Рішення № 100716458, 29.10.2021, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1871/21

ЄУН № 226/1871/21

Провадження № 2/226/630/2021

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

29 жовтня 2021 року м. Мирноград

Димитровський міський суд Донецької області у складі:

головуючої – судді Клепка Л.І.

за участю секретаря Новикової К.В.,

розглянувши в заочному судовому засіданні в залі суду в м.Мирноград Донецької області справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство комерційний Банк «Приватбанк» звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором. В обґрунтування вимог вказав, що 12.05.2011 дружина позивача ОСОБА_2 уклала з Банком договір б/н про відкриття карткового рахунку і обслуговування платіжної карти та підписала анкету-заяву б/н від 12.05.2011, підтвердивши тим самим свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Тарифами банку складає між нею та Банком договір про надання банківських послуг. Згідно з цим договором ОСОБА_2 було відкрито кредитний рахунок та встановлено початковий кредитний ліміт у розмірі, визначеному договором, який у подальшому було збільшено до 10000грн., що підтверджується довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку. За вказаним договором позичальник зобов`язався здійснювати погашення кредиту та процентів внесенням коштів на кредитний рахунок у розмірі не менше мінімального обов`язкового платежу щомісяця протягом терміну дії картки, проте в порушення умов договору свої грошові зобов`язання позичальник не виконував. ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 померла. Станом на 10.02.2019 за нею утворилася заборгованість за кредитним договором в розмірі 10012,39 грн.

Спадкоємцем, який на час смерті ОСОБА_2 постійно проживав разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 , є відповідач ОСОБА_1 , що підтверджується копіями їх паспортів.

17.04.2020 Банком була направлена претензія кредитора до Мирноградської державної нотаріальної контори, а 12.05.2020 отримана відповідь про те, що спадкоємці померлого позичальника із заявами про прийняття чи відмову від спадщини не зверталися.

Так як, відповідач протягом шести місяців з дня відкриття спадщини не подав заяву до нотаріальної контори про відмову від спадщини, і вважається таким, що спадщину прийняв, йому 31.07.2020 було направлено претензію про погашення боргів спадкодавця. Оскільки відповідач ОСОБА_1 вимоги кредитора не задовольнив, позивач просить суд стягнути з нього на його користь заборгованість за кредитним договором ОСОБА_2 в сумі 10012,39 грн та судовий збір, сплачений ним при подачі позову до суду в розмірі 2270 грн.

Сторони, будучи належним чином сповіщеними про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явилися. З огляду на повторну неявку в судове засідання відповідача суд відповідно до ст.280 ЦПК України розглядає справу в заочному судовому засіданні на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 12.05.2011 ОСОБА_2 було підписано анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг у ПАТ КБ «Приватбанк», і їй було відкрито кредитний рахунок з встановленням початкового кредитного ліміту та надано кредитну картку «Універсальна» для користування кредитним картковим рахунком (а.с.24).

Відповідно до довідки Банку, ОСОБА_2 за вказаним договором були надані платіжні кредитні картки: 13.05.2011 - за № НОМЕР_1 з терміном дії до травня 2015 року, 02.06.2015 - за № НОМЕР_2 зі строком дії до червня 2018 року, 04.07.2018 - за № НОМЕР_3 зі строком дії до лютого 2022 року (а.с.52).

Згідно з довідкою позивача про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної карти, оформленої на ОСОБА_2 (договір б/н), 21.06.2011 їй було встановлено кредитний ліміт в сумі 1000,00 грн; 26.07.2011 кредитний ліміт збільшено до 1200,00 грн; 03.03.2012 - до 2000,00 грн; 23.08.2013 - до 3000,00 грн. 24.08.2013 відбулося зменшення кредитного ліміту до 3000,00 грн., а 13.07.2016 кредитний ліміт було збільшено до 6000,00 грн та 28.10.2016 - до 10000,00 грн. 15.03.2019 кредитний ліміт було зменшено до 0,00 грн (а.с.23).

Згідно наданих позивачем розрахунку та виписки з рахунку ОСОБА_2 , не дивлячись на використовування кредитних коштів, боргових зобов`язань ОСОБА_2 належним чином не виконувала (а.с.16-22).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, що підтверджується свідоцтвом про її смерть (а.с.56).

Станом на 10.02.2019 заборгованість за укладеним з ОСОБА_2 кредитним договором склала 10012 грн 39 коп. (а.с.15).

Як вбачається з відповіді Мирноградської державної нотаріальної контори на претензію позивача від 06.04.2020 за №SAMDN55000044834126, до спадкоємців ОСОБА_2 про погашення заборгованості за кредитним договором, Мирноградською державною нотаріальною конторою станом на 23.04.2020 спадкова справа не відкривалася (а.с.59).

Так як згідно копій паспортів ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , місцем їх реєстрації є: АДРЕСА_1 , 19.06.2020 року АТ КБ «Приватбанк» за вказаною адресою звернувся до відповідача ОСОБА_1 , як спадкоємця, з листом-претензією, про відшкодування Банку заборгованості в сумі 10012,39 грн., яка утворилася на день смерті позичальника ОСОБА_2 (а.с. 53-55,60).

Сума заборгованості за претензією відповідачем не сплачена.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша ст.1048 ЦК України).

Згідно до ст.1216 ЦК України спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Особливості правового регулювання відносин між кредитором і спадкоємцями боржника регламентуються приписами статей 1281 і 1282 ЦК України.

Відповідно до ст.1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги доспадкоємців, які прийняли спадщину,протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги.

Згідно зі ст.1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям унатурі.

Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї статті.

За змістом наведених вище норм матеріального права задоволення вимог кредитора спадкоємцями має відбуватись у межах вартості отриманого ними у спадщину майна. У разі неотримання від спадкодавця у спадщину жодного майна особа не набуває статусу спадкоємця і, як наслідок, у неї відсутній обов`язок задовольнити вимоги кредитора померлої особи.

При вирішенні спору про стягнення зі спадкоємця коштів для задоволення вимог кредитора необхідно з`ясувати коло спадкоємців, встановити належність спадкодавцю будь-якого рухомого чи нерухомого майна, вартість отриманого спадкоємцями майна та дотримання кредитором законодавчо визначеного строку пред`явлення вимоги до спадкоємців боржника.

Згідно інформації Мирноградської державної нотаріальної контори спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не зверталися, спадкова справа після її смерті не заводилася (а.с.82-83). Відповідно, свідоцтво про прийняття спадщини нікому не видавалося.

Доказів наявності спадкового майна та його вартості, одержаного відповідачем у спадщину після смерті ОСОБА_2 , як і взагалі спадкового майна, яке б могло бути успадковане після її смерті, позивачем не надано.

Таким чином, правових підстав для задоволення позову банку про стягнення заборгованості зі спадкоємця позичальника суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-257, 268, 280-289 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка подається до Донецького апеляційного суду через Димитровський міський суд, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цивільним процесуальним Кодексом.

Суддя Л.І.Клепка