного.

ОСОБА_1 наведено аргументи про те, що кредитним договором передбачено сплату кредиту періодичними платежеми до 06 червня 2010 року. Позов подано до суду у серпні 2016 року, тобто за межами трирічного строку позовної давності, що є підставою для відмовити у стягненні заборгованості. Разом із тим, зазначає, що оскільки строк позовної давності сплив до основної вимоги, такий наявний і для додаткової вимоги про звернення стягнення на заставне майно, у зв`язку із чим у такій також необхідно відмовити.

Позивачем подано до суду заяву у якій наводить аргументи про відсутність спливу строку позовної давності. Останній платіж здійснено позивачем 13 червня 2016 року на виконання судового рішення у межах виконавчого провадження № 50861190, а відтак строк позовної давності не сплив.

Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) - тривалістю в один рік (пункт 1 частини другої статті 258 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Початок перебігу позовної давності визначається статтею 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України). А за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п`ята цієї статті).

Оскільки договір встановлює окремі зобов`язання, які деталізують обов`язок відповідача повернути борг частинами та передбачають самостійну відповідальність за невиконання цього обов`язку, то незалежно від визначення у договорі строку кредитування право позивача вважається порушеним з моменту порушення відповідачем терміну внесення чергового платежу. А відтак, перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу.

У разі порушення позичальником терміну внесення чергового платежу, передбаченого договором (прострочення боржника), відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України кредитодавець до спливу визначеного договором строку кредитування вправі заявити вимоги про дострокове повернення тієї частини кредиту, що залишилася, і нарахованих згідно зі статтею 1048 ЦК України, але не сплачених до моменту звернення кредитодавця до суду, процентів, а також попередніх невнесених до такого моменту щомісячних платежів у межах позовної давності щодо кожного із цих платежів. Невнесені до моменту звернення кредитора до суду щомісячні платежі підлягають стягненню у межах позовної давності, перебіг якої визначається за кожним з платежів окремо залежно від настання терміну сплати кожного з цих платежів.

Отже, оскільки за умовами договору відповідач мав виконувати зобов`язання, зокрема, з повернення кредиту та зі сплати процентів до 7 числа кожного місяця впродовж строку кредитування, тобто до 06 червня 2010 року, перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з цих щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. А тому встановлення строку кредитування у договорі, який передбачає внесення позичальником щомісячних платежів, має значення не для визначення початку перебігу позовної давності за вимогами кредитодавця щодо погашення заборгованості за цим договором, а, насамперед, для визначення позичальнику розміру щомісячних платежів.

Відтак, за наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінанс трас груп» звернулось до суду з позовом за захистом свого порушеного права серпні 2016 року, тобто після спливу позовної давності навіть щодо останнього щомісячного платежу.

Щодо сплати процентів за спірний період, суд прийшов до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків за кредитом на суму залишку заборгованості за кредитом, який наданий до 06 червня 2010 року.

Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав обов`язок, зокрема, повертати позивачеві проценти періодичними (щомісячними) платежами до 7 числа кожного місяця.

Таким чином, суд прийшов до переконання про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, однак останнє у даній справі відсутнє.

Суд прийшов до переконання про те, що зі спливом строку кредитування припинилося право позивача нараховувати проценти за кредитом.

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи наведене вище, суд прийшов до переконання про те, що у позовній вимозі про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме: за тілом кредиту та за процентами за користування кредитом необхідно відмовити повністю у зв`язку із закінчення строків позовної давності.

Щодо зварення стягнення на заставне майно, суд прийшов до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 266 ЦК України зі спливом позовної давності до основної вимоги вважається, що позовна давність спливла і до додаткової вимоги (стягнення неустойки, накладення стягнення на заставлене майно тощо).

У зв`язку із відмовою в основній вимозі щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у зв`язку із закінченням строків позовної давності, суд прийшов до переконання про те, що відсутні підстави для задоволення додаткової вимоги про звернення стягнення на заставне майно, а тому у такій вимозі необхідно відмовити.

Щодо аргументів позивача про відсутність спливу строку позовної давності, адже останній платіж здійснено у червні 2016 року, що підтверджено постановою про закінчення виконавчого провадження від 13 червня 2016 року, зростання курсу валют, що призвело до необхідності до нарахування відсотків, то такі суд оцінює критично, виходячи із вище встановлених обставин справи.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем при поданні позову до суд сплачено судовий збір у сумі 3758,75 грн, що підтверджено платіжним дорученням, яке міститься у матеріалах справи, який необхідно покласти на позивача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 17, 76-80, 259, 265, 273, 354, пунктом 3 розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України, суд

у х в а л и в:

у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави - відмовити.

Судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду із позовом - покласти на позивача.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення. Строк апеляційного оскарження може бути поновлено у відповідності до ч.2 ст.354 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інновація» (місцезнаходження - місто Київ, вул. Сурикова, буд. 3, код ЄДРПОУ 39409610);

відповідач ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 08 жовтня 2021 року.

Суддя О. І. Якимець