Рішення № 100712840, 29.10.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

(повне)

29 жовтня 2021 р.справа № 400/4907/21

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Кафанової Г.Г.,

позивачки: ОСОБА_1 ,

представника позивачки: Порибкіна О.М.,

представника відповідача: Малявіна Р.В.,

в загальному позовному провадженні, у відкритому судовому засіданні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаУправління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, вул. Потьомкінська, 95 а, м. Миколаїв, 54001,

провизнання протиправним та скасування наказу від 21.04.21 р. № 61 В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (надалі - позивачка або ОСОБА_1 ) звернулась з позовом до Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (надалі - відповідач або Управління), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ від 21 квітня 2021 р. № 61 "Про оголошення догани".

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивачка вказала на те, що з лютого 2017 р. і до теперішнього часу займає посаду заступника начальника Управління. 14 квітня 2021 р. начальник Управління відбула у відрядження і на позивачку було покладено виконання її обов`язків. В умовах карантину, 15 квітня 2021 р. позивачка розпорядилась організувати перевезення працівників Управління на 1 годину раніше закінчення робочого часу. Відповідач розцінив ці обставини як порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни та спірним наказом притягнув її до дисциплінарної відповідальності у виді догани. Наказ не містить опису вчиненого нею дисциплінарного проступку, зокрема в чому саме він полягає та які норми законодавства позивачкою були порушені. Крім того, правом притягнути позивачку до дисциплінарної відповідальності наділений виключно міський голова, тоді як спірний наказ видано начальником Управління, тобто неповноважною особою.

Відповідач правом подати відзив не скористався.

При відкриття провадження у справі, суд задовольнив заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду.

Справа призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження (а. с. 48-49).

В судовому засіданні позивачка та її представник підтримали позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засідання надав пояснення в яких просив відмовити в задоволенні позову з тих підстав, що ОСОБА_1 порушила розпорядок роботи Управління тим, що своїм розпорядженням завершила робочий день 15 квітня 2021 р. на одну годину раніше встановленого часу. На переконання відповідача, це є порушенням трудової дисципліни з боку ОСОБА_1 , яке і послугувало підставою для накладення стягнення. Так як начальник Управління здійснює контроль за підлеглими, він вправі притягнути позивачку до дисциплінарної відповідальності, так як контроль, на думку відповідача, охоплює і можливість дисциплінарного покарання.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Як слідує з матеріалів справи, 20 лютого 2017 р. наказом № 17-к "Про призначення переведенням", ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника Управління (а. с. 16).

Підставою видання цього наказу послугувало розпорядження Миколаївського міського голови від 20 лютого 2017 р. № 53рк про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління шляхом переведення.

14 квітня 2021 р. начальник Управління Бондаренко І.О. видала наказ № 51-к про своє відрядження з 15 до 16 квітня 2021 р. (а. с. 18).

Згідно з розпорядженням Миколаївського міського голови від 11 березня 2021 р., на період відсутності начальника Управління, виконання його обов`язків покладається на позивачку (а. с. 31).

21 квітня 2021 р. наказом № 61 "Про оголошення догани" (надалі - Наказ № 61) (а. с. 19), начальником Управління ОСОБА_2 позивачці оголошено догану.

Як слідує з мотивувальної частини Наказу № 61, догана оголошена за порушення трудової дисципліни, а саме порушення режиму роботи 15 квітня 2021 р. Правовою підставою накладення догани зазначена ст. 147 Кодексу законів про працю України (надалі - КЗпПУ).

Суд звертає увагу відповідача на змістовне наповнення Наказу № 61.

Так як Закони України "Про місцеве самоврядування" та "Про службу в органах місцевого самоврядування" не містять норм, які б врегульовували процедуру притягнення посадової особи органу місцевого самоврядування до дисциплінарної відповідальності (ініціювання та призначення службового розслідування, порядок його проведення та оформлення результатів, тощо), а КЗпПУ обмежується лише необхідністю відібрання пояснень від порушника, наказ про притягнення до відповідальності, в такому випадку, залишається єдиним документом, який визначає як фактичні, так і правові підстави притягнення особи до дисциплінарної відповідальності, а тому він повинен містити в достатньому обсязі опис встановлених обставин та опис порушення з його правовою кваліфікацією, що в такий спосіб формалізує правовідносини.

З Наказу № 61 взагалі неможливо встановити, які обставини відповідач розцінив як порушення позивачкою трудової дисципліни, так як лише вказівка на порушення нею режиму роботи Управління 15 квітня 2021 р., є неконкретизованою. Також, Наказ № 61 взагалі не містить відсилок на норми права, порушені позивачкою - ст. 147 КЗпПУ лише визначає види стягнень за порушення трудової дисципліни, а п. 13 Правил внутрішнього трудового розпорядку встановлює робочий час.

Відповідно до п. 13 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Управління, початком роботи є 8:30 год., закінчення - 17:15 год. (понеділок-четвер) та 16:00 год. (п`ятниця) (а. с. 24-26).

Як слідує з пояснювальної записки, 15 квітня 2021 р., на підставі усного розпорядження ОСОБА_1 , робочий день був скорочений до 16:00 год. (а. с. 34).

Суд підкреслює, що видання такого розпорядження саме по собі не може вважатись порушенням трудової дисципліни - по суті позивачку притягнуто до дисциплінарної відповідальності саме за видання розпорядження, тобто за перевищення повноважень, але на той час вона була виконуючим обов`язки начальника Управління і користувалась його повноваженнями. Відповідач не подав будь-яких доказів того, що позивачка була обмежена в своїх повноваженнях в цій частині.

В п. 5.2.9. Положення про Управління, серед повноважень його начальника значиться забезпечення дотримання працівниками Управління правил внутрішнього трудового розпорядку (а. с. 21-22).

Таким чином, на час видання розпорядження про скорочення робочого дня, позивачка діяла в межах наявних у неї повноважень.

Відповідно до п. 5.2.2. Положення про Управління, заступник начальника Управління призначається на посаду міським головою.

Аналогічна норма про порядок призначення міститься і в посадовій інструкції ОСОБА_1 (а. с. 20).

Як було відзначено судом вище, в наказі про призначення ОСОБА_1 на посаду заступника начальника Управління зазначено, що він видається на виконання розпорядження міського голови про призначення ОСОБА_1 шляхом переведення.

З наведеного слідує, що суб`єктом призначення позивачки на посаду заступника начальника Управління, є міський голова.

Відповідно до ст. 147-1 ч. 1 КЗпПУ, дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Таким чином, правом притягнути позивачку до дисциплінарної відповідальності, наділений виключно міський голова, тоді як Наказ № 61 виданий начальником Управління ОСОБА_2 .

За таких обставин, Наказ № 61 є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 139 ч. 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачкою сплачено в розмірі 908 грн. (а. с. 1), який підлягає присудженню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Одночасно з позовною заявою, позивачка подала докази понесення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9 600 грн.

На підтвердження таких витрат подані договір про надання правової допомоги від 14 квітня 2021 р., акти приймання-передачі виконаних робіт від 26 квітня і 14 травня 2021 р., квитанції до прибуткового касового ордеру № 21 від 26 квітня 2021 р. на суму 1 600 грн. та № 22 від 14 травня 2021 р. на суму 8 000 грн. (а. с. 38-44).

Як слідує з цих документів, представником позивачки їй надані такі правові послуги:

- складання та направлення адвокатського запиту до Управління - 800 грн.;

- складання та направлення адвокатського запиту до міського голови - 800 грн.;

- вивчення матеріалів, складання позовної заяви та підготовка додатків до неї - 3 000 грн.;

- представництво інтересів позивачки в судових засіданнях в суді першої інстанції - 5 000 грн.

Як передбачено ст. 134 ч. 2 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Відповідно до ст. 134 ч. 4 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ст. 134 ч. 5 КАС України, витрати на правничу допомогу мають бути підтверджені належними доказами та бути співмірними із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Положеннями ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У п. 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Lavents v. Latvia" зазначено, що згідно зі ст. 41 Конвенції, Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципом справедливості як одного з основних елементів принципу верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість підготовленого документу, витрачений адвокатом час тощо є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені договором про надання правничої допомоги, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документами про оплату таких послуг, розрахунками таких витрат тощо.

Водночас, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суди мають досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категорії складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

В даному випадку, справа не є складною, обсяг доказів, які надані позивачкою досить обмежений, а тому сума витрат, пов`язаних з оплатою послуг адвоката не може бути співмірною та пропорційною 9 600,0 грн., у зв`язку з чим суд проходить до висновку про наявність підстав для зменшення суми витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню, до 1 500 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 139, 241-246 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (вул. Потьомкінська, 95 а, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02930482) задовольнити.

2. Наказ від 21 квітня 2021 р. № 61 "Про оголошення догани", визнати протиправним та скасувати.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради (вул. Потьомкінська, 95 а, м. Миколаїв, 54001, ЄДРПОУ 02930482) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судові витрати у виді судового збору в розмірі 908 грн. (дев`ятсот вісім гривень) та судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 1 500 грн. (одна тисяча п`ятсот гривень).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, з урахуванням вимог розділу VI п. 3 "Прикінцеві положення" КАС України.

Повний текст рішення складено

1 листопада 2021 р.

Суддя А. О. Мороз