Рішення № 100716947, 05.10.2021, Новомиколаївський районний суд Запорізької області

НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

смт Новомиколаївка

Іменем України

РІШЕННЯ

05 жовтня 2021 рокуСправа № 322/758/21

Новомиколаївський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Гасанбекова С.С.,

при секретарі судового засідання Кривенко Л.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за позовом:ОСОБА_1 до:Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької областіпро:визнання права засновника селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування,

25.08.2021 до суду надійшов вищезазначений цивільний позов, в якому позивач просить:

- визнати за нею, ОСОБА_1 РНОКПП НОМЕР_1 права засновника селянського (фермерського) господарства «Малік» (код ЄДРПОУ 22149464), яке знаходиться за адресою: 70101, Запорізька область, Запорізький район, смт. Новомиколаївка, вул. Соборності, 19, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою судді від 28.08.2021було відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання на 06.07.2021, встановлено для відповідача строк для подання відзиву на позовну заяву.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила таке.

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивача ОСОБА_2 . До складу спадщини, що відкрилася після його смерті, входить селянське (фермерське) господарство «Малік», в якому померлий був головою і засновником.

У липні 2021 року позивач звернулася до Новомиколаївської державної нотаріальної контори з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом. Нотаріусом було відмовлено у видачі свідоцтва у зв`язку з тим, що селянське (фермерське) господарство «Малік» не зареєстроване як цілісний майновий комплекс, та при цьому відсутній статутний капітал господарства.

Позивач зазначає, що право власності безпосередньо на фермерське господарство не може бути предметом спадкування, оскільки діяльність самого фермерського господарства не припиняється смертю засновника, водночас предметом спадкування є право засновника такого господарства.

Виходячи з наведеного, посилаючись на норми ст.ст. 191, 1217, 1218, 1222, 1261 ЦК України, норми Закону України «Про фермерське господарство», позивач просила задовольнити її вимоги.

06.09.2021 відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що не заперечує проти задоволення позову та просить розглянути справу без участі представника відповідача.

Відповідь на відзив позивач до суду не подала.

21.09.2021 судом отримано заяву позивача про розгляд справи за її відсутності.

Ухвалою суду від 21.09.2021 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Учасники справи, належним чином повідомлені судом про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання 05.10.2021 не прибули та не надіслали до суду будь-яких заяв.

Враховуючи неявку в судове засідання 05.10.2021 всіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, розглянувши матеріали та з`ясувавши обставини цивільної справи, заслухавши пояснення позивача та дослідивши наявні в справі докази в їх сукупності,

встановив:

Постановою державного нотаріуса Шостої запорізької державної нотаріальної контори Дмитрієвої Н.П. від 06.07.2021 № 118/02-31 позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на селянське (фермерське) господарство «Малік», після померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 чоловіка - гр. ОСОБА_2 , який проживав за адресою: АДРЕСА_1 .

Підставою для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину, згідно з постановою нотаріуса, є те що селянське (фермерське) господарство «Малік» не зареєстроване як цілісний майновий комплекс, при цьому відсутній статутний (складений) капітал господарства.

Засновником селянського (фермерського) господарства «Малік», ідентифікаційний код 22149464, значиться ОСОБА_2 , що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Чоловік ОСОБА_1 - ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу від 11.04.1981 серії НОМЕР_2 та свідоцтвом про смерть від 16.10.2013 серії НОМЕР_3 .

Позивач ОСОБА_1 прийняла спадщину за законом після смерті чоловіка - ОСОБА_2 , що підтверджується матеріалами спадкової справи № 19/2014, при цьому інших спадкоємців ОСОБА_2 , які прийняли спадщину, з матеріалів спадкової справи не вбачається.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позову, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч. 2 ст. 5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Частиною четвертою статті 263 ЦПК України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З огляду на положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України, під час розгляду даної справи суд враховує висновки, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 по справі № 179/1043/16-ц (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90458957), та зазначає таке.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (стаття 1216 ЦК України).До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України).

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності (частина перша статті 20 Закону України «Про фермерське господарство» від 19.06.2003 № 973-IV). Фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину (пункт «а» частини першої статті 14 Закону № 973-IV). Успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина перша статті 23 Закону № 973-IV). Фермерське господарство як цілісний майновий комплекс включає майно, передане до складеного капіталу, не розподілений прибуток, майнові та інші зобов`язання (частина перша статті 22 Закону № 973-IV). До складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством в результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу (стаття 19 Закону № 973-IV).

У постанові від 21 січня 2020 року у справі № 908/2606/18 Велика Палата Верховного Суду вже робила висновок про можливість застосування до правовідносин, які виникають у зв`язку з діяльністю фермерських господарств, приписів законодавства, що регулюють діяльність товариств з обмеженою відповідальністю, у випадку, якщо спірні правовідносини не врегульовані статутом або Законом № 973-IV.

На час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_2 діяв Закон України «Про господарські товариства», який у статті 55 передбачав, що у зв`язку зі смертю громадянина-учасника товариства, спадкоємці мали переважне право вступу до цього товариства. У разі відмови спадкоємця від вступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього спадкоємця йому видавалася у грошовій або натуральній формі частка у майні, яка належала спадкодавцю, і вартість якої визначалася на день смерті учасника.

Оскільки позивач, не відмовлялася від вступу до селянського (фермерського) господарства «Малік», як і їй не відмовляло у цьому останнє, то визнання за позивачкою в порядку спадкування після смерті чоловіка прав засновника селянського (фермерського) господарства «Малік» є ефективним способом захисту її прав як спадкоємиці засновника.

Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку про те, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До позовної заяви позивачем додано квитанцію від 19.08.2021, якою підтверджується сплата ним судового збору в розмірі 908,00 грн., отже відповідна сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 258, 259, 263 - 265, 268, 273 ЦПК України, суд

вирішив:

1. Позов ОСОБА_1 до Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області про визнання права засновника селянського (фермерського) господарства в порядку спадкування - задовольнити повністю.

2. Визнати за ОСОБА_1 право засновника селянського (фермерського) господарства «Малік», ідентифікаційний код 22149464, в порядку спадкування за законом після смерті її чоловіка - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

3. Стягнути з Новомиколаївської селищної ради Запорізького району Запорізької області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 908,00 грн. (дев`ятсот вісім гривень 00 коп.).

4. Реквізити учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

- відповідач: Новомиколаївська селищна рада Запорізького району Запорізької області, вул. Українська, 34, смт. Новомиколаївка Новомиколаївського району Запорізької області, ідентифікаційний код 20509622.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Запорізького апеляційного суду.

Повне судове рішення складено 05 жовтня 2021 року.

Суддя С.С. Гасанбеков