Вирок № 100716918, 01.11.2021, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.11.2021

Справа №937/3316/20

1-кп/937/366/21

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«01» листопада 2021 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участю секретаря - Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі кримінальне провадження № 12020080140000824 за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Мелітополя, Запорізької області, громадянина України, з неповною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, маючого на утриманні малолітніх дітей, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

1) 06.08.2019 Мелітопольським міськрайонним судом Запорізької області за ч. 1 ст. 185 КК України до штрафу у розмірі 50 (п`ятдесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 гривень. Штраф сплачено у вересні 2019 року,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК України,

за участю прокурора - Фурманенко М.В.,

потерпілого - ОСОБА_2 ,

представника потерпілого - адвоката Ігнатова Є.Є.,

цивільного позивача - ОСОБА_3 ,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

захисника обвинуваченого - адвоката Єрьоменка О.М.,

В С Т А Н О В И В:

14.03.2020 року, приблизно о 20 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mercedes E320 реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація), рухався по автодорозі М18 Харків - Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області з боку смт Якимівка в бік м. Мелітополь зі швидкістю близько 150 км/год, чим перевищив максимальну допустиму швидкість руху поза населеними пунктами та безпечну швидкість за умовами видимості дороги.

На шляху прямування водій ОСОБА_1 , проявивши крайню неуважність до дорожньої обстановки, допустивши злочинну самовпевненість, маючи технічну можливість уникнути ДТП, перед зміною напрямку руху ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, а також, що смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані, змінив напрямок руху ліворуч, виконуючи обгін попутного вантажного автомобіля, виїхав на зустрічну смугу руху, внаслідок чого в районі 414 км, поблизу м. Мелітополь на відстані 105,3 м до дорожнього знаку 5.45 ПДР України (Мелітополь), скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався в зустрічному напрямку.

В результаті зіткнення пасажиру автомобіля ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження:

- відкрита черепно-мозкова травма: лінійний перелом скроневих та клиноподібної кісток; крововиливи під м`які мозкові оболонки на конвекситальній та базальній поверхнях правої скронево-потиличної ділянки та по конвекситальній поверхні лівої скроневої ділянки головного мозку; забій головного мозку лівої скроневої долі; крововиливи у м`які тканини голови; садна та синець на голові;

- закрита тупа травма тулубу: закриті повні поперечні переломи з 2-го по 5-те ребра справа по середньо-пахвовій лінії з розривами пристінкової плеври; великовогнищеві крововиливи під легеневу плевру; крововиливи у брижі товстого кишечника; розриви тканини печінки; ушкодження судинної ніжки воріт селезінки з розтрощенням (за даними мед. документації); крововиливи у м`які тканини в ділянках переломів; операція (за даними медичної документації) - діагностична лапаротомія, спленектомія, ушивання розривів печінки, тампонування підпечінкового простору;

- закритий повний поперечний перелом анатомічної шийки правої плечової кістки; крововилив в м`які тканини в ділянці перелому; синець та садна в ділянці правого плечового суглобу.

Поєднана тупа травма голови, тулубу та правої верхньої кінцівки у ОСОБА_4 , що ускладнилася розвитком геморагічного шоку, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_2 в 00 годині 30 хвилин у Мелітопольській міській лікарні.

Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 14.2, 12.2, 12.6, 12.9 Правил дорожнього руху України, згідно з якими:

10.1 «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

14.2 «Перед початком обгону водій повинен переконатися в тому, що:

в) смуга зустрічного руху, на яку він буде виїжджати, вільна від транспортних засобів на достатній для обгону відстані».

12.2 «У темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги».

12.6 «Поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.47, дозволяється рух із швидкістю:

ґ) …на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год»

12.9. «Водієві забороняється: б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4 - 12.7 ...»

Порушення п.п. 10.1, 14.2 ПДР України, вчинені водієм ОСОБА_1 , знаходяться в прямому причинному зв`язку з подією ДТП та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у пред`явленому обвинувачені визнав повністю та пояснив, що 14 березня 2020 року його та цивільну дружину ОСОБА_5 запросили на день народження. По обіду того ж дня вони взяли автомобіль Мерседес, який належить батькові його цивільної дружини - ОСОБА_6 . Біля 12.00-12.30 годин він разом з ОСОБА_7 та її племінником ОСОБА_8 вирушили на автомобілі Мерседес на день народження до Алтагиру . На дні народженні були ОСОБА_10 , його дружина, пізніше приїхали ОСОБА_11 і ОСОБА_12 . На дні народження алкогольні напої він не вживав, оскільки є віруючою людиною. На базі відпочинку вони перебували до 19.00 годин, після чого вирушили на автомобілі Мерседес у напрямку міста Мелітополя. За кермом автомобіля був він, разом з ним в машині перебував ОСОБА_13 , котрий сидів поряд з ним на передньому пасажирському сидінні. Попереду них їхав ОСОБА_12 на автомобілі Тойота. Перед Лісовським їхав вантажний автомобіль, який ОСОБА_14 почав обганяти, а він, в свою чергу, виїхав на зустрічну смігу за ОСОБА_15 на обгін. Автомобіль ОСОБА_16 встиг здійснити обгін. Коли автомобіль Мерседес, під його керуванням, перебував на зустрічній смузі, посередині вантажного автомобіля, він побачив автомобіль ВАЗ, що рухався на нього в зустрічному напрямку. Він намагався зійти із зустрічної смуги, проте не вийшло. Швидкість руху його автомобіля в той час становила 100-110 км/год. Зіткнення його автомобіля та автомобіля ВАЗ відбулося на зустрічній смузі, правими сторонами автомобілів. Після зіткнення автомобіль Мерседес зупинився на зустрічному узбіччі, а автомобіль ВАЗ - в напрямку смт. Якимівка. Він вийшов з машини. Оскільки, під час зіткнення він вдарився головою, то втрачав свідомість та не зрозумів, що відбулося. Пам?ятає, що викликав швидку допомогу, що підходив до автомобіля ВАЗ. Потім до нього під`їхала машина, питали, чи відвезти його до лікарні, на що він відповів «так». Він поїхав до лікарні, в нього боліла голова. Після лікарні поїхав додому. Зазначив, що не знав, що ОСОБА_17 затримали за підозрою у вчиненні вказаного злочину. Телефонного зв`язку з ним він не мав, оскільки його телефон був розбитий. Він з`явився до поліції із зізнанням у вчиненому через два тижні. Протягом всього цього часу він мешкав вдома, разом з матір`ю, нікуди втікати не намагався. 23 березня 2020 року підозру на його ім`я вручили матері, а 17 квітня 2020 року він з`явився до поліції, як тільки дізнався від матері про підозру. Мати йому не казала, що приходили співробітники поліції вручати йому підозру. У скоєному щиро розкаюється, зазначає, що злочин вчинив ненавмисно, просить вибачення у потерпілого та матері загиблої. Також просить не позбавляти його волі, оскільки в нього є сім?я, цивільна дружина та троє малолітніх дітей. Цивільні позови потерпілого ОСОБА_2 та цивільного позивача ОСОБА_3 визнає частково на суму по 200 000 грн. кожному.

Не зважаючи на визнання провини обвинуваченим ОСОБА_1 , його вина у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст. 286 КК України повністю також підтверджується зібраними у кримінальному провадженні та дослідженими в ході судового розгляду доказами.

Зокрема, показами потерпілого ОСОБА_2 , який в судовому засіданні пояснив, що 14 березня 2020 року біля 20.00 годин він разом з дружиною їхали з м. Мелітополя до смт. Якимівка на автомобілі ВАЗ-2110. Виїхали за межі міста, на дорозі в зустрічному напрямку рухався вантажний автомобіль, а за ним два легкові автомобілі, які на божевільній швидкості почали обганяти вантажний автомобіль. Він з`їхав праворуч на узбіччя дороги. Перший легковий автомобіль проїхав, а другий з`їхав на узбіччя дороги та направлявся прямо на нього. Тоді він виїхав з узбіччя на дорогу, на свою смугу руху, а автомобіль також виїхав на дорогу та рухався йому назустріч, після чого відбулося зіткнення автомобілів їхніми правими частинами на його смузі руху. У час скоєння ДТП було вже темно, тому була погана видимість на дорозі. Швидкість його автомобіля була 80-90 км/год., швидкість двох автомобілів, які рухалися на його смузі йому назустріч, складала приблизно 150 км/год. Його дружина сиділа поряд з ним, на передньому пасажирському сидінні. Після зіткнення його автомобіль відкинуло на зустрічну смугу, а інший автомобіль залишився на його смузі. Після пригоди, водія автомобіля, з яким відбулося зіткнення, він не бачив, оскільки він до них не підходив. На місці ДТП був присутній інший чоловік - ОСОБА_18 , який їхав в третьому автомобілі позаду тих двох, що виїхали на зустрічну смугу руху. Він викликав швидку допомогу і ОСОБА_18 також викликав швидку допомогу. На місці пригоди були ще 2 жінки та 3 чоловіки. Дружина була в тяжкому стані та у нього також були тілесні ушкодження. Потім в лікарні дружина померла. Вважає, що обвинуваченому слід призначити найсуворіше покарання у виді 8 років позбавлення волі, тому що в результаті ДТП він втратив дружину, а її батьки втратили єдину доньку. Також частково підтримав заявлений цивільний позов, просить в рахунок відшкодування моральної шкоди стягнути з обвинуваченого суму в розмірі 500 000 грн. Свій позов мотивує тим, що діями обвинуваченого йому була спричинена моральна шкода, яка полягає у душевних стражданнях та моральних переживаннях, пов`язаних з втратою дружини, внаслідок чого були порушені його нормальні життєві зв`язки, які позначили негативні зміни у його житті, що викликало негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, знижений настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, почуття образи, обурення та невідворотності наслідків втрати коханої людини. Матеріальну шкоду в розмірі 10 475 грн. обвинувачений відшкодував, а тому від стягнення вказаної суми він відмовляється.

Крім того, обставини даної дорожньо-транспортної пригоди повністю узгоджуються з показами свідків, допитаними під часу судового розгляду.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні пояснив, що обвинувачений є його другом. 14 березня 2020 року він разом зі своєю тіткою ОСОБА_5 і ОСОБА_1 взяли у дідуся автомобіль Мерседес та поїхали до Алтагиру на день народження. За кермом автомобіля був ОСОБА_20 . Приїхали до Алтагиру вони в першій половині дня, з ними був ще ОСОБА_10 , його дружина і донька, а також його мама ОСОБА_21 і ОСОБА_14 . Алкогольні напої ані він, ані ОСОБА_20 не вживали. В Алтагиру вони перебували до вечора, приблизно до 19-00 годин. Потім разом з ОСОБА_22 вони поїхали на автомобілі Мерседес до міста Мелітополя. За кермом був ОСОБА_23 , а він сидів поруч з водієм на передньому пасажирському сидінні. Його мати та тітка поїхали на автомобілі Тойота. По дорозі до міста вони вийшли на обгін вантажного автомобіля. Не пам`ятає, чи були перед ними якісь машини під час здійснення обгону вантажного автомобіля. Швидкість їх руху була 100 км/год. Перебуваючи в автомобілі, він знімав відео, як тільки виїхали з бази Алтагиру . Він не знає, чому ОСОБА_20 не бачив, що в зустрічному напрямку рухався інший автомобіль, під час здійснення ним обгону. Зіткнення відбулося на зустрічній смузі руху, лоб в лоб правими частинами автомобілів. Після ДТП вони вийшли з машини, ОСОБА_20 запитав в нього, чи все з ним добре, після чого він відійшов від машини та зателефонував своїй матері, яка вже була в місті. Потім мати приїхала на місце ДТП. На місці ДТП він перебував близько 30 хвилин, з ОСОБА_24 не розмовляв. Пізніше його відвезли до наркології, в його крові було виявлено морфін. Після пригоди він розхвилювався, був збентежений від події, тому сказав співробітникам поліції, що ОСОБА_20 малознайома йому людина, який зупинив його на трасі та просив підвезти до міста. Він одразу не сказав, що ОСОБА_20 був за кермом автомобіля. Про цей факт він повідомив лише через тиждень після подій. Протягом двох тижнів він перебував у слідчому ізоляторі за підозрою у вчиненні ДТП.

Свідок ОСОБА_25 суду пояснив, що є старшим дільничним відділу № 2 Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області. ОСОБА_20 доводиться йому другом. 14 березня 2020 року святкували день народження його дружини, на святкуванні були присутні гості у кількості приблизно до 30 людей, серед них були ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 . На святкуванні ОСОБА_20 алкогольні напої не вживав. Після святкування він поїхав до міста на автомобілі Фольксваген, ОСОБА_20 - на автомобілі Мерседес, разом з ним був ОСОБА_13 . ОСОБА_20 поїхав з бази відпочинку, десь після 18-00 год., точного часу не пам`ятає, а він поїхав останнім. Потім подзвонили його дружині та повідомили, що їхні родичі потрапили в ДТП під містом ОСОБА_26 . Він приїхав до місця ДТП через 20-25 хвилин. Зазначив, що ОСОБА_20 був за кермом автомобіля Мерседес, ОСОБА_13 сидів поруч з ним на передньому пасажирському сидінні. По приїзду на місце ДТП ОСОБА_27 він бачив, бачив, що автомобіль Мерседес був на зустрічній смузі руху, інший автомобіль стояв поряд. З ОСОБА_22 після ДТП він не спілкувався. Співробітники поліції вирішили, що ОСОБА_13 був за кермом автомобіля Мерседес. Пояснив, що ОСОБА_13 доводиться йому племінником, ОСОБА_11 його двоюрідна сестра, яка є матір`ю ОСОБА_28 . ОСОБА_11 дружина ОСОБА_16 . А ОСОБА_7 підтримувала особистісні стосунки з ОСОБА_22 , в них є одна спільна дитина.

Допитаний свідок ОСОБА_30 в судовому зсіданні показав, що займає посаду старшого слідчого Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області. 14 березня 2020 року він перебував у добовому наряді. На той час він працював інспектором поліції. Того дня біля 20-00 год. йому подзвонив інспектор поліції ОСОБА_31 та повідомив, що повз його поста проїхали 2 автомобілі на великій швидкості, люди сказали, що була скоєна дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої є постраждалі. На місце пригоди він приїхав разом з інспектором ОСОБА_32 . Там він побачив, що передньою частиною до нього стояв автомобіль Мерседес, на протилежній стороні був автомобіль ВАЗ. Автомобіль Мерседес виїхав на зустрічну смугу, де і відбулося зіткнення автомобілів. Тобто зіткнення відбулось на смузі, по якій рухався автомобіль ВАЗ, в сторону смт. Якимівка. Ділянка дороги, де сталося ДТП, була нормальна. Вони приїхали першими на місце ДТП і вже тоді в автомобілі Мерседес нікого не було. В автомобілі ВАЗ сиділа дівчина, а її чоловік намагався їй допомогти. На місці пригоди був слідчий, вони виконували його команди, охороняли місце ДТП. Йому представили хлопця - ОСОБА_17 , який доводився племінником ОСОБА_33 сказав, що за кермом автомобіля Мерседес був хлопець на ім`я ОСОБА_23 , малознайома йому людина, який попросив його підвезти, а потім попросив проїхатися на автомобілі та сів за кермо. ОСОБА_10 також зазначив, що ОСОБА_34 був пасажиром, за кермом не сидів під час ДТП. ОСОБА_13 йому повідомив, що ОСОБА_23 після ДТП втік у посадку. ОСОБА_34 постійно нервував, нічого зрозумілого з приводу ДТП пояснити не міг. По приїзду на місце ДТП обвинуваченого він там не бачив.

Свідок ОСОБА_35 суду пояснив, що працює поліцейським батальйону поліції особливого призначення. 14 березня 2020 року він перебував у наряді з ОСОБА_36 . Вони стояли на посту біля кафе «Зурбаган» у м. Мелітополі. Того дня біля 20-00 год. до них прийшов виклик про ДТП з постраждалими, після чого вони під`їхали на місце ДТП, де побачили багато людей. Автомобіль Мерседес стояв в напрямку міста Мелітополя, на зустрічній смузі, в нього була розбита передня права сторона, двері біля водійського сидіння були відчинені, в автомобілі нікого не було. Біля 30 метрів від автомобіля Мерседес стояв автомобіль ВАЗ, боком до узбіччя, в нього був відірваний бампер, передню частину автомобіля ВАЗ він не бачив. Разом з ними на місце ДТП приїхала швидка допомога. ОСОБА_37 сказав їм перебувати разом з особою, яка ніби то є водієм автомобіля Мерседес. Це був не обвинувачений. Ця особа повідомила, що він не перебував за кермом в момент скоєння ДТП, що він був лише пасажиром, а за кермом був малознайомий йому ОСОБА_23 , якого він зустрів на трасі та який попросив його сісти за кермо. Зі слів цієї особи, після ДТП ОСОБА_23 вийшов з автомобіля та зник в напрямку посадки. Потім приїхав слідчий Борщ, а вони перебували біля автомобіля Мерседес, охороняли його та місце ДТП. Пізніше того хлопця вони повезли до наркології, з ним була ще жінка, скоріше за все його мати. На хлопцеві тілесних ушкоджень не було, запах алкоголю не був чутний.

Свідок ОСОБА_36 суду пояснив, що є поліцейським ВРП Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, у день ДТП чергував в екіпажі, приїхав на місце ДТП за викликом. Там побачив, що в напрямку міста Мелітополя стояв автомобіль Мерседес, неподалеку від нього, на протилежній стороні, стояв автомобіль ВАЗ. На місці пригоди перебувало, приблизно 10 людей, серед них був інспектор ОСОБА_37 , який сказав йому чергувати біля автомобіля Мерседес. ОСОБА_37 також вказав на ОСОБА_17 , як на особу, яка може бути причетна до ДТП. З ОСОБА_8 та ОСОБА_24 він не розмовляв, хто саме був за кермом автомобіля Мерседес йому не відомо. Він разом з інспектором ОСОБА_35 перебував поряд з автомобілем Мерседес. У даному автомобілі була пошкоджена його передня права частина, спрацювали подушки безпеки.

Допитаний свідок ОСОБА_38 в судовому засіданні показав, що є директором оздоровчого навчально-туристичного комплексу МДПУ ім. Б. Хмельницького. Напередодні 14 березня 2020 року йому зателефонував ОСОБА_39 та попросив, щоб на базу в Алтагирі приїхали його знайомі на відпочинок. 14 березня 2020 року на базу приїхали дві машини, які він зустрів, цим гостям він показав стіл, мангали для їхнього використання. Сказав їм, щоб ті зателефонували, коли будуть збиратися їхати додому, і тоді він до них приїде. Серед тих людей він знав тільки ОСОБА_40 , який доводився йому знайомим. Ввечері йому подзвонили, після чого він під`їхав до них. На території, де вони відпочивали, бачив пусті пляшки з-під алкоголю. Обвинуваченого він не бачив. Там було десь 5-6 автомобілів. 2 автомобілі виїхали з бази вже у темний час доби та десь через годину йому зателефонували з райвідділку і повідомили, що трапилося ДТП. Телефонував йому заступник начальника районного відділу поліції та питав за ОСОБА_41 з базу виїжджав останнім на автомобілі Фольксваген та сів на пасажирське сидіння. На впізнанні він впізнав ОСОБА_17 . Про обставини ДТП вже дізнався із ЗМІ. Камер відеоспостереження на базі відпочинку немає, про що він вказав працівникам поліції.

Також вина обвинуваченого ОСОБА_1 підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Протоколом огляду місця ДТП від 14.03.2020 року, відповідно до якого оглянута ділянка місцевості, а саме автодорога Харків-Сімферополь біля дорожнього знаку 5.45 «Мелітополь». Координати місця зіткнення визначено візуально, за слідовою інформацією та місця подряпин залишених на асфальті переднім правим диском переднього колеса автомобіля ВАЗ-21104 та в місці початку зсуву з переду на зад переднього правового колеса автомобіля ВАЗ 21104 на відстані 0,2 м. до крайової лівої лінії дорожньої розмітки по ходу огляду та 105,3 м. до дорожнього знаку 5.45 ПДР України «Мелітополь». Автомобіль Mercedes E320, розташований на смузі руху в напрямку смт. Якимівка, автомобіль ВАЗ - 21104, розташований на смузі руху в напрямку м. Мелітополя /т.1, а.с. 177-180/, а також схемою до протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 14.03.2020 на автодорозі Харків-Сімферополь з фототаблицею /т.1, а.с.181-182/.

Згідно протоколу обшуку від 15.03.2020 року, місцем обшуку є автомобіль Мерседес Е320 без реєстраційних номерних знаків, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу має номерні знаки НОМЕР_1 . Автомобіль знаходиться на проїзній частині автодороги Харків-Сімферополь, 414 км., поблизу м. Мелітополь на смузі руху в напрямку смт. Якимівка, Автомобіль має характерні пошкодження при ДТП, пошкоджена передня права частина автомобіля /т.1, а.с. 184-189/.

Протоколами огляду предмету - мобільного телефону «IPhone 6», що належить ОСОБА_42 від 15.03.2020 та 18.03.2020, який останній, згідно заяви видав добровільно, відповідно до яких оглянуто мобільний телефон «IPhone 6» та вилучено його. Заходячи в додаток «Галерея», останніми з існуючими на телефоні медіаматеріалами є відеозапис за 14.03.2020 року, який має позначку часу 19.45, тривалістю 16 секунд. На екрані видно, що запис ведеться з переднього пасажирського сидіння автомобіля, який повільно рухається слідом за іншим автомобілем темного кольору з реєстраційним номером НОМЕР_3 . Події на відео відбуваються в темний час доби, вуличне освітлення відсутнє. Проїжджу частину освітлюють фари автомобіля з р/н НОМЕР_3 . Фари автомобіля, з якого ведеться відеозйомка вимкнені. Після цього, людина, що знімала відео з переднього пасажирського сидіння, переводить об?єктив на місце водія. Автомобілем в цей час керує чоловік, який тримається за кермо автомобіля. Чоловікові близько 30-35 років, шкіра обличчя смугла, схожий на особу кавказької національності, з чорною короткою бородою та чорним волоссям. Одягнений в темно синю куртку та чорну шапку. Після цього особа, що знімає відео, спрямовує об?єктів в бік свого обличчя. На відео можна впізнати ОСОБА_19 /т.1, а.с.202-209/.

Відповідно до протоколу слідчого експерименту від 02.04.2020 з залученням потерпілого ОСОБА_2 , останній пояснив, що 14.03.2020, приблизно о 20.00, керуючи автомобілем ВАЗ-21104, реєстраційний номер НОМЕР_2 , рухався по автодорозі Харків-Сімферополь в Мелітопольському районі Запорізької області з боку м Мелітополя в напрямку с. Нове. У салоні його автомобіля знаходилася ОСОБА_4 . Швидкість руху його автомобіля була близько 80 км/год. На вулиці був темний час доби. У зустрічному напрямку рухався вантажний автомобіль У нього було включене світло фар. Він рухався в межах своєї смуги руху. Коли відстань до зустрічного автомобіля була, близько 150-200 метрів, він побачив, що легковий автомобіль почав обганяти вантажний автомобіль, який рухався на зустріч. Швидкість руху цього легкового автомобіля була близько 150 км/год і цей автомобіль рухався по зустрічній смузі руху. Він відразу ж застосував гальмування, а зустрічний автомобіль в цей момент зміг повернутися на свою смугу руху. У цей момент він помітив другий зустрічний легковий автомобіль, який рухався слідом за першим, який також рухався зі швидкістю близько 150 км/год. Він не припиняв гальмування, а відвернув праворуч. В свою чергу зустрічний автомобіль гальмування не застосовував. Водій зустрічного автомобіля застосував відворот вліво в сторону узбіччя. В наступний момент сталося зіткнення. ОСОБА_2 було запропоновано вказати місце зіткнення. Він пояснив, що місце зіткнення розташоване на його смузі руху. Йому було вказано, що під час огляду місця ДТП було встановлено місце зіткнення, що розташовано на відстані 0,2 м від краю проїзної частини та 105,3 м від дорожнього знаку «Мелітополь». Він підтвердив, що дійсно, зіткнення могло статися в тому місці. Після цього йому було запропоновано вказати, як відносно ширини проїзної частини рухався його автомобіль перед пригодою. Він встановив на проїзній частині експериментальний автомобіль та пояснив що його автомобіль рухався приблизно так перед пригодою. Відстань від правих коліс до крайової лінії розмітки склала 0,8 м. Також пояснив, що Мерседес рухався приблизно так, що відстань від лівих коліс до крайової лінії розмітки склала 0,3 м. Відстань між автомобілями в момент коли він побачив автомобіль Мерседес з-за першого легкового автомобіля, який закінчив обгін, склала 97,3 м. Також зазначив, що вантажний автомобіль рухався, приблизно, по середині своєї смуги руху. Крім того, в ході слідчого експерименту було виміряна видимість в ближньому світлі фар кількох експериментальних автомобілів. Видимість біла встановлена в межах 46,7-56,9 м. /т.1., а.с. 211-213/.

Як вбачається з протоколу пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.03.2020 року свідок ОСОБА_38 впізнав особу під №4, яким є ОСОБА_19 , як хлопця, який допомагав йому заносити лавку увечері 14.03.2020 року /т.1, а.с. 199-201/.

Висновком експерта № 261 на підставі постанови слідчого від 15.03.2020, згідно якого причиною смерті ОСОБА_4 стала поєднана тупа травма голови, тулубу та правої верхньої кінцівки, з множинними переломами кісток скелету та ушкодженням внутрішніх органів, яка ускладнилася розвитком геморагічного шоку. При судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_4 були виявлені тілесні ушкодження: - відкрита черепно-мозкова травма: лінійний перелом скроневих та клиноподібної кісток; крововиливи під м`які мозкові оболонки на конвекситальній та базальній поверхнях правої скронево-потиличної ділянки, та по конвекситальній поверхні лівої скроневої ділянки головного мозку; забій головного мозку лівої скроневої долі; крововиливи у м`які тканини голови; садна та синець на голові; - закрита тупа травма тулубу: закриті повні поперечні переломи з 2-го по 5-те ребра справа по середньо-пахвовій лінії з розривами пристінкової плеври; великовогнищеві крововиливи під легеневу плевру; крововиливи у брижі товстого кишечника; розриви тканини печінки; ушкодження судинної ніжки воріт селезінки з розтрощенням (за даними мед. документації); крововиливи у м`які тканини в ділянках переломів; операція (за даними медичної документації) - діагностична лапаротомія, спленектомія, ушивання розривів печінки, тампонування підпечінкового простору; - закритий повний поперечний перелом анатомічної шийки правої плечової кістки; крововилив в м`які тканини в ділянці перелому; синець та садна в ділянці правого плечового суглобу. Поєднана тупа травма голови, тулубу та правої верхньої кінцівки у ОСОБА_4 , що ускладнилася розвитком геморагічного шоку, має ознаки тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, які перебувають у прямому причинному зв`язку з настанням смерті /т.1, а.с. 214-222/.

Висновком експерта № 19-106 від 06.05.2020, згідно якого за результатами судової інженерно-транспортної експертизи, в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем «Mercedes E320» реєстраційний номер НОМЕР_1 . Технічна можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді зі сторони водія автомобіля «Mercedes E320» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 залежала від виконання ним вимог п.п. 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху України. Дії водія автомобіля«Mercedes E320» реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 не відповідають вимогам п.п. 12.6, 12.9, 10.1, 14.2, 12.2 Правил дорожнього руху України. Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 10.1, 14.2 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв`язку з подією даної дорожньо-транспортної пригоди. Дії водія автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_2 при сповільненні 6,9 м/с2 та видимості 46.7 м не відповідають вимогам п.12.2 Правил дорожнього руху України, що не знаходиться в причинному зв`язку з подією пригоди /т.2, а.с.19-24/.

Висновком експерта № 19-103 від 12.05.2020, згідно якого за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи на момент експертного дослідження рульове управління (керування) автомобіля ВАЗ-2110/4 реєстраційний номер НОМЕР_2 знаходилось в непрацездатному стані. Відмова в рульовому управлінні (керуванні) виникла при дорожньо- транспортній пригоді. Відповідь на запитання в частині того, чи міг водій вчасно виявити відмову в рульовому управлінні (керуванні) позбавлена логічного сенсу та експертом не вирішувалась. Визначити, чи в працездатному стані знаходилась робоча гальмівна система автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 в цілому не представляється можливим через те, що не представилось можливим перевірити працездатність гальмівних механізмів всіх коліс. Відповісти на запитання в частині того, коли виникли відмови у робочій гальмівній системі та чи міг водій їх вчасно виявити, не представляється можливим, так як в ході експертного дослідження не представилось можливим визначити, чи в працездатному стані знаходилась робоча гальмівна система в цілому. На момент експертного дослідження ходова частина автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 перебувала в непрацездатному стані через зміщення підвіски переднього правого колеса, зрив з місця кріплення стабілізатора поперечної стійкості в підвісці переднього правого колеса, деформацію диску переднього правого колеса та розгерметизацію переднього правого колеса. Відмови в ходовій частині автомобіля у вигляді зміщення підвіски переднього правого колеса, зриву з місця кріплення стабілізатора поперечної стійкості в підвісці переднього правого колеса та деформації диску переднього правого колеса виникли в момент дорожньо-транспортної пригоди, тому відповідь на запитання в частині того, чи міг водій вчасно виявити відмови в ходовій частині стосовно даних елементів ходової частини, позбавлено логічного сенсу та експертом не вирішувалось. Встановити час розгерметизації шини правого переднього колеса не є можливим, оскільки це запитання виходить за межі компетенції судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортних засобів. Відповідь на запитання в частині того, чи міг водій вчасно виявити відмову в ходовій частині стосовно розгерметизації шини правого переднього колеса, можливо лише після встановлення часу виникнення розгерметизації даної шини /т.1, а.с. 227-235/.

Висновком експерта № 19-97 від 04.05.2020, згідно якого за результатами проведення судової інженерно-транспортної експертизи на момент експертного дослідження рульове управління (керування), робоча гальмівна (гальмова) система та ходова частина автомобіля «Mercedes Е320» реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація) знаходилися в непрацездатному стані. Відмови у рульовому управлінні (керуванні) та ходовій частині, у вигляді деформації та зриву зі свого місця кріплення підвіски переднього правого колеса, руйнування важелів у підвісці переднього правого колеса, руйнування диску переднього правого колеса, виникли при дорожньо-транспортній пригоді. Встановити час виникнення відмов в ходовій частині у вигляді розгерметизації шини переднього правого колеса не є можливим, оскільки це виходить за межі компетенції експерта при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу. Відповідь на запитання в частині того, чи міг водій вчасно виявити відмови у рульовому управлінні (керуванні) та ходовій частині, у вигляді деформації та зриву зі свого місця кріплення підвіски переднього правого колеса, руйнування важелів у підвісці переднього правого колеса, руйнування диску переднього правого колеса, позбавлена логічного сенсу та експертом не вирішувалося, оскільки виникли в момент ДТП. Відповісти на запитання в частині того, чи міг водій вчасно виявити відмову у ходовій частині у вигляді розгерметизації шини переднього правого колеса, можливо лише після встановлення часу виникнення відмови. Встановити час руйнування гнучкого гальмівного шлангу гальмівного механізму правого переднього колеса у робочій гальмівній системі не є можливим, оскільки це виходить за межі компетенції експерта при проведенні судової інженерно-транспортної експертизи з дослідження технічного стану транспортного засобу. Відповідь на запитання в частині того, чи міг водій вчасно виявити відмову в робочій гальмівній системі у вигляді руйнування гнучкого гальмівного шлангу гальмівного механізму правого переднього колеса, можливо лише після встановлення виникнення відмови. Оскільки через відмову у робочій гальмівній системі не представилось можливим перевірити працездатність гальмівних механізмів коліс, то встановити , чи в працездатному стані знаходились гальмівні механізми не є можливим /т.1, а.с. 239-246/.

Висновком експерта № 19-102 від 06.05.2020, згідно якого за результатами проведення судової інженерно-транспортної транспортно-трасологічної експертизи, в момент зіткнення кут між поздовжніми осями автомобілів «Мерседес Е320» реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація) та ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 , складав 1710 ± 1000. Визначити, яким було розташування відносно меж проїзної частини автомобілів «Мерседес Е320» реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація) та ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 в момент зіткнення не представляється можливим через те, що в даному випадку не надалось можливим визначити розташування місця зіткнення даних автомобілів у вигляді геометричної точки на дорозі та оскільки на дільниці пригоди відобразилося замало слідової інформації (транспортно-трасологічних ознак), які б вказували на безпосереднє розташування даних транспортних засобів перед зіткненням, тобто безпосереднє їх розташування до місця зіткнення за напрямком руху кожного транспортного засобу. Визначити розташування місця зіткнення автомобілів «Мерседес Е320» реєстраційний номер НОМЕР_1 (Польська реєстрація) та ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 у вигляді геометричної точки на дорозі не надається можливим, але можна сказати, що воно знаходиться на смузі руху у бік смт. Якимівка (напрямок руху автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 ) перед початком подряпини та сліду зсуву переднього правого колеса автомобіля ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 , на відстані не ближче ніж 105,3м до дорожнього знаку 5.45 ПДР України (Мелітополь) та на відстані не далі ніж 0,2 м від правої крайової лінії дорожньої розмітки відносно напрямку руху у бік смт. Якимівка /т.2, а.с. 1-15/.

Висновком експерта № 74-М на підставі постанови слідчого від 15.03.2020, згідно якого ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_3 будь-яких тілесних ушкоджень на момент огляду не мав /т.1, а.с.224/.

Висновком експерта № 8-285 від 10.06.2020, згідно якого за результатами проведення судової біологічної експертизи, встановлені генетичні зразки букальних клітин ОСОБА_19 (об?єкт №1). На фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання водійської двері ззовні (об?єкт №2), фрагмент марлі зі змивом з ручки утриманні водійської двері зсередини (об`єкт № 3), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання водійської двері зсередини (об`єкт № 4), фрагменті марлі зі змивом з рульового колеса автомобіля (об`єкт № 5), фрагменті марлі зі змивом з ручки важеля перемикання передач (об`єкт № 6), фрагменті марлі зі змивом з внутрішньої поверхні лобового скла автомобіля (об`єкт № 7), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання передньої пасажирської двері ззовні (об`єкт № 8), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання передньої пасажирської двері зсередини (об`єкт № 9), фрагменті марлі зі змивом з ручки тримання пасажирської двері зсередини (об`єкт № 10), подушці безпеки навпроти водійського сидіння (об`єкт № 11), подушці безпеки навпроти пасажирського сидіння (об`єкт № 12) встановлена наявність клітин з ядрами. На фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання водійської двері ззовні (об`єкт № 2), фрагменті марлі зі змивом з ручки утримання водійської двері зсередини (об`єкт № 3), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання водійської двері зсередини (об`єкт № 4), фрагменті марлі зі змивом з рульового колеса автомобіля (об`єкт № 5), фрагменті марлі зі змивом з ручки важеля перемикання передач (об`єкт № 6), фрагменті марлі зі змивом з внутрішньої поверхні лобового скла автомобіля (об`єкт № 7), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання передньої пасажирської двері ззовні (об`єкт № 8), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання передньої пасажирської двері зсередини (об`єкт № 9), фрагменті марлі зі змивом з ручки тримання пасажирської двері зсередини (об`єкт № 10), подушці безпеки навпроти водійського сидіння (об`єкт № 11), подушці безпеки навпроти пасажирського сидіння (об`єкт № 12) слідів крові людині не встановлено. Встановлені генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі зі змивом з ручки утримання водійської двері зсередини (об`єкт № 3), на фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання передньої пасажирської двері зсередини (об`єкт № 9), фрагменті марлі зі змивом з ручки тримання пасажирської двері зсередини (об`єкт № 10). Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання водійської двері ззовні (об`єкт № 2), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання водійської двері зсередини (об`єкт № 4), фрагменті марлі зі змивом з рульового колеса автомобіля (об`єкт № 5), фрагменті марлі зі змивом з ручки важеля перемикання передач (об`єкт № 6), фрагменті марлі зі змивом з внутрішньої поверхні лобового скла автомобіля (об`єкт № 7), фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання передньої пасажирської двері ззовні (об`єкт № 8), подушці безпеки навпроти водійського сидіння (об`єкт № 11), подушці безпеки навпроти пасажирського сидіння (об`єкт № 12) не встановлені у зв`язку з недостатньою кількістю ДНК. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі зі змивом з ручки утримання водійської двері зсередини (об?єкт №3) належать особі чоловічої генетичної статі. Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі зі змивом з ручки відкривання передньої пасажирської двері зсередини (об`єкт № 9), фрагмент марлі зі змивом з ручки тримання пасажирської двері зсередини (об`єкт № 10) є змішаними, походять більше ніж від двох осіб, не містять домінуючих генетичних ознак та не підлягають ідентифікації. Відповісти на питання щодо співпадіння між собою встановлених генетичних ознак не можливо, тому що встановлені лише генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі зі змивом з ручки утримання водійської двері зсередини (об`єкт № 3). Генетичні ознаки клітин з ядрами на фрагменті марлі зі змивом з ручки утриманні водійської двері зсередини (об?єкт №3) не співпадають з генетичними ознаками зразка букальних клітин ОСОБА_19 (об?єкт №1) /т.2, а.с. 33-53/.

Висновком експерта № 6-135 від 28.05.2020, згідно висновку якого за результатами проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів, волокна нашарування, виявлені на сімох фрагментах прозорої дактилоскопічної плівки з мікрооб?єктами з водійського сидіння (сидушка, спинка, підголівник), з пасажирського сидіння (сидушка, спинка, підголівник), з лобового скал автомобіля Мерседес Е320, р/н НОМЕР_1 , не мають спільної родової належності з волокнами, які входять до складі одягу ОСОБА_19 (бейсболка, куртка, кофта-толстовка, штани, футболка) /т.2. а.с.58-65/.

Постановою про визнання речовим доказом від 08 травня 2020 року, згідно якої автомобіль «Mercedes E320» реєстраційний номер НОМЕР_1 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області /т.1, а.с. 193/.

Постановою про визнання речовим доказом від 08 травня 2020 року, згідно якої автомобіль ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 визнаний речовим доказом та переданий на зберігання до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області /т.1, а.с.194/.

Постановою про визнання речовим доказом від 08 травня 2020 року, згідно якої конверт, до якого упаковано осип скла з переднього пасажирського сидіння, конверт, до якого упаковано шість слідів папілярних узорів рук на чотирьох фрагментах темної дактилоплівки, визнані речовими доказами та передані на зберігання до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області /т.1, а.с.197/.

Постановою про визнання речовим доказом від 08 травня 2020 року, згідно якої диск з відеозаписом з мобільного телефону «IPhone 6», що належить ОСОБА_19 , визнано речовим доказом та поміщено на зберігання до матеріалів кримінального провадження /т.1, а.с.210/.

Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Аналізуючи зібрані по кримінальному провадженню докази, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами.

Таким чином, дії обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілого.

Відповідно до вимог ст.ст. 50, 65 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами. Суд, призначаючи покарання, повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 р., з відповідними змінами «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 65 КК суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті (санкцією частини статті) Особливої частини КК, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на ґрунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, за наявності рецидиву злочину, у складі організованих груп чи за більш складних форм співучасті (якщо ці обставини не є кваліфікуючими ознаками), і менш суворого - особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.

Крім того, відповідно до роз?яснень, що містяться у п.20, п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного. У кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.

Так, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , суд враховує, що ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю, щиросердно розкаявся у скоєному, частково відшкодував шкоду завдану потерпілому, зокрема матеріальну шкоду в розмірі 10 475 грн. відшкодував в повному обсязі, що визнається судом обставинами, що пом`якшують його покарання.

Суд враховує, що ОСОБА_1 за місцем мешкання характеризується задовільно, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_43 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_44 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьком яких, згідно копій свідоцтв про народження записаний саме ОСОБА_1 . Ще одна малолітня дитина ОСОБА_45 , ІНФОРМАЦІЯ_6 записана на ОСОБА_46 , а не ОСОБА_1 .

Судом враховується стан здоров?я обвинуваченого ОСОБА_1 , якому встановлено діагноз «Цукровий діабет, 2 тип, середньої важкості, декомпенсація. Діабетична полінейропатія. Дісліпідемія», що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №6975.

Згідно довідок КУ «Мелітопольський психіатричний диспансер» ЗОР у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога ОСОБА_1 на обліках не перебуває.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого по вказаному кримінальному провадженню не встановлено.

Разом з тим, суд, враховує, що обвинувачений ОСОБА_1 раніше притягався до кримінальної відповідальності за ст. 185 ч.1 КК України до штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 грн., який сплатив у вересні 2019 року, а отже на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України був судомою особою, офіційно не працевлаштований, а отже стабільного джерела доходу не має, вчинив тяжке кримінальне правопорушення у сфері суспільних відносин, які забезпечують безпеку дорожнього руху, при цьому грубо порушив Правила дорожнього руху, знехтував їх елементарними вимогами, самовпевнено та безвідповідально експлуатував транспортний засіб, що призвело до суспільно небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої особи, яка настала в результаті конкретних дій обвинуваченого, а після вчинення ДТП, нехтуючи моральними та правовими нормами, залишив місце ДТП та протягом двох тижнів не з?явилявся ані до поліції, ані до потерпілої сторони.

Судом також враховується думка потерпілого - чоловіка загиблої ОСОБА_4 , який наполягав на призначенні обвинуваченому найсуворішого покарання, пов?язаного з позбавленням волі.

На підставі вищевикладеного, призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує суспільну небезпеку скоєного ним діяння, його обставини та наслідки, особу винного, обставини, що пом`якшують його покарання та відсутність обставин, що обтяжують покарання, а також враховує той факт, що особі повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, тому суд прийшов до висновків, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_1 можливо лише в умовах ізоляції від суспільства, призначивши йому покарання, в межах санкції статті, у вигляді позбавлення волі, яке він має відбувати реально.

За глибоким переконанням суду саме така міра покарання буде законною, обґрунтованою, справедливою, відповідати не тільки тяжкості й характеру вчиненого кримінального правопорушення, обставинам справи, але й особі обвинуваченого та меті покарання.

Вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченому ОСОБА_1 додаткового покарання, встановленого санкцією ч. 2 ст. 286 КК України, суд виходить з того, що обвинуваченим були грубо порушені Правила дорожнього руху України, в результаті дій обвинуваченого настали наслідки у вигляді смерті потерпілої. Крім того, обвинувачений, усвідомлюючи, що вчинив ДТП, залишив місце події, тривалий час не з?являвся до поліції.

Отже, суд, враховуючи обставини, які впливають на обрання покарання, в їх сукупності, характер та мотив допущеного обвинуваченим порушення вимог Правил дорожнього руху та його наслідки, вважає за необхідне призначити обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

В рамках даного кримінального провадження потерпілим ОСОБА_2 був заявлений цивільний позов про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В подальшому потерпілий ОСОБА_2 відмовився від позовних вимог в частині стягнення матеріальної шкоди, оскільки заявлений ним розмір матеріальної шкоди був повністю відшкодований обвинуваченим. ОСОБА_2 просить суд стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на його користь моральну шкоду у розмірі 500 000 грн., мотивуючи свій позов тим, що після події ДТП зазнав глибоких душевних страждань, пов`язаних з втратою дружини, внаслідок чого були порушені його нормальні життєві зв`язки, які позначили негативні зміни у його житті, викликали негативні переживання та спогади, насторогу, тривогу, емоційні реакції при згадуванні, психологічний дискомфорт, знижений настрій, порушення сну, неприємні сновидіння, емоційну напругу, почуття образи, обурення, невідворотність наслідків втрати коханої людини.

Від цивільного позивача - ОСОБА_3 також надійшов цивільної позов, відповідно до якого вона просить стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 500 000 грн., мотивуючи свій позов тим, що в результаті ДТП вона втратила єдину дитину - доньку ОСОБА_4 , в наслідок чого зазнала глибоких моральних та душевних страждань, порушились її нормальні життєві зв`язки, які позначили негативні зміни у її житті, викликані негативними переживаннями та спогадами, насторогою, тривогою, порушенням сну, зниженим настроєм, почуттям образи, обуренням, невідворотністю наслідків втрати єдиної донечки.

Вирішуючи питання про відшкодування моральної шкоди потерпілому ОСОБА_2 та цивільному позивачу ОСОБА_3 суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 3 Конституції України особа, її життя та здоров`я, честь та гідність, недоторканність та безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З вимог ч.2 ст. 127 КПК України вбачається, що шкода завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Згідно вимог статті 128 КПК особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно вимог ч.2 ст. 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю.

Як вбачається з вимог ч.2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.1995 року, з подальшими змінами, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнала особа, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Так, потерпілому ОСОБА_2 діями обвинуваченого були спричинені глибокі моральні та душевні страждання, пов`язані з втратою коханої дружини ОСОБА_4 , внаслідок чого порушились його нормальні життєві зв`язки, що призвело до зміни звичайного способу життя, він до сих пір переживає сильний емоційний стрес, тривогу, страх, почуття образи, обурення, має погане самопочуття, порушення сну, пережита трагедія призводить до сильних душевних переживань та невідворотності наслідків втрати коханої людини.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням вимог, які встановлені законом для визначення розміру моральної шкоди, суд приходить до висновку про повне задоволення цивільного позову потерпілого ОСОБА_2 і вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 спричинену моральну шкоду в розмірі 500 000 грн.

Суд також вважає необхідним повністю задовольнити позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_3 в розмірі 500 000 грн., оскільки вважає, що діями обвинуваченого їй також були спричинені глибокі моральні та душевні страждання, пов`язані з втратою єдиної дитини - доньки, внаслідок чого порушились її нормальні життєві зв`язки, які призвели до зміни звичайного способу життя, після ДТП вона до сих пір переживає сильний емоційний стрес, страх, тривогу, має погане самопочуття, порушення сну, бачить неприємні сновидіння, що призводить до сильних душевних страждань, розуміючи невідворотність наслідків від втрати єдиної доньки постійно відчуває негативні переживання.

Суд вважає, що саме такий розмір моральної шкоди, стягнений з обвинуваченого на користь потерпілого та цивільного позивача є розумним, виваженим та справедливим.

Крім того, вирішуючи заявлене прокурором клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши останнього під варту в залі суду, суд, з урахуванням вимог ст. 331 КПК України, виходячи з положень ст.ст. 177, 181, 194 КПК України, вважає необхідним у клопотанні прокурора відмовити, оскільки вважає, що прокурором не доведено передбачених законом підстав для зміни запобіжного заходу. Так, обвинувачений протягом всього часу розгляду кримінального провадження від суду не переховувався, іншого кримінального правопорушення не вчинив, не порушував покладені на нього обов?язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме прибував до суду за кожною вимогою, його неявка в судові засідання була пов?язана виключно з поважними причинами, такими, як хвороба або лікування на стаціонарі, з місця проживання він не відлучався, на потерпілого та свідків не впливав, а тому відсутні підстави для зміни запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Також, у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню витрати на проведення експертиз в сумі 38578 грн 54 коп. у відповідності до наданих розрахунків.

Долю речових доказів по справі вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 349, 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 /чотирьох/ років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 /три/ роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту його фактичного затримання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 у вигляді домашнього арешту за місцем його проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , з забороною покидати місце проживання у період часу з 22 годин 00 хвилин до 07 годин 00 хвилин, без застосування електронних засобів контролю до набрання вироком законної сили - залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням (злочином), у розмірі 500 000 (п?ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_6 , моральну шкоду, завдану кримінальним правопорушенням (злочином), у розмірі 500 000 (п?ятсот тисяч) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 витрати на проведення судової експертизи на користь Запорізького обласного бюро судово-медичних експертиз (довідка-рахунок №18, до висновку №261 від 16.03.2020 р.) на (р/р UA608201720314211001201047546 в ДКСУ м. Київ , МФО 820172, код ЄДРПОУ 02005177) в розмірі 6 074 /шість тисяч сімдесят чотири/ гривні 50 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 витрати на проведення судової експертизи на користь держави на (р/р UA048999980313080115000008479, одержувач - ГУК у Зап.обл./ТГ м. Запоріжжя/24060300, код ЄДРПОУ 37941997, назва банку - Казначейство України (ЕАП) в розмірі 32 504 /тридцять дві тисячі п?ятсот чотири/ гривні 04 копійки.

Речові докази:

- автомобіль «Mercedes E320» реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно постанови про визначення речових доказів від 08.05.2020 року, переданий на зберігання до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції №278-565 - повернути законному власнику ОСОБА_6 .

- автомобіль ВАЗ-21104 реєстраційний номер НОМЕР_2 , згідно постанови про визначення речових доказів від 08.05.2020 року, переданий на зберігання до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції №277-565 - повернути законному власнику ОСОБА_47 ;

- конверт, до якого упаковано осип скла з переднього пасажирського сидіння, конверт, до якого упаковано шість слідів папілярних узорів рук на чотирьох фрагментах темної дактилоплівки, згідно постанови про визнання речових доказів від 08.05.2020 року, передані на зберігання до Мелітопольського РУП ГУНП в Запорізькій області, відповідно до квитанції №279-565 - знищити;

- диск з відеозаписом з мобільного телефону «IPhone 6», що належить ОСОБА_19 , згідно постанови про визнання речових доказів від 08.05.2020 року, що знаходить на зберіганні в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили, якщо інше не передбачено цим Кодексом, після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому, представнику юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та прокурору.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній в судовому засіданні.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: А.В.Сметаніна