Ухвала суду № 100714707, 29.10.2021, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/5223/21 Провадження № 2-а/0274/70/21

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.21 р.м. Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області Корбут В.В. (далі – Суд),

розглянувши у прядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомОСОБА_1 до1) інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області сержанта поліції Прокопенка Артура Володимировича, 2) Головного управління Національної поліції в Житомирській області, представником якого є Мельнічук Ю.В.,проскасування постанови,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просить скасувати постанову серії БАБ № 822325 від 31.07.2021 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (далі – Постанова), винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області сержантом поліції Прокопенком Артуром Володимировичем (далі – Інспектор), якою до нього було застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126, частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та справу про адміністративне правопорушення закрити.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 посилається на те, що Постанова винесена з порушенням норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, вказаних у ній правопорушень він не скоював.

Інспектор своєї позиції щодо позову у порядку, передбаченому нормами Кодексу адміністративного судочинства України, не повідомив.

Головне управління Національної поліції в Житомирській області просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що Постанова є законною, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, про які у ній зазначено.

Судом з`ясовано, що відповідно до Постанови ОСОБА_1 31.07.2021 р. о 19:00 у м. Бердичеві по вул. Житомирській керував транспортним засобом Мітсубіші Аутлендер, д.н.з. НОМЕР_1 , та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, та на вимогу поліцейського про зупинку не увімкнув аварійну світлову сигналізацію, чим порушив підпункт "а" пункту 2.1 та підпункт "б" пункту 9.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі – ПДР), та скоїв адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 126 та частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Цією ж Постановою до ОСОБА_1 було застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,00 грн.

Згідно з підпунктом "а" пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Підпунктом "б" пункту 9.9 ПДР передбачено, що аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена: у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар.

Частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, – тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини першої статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з частиною другою статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Інспектором та Головним управлінням Національної поліції в Житомирській області не подано будь-яких доказів у розумінні статті 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, які б вказували на те, що ОСОБА_1 31.07.2021 р. о 19:00 у м. Бердичеві по вул. Житомирській керував транспортним засобом Мітсубіші Аутлендер, д.н.з. НОМЕР_1 , та не мав при собі посвідчення водія відповідної категорії, та, зупинившись на вимогу поліцейського, не увімкнув аварійну світлову сигналізацію.

При цьому, як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 ці обставини заперечує.

Таким чином докази того, що ОСОБА_1 порушив підпункт "а" пункту 2.1, підпункт "б" пункту 9.9, ПДР, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 126 та частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відсутні.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги частину другу статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача), Суд приходить до висновку, що Інспектор та Головне управління Національної поліції в Житомирській області не довели обставин, на підставі яких було винесено Постанову.

Зважаючи на зазначене, Суд вважає, що у випадку, який розглядається, відсутня подія і склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126 та частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Пунктом 1 частини першої статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Частиною першою статті 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з вказаних норм Кодексу України про адміністративні правопорушення, Суд вважає, що Постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених частиною першою статті 126 та частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, – закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративних правопорушень, тобто позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 122, 126, 251, 288, 289 та 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, статтями 242 – 246, 286, Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , відомості про РНОКПП на момент ухвалення рішення у матеріалах справи відсутні) до інспектора сектору реагування патрульної поліції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області сержанта поліції Прокопенка Артура Володимировича (Житомирська область, м. Бердичів, вул. Героїв України, 67), Головного управління Національної поліції у Житомирській області (м. Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, код ЄДРПОУ 40108625), задовольнити.

2. Скасувати постанову серії БАБ № 822325 від 31.07.2021 р. про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену інспектором сектору реагування патрульної поліції Бердичівського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Житомирській області сержантом поліції Прокопенком Артуром Володимировичем, про застосування до ОСОБА_1 штрафу в розмірі 510,00 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 126 та частиною другою статті 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та закрити вказану справу.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Житомирській області на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат грошові кошти у розмірі 454,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня складення його у повному обсязі.

Суддя В.В. Корбут