Рішення № 100714068, 21.10.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2021 року Справа № 480/6516/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кравченка Є.Д.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

представника позивача - Страшка Є.В.,

представника відповідача - Великодної Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу № 480/6516/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогосп ЛТД"

до Слобожанської митниці Держмитслужби

про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агрогосп ЛТД" (далі - позивач) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Слобожанської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000872/2 від 27.04.2021 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807290/2021/00360 від 28.04.2021;

- стягнути зі Слобожанської митниці Державної митної служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогосп ЛТД» судові витрати, що складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 10,000 гривень та сплату судового збору в розмірі 2270,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 квітня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогосп ЛТД» (Суми, Україна) та Приватним підприємцем ОСОБА_1 (Росія) укладено контракт №UKR003 про купівлю кальянів та заготівок до них. Так, на виконання вимог вищевикладеного контракту приватний підприємець ОСОБА_1 продав, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогосп ЛТД» купило товар, зазначений в Специфікації №1 до контракту № UKR003 від 01.04.2021. Після оформлення купівлі-продажу товарів згідно з Специфікацією №1, вони були доставлені до митного посту «Суми Центральний» Слобожанської митниці Держмитслужби. Надалі, 22.04.2021 була подана митна декларація № UA807290/2021/009499 та документи, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України для здійснення митних формальностей.

У подальшому Слобожанською митницею Державної митної служби України 27.04.2021 прийняте рішення № UА807000/2021/000872/2 про коригування митної вартості товарів з 2,53 доларів США за 1 кг. до 25,19 доларів США за 1 кг., та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807290/2021/00360 від 28.04.2021.

Позивач вважає, що вказані рішення та картка відмови прийняті з порушенням приписів частини 2 статті 19 Конституції України, необґрунтовано, недобросовісно, упереджено, що свідчить про необхідність визнання їх протиправними та скасування.

Так, на думку позивача декларантом було виконано усі вимоги частини 2 статті 53 МК України щодо надання повного обсягу необхідних для визначення розміру митної вартості документів, які не містили ані розбіжностей, ані неповноти заявлених даних, що свідчило про відсутність підстав для додаткового витребовування інших документів.

Крім того, позивач зауважує, що в оскаржуваному рішенні зазначено лише те, що враховано інформацію щодо продажу ідентичних товарів торгової марки Alpha Hookah в Росії - не зазначено вид товару, його назву, взагалі чи це той же товар, що розмитнюється позивачем. Таким чином, митний орган збільшив митну вартість майже у 10 разів, що виходить за будь-які межі розумного, при цьому не обґрунтував належним чином своє рішення, не зазначив, які попередні товари розмитнювалися та за якою митною вартістю, обмежившись лише зазначенням номеру митної декларації. Таким чином, застосування відповідачем другорядного методу за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів є очевидно протиправним.

Ухвалою суду від 27.07.2021 відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні.

Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав, зазначивши, що за наданою позивачем МД спрацювала АСАУР, зокрема профілі ризику: 105-2 «Це не перше митне оформлення імпортером цього товару з даною країною походження за останній рік. Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості товару. Здійснити перевірку правильності класифікації товару. Перевірити задекларовані документи, що підтверджують походження товарів». Проаналізувавши пакет документів поданий разом з митною декларацією, посадовою особою відповідача встановлено, що в порушення вимог ст. 53 МК України під час декларування товару за МД UA807290/2021/009499 від 22.04.2021 до митниці не подано документи для підтвердження вартості перевезення. Також, декларантом не надано документів щодо здійснення передплати за товар, як це передбачено умовами п. 2 контракту від 01.04.2021 № UKR003.

Отже, здійснивши вищевказаний аналіз поданого декларантом позивача пакету документів та виявивши, що подані документи містять розбіжності, а надані із митною декларацією відомості є необ`єктивними та не містять усіх відомостей, щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, інспектором з митного оформлення на підставі частини третьої статті 53 Митного кодексу України було направлено декларантові в електронному повідомленні перелік документів, необхідних для підтвердження правильності обчислення заявленої митної вартості товарів. Однак декларант затребуваних документів не надав. Тому, керуючись ч. 1 ст. 55 МК України, відносно заявленого у МД товару відповідачем законно та обґрунтовано прийнято рішення про коригування митної вартості товарів UА807000/2021/000872/2 від 27.04.2021, згідно з яким заявлену позивачем митну вартість товарів, які вказані у МД за 1 позицією скориговано до рівня 25,19 дол. США/кг. Підставою для визначення митної вартості стала наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення подібних товарів митне оформлення яких вже здійснено у максимально наближений термін за фактами митних оформлень що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: № UА100430/2021/4612 від 31.03.2021.

Зважаючи на наявність підстав вважати подані декларантом документи необ`єктивними і такими, що мають розбіжності та не підтверджують в повному обсязі складові митної вартості заявленого товару відповідач дійшов висновку про неможливість використання основного методу визначення митної вартості товару - за ціною договору та необхідність коригування заявленої митної вартості за другорядним (резервним) методом згідно з положеннями статті 64 МК України.

Таким чином, Слобожанська митниця Держмитслужби діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України з питань державної митної справи, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій з аргументами наведеними у відзиві не погодився, зазначивши, що підставою для збільшення розміру митної вартості, заявленого товару позивачем, став товар (згідно митної декларації UA 100430/2021/4612 від 31.03.2021) - «частина кальяну для куріння - чаша для кальяну ELEMENT HOOKAH з глини, виробник СМОКИШАФТ, торгівельна марка - Element, країна виробництва - Російська Федерація, який жодним чином не має відношення до торгівельної марки Alpha Hookah. Виробник - ИП Студнєв А.А., країна виробництва - Російська Федерація, тому висновки відповідача щодо ідентичності товарів є необґрунтованими.

Ухвалою суду від 30.09.2021 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті на 21.10.2021.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд відмовити у його задоволенні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 22.04.2021 декларантом позивача до структурного підрозділу Слобожанської митниці Держмитслужби подано електронну митну декларацію № UA807290/2021/009499, згідно з якою пред`явлено до митного оформлення товари різних товарних позицій, в тому числі й товар № 1 «Приналежності до куріння (комплекти, без сумішей для куріння та в частково розібраному виді: Кальян Alpha Hookah - X (BOX) - 487 шт; Кальян Alpha Hookah - X Special Series(BOX) - 136 шт; Кальян Alpha Hookah - S (BOX) - 70 шт; Кальян Alpha Hookah - KAPPA (BOX) - 65 шт; Кальян Alpha Hookah - BEAT (SЕТ)(Прозора колба) - 150 шт; Коннектор для кальяну Alpha Hookah - 20 шт; Шланг силіконовий для кальяну Alpha Hookah - 50 шт; Уловлювач сиропу XR (меласоуловлювач) - срібний для X, Карра -10 шт; Уловлювач сиропу XR (меласоуловлювач) - золотий для X, Карра, S - 15 шт; Мундштук для кальяну Alpha Hookah - Classic Design - 60 шт; Мундштук для кальяну Alpha Hookah - Classic - 9 шт; Мундштук для кальяну Alpha Hookah -3-27 шт; Накладка до кальяну Alpha Hookah - X - 31 шт; Накладка до кальяну Alpha Hookah -MODEL S - 27 шт; Блюдце з гравіюванням до кальяну Alpha Hookah - 59 шт; Колба для кальяну Beat - 3 шт; Коннектор для кальяну - 50 шт; Блюдце для кальяну класичне - 20 шт; Скелет кальяну X - 5 шт; Погружна шахта до кальяну AlphaHookah S з дифузором - 5 шт; Торгова марка: Alpha Hookah. Виробник: ИП Студнєв А.А. Країна виробництва Російська федерація», який придбано позивачем в Російській Федерації за ціною 130815,00 рос.руб. Декларант обрав основний метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (а.с.14).

Разом з митною декларацією № UA807290/2021/009499 від 22.04.2021 було подано скан-копії наступних документів:

- пакувальний лист № 14 від 14.04.2021 (а.с. 18);

- рахунок-фактура №14 від 14.04.2021 (а.с. 10-11);

- автотранспортна накладна UKR/15042021 від 15.04.2021 (а.с. 19);

- платіжне доручення в іноземній валюті № 1 від 20.04.2021 (а.с. 13);

- платіжне доручення, що підтверджує вартість перевезення товару № 1 від 19.04.2021 (а.с. 12);

- специфікація № 1 від 14.04.2021 до зовнішньоекономічного договору № UKR003 від 01.04.2021 (а.с. 9);

- зовнішньоекономічний договір купівлі-продажу № UKR003 від 01.04.2021 (а.с. 7-8);

- єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів № 7.14-28-09/ЗЕД/1646/13 від 21.04.2021;

- копія митної декларації країни відправлення № 10418010/160421/0112244 від 16.04.2021.

22.04.2021 після прийняття МД до митного оформлення посадовою особою відповідача направлено декларантові електронне повідомлення, в якому повідомлялося, що у відповідності до вимог статті 53 Митного кодексу України необхідно надати документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару і обраний метод її визначення (а.с. 68).

В подальшому 22.04.2021 посадовою особою відповідача направлено декларантові ще одне електронне повідомлення наступного змісту.

У зв`язку з надходженням до ВМВ запиту щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товарів № 1, 2, в зв`язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів.

У відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та п. 4 ст. 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між: митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. У відповідності до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов`язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прялю чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов`язаності між покупцем і продавцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів.

На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ у зв`язку з тим, що документи, зазначені у ч.2 ст.53 МКУ містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (зокрема не надано рахунок на перевезення товару, згідно гр. 4, 5, 7, 8 ДМВ взагалі невідомо на підставі яких документів та як було визначено митну вартість тощо), декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням у мов договору (угоди, контракту);

- виписку з бухгалтерської документації (рахунок транспортних витрат);

- ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

- каталоги, специфікації, загальні справлені прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП «Держзовнішінформ» або ДП «Укрпромзовнішекспертиза») з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689.

У зв`язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор 2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів, оформлених на інших умовах.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може надати додаткові наявні в них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (а.с. 69).

23.04.2021 посадовою особою відповідача направлено третє електронне повідомлення, в якому вказано, що у відповідності до вимог п. 5 ст. 55 та ч. 4 ст. 57 МКУ проведена додаткова процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі та у мережі Інтернет, яка використовується митним органом відповідно до Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДФС України від 11.09.2015 № 689. Станом на 23.04.2021 митниця вважає, що по МД не надано необхідних додаткових документів (з тих, що у відповідності до ст. 53 МК запропоновані митницею) для підтвердження заявленої митної вартості товару. З метою обміну наявної в митному органі інформації повідомлено, що згідно пропозицій продажу кальянів Alpha Hookah в Росії їх вартість починається від 7700,0 рублів за штуку, отже митна вартість товару Кальян Alpha Hookah буде складати 25,19 $/кг. (а.с. 70).

У відповідь на електронні повідомлення митниці уповноваженою особою декларанта направлено до митниці повідомлення № 1 від 27.04.2021, в якому вказувалося, що додаткових документів на цей час надати немає можливості (а.с. 72).

27.04.2021 Слобожанською митницею Держмитслужби прийнято рішення UA807000/2021/000872/2 про коригування митної вартості товарів (а.с. 6), та видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UA807290/2021/00360 (а.с. 5).

Надаючи правову оцінку відносинам, що склалися між сторонами, суд виходить з наступного.

Згідно із ч. 8 ст. 257 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - Митний кодекс України), митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться, окрім іншого, відомості щодо митної вартості товарів та методу її визначення.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (стаття 49 Митного кодексу України).

На виконання статті 52 Митного кодексу України, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості, визначений статтею 53 Митного кодексу України. До таких документів належать: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

За приписами частини 3 вказаної статті, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ст. 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

З метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів, митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; застосовувати інші передбачені форми митного контролю (ч.5 ст.54 Митного кодексу України).

Відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю, митний орган може виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу (ч.6 ст. 54 Митного кодексу України).

Згідно ст.55 Митного кодексу України, якщо митний органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, він має право прийняти у письмовій формі рішення про коригування заявленої митної вартості товарів.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту встановлюються статтею 57 Митного кодексу України. До таких методів належать: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); та другорядні - за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що митною вартістю товарів є ціна, яку декларант дійсно сплатив за придбаний товар, щодо якого здійснюється митне оформлення. Така ціна має бути підтверджена належними та достовірними документами, зокрема, зовнішньоекономічним договором (контрактом) або рахунком-фактурою (інвойсом). При цьому, якщо рахунок сплачено, декларант в обов`язковому порядку зобов`язаний надати банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, наявності у них розбіжностей, ознак підробки, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. При цьому, контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (ч.ч.1,4 ст.337 Митного кодексу України).

В свою чергу, згідно з ч.1 ст. 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.

Аналізуючи наведені норми, слід дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак, самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.

З матеріалів справи встановлено, що під час митного контролю при обробці документів, наданих декларантом, спрацювала система управління ризиками АСАУР «Інспектор» (а.с. 66), у зв`язку з чим направлено уповноваженій особі позивача повідомлення про надання додаткових документів (а.с. 67-70).

Разом з тим, враховуючи вищезазначені норми, сам лише факт спрацювання систему управління ризиками не є підставою для проведення коригування заявленої декларантом митної вартості товарів.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. При цьому, митний орган зобов`язаний довести обґрунтованість цього сумніву, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Суд зауважує, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13.08.2020 у справі № 815/3451/16, від 12.06.2020 у справі № 826/4434/16, від 10.10.2019 у справі № 809/1469/16.

Так, у рішенні вказується на невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МК України, у зв`язку з тим, що надані декларантом документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також у зв`язку з ненаданням декларантом додаткових документів, передбачених пунктом 3 статті 53 Митного кодексу України.

При цьому зі змісту спірного рішення не зрозуміло в чому конкретно виявилася невідповідність поданих документів умовам, наведеним у главі 9 МК України.

Частиною 2 статті 58 МК України (що міститься у главі 9 МК України) передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Зокрема, ціна товару, що відображена в митній декларації, становить 130815,00 рос.руб. за партію товару "Приналежності до куріння (комплекти, без сумішей для куріння) та в частково розібраному виді", що узгоджується із даними, зазначеними у Специфікації від 14.04.2021 до контракту, рахунку на оплату від 14.04.2021 № 14; пакувальному листі.

Таким чином, позивачем під час проходження процедури митного оформлення товарів, надано до митного органу документально підтверджені дані про ціну договору. Ці дані містилися у документах, поданих за переліком, передбаченим частинами першою, другою, третьою статті 53 Митного кодексу України, та не мали розбіжностей у числових значеннях, що підтверджують складові митної вартості товарів.

Згідно із ч.2 ст. 55 Митного кодексу України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

У той же час, на порушення частини другої статті 55 Митного кодексу України, оскаржуване рішення відповідача про коригування митної вартості товару, не містить роз`яснення прав щодо оскарження рішення, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, оскільки, за приписами зазначеної норми, у рішенні про коригування митної вартості мають бути наявні усі відомості про конкретні факти чи обставини, встановлені під час митного оформлення, оцінивши які в сукупності митниця прийняла рішення про неможливість застосування першого методу для визначення митної вартості імпортованого позивачем товару. Однієї лише вказівки на наявність розбіжностей та недоліків у поданих документах, без роз`яснення, в чому такі розбіжності полягають, який їхній вплив на митну вартість оцінюваного товару і чому без їх усунення заявлена митна вартість не може бути визнана, недостатньо для висновку про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості.

Враховуючи, що позивач надав Слобожанській митниці Держмитслужби для митного оформлення імпортованого товару всі документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, відповідач не мав законних підстав для витребовування додаткових документів та, як наслідок, для відмови в митному оформленні товару за заявленою позивачем митною вартістю, оскільки не довів, що подані декларантом документи були недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликали сумнів у достовірності наданої інформації та не доведено наявності визначених законом обставин не застосовувати основний метод визначення митної вартості та витребовувати у позивача додаткові документи.

Відповідно до частин 2-8 ст. 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 60 МК України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статей 58 і 59 цього Кодексу, за митну вартість береться прийнята митним органом вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Під подібними (аналогічними) розуміються товари, які хоч і не однакові за всіма ознаками, але мають схожі характеристики і складаються зі схожих компонентів, завдяки чому виконують однакові функції порівняно з товарами, що оцінюються, та вважаються комерційно взаємозамінними.

Для визначення, чи є товари подібними (аналогічними), враховуються якість товарів, наявність торгової марки та репутація цих товарів на ринку.

Ціна договору щодо подібних (аналогічних) товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості і на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.

У разі якщо такого продажу не виявлено, використовується вартість операції з подібними (аналогічними) товарами, які продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.

У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5-7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці у таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними подібними (аналогічними) товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.

У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо подібних (аналогічних) товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.

Судом було досліджено митну декларацію від 31.03.2021 № UA 100430/2021/4612 (а.с. 83-54), за якою здійснено коригування, та встановлено що згідно неї до митного оформлення було подано дві товарні позиції: товар № 1 - тютюн, призначений для куріння за допомогою кальяна, що складається з суміші тютюну та гліцерину, ароматичних масел і екстрактів та товар № 2 - частина кальяну для куріння - чаша для кальяну Element Hookah з глини, використовується у кальянах для куріння різних типів табаків. Виробник - ООО "Смокишафт", торгівельна марка - Element.

На переконання суду товари, подані до митного оформлення за вищевказаною митною декларацією не можуть вважатись подібними (аналогічними) відносно товару, поданого до митного оформлення позивачем, оскільки мають інші характеристики і складаються з інших компонентів, завдяки чому виконують інші функції порівняно з товаром, що оцінювався, та не можуть вважатися комерційно взаємозамінними.

Крім того, відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 598 (далі - Правила заповнення), при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 МК України у 33-й графі Рішення здійснюється посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Натомість графа 33 оскаржуваного рішення окрім зазначення номеру та дати митної декларації, за якою здійснено коригування, - не містить жодних пояснень щодо зроблених коригувань на обсяг партії порівнюваних товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Також, у спірному рішенні не зазначено вартість, якого саме з двох товарів, поданих до митного оформлення згідно митної декларації від 31.03.2021 № UA 100430/2021/4612, була взята за основу для коригуванння.

Не містить оскаржуване рішення й мотивів, з яких митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попередніх методів.

Таким чином, відповідачем належним чином не обґрунтовано застосування методу визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів для визначення митної вартості пред`явленого позивачем до митного оформлення товару.

Щодо викладеного у відзиві твердження представника відповідача про те, що у даному випадку митним органом було застосовано резервний метод визначення митної вартості відповідно до ст. 64 МК України, суд зазначає, що таке твердження не відповідає фактичним обставинам справи.

Так, в графі 33 оскаржуваного рішення чітко зазначено, що коригування митної вартості здійснено за другорядним методом (метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) у відповідності до статті 60, 61 МК України.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи встановлені судом обставини у справі та досліджені докази, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товару № UА807000/2021/000872/2 від 27.04.2021 прийняте необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, воно за змістом не відповідає приписам ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, а відтак, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню та як наслідок, є протиправною та підлягає скасуванню і оскаржувана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807290/2021/00360 від 28.04.2021, а тому позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Згідно з ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до положень ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (ч. 2 ст. 134 КАС України).

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч. 3 ст. 134 КАС України).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 5 ст. 134 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на викладене, суд, вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, виходить зі складності справи та обсягу наданих адвокатом послуг позивачу, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), надання до суду доказів, які стосуються спірних правовідносин.

Судом встановлено, що на підтвердження понесення витрат на правову допомогу та витрат, пов`язаних з витребуванням доказів представником позивача надано: договір про надання правової допомоги від 07.05.2021 № 07/05 (а.с. 23-24), ордер ВМ № 1008669 (а.с. 21), свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії СМ № 000576, опис наданих правових послуг (а.с. 25), рахунок на оплату від 18.05.2021 на суму 10000, 00 грн. (а.с. 26).

Як вбачається опису наданих правових послуг адвокатом надано наступні послуги:

- надання правового аналізу з приводу питань, пов`язаних з оскарженням рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000872/2 від 27.04.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807290/2021/00360 (витрачений час 4 година, вартість послуги - 4000 грн.);

- підготовка позовної заяви та подання до суду (витрачений час 6 годин, вартість послуги - 6000 грн.).

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу при підготовці позовної заяви та поданні до суду, суд погоджується із зазначеним в акті виконаних робіт обсягом часу, витраченого на надання даної послуги - 6 годин, та заявленою до відшкодування сумою у розмірі 6000,00 грн. з огляду на категорію справи, обсяг та характер зібраних доказів.

Водночас, суд не вбачає підстав для відшкодування витрат на оплату таких послуг, як надання правового аналізу з приводу питань, пов`язаних з оскарженням рішення про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000872/2 від 27.04.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА807290/2021/00360.

На думку суду, такі послуги за своєю суттю охоплюються послугою з правничої допомоги при підготовці та складенні позовної заяви, а тому не підлягають відшкодуванню в окремому порядку.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача, має бути встановлено, що позов позивача задоволено, а також має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у ст. 30 Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про відшкодування на його користь судових витрат, пов`язаних з правничою допомогою адвоката, підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 6000, 00 грн.

Відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань в рахунок повернення суму судового збору в розмірі 2270,00, сплачених позивачем за подання позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрогосп ЛТД" до Слобожанської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Слобожанської митниці Державної митної служби України про коригування митної вартості товарів № UА807000/2021/000872/2 від 27.04.2021.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Слобожанської митниці Державної митної служби України № UА807290/2021/00360 від 28.04.2021.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогосп ЛТД» (вул. Шишкарівська, буд. 11, м. Суми, Сумська область, 40000, ідентифікаційний код 44003016) за рахунок бюджетних асигнувань Слобожанської митниці Держмитслужби (вул. Короленка, 16 Б, м. Харків, 61003, ідентифікаційний код 43332958) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп.

У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.Д. Кравченко

Повний текст рішення складений та підписаний 01.11.2021.