Рішення № 100712801, 29.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/15181/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 жовтня 2021 року

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) про скасування постанови, зобов`язання вчинити дії -

в с т а н о в и в:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Франківського відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), в якій позивач просить:

- скасувати постанову державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ВП № 62511935 від 09.07.2020 року про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 25038,00 грн;

- зобов`язати Франківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місце знаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, буд. 6/8, код ЄДРПОУ - 35009269) сформувати подання про повернення ФОП ОСОБА_1 ( рнокпп - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з державного бюджету виконавчого збору в сумі 25 038,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказував на той факт, що рішення, яке стало підставою для перерахування коштів у розмірі 275618,00 грн з яких 250380,00 грн сума штрафу та 5038,00 грн сума виконавчого збору скасовано рішенням суду, яке набрало законної сили, а тому позивач має право на повернення таких коштів, як помилково сплачених, проте відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо повернення зазначених коштів.

Ухвалою судді від 11.10.2021 року відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 20.10.2021.

Ухвалою суду від 20.10.2021 відкладено розгляд справи на 29.10.2021.

Відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву. Вказані ухвали суду, а також примірник позовної заяви з додатками скеровано судом на електронну адресу відповідача.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

24.02.2020 року, Постановою № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 250 380,00 гривень.

09.06.2020 року ухвалою Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/4401/20, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії вищевказаної постанови.

09.07.2020 року, Постановою про відкриття виконавчого провадження, ВП № 62511935, Франківського відділу ДВС у м.Львів відкрито виконавче провадження про примусове стягнення штрафу у розмірі 250 380,00 гривень, накладеного Постановою № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області. Постановою про стягнення виконавчого збору від 09.07.2021р., вирішено стягнути з боржника (позивача) виконавчий збір у розмірі 25 038,00 гривень.

17.07.2020 року, позивачем (ФОП ОСОБА_1 ) сплачено на користь Франківського відділу ДВС у м.Львів (відповідача) кошти в сумі 275 618,00 гривень, з яких 250 380,00 грн. - штраф, 25 038,00 гривень - виконавчий збір, 200,00 гривень - витрати виконавчого провадження, що підтверджується квитанцією АТ КБ Приватбанку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/4401/20 від 28.12.2020р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області від 24.02.2020р.

10 серпня 2021 року, листом вих. № 19.5-16/10231 Франківський відділ ДВС у м. Львів відмовив позивачу у поверненні сплаченого позивачем виконавчого збору в сумі 25038,00 гривень та 200,00 гривень витрат виконавчого провадження в межах ВП №62511935.

Вважаючи таку бездіяльність протиправною позивач звернулася з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першої статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Правовідносини щодо примусового виконання рішення суду та інших органів у виконавчому провадженні державними виконавцями врегульовані Законом України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII.

Примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" (ч.1 ст.5 Закону №1404-VІІІ).

Відповідно до статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша). Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої).

Частиною п`ятою статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Відповідно до ст. 27 ч. 2, 4, 7 ЗУ Про виконавче провадження, виконавчий збір стягується державним виконавцем у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає примусовому стягненню, поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом, заборгованості із сплати аліментів.

Державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів).

У разі закінчення виконавчого провадження у зв 'язку із скасуванням рішення, що підлягало виконанню, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, виконавчий збір не стягується, а стягнутий виконавчий збір підлягає поверненню.

Отже, для стягнення виконавчого збору із боржника (позивача) необхідно реальне (фактичне) стягнення боргу у виконавчому провадження із боржника (позивача).

Судом встановлено, що 09.07.2020 року, Постановою про відкриття виконавчого провадження, ВП № 62511935, Франківського відділу ДВС у м.Львів відкрито виконавче провадження про примусове стягнення штрафу у розмірі 250 380,00 гривень, накладеного Постановою № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області. Постановою про стягнення виконавчого збору від 09.07.2021р., вирішено стягнути з боржника (позивача) виконавчий збір у розмірі 25 038,00 гривень.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року у справі № 380/4401/20, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС від 24.02.2020р.

17.07.2020 року, позивачем (ФОП ОСОБА_1 ) сплачено на користь Франківського відділу ДВС у м.Львів (відповідача) кошти в сумі 275 618,00 гривень, з яких 250 380,00 грн. - штраф, 25 038,00 гривень - виконавчий збір, 200,00 гривень - витрати виконавчого провадження, що підтверджується квитанцією АТ КБ Приватбанку.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/4401/20 від 28.12.2020р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області від 24.02.2020р.

Оскільки Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 09.06.2020 року у справі № 380/4401/20, позивачу відмовлено у задоволенні клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії постанови Головного управління Держпраці у Львівській області № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС від 24.02.2020р (яка є виконавчим документом), боржник (позивач) виконав постанову про накладення штрафу Головного управління Держпраці у Львів, області та постанову про стягнення виконавчого збору Франківського відділу ДВС у м. Львові.

Оскільки, в подальшому рішенням Рішенням Львівського окружного адміністративного суду у справі № 380/4401/20 від 28.12.2020р., залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2021 позов задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано постанову № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області від 24.02.2020р, відтак, правові та фактичні підстави для сплати (стягнення) штрафу визначеного у постанові № ЛВ 5178/894/НД/АВ/ФС Головного управління Держпраці у Львівській області від 24.02.2020р. відпали.

Суд дійшов висновку, що оскільки відсутні правові та фактичні підстави для сплати (стягнення) штрафу (основного боргу) у межах виконавчого провадження № 62511935, тому не має правових та фактичних підстав для стягнення із боржника (позивача) суми виконавчого збору.

Враховуючи викладене суд зазначає, що частиною другою статті 45 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України веде бухгалтерський облік усіх надходжень Державного бюджету України та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, перерахування компенсації частини суми штрафних (фінансових) санкцій покупцям (споживачам) за рахунок сплачених до державного бюджету сум штрафних (фінансових) санкцій, застосованих такими органами за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03 вересня 2013 року №787 (далі - Порядок №787).

Відповідно до пункту 5 Порядку №787 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Відповідно до пунктів 4, 35, 38 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03 серпня 2011 року, визначена судом сума підлягає стягненню за рахунок Державного бюджету України шляхом списання грошових коштів з відповідного рахунку органом Казначейства.

Водночас статтею 25 Бюджетного кодексу України передбачено, що казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Отже, законодавством визначено порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, який передбачає наявність подання відповідного органу, що контролює справляння надходжень бюджету, з метою внесення його платником до органу Державної казначейської служби України.

Оскільки виконавчий документ, що перебував на виконанні у Франківському відділу державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ВП№62511935, видано на підставі рішення суду, що надалі було скасоване, а в межах цього виконавчого провадження з ФОП ОСОБА_1 коштів чи майна на користь стягувача не стягувалися, суд дійшов висновку про відсутність підстав для сплати боржником виконавчого збору в сумі 25038,00 грн.

Відтак, відповідач протиправно допустив бездіяльність щодо повернення помилково сплаченої суми виконавчого збору у розмірі 25038,00 грн.

Втім, суд зазначає, що такі кошти мають бути повернуті на підставі подання відповідача до відповідного територіального органу Державної казначейської служби України про повернення позивачу помилково сплаченої суми виконавчого збору у розмірі 25038,00 грн., сплаченого відповідно до квитанції №0.0.1771673572.1 від 17.07.2020 року.

Враховуючи всі обставини, встановлені під час розгляду даної справи, суд дійшов висновку про захист порушеного права позивача шляхом визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ВП № 62511935 від 09.07.2020 року про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 25038,00 грн та зобов`язання Франківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місце знаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, буд. 6/8, код ЄДРПОУ - 35009269) сформувати подання про повернення ФОП ОСОБА_1 (рнокпп - НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з державного бюджету виконавчого збору в сумі 25038,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи наведене та встановлені обставини у справі, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).

Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Аналіз наведених положень законодавства дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на правничу допомогу, суд досліджує на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалася адвокатом Цебаком іваном Семеновичем на підставі договору про надання правової допомоги № 66 від 21.12.2019, додатку до договору про надання правової допомоги №66 від 21.12.2019 про продовження строку дії договору від 22.12.2020, додатку до договору про надання правової допомоги №66 від 21..12.2020 від 12.08.2021 та ордеру серії ВС № 1096001 від 08.09.2021.

Відповідно до звіту про надану правову допомогу від 08.09.2021 адвокатом виконано наступний перелік робіт: підготовка позовної заяви - 6 год.; пошук релевантної судової практики - 2 год.

Позивачем сплачено 4000,00 грн за надання правової допомоги згідно з договором, що підтверджується долученим до матеріалів справи прибутковим касовим ордером №04 від 08.09.2021 на суму 4000,00 грн.

З приводу наведених звіті про надану правову допомогу робіт таких їх видів, як пошук релевантної судової практики, такі включаються до витрат, пов`язаних із підготовкою та складанням позовної заяви, та охоплюються останніми.

Разом з тим, суд враховує, що справа містить лише один епізод спірних правовідносин, не потребує вивчення великого обсягу фактичних даних, а обсяг і складність процесуальних документів також не є значними, зокрема позовна заява складена на 6 аркушах.

З урахуванням того, що вказана справа була розглянута в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання як справа незначної складності, суд дійшов висновку, що зазначений гонорар не є співмірним з обсягом проведеної роботи і вважає можливим стягнути з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, сплачений позивачем судовий збір у сумі 908,00 грн також підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -

вирішив:

позов задовольнити повністю.

Скасувати постанову державного виконавця Франківського відділу Державної виконавчої служби місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) ВП № 62511935 від 09.07.2020 року про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 25038,00 грн.

Зобов`язати Франківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (місце знаходження: 79044, м. Львів, вул. Конотопська, буд. 6/8, код ЄДРПОУ - 35009269) сформувати подання про повернення ФОП ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) з державного бюджету виконавчого збору в сумі 25038,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Франківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79044, м. Львів, вул. Конотопська, буд. 6/8, код ЄДРПОУ - 35009269) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн 00 коп.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Франківський відділ Державної виконавчої служби у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) (79044, м. Львів, вул. Конотопська, буд. 6/8, код ЄДРПОУ - 35009269) понесені судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одна тисяча) грн 00 коп.

У стягненні 3000,00 грн витрат на проіесійну правничу допомогу відмовити.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.10.2021.

Суддя Грень Н.М.