Рішення № 100717600, 01.11.2021, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2-а/754/240/21

Справа №754/12403/21

РІШЕННЯ

Іменем України

01 листопада 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі :

судді Саламон О.Б.

з участю секретаря судового засідання Крутікової - Вільховченко В.В.

розглянувши за правилами спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання дій протиправними та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову Київської митниці від 29 липня 2021 року в справі про порушення митних правил за ознаками ст. 485 Митного кодексу України (далі по тексту МК України), а провадження закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, посилаючись на те, що в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що постановою про порушення митних правил № 0197/10000/21 від 29 липня 2021 року позивача було визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 1158915,99 грн. Позивач вважає, що зазначена постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки відсутня об`єктивна та суб`єктивна сторона складу правопорушення та відсутнє в оскаржуваній постанові посилання на конкретне порушення, передбачене ст. 485 МК України. Також, позивач посилається на те, що підставою для складання протоколу про порушення митних правил стало подання 10.02.2021 під час здійснення митного оформлення товару «вироби для застосування в медицині, що мають липкий шар, розфасовані для роздрібної торгівлі: перцевий пластир перфорований 10х18 - 500 000 упаковок. Відповідно до наявного маркування: Виробник «Nanjing joyful Imp.\Exp. Co.Ltd», торгівельна марка «Rivulet«, країна виробництва - Китай» Декларації відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів від 12.12.2015, яка на думку митниці, містить неправдиві відомості щодо відповідності вимогам Технічного регламенту медичних виробів, з метою неправомірного застосування ставки ПДВ 7 відсотків, якими обкладаються товари медичного призначення під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту. Відповідно до інформації, наявній у протоколі про порушення митних правил, зазначені дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів у повному розмірі 386 305, 33 грн. за ставкою 20 % ПДВ. 29 липня 2021 року за результатами розгляду справи начальником Київської митниці Сілюком С.В. винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0197/10000/21. Зазначають про те, що оскаржувана постанова винесена за відсутністю в діях ОСОБА_1 об`єктивної та суб`єктивної сторони правопорушення, зокрема ОСОБА_1 не є суб`єктом відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, оскільки жодної дії, визначеною диспозицією цієї статті, ОСОБА_1 не вчиняв, а саме митну декларацію та документи до Київської митниці не подавав, відомості до вказаної декларації не вносив, ставки мита не застосовував. Матеріали справи про порушення митних правил доказів протилежного не містять. Під час митного оформлення медичних виробів за митною декларацією документи, які б містили неправдиві відомості, не подавались. Зазначене правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини. На підставі вищевикладеного, просить позов задовольнити, постанову скасувати, провадження по справі закрити.

11 серпня 2021 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано до провадження головуючому судді Саламон О.Б.

Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 17 серпня 2021 року вказану позовну заяву прийнято до провадження суду, постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у відповідності до ст. 262 КАС України.

Відповідач про розгляд справи повідомлявся належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення 16 вересня 2021 року.

Відповідач скористався правом надання відзиву (надходження до суду 12.10.2021), у якому зазначені аналогічні події та ті ж обставини (абзаци, речення), що і постанові про порушення митних правил від 29 липня 2021 року. Крім того, зазначено щодо складу порушення митних правил за ст. 485 МК України, а саме склад порушення включає в себе ознаки, що характеризують зовнішній акт поведінки особи, його спрямованість і наслідки, і ознаки, що характеризують самого порушника. Суб`єктивна сторона характеризується умисною або необережною (самовпевненість чи недбалість) формами вини. Ставлення винного до наслідків у вигляді недоборів митних платежів, за відсутності ознак злочину, може характеризуватися непрямим умислом або необережністю. Тому в діях директора ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ОСОБА_1 , який діючи всупереч встановленим вимогам Технічного регламенту до моменту введення в обіг медичних виробів, що імпортуються, протиправно, не маючи законних підстав застосував ставку податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, ухилився від сплати митних платежів у розмірі 386305,33 грн., наявний склад правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України. З урахуванням викладеного, постанова є законною і обгрунтованою, прийнятою з урахуванням всіх фактичних обставин справи та відповідно до норм чинного законодавства. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом С. Корольовою надано відповідь на відзив (надходження до суду 19.10.2021), у якій зазначено про те, що у переважній частині відзиву викладено виключно текст оскаржуваної постанови Київської митниці та не надано жодних заперечень стосовно обставин та правових підстав для скасування постанови, наведених позивачем у позові. Цей факт свідчить про відсутність у відповідача будь - яких заперечень щодо наведених у позові обставин та доказів, які на переконання позивача свідчать про протиправність постанови Київської митниці в справі про порушення митних правил та є підставами для її скасування. У відзиві на позов заперечень щодо обставин, які свідчать про відсутність в діях позивача об`єктивної сторони правопорушення, відповідачем не надано. Разом з тим, Київською митницею будь - які запити до уповноваженого органу, яким є Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками, не направлялись. Натомість, Київською митницею самостійно, за відсутності наділених чинним законодавством повноважень на здійснення оцінки відповідності як медичних виробів, так і документів про відповідність вимогам Технічного регламенту, зроблено висновок про невідповідність товару «вироби для застосування в медицині, що мають липкий шар, розфасовані для роздрібної торгівлі: перцевий пластир перфорований 10Х18 см - 500 000 упаковок….» Таким чином, висновок про неправомірність застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків зроблено на підставі припущень, без встановлення фактичних обставин. Будь - яких заперечень щодо вказаних позивачем у позові обставин відзив не містить. Отже, викладені у відзиві твердження відповідача про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК, є безпідставними.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно - правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, під час розгляду справи суд має з`ясувати, чи прийнята оскаржувана постанова на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обгрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Крім цього, в рішенні «Надточій проти України» Європейський Суд з прав людини у зазначив, що «положення Митного кодексу безпосередньо поширюються на всіх, які перетинають кордон та регулюють їх поведінку шляхом застосування (штраф та конфіскація), які є як покаранням, так і стримуванням від порушення. Таким чином, митні правопорушення, які розглядаються, мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції».

Згідно з рішенням Європейського Суду з прав людини у справі «Авшар проти Туреччини» в оцінці доказів суд встановив стандарт доказування «поза розумним сумнівом». Таке доказування передбачає співіснування досить вагомих, чітких та між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій факту, а за таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза і сумнівом.

Отже, в справі про порушення митних правил винуватість особи має бути доведена також за розумним сумнівом.

Судом встановлено, що постановою про порушення митних правил від 29 липня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил за ст. 485 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів - 1158915,99 грн.

Підставою для накладення стягнення згідно оскаржуваної постанови стало те, що під час здійснення митного оформлення товару «вироби для застосування в медицині, що мають липкий шар, розфасовані для роздрібної торгівлі: перцевий пластир перфорований 10х18 - 500 000 упаковок. Відповідно до наявного маркування: Виробник «Nanjing joyful Imp.\Exp. Co.Ltd», торгівельна марка «Rivulet«, виробництва - Китай» Декларації відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів від 12.12.2015 № ЛК.753.В.31776072/СР/ОЕС-001, яка, на думку митниці, містить неправдиві відомості відповідності вимогам Технічного регламенту медичних виробів, з метою неправомірного застосування ставки ПДВ 7 відсотків, якими відповідно до законів України обкладаються товари медичного призначення під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту.

Відповідно до інформації, наявній у протоколі про порушення митних правил № 7/10000/21, зазначені дії спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів у повному розмірі 386 305,33 грн. за ставкою 20% ПДВ.

29 липня 2021 року за результатом розгляду справи начальником Київської митниці Сілюком С.В. винесено постанову у справі про порушення митних правил, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідно до ст. 458 МК України порушенням митних правил є адміністративне правопорушення, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений Митним кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Протиправність - це юридичний вираз суспільної небезпеки правопорушення. Вона означає, що цю дію чи бездіяльність прямо заборонено адміністративно-правовими нормами. Ознака протиправності вказує на неприпустимість аналогії закону та виключає можливість притягнення до адміністративної відповідальності за діяння, не передбачені законодавством про адміністративні правопорушення. Протиправність діяння полягає в що конкретна особа скоює діяння, заборонене нормою права, або не скоює діяння, а не правовим актом.

Об`єктивною стороною порушень митних правил є зовнішній прояв суспільно- небезпечного посягання на об`єкт, що перебуває під охороною адміністративно-правових санкцій. Об`єктивну сторону характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої правопорушника. До них належать діяння (дія чи бездіяльність), їх шкідливі причинний зв`язок між діяннями й наслідками, місце, час, обстановка, спосіб, знаряддя та засоби вчинення порушень митних правил.

Дія - це активне невиконання правової норми у вигляді обов`язку чи законної вимоги, правила, норми тощо. Бездіяльність - це пасивна поведінка, що виражається в нездійсненні тих дій, які вона повинна була і могла здійснити в силу покладених на неї обов`язків.

Отже, тільки визначене Митним кодексом України діяння (дія або бездіяльність) є порушенням митних правил.

При цьому, визначені Митним кодексом України як порушення митних правил діяння (дія чи бездіяльність) не можуть бути доповнені митним органом на власний розсуд іншими способами вчинення правопорушення, ніж ті, які передбачені диспозицією статті цього Кодексу.

Статтею 485 МК України встановлено відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з гою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання жовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, відповідно до диспозиції ст. 485 МК України з об`єктивної сторони склад правопорушення характеризується наявністю дій, зокрема:

- заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, і країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та надання з цією ж органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості;

- надання з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру органу доходів і зборів документів, що містять неправдиві відомості істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості;

- несплата митних платежів у строк, встановлений законом;

- інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів;

-використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

У оскаржуваній постанові Київської митниці в справі про порушення митних правил від 29.07.2021, зокрема, абз.3 стор.4 постанови, щодо вчинення правопорушення зазначено наступне: «Отже, уповноваженим представником виробника Китай - ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ввезено на митну територію України (пластир перцевий), який не пройшов встановлену законодавством введення в обіг та надав до митних органів документи (декларацію про гість), які містять неправдиві відомості щодо відповідності вимогам Технічного регламенту медичних виробів та введення виробу в обіг, що призвело до неправомірного звільнення від сплати митних платежів у повному обсязі».

Диспозицією ст. 485 МК України чітко визначено перелік неправдивих відомостей, наявність яких у поданих до митного оформлення документах може створювати об`єктивну сторону правопорушення, передбаченого цією статтею.

Відповідно до ст. 485 МК України такими відомостями є:

-відомості щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту);

-ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості;

- країни походження, відправника та/або одержувача товару;

- неправдиві відомості, необхідні для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Разом з тим, подана під час митного оформлення медичних виробів за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» від 10.02.2021 Декларація відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів від 12.12.2015 взагалі не містить неправдивих відомостей, перелік яких визначено диспозицією ст. 485 МК України, а саме, не містить неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору, ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості.

Одночасно, ані оскаржувана постанова Київської митниці ані протокол про порушення не містять відомостей про те, що такі неправдиві відомості містили будь-які інші документи, що були подані Київській митниці з метою здійснення митного оформлення товарів за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» від 10.02.2021.

Вказане свідчить про те, що під час митного оформлення медичних виробів за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» від 10.02.2021 документи, які б містили неправдиві відомості, перелік яких визначений ст. 485 МК України, не подавались.

Діяння, вказане у оскаржуваній постанові Київської митниці та протоколі про порушення митних правил № 0197/10000/21, а саме надання до митних органів документів, в даному випадку Декларації про відповідність, які містять неправдиві відомості щодо відповідності вимогам Технічного регламенту медичних їв та введення виробу в обіг, диспозицією ст. 485 МК України не визначено як спосіб вчинення правопорушення.

Статтею 485 МК України не передбачено відповідальність за подання митному органу документів, що містять неправдиві відомості щодо відповідності будь-яких Технічних регламентів, Порядків, тощо, а отже, такі дії не визначені кодексом України як порушення митних правил та не можуть бути підставою для притягнення до адміністративної відповідальності за цією статтею.

У абз. 3 стор. 6 оскаржуваної постанови Київської митниці зазначено «Таким чином, директор ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ОСОБА_1 всупереч законодавчо встановленим вимогам щодо надання повідомлення, передбаченого п. 31 Технічного регламенту до моменту введення в обіг медичних що імпортуються, протиправно, не маючи законних підстав застосував ставку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, ухилився від сплати митних платежів у 386305,33, чим скоїв порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України»

Дане твердження митниці не відповідає дійсності, оскільки відповідно до відомостей графи 54 митну декларації типу «ІМ40ДЕ» та необхідні для здійснення митного оформлення медичних виробів документи до Київської митниці Держмитслужби подано працівником ТОВ «УКРФАРММЕКСПОРТ» ОСОБА_2 , яка відповідно до наказу ТОВ «УКРФАРММЕКСПОРТ» від 01.02.2013 № 43 обіймає посаду менеджера ЗЕД.

Крім того, факт подання митної декларації типу «ІМ40ДЕ» та необхідних для здійснення митного оформлення документів безпосередньо ОСОБА_2 підтверджується і протоколом про порушення митних правил.

Положеннями п. 6 ч. 8 ст. 257 МК України визначено, що митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про нарахування митних та інших платежів, а також про застосування заходів гарантування їх сплати, зокрема: ставки митних платежів; застосування пільг зі сплати митних платежів; суми митних платежів; суми митних платежів; офіційний курс валюти України до іноземної валюти, у якій складені рахунки; спосіб і особливості нарахування та сплати митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів їх сплати

Як зазначалось вище, декларацію подавала, а отже, і вносила відомості до митної, у тому числі щодо ставки митних платежів та суми митних платежів, менеджер «УКРФАРМЕКСПОРТ» ОСОБА_2 , а ОСОБА_1 митну декларацію та документи до Київської митниці не подавав, відомості до декларації не вносив, ставки мита не застосовував.

Оскаржувана постанова Київської митниці, протокол про порушення митних правил та матеріали справи про порушення митних правил доказів протилежного не містять.

Таким чином, ОСОБА_1 , ані як фізична особа, ані як ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» не подавав митної декларації та жодного документу до Київської митниці для здійснення митного оформлення товару для застосування в медицині, що мають липкий шар, розфасовані для торгівлі: перцевий пластир перфорований 10x18 см - 500000 упаковок, до митної декларації відомості не вносив, ставки мита не застосовував; час митного оформлення медичних виробів за митною декларацією документи, які б містили відомості, перелік яких визначений ст. 485 МК подавались.

Ч. 2 ст. 459 МК України визначено, що суб`єктами відповідальності за порушення митних правил можуть бути громадяни, які на момент- вчинення такого правопорушення досягли 16-річного віку, а при вчиненні порушень митних правил підприємствами - посадові особи цих підприємств.

Відповідно до п. 43 ч.1 ст. 4 МК України посадові підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових (службових) обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

У абз. 7 та 8 стор. 5 оскаржуваної постанови зазначено: «Відповідно до ч. 2 ст. 459 МК України суб`єктами відповідальності за порушення митних правил підприємств є посадові особи цих підприємств. Зазначена правова норма підкреслює той факт, що керівник підприємства у разі порушення юридичною особою митних правил може нести адміністративну відповідальність, навіть у разі не вчинення ним особисто дій по заповненню електронних декларацій.»

Разом з тим, наведений вище висновок є суб`єктивним та таким, що не відповідає положенням п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України.

Безпосередньо у протоколі про порушення митних правил та оскаржуваній постанові вказано наступне: «Того ж дня, з метою здійснення митного оформлення та випуску у вільний обіг товарів декларантом ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ОСОБА_2 шляхом електронного декларування до відділу митного оформлення № 1 митного поста «Східний» подано МД типу «ІМ40ДЕ», зі ставкою 7% ПДВ. Разом із вказаною митною декларацією до митного органу були надані наступні - зовнішньоекономічний договір (контракт) від 03.02.2020, укладений між ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» та компанією «Gгееп Соsтеtісs Products» Декларація про готовність продукції вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів від 12.12.2015; інші, необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення документи, які зазначені в гр. 44 МД.».

Отже, Київська митниця не заперечує факт подання митної декларації типу «ІМ40ДЕ» та документів, необхідних для здійснення митного оформлення виробів, безпосередньо працівником ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ОСОБА_2 . Згідно з наказом від 01 лютого 2013 року № 43 у зв`язку з відсутністю у класифікаторі професій посади митного брокера ОСОБА_3 (відповідно до наказу від 2014 року № 50 прізвище змінено на Фурса у зв`язку із одруженням,) переведено на посаду менеджера ЗЕД.

Додатком до цього наказу визначено, що менеджер ЗЕД виконує обов`язки із заповнення та подання митних декларацій для митного оформлення переміщення товарів ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» через митний кордон України та подає необхідні документи для здійснення митного контролю даних товарів з дотриманням порядку, встановленого Митним кодексом України, законами України та іншими нормативними актами України.

Положеннями ч. 2 ст. 459 МК України визначено, що при вчиненні порушень митних правил підприємствами суб`єктами адміністративної відповідальності за порушення митних правил можуть бути посадові особи цих підприємств.

Одночасно, п. 43 ч. 1 ст. 4 МК України визначено, що посадові особи підприємств - керівники та інші працівники підприємств (резиденти та нерезиденти), які в силу постійно або тимчасово виконуваних ними трудових обов`язків відповідають за додержання такими підприємствами вимог, встановлених цим Кодексом, законами та іншими нормативно-правовими актами України, а також міжнародними договорами України, укладеними у встановленому законом порядку.

З урахуванням вимог чинного законодавства, у разі виявлення під час процедури декларування товарів за митною декларацією типу «ІМ40ДЕ» 10.02.2021 діяння, визначеного Митним кодексом України як порушення митних суб`єктом відповідальності є менеджер ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ОСОБА_2 , оскільки виконання обов`язків із заповнення та подання митних декларацій для митного оформлення переміщення товарів через митний кордон України та подання необхідних документів для здійснення митного контролю даних товарів з дотриманням порядку, встановленого Митним кодексом України, законами України та іншими ними актами України, покладено саме на неї.

Таким чином, оскаржуваною постановою Київської митниці стягнення за митних правил накладено на особу, яка не підлягала притягненню до адміністративної відповідальності.

Згідно з ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або гості) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які передбачена адміністративна відповідальність.

За змістом статті 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Суб`єктивну сторону адміністративного правопорушення становить пов`язаний з його вчиненням психічний стан особи. До ознак, властивих суб`єктивній стороні, належать вина, мотив і мета вчинення правопорушення.

Мета - це наслідок, результат, якого прагне досягти особа, що вчиняє адміністративне правопорушення.

Аналіз диспозиції ст. 485 МК України вказує на те, що з суб`єктивної сторони склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність у діях особливої мети - ухилення від сплати; податків та зборів або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру.

Наявність спеціальної протиправної мети вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі митної декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 22.05.2020 у справі № 1/1477/17 від 13.12.2018, № 759/360/17, від 06.06.2018, № 607/1866/17 та № 607/2391/17 для притягнення до відповідальності, згідно ст. 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

При цьому, Верховний Суд в постанові 12.12.2018 у справі № 759/360/17 зазначив, що за відсутності обґрунтованих доказів, які свідчили саме про умисел декларанта на заниження митних платежів (шляхом повідомлення недостовірної інформації про товар) сам факт неправильного визначення коду згідно з УКТЗЕД не є достатньою підставою для кваліфікації дій позивача як порушення митних правил відповідно до ст. 485 МК України. Тобто, колегія суддів зауважує, що для притягнення до відповідальності за ст. 485 МК України необхідно довести факт заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

У абз. 11 стор. 5 та абз. 2 стор. 6 протоколу про порушення митних правил зазначено наступне «Таким чином, в діях керівника ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ОСОБА_1 наявні ознаки порушення митних правил, а саме подання декларації відповідності передбаченої технічним від 12.12.2015, яка є свідченням оцінки відповідності вимогам ТР, що підтверджується відповідним реєстром в Держлікслужбі з метою неправомірного застосування ставки ПДВ 7 відсотків, якими відповідно до законів обкладаються товари медичного призначення під час ввезення на митну територію України в режимі імпорту. Отже, вищевказані дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати митних платежів у повному розмірі 386 305,33 грн. за ставкою 20% ПДВ.».

У абз. 3 стор. 6 оскаржуваної постанови Київської митниці зазначено наступне: «Таким чином, директор ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» - ОСОБА_1, діючи всупереч законодавчо встановленим вимогам щодо надання повідомлення, передбаченого п.31 Технічного регламенту до моменту введення в обіг медичних виробів, що імпортуються протиправно, не маючи законних підстав застосував ставку податку на додану вартість у розмірі 7 відсотків, ухилився від сплати митних платежів, чим скоїв порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України "

Необхідно зазначити, що твердження про наявність у ОСОБА_1 спеціальної мети - ухилення від сплати податків та зборів не відповідає дійсності.

На підставі положень підп. 14.1.139 п. 14.1. ст. 14 та п. 180.1 ст. 180 ПК України та у відповідності до вимог ст.ст. 181 - 183 ПК України ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Підп. 14.1.18. п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника.

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Право на отримання відшкодування податку на додану вартість має виключно той платник податку на додану вартість, який задекларував суму від`ємного значення податку в податковій декларації, здійснив відповідний розрахунок суми відшкодування та подав до контролюючого органу відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування. У відповідності до вимог п. 200.7 ст. 200 ПК України ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» до Головного управління ДПС у м. Києві подано Декларацію з податку на додану вартість за лютий 2021 року та заяву від 23.03.2021 щодо відшкодування податку на додану вартість у сумі 2 812 385 грн.

Заявлена ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» до відшкодування сума ПДВ була повернута з бюджету, що підтверджується платіжним дорученням № 73852062 від 14.04.2021. Вказаний факт свідчить про відсутність у ОСОБА_1 спеціальної мети на ухилення від сплати податків та зборів або зменшення їх розміру, будь-яка сплачена сума ПДВ підлягала відшкодуванню (поверненню) з бюджету на користь ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ».

Крім того, 17.02.2021 митне оформлення товару «вироби для застосування в медицині, що мають липкий шар, розфасовані для роздрібної торгівлі: перцевий пластир 10x18 см - 500000 упаковок. Відповідно до наявного маркування: виробник «країна за - Китай» здійснено Київською митницею Держмитслужби за митною типу «ІМ 40 ДЕ» від 17.02.2021 за ставкою, що підтверджується відомостями графи 47 декларації, тобто за ставкою ПДВ, яка заявлялася у колонці «Ставка» графи 47 митної декларації типу «ІМ40ДЕ» від 10.02.2021.

Посадовою особою факт направлення ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» повідомлення до Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками не перевірявся. Будь-які запити до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками до моменту складання протоколу про порушення митних правил не направлялись. Протокол про порушення митних правил складено виключно на підставі відомостей у Реєстру осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики.

Разом з тим, відповідно до інформації, наданої Державною службою України з лікарських засобів та контролю за наркотиками листом від 27.04.2021 до Держлікслужби надійшов лист ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» від 05.02.2021 щодо внесення інформації про уповноваженого представника до Реєстру осіб відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики ін вітро в обіг, який був зареєстрований за вхідним 15.02.2021.

Отже, ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» повідомлення до Державної служби з лікарських та контролю за наркотиками було направлено 05.02.2021.

Таким чином, викладене у своїй сукупності свідчить про відсутність в діях ОСОБА_1 суб`єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Згідно з положеннями п. 3 ч.1 ст. 8 МК України державна митна справа здійснюється на основі принципів: законності та презумпції невинуватості.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України» та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики го суду з прав людини», стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права.

Частина перша статті 6 Конвенції передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом…..», який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції, «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ) поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справі «Лучанінова проти України» 09.06.2011 ( 16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 51 КУпАП стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн. ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням. Суд звертає увагу на те, що процес про адміністративне правопорушення цілком ув`язаний з вищезазначеними презумпціями процесу кримінального, оскільки Європейський суд вже визнавав кримінально-правовий характер українського законодавства, якими передбачена відповідальність за адміністративні правопорушення, зокрема, і за порушення митних правил (рішення по справах «Надточій проти України» та «Гурепка проти України»).

Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього кодексу.

Аналіз встановлених обставин, наявних у справі про порушення митних правил, з урахуванням наведених вище норм, принципу презумпції невинуватості, визначеному в ст. 62 Конституції України, ст. 8 МК України, свідчать про те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, не доведена.

Підставою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність в її діях складу адміністративного правопорушення - передбачена нормами права сукупність і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він включає в себе об`єкт, об`єктивну сторону, суб`єкт, суб`єктивну сторону.

Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.

Ч.1 ст. 466 МК України визначено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил не може бути застосовано інакше як на підставі та в порядку, що встановлені цим Кодексом та іншими законами України.

Положеннями ч. 1 ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Згідно зі ст. 487 МК України, провадження у справах про митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до правил п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушеяння провадження не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення. Разом з тим, у порушення положень п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про порушення митних правил не було закрито, а постановою митниці від 29.07.2021 ОСОБА_1 було визнано винним за ст. 485 МК України.

Необ`єктивність розгляду справи про порушення митних правил та невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи.

За приписами ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила порушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне порушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне порушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Разом з тим, в порушення вимог ст. 489 МК України та ст. 280 КУпАП під час розгляду справи про митних правил посадовою особою Київської митниці, уповноваженою та розгляд справи про порушення митних правил, не було з`ясовано чи було ОСОБА_1 вчинено правопорушення, чи винний він у порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК, а також не з`ясовано усі обставини, що мають значення для правильного справи.

У оскаржуваній постанові, зазначено наступне: «Саме не надання уповноваженим представником повідомлення до Держлікслужби для внесення до Реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення є порушенням вимог Технічного регламенту щодо проведення оцінки відповідності та надання дозволу введення в обіг МВ та не дає право застосування ставки ПДВ у розмірі 7 відсотків. Отже, уповноваженим представником виробника Китай - ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ввезено на митну територію України товар пластир перцевий, який не пройшов встановлену законодавством процедуру введення в обіг та надав до митних органів документи (декларацію про відповідність , які містять неправдиві відомості щодо відповідності вимогам Технічного регламенту медичних виробів та введення виробу в обіг, що призвело до неправомірного звільнення від сплати митних платежів у повному обсязі.».

Отже, уповноваженою на розгляд справи про порушення митних особою Київської митниці зроблено висновок, що Декларація про відповідність продукції вимогам регламенту щодо медичних виробів від 12.12.2015 є документом, який засвідчує факт виконання як уповноваженим представником п.31 Технічного регламенту в частині повідомлення Держлікслужбі щодо свого місцезнаходження і надання переліку та опису відповідних виробів.

Такі висновки, викладені у оскаржувані постанові, є безпідставними, що підтверджується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» документ про відповідність - декларація (в тому числі декларація про відповідність), звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат (у тому числі ертифікат відповідності) або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Пунктом 11 Технічного регламенту щодо медичних виробів визначено, що медичні вироби повинні відповідати викладеним у додатку 1 вимогам, що поширюються на вироби з урахуванням їх призначення.

Додаток 1 не містить положення щодо повідомлення Держлікслужби про місцезнаходження уповноваженого представника та щодо процедури введення в обіг медичного виробу.

Отже, Декларація відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів є документом, який засвідчує виключно відповідність об`єкту у даному випадку - медичного виробу «пластир перцевий», викладеному у додатку 1 Технічного регламенту вимогам.

У свою чергу, п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів визначає процедуру реєстрації осіб, відповідальних за введення медичних виробів в обіг, та не містять будь-яких вимог безпосередньо до медичного виробу як об`єкта оцінки відповідності.

Крім того, Декларація відповідності продукції вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів складається до моменту направлення повідомлення про місцезнаходження уповноваженого представника Держлікслужбі, а отже, не може посвідчувати факти направлення повідомлення до Держлікслужби, внесення до реєстру, які не відбулися, а мають відбутися у майбутньому.

У оскаржуваній постанови зазначено наступне: «Відповідно до ст. 193.1 ПК України ставки податку встановлюються від бази оподаткування в розмірі 7 відсотків по операціях з постачання на митній території України та ввезення на митну територію України медичних виробів, які відповідають вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджуються документом про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в експлуатацію та застосування в Україні. Для застосування 7 відсотків ставки податку на додану вартість (ст. 193 ПК), є неухильне дотримання вимог Технічних регламентів, на уповноваженого представника, оскільки з моменту перетину митної території України, медичні вироби стають об`єктом ринкового нагляду, саме не надання уповноваженим представником повідомлення до Держлікслужби для внесення до Реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення є порушенням вимог Технічного регламенту щодо проведення оцінки відповідності та надання дозволу введення в обіг МВ та не дає право застосування ставки ПДВ у розмірі 7»

Викладене у оскаржуваній постанові висновки не відповідають фактичним справи та вимогам чинного законодавства України.

Відповідно підп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України, ставка податку встановлюється від бази оподаткування в розмірі 7 відсотків по операціям з постачання на митній території України та ввезення на митну територію лікарських засобів, дозволених для виробництва і застосування в Україні та внесена до Державного реєстру лікарських засобів, а також медичних виробів, які внесені Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення або відповідаютть вимогам відповідних технічних регламентів, то підтверджується про відповідність, та дозволені для надання на ринку та/або введення в і застосування в Україні.

Конструкція підп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК України передбачає наявність однієї з двох підстав, тобто для використання ставки 7 відсотків, що медичні вироби повинні бути внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення; або відповідати вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність.

Стосовно вимоги, визначеної в підп. «в», п. 193.1 ст. 193 ПК України, щодо внесення медичного виробу до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення необхідно зазначити, що наказом Міністерства охорони України від 22.12.2017 № 1690 визнано таким, що втратив чинність наказ Міністерства охорони здоров`я України від 16.07.2012 № затвердження Порядку зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.08.2012

Наказ Міністерства охорони України від 22.12.2017 № 1690 набув чинності 02.02.2018.

Отже, починаючи з 02 лютого 2018 року функціонування Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення припинене, внаслідок чого будь який обов`язок щодо подання повідомлення до Держлікслужби для внесення до реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення також припинене через функціонування такого реєстру. Стосовно вимоги, визначеної в підп. «в» п. 193.1 ст. 193 ПК щодо відповідності медичного виробу вимогам відповідних технічних регламентів, що підтверджується документом про відповідність, зазначаємо наступне, правові та організаційні засади розроблення, прийняття та застосування технічних і передбачених ними процедур оцінки відповідності, а також здійснення добровільної оцінки відповідності передбачені Законом України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності».

Абзац 9 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначає, що документ про відповідність - це декларація, звіт, висновок, свідоцтво, сертифікат або будь-який інший документ, що підтверджує виконання заданих вимог, які стосуються об`єкта оцінки відповідності.

Абзац 21 ч.1 ст.1 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» визначає, що орган з оцінки відповідності - це орган (підприємство, установа, організація чи їх структурний підрозділ), що здійснює діяльність з оцінки відповідності, включаючи калібрування, випробування, сертифікацію та інспектування.

Абзац 25 визначає, що підтвердженням відповідності - є видача документа про відповідність, яка ґрунтується на прийнятому після критичного огляду рішенні про те, шо виконання заданих вимог було доведене.

Відповідно до ч.5 ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності » передбачено, що у випадках та відповідно до вимог, визначених у регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність її копії та спрощеною декларацією про відповідність.

Ч.4 ст. 41 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлює, що у разі якщо під час проведення моніторингу відповідності після видачі документа про відповідність призначений орган виявить, що продукція вже не відповідає вимогам, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних коригувальних заходів і в разі необхідності призупинити або скасувати документ про відповідність.

Таким чином, положення Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» чітко визначають порядок видачі та умови призупинення або скасування документів про відповідність, а саме встановлює факт, що дія документу про відповідність може бути призупинена або документ про відповідність може бути скасований.

Постановою Кабінету міністрів України від 02.10.2013 № 753 був затверджений технічний регламент щодо медичних виробів.

Відповідно до п.2 постанови Кабінету міністрів України від 02.10.2013 було зобов`язано Державну службу з лікарських засобів та контролю за забезпечити застосування затвердженого цією постановою Технічного регламенту.

Таким чином, призначеним органом в питаннях застосування Технічного регламенту щодо медичних виробів було визначено Державну службу з лікарських та контролю за наркотиками і саме вона має право на підставі ч. 4 ст. 41 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» проводити моніторинг відповідності документа про відповідність після його видачі та приймати рішення про призупинення або скасування документів про відповідність.

Відповідно до матеріалів справи про порушення митних правил при митному оформленні товару, менеджером ОСОБА_2 було подано Київській митниці Декларацію від 12.12.2015, термін дії якої не обмежено.

В свою чергу, ані протокол про порушення митних правил, ані справа про порушення митних правил не містять жодних доказів того, що надана ТОВ «УКРФАРМЕКСПОЕТ» Декларація відповідності від 12.12.2015 була скасована Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками, чи дія декларації була призупинена.

Київською митницею будь-які запити до уповноваженого органу, яким є Державна служба з лікарських засобів та контролю за наркотиками, не направлялись. Отже, Київською митницею самостійно, за відсутності наділених чинним законодавством повноважень на здійснення оцінки відповідності як медичних виробів, так і документів про відповідність вимогам Технічного регламенту, зроблено про невідповідність товару «вироби для застосування в медицині, що мають липкий шар, розфасовані для роздрібної торгівлі: перцевий пластир 10x18 см - 500000 упаковок. Відповідно до наявного маркування: вимогам Технічного регламенту щодо медичних виробів та недійсність Декларації відповідності від 12.12.2015.

Таким чином, висновок про неправомірність застосування ставки ПДВ зроблено на підставі припущень, без встановлення фактичних обставин.

У оскаржуваній постанові зазначено «Отже, уповноваженим представником ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» ввезено на митну територію України товар (пластир перцевий, який не пройшов встановлену законодавством процедуру введення в обіг та надав до митних органів документи (декларацію про відповідність), які містять неправдиві відомості щодо відповідності вимогам Технічного регламенту медичних виробів та введення виробу в обіг, що призвело до неправомірного звільнення від сплати митних їв у повному обсязі».

Зроблений висновок не відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства України на підставі наступного.

Як зазначалось раніше при митному оформленні товару, ТОВ «УКРФАРМЕКСП0РТ» подало митному органу Декларацію відповідності від 12.12.2015, яка була оформлена та видана 12 грудня 2015 з необмеженим терміном дії у відповідності до вимог Технічного регламенту щодо виробів, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України віл 02.10.2013 в редакції, яка діяла саме на момент видачі декларації.

Редакція п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів, на який посилається у протоколі про порушення митних правил посадова особа, що склала протокол, та оскаржуваній постанові уповноважена на розгляд справи посадова особа Київської митниці, була прийнята Постановою Кабінету Міністрів України № 240 від 23.03.2016 та набрала чинності 15.04.2016, тобто вже після видачі Декларації відповідності від 12.12.2015.

Порядок ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму до них, був затверджений Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2017 № 122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.03.2017 та набрав чинності 18.04.2017, тобто вже після видачі декларації відповідності від 12.12.2015.

Пункт 7 Порядку ведення Реєстру осіб, відповідальних за введення медичних виробів, активних медичних виробів, які імплантують, та медичних виробів для діагностики форми повідомлень, переліку відомостей, які зберігаються в ньому, та режиму доступу до них, був затверджений Наказом Міністерства охорони здоров`я України від 10.02.2017 № 122, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07.03.2017 визначає, що повідомлення про внесення інформації до Реєстру осіб ). що містить інформацію, зазначену у абз. 1 п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів, подається до Держлікслужби перед введенням виробів в обіг за формою, наведеною у додатку 2 до цього Порядку. Відповідно до ч. 5 ст. 28 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» передбачено, що у випадках та відповідно до вимог, визначених у регламентах, продукція при наданні на ринку або ввеленні в (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність її копією чи спрощеною декларацією про відповідність.

Ч.4 ст. 41 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» встановлює, що у разі якщо під час проведення моніторингу відповідності після видачі документа про відповідність призначений орган виявить, що продукція вже не відповідає вимогам, зазначений орган повинен вимагати від виробника вжиття відповідних заходів і в разі необхідності призупинити або скасувати документ про відповідність.

Сукупний аналіз статей 28, 41 Закону України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» та положень Технічного регламенту щодо медичних виробів дає підстави вважати, що видача документу про відповідність здійснюється перед введенням в обіг медичного виробу і не передбачає необхідності отримувати документ про відповідність кожного разу, коли такий медичний виріб ввозиться на митну України, внаслідок чого документ про відповідність діє до того часу, поки не буде призупинено або він не буде скасований Державною службою з засобів та контролю за наркотиками.

Таким чином:

- подана ТОВ «УКРФАРМЕКСПОРТ» Декларація про відповідність від 12.12.2015 видана у повній відповідності до вимог законодавства, що діяли на момент такої декларації, станом на дату митного оформлення не була скасована Державною службою з лікарських засобів та контролю за наркотиками.

- твердження про необхідність застосування положень п. 31 Технічного регламенту щодо медичних виробів в редакції, яка набрала чинності вже після Декларації про відповідність від 12.12.2015, є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства України.

Таким чином, викладене у своїй сукупності свідчить про необ`єктивність розгляду справи про порушення митних правил та невідповідність у оскаржуваній постанові висновків фактичним обставинам справи.

Відповідно до ч.1 ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі справи особи, притягнутої до відповідальності або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 286 КУпАП визначено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення : повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до ст. 77 КУпАП в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Верховний Суд у постанові від 08.07.2020 по справі № 463/1352/16-а (адміністративне К/9901/21241/18) зазначив: суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності покладено на відповідача як на суб 'єкта владних повноважень.

Таким чином саме відповідач повинен довести правомірність свого рішення.

Оскаржувана постанова винесена за відсутністю в діях об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

За статтею 485 МК України, заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Аналізуючи зміст наведених вище норм слідує, що склад правопорушення, передбаченого статтею 485 МК України, передбачає, з-поміж іншого, те що особа, яка його вчинила, діяла умисно, тобто усвідомлено, цілеспрямовано чинила так, щоб уникнути від сплати митних платежів (у тому числі й сплати їх у меншому розмірі). Об`єктивна сторона правопорушення, відповідальність за яке встановлено статтею 485 МК України, полягає у поданні неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості.

Тож, зовнішній прояв (винного, протиправного) діяння (передбаченого статтею 485 МК України), обов`язково повинен поєднуватися з умислом суб`єкта його вчинення на посягання на охоронювані законом суспільні відносин (встановлений законом порядок сплати податків та зборів).

Вищевикладене узгоджується з позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 638/10546/16-а.

Стаття 458 МК України визначає, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред`явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Диспозиція статті 485 МК України передбачає адміністративну відповідальність за заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплату митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв`язку з якими було надано такі пільги.

Отже, з об`єктивної сторони склад правопорушення митних правил, передбаченого ст. 485 МК України, характеризується наявністю дій, а з суб`єктивної у формі умислу.

Відповідно до ст. 262 МК України товари, що переміщуються через митний кордон України, декларуються органу доходів і зборів, який здійснює митне оформлення цих товарів.

За змістом ст. 485 МК України передбачає, що склад вказаного порушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети, а саме ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, що обумовлює обов`язкове подання неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТЗЕД та його митної вартості, що свідчить про те, що це правопорушення може бути вчинене тільки з умисною формою вини.

Відповідно до правових позицій Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду, викладених в постановах від 06 червня 2018 року по справі №607/1866/17 та № 607/2391/17, для притягнення до відповідальності, згідно зі ст. 485 МК України, необхідно доведення факту заявлення в митній декларації, в даному випадку неправдивих відомостей та/або надання документів, що містять неправдиві відомості та наявність прямого умислу.

З урахуванням вищевикладеного, зважаючи на те, що відповідачем не доведено, що заявлення в митній декларації відомостей щодо коду товару за УКТ ЗЕД, було здійснено з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру та/або на підставі документів, які є недостовірними та/або містили недостовірну інформацію. Відтак, у діях позивача відсутній умисел на вчинення протиправних дій, що є обов`язковим елементом порушення митних правил, за що передбачена визначена у ст. 485 МК України відповідальність.

Крім того, матеріали справи про порушення митних правил не містять доказів умислу позивача на вчинення дій передбачених диспозицією статті 485 МК України. Тобто, у позивача був відсутній умисел на внесення неправдивих відомостей, зазначених в декларації, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. 485 МК України.

Згідно з ч 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При цьому, згідно ч. 1 вказаної статті кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ст. 489 МК України посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

При цьому, п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно зі ст. 531 МК України підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Підставами для скасування чи зміни постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил можуть бути визнані й інші визначені законом обставини.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Враховуючи вищевказані обставини встановлені судом, оцінивши всі зібрані докази по справі, суд вважає, що притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил відбулося без повного та належного з`ясування всіх обставин справи і встановлення його вини, а тому оскаржувану постанову слід скасувати, а провадження у справі закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України, підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ`єктивність або неповнота провадження у справі або необ`єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Згідно ч.2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження по справі - закриттю, тому позовні вимоги підлягають задоволенню частково за наведених вище підстав, а в задоволенні позовної вимоги про визнання оскаржуваної постанови протиправної, суд відмовляє, оскільки приписи ст. 286 ч. 3 КАС України передбачають визначені наслідки розгляду справи з приводу рішень суб`єктів владних повноважень.

Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ч. 1 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, іншими доказами, перелік яких не вичерпний.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Зазначені норми приписують обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності.

Представником відповідача надано до суду відзив на позов, однак не спростовано пояснення позивача, не надано доказів, які підтверджують правомірності складення протоколу, а в подальшому постанови про накладення адміністративного стягнення, та вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, а тому суд вважає, що відповідачем в порушення ч. 2 ст. 77 КАС України не доведено, що позивачем вчинене адміністративне правопорушення, передбачене ст. 485 МК України.

Враховуючи наведене, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України, не доведена та не підтверджується належними доказами, що виключає притягнення його до адміністративної відповідальності.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку про часткового задоволення позову, а саме постанову від 29 липня 2021 року, винесену начальником Київської митниці Сілюком С.В., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України - скасувати, провадження в справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа. Таким чином, з урахуванням задоволення позову стягнення за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду. Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, то в цій частині суд відмовляє у зв`язку з відсутністю документів на підтвердження понесених витрат на правову допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 485, 489, 498 МК України, ст. ст. 2, 5-11, 160,173-182, 192-229, 243, 246, 250 КАС України, ст.ст.251, 283-284, 288 КУпАП, суд, -

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Київської митниці про визнання дій протиправними та скасування постанови - задовольнити частково.

Постанову в справі про порушення митних правил № 0197/10000/21 від 29 липня 2021 року, винесену начальником Київської митниці Сілюком С.В. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених ст. 485 МК України. - скасувати.

Провадження в справі про порушення митних правил № 0197/10000/21 від 29 липня 2021 року закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 485 МК України.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Київської митниці Держмитслужби судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 908 грн.

У задоволенні інших вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення суду складено 01.11.2021.

Суддя О.Б. Саламон