Рішення № 100712789, 19.10.2021, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 жовтня 2021 року

справа №380/1323/21

провадження № П/380/1351/21

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грень Н.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Кушика Й-Д.М.,

представника позивача Торопчина О.Д.,

представника відповідача Лазорко І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області від 29.12.2020 № 3995 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;

- визнати протиправним та скасувати наказ відповідача - Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 29.12.2020 № 386 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77 у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України та в частині стягнення на користь відповідача (відшкодування) з позивача вартості предметів однострою, (в сумі 3644,07 грн.);

- поновити позивача ОСОБА_2 на посаді дільничного офіцера поліції відділу Превенції патрульної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області зарахувавши час вимушеного прогулу до вислуги років, стягнувши з відповідача на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу, (за 1 місяць допустити до негайного виконання).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваними наказами позивача було звільнено зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, Конституції України та Закону України "Про Національну поліцію". На думку позивача оскаржувані накази винесені передчасно, оскільки рішення про звільнення позивача зі служби було прийняте до винесення судом постанови у справі про адміністративні правопорушення, оскільки факт відмови водія ОСОБА_2 від проходження огляду на стан сп`яніння не є доведений, (позаяк це є компетенцією виключно суду (ст. 221 КУпАП), а також мали місце і інші порушення (зі сторони відповідача) під час проведення службового розслідування, зокрема його неповнота та не об`єктивність. Позивач стверджує, що притягнення поліцейського до адміністративної відповідальності за інші види адміністративних правопорушень, які не пов`язані із скоєнням корупційних проступків не є обмеженням пов`язаним з проходженням служби. Окрім того, позивач зазначає, що частиною 3 ст. 266 КУпАП, у разі незгоди водія з результатами проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння ... працівником поліції з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться (медичними працівниками) в закладах охорони здоров`я. Отже законодавець дає водієві право вибору проходження відповідного огляду, - на місці, або в медичному закладі. Позивач стверджує, що відмовився від огляду на місці зупинки, проте не відмовлявся від проходження огляду в медичному закладі. На думку позивача, порушено процедуру огляду водія на стан сп`яніння, так і складання адміністративного протоколу в цілому, що не було відображено у матеріалах службового розслідування так і дисциплінарному наказі. Просить позов задовольнити.

Відповідач у встановлений судом строк подав відзив на позов, в якому просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Свої заперечення обґрунтовує тим, що відповідачем було проведено службове розслідування відносно позивача, за результатами якого встановлено порушення останнім службової дисципліни, зокрема вимог Закону України "Про Національну поліцію", Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України", Присяги поліцейського, Правил етичної поведінки поліцейського, що свідчить про скоєння вчинку, що підриває авторитет поліції. На підставі висновків службового розслідування до позивача було застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення зі служби в поліції та видано оскаржувані накази. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою судді від 08.02.2021 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 22.02.2021 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою судді від 25.05.2021 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні 19.10.2021 позивач та його представник заявили клопотання про зменшення позовних вимог, та відмовились від позовної вимоги про визнання протиправним та скасувати наказ відповідача - Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 29.12.2020 № 386 о/с в частині стягнення на користь відповідача (відшкодування) з позивача вартості предметів однострою, (в сумі 3644,07 грн.).

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали у повному обсязі та просили його задовольнити з підстав та мотивів, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просив у задоволенні такого відмовити повністю.

Суд, заслухавши вступне слово сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив службу в органах Національної поліції України з 07.11. 2015 року та з 06.06.2019 на посаді дільничного офіцера поліції відділу Превенції патрульної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області.

За фактом події, що мала місце 02.12.2020, а саме керування позивачем транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння та відмови від проходження огляду на стан сп`яніння, наказом ГУНП у Львівській області № 3746 від 07.12.2020 призначено службове розслідування, за результатами якого складено висновок, затверджений начальником ГУНП у Львівській області 24.12.2020.

У вказаному висновку зазначено, що 05 грудня 2020 року спільною мобільною групою ГУНП у Львівській області та УПП у Львівській області ДПП НП України в складі: старшого інспектора ВІОС УКЗ старшого лейтенанта поліції Огоновського Б.М., заступника начальника управління - начальника ВОДГР старшого лейтенанта поліції Задорожнього В.П. , старшого інспектора ВОДГР УПД ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , інспектора взводу №2 роти №2 батальйону № 4 УПП у Львівській області ДПП НП України лейтенанта поліції Котелевцева М.Я. , та заступника командира роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції Фрусенка Т.А. , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №196648 за, ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ДПО № 988434, за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно водія автомобіля "FORD ESCORT" н.з. НОМЕР_1 , дільничного офіцера поліції ВППП Залізничного ВП ГУНП лейтенанта поліції, ОСОБА_1 .

Установлено, що під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, за допомогою газоаналізатора "Драгер", чи у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, за що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №196648, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №196648 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 05.12.2020 о 01:05 в м. Львові, вул. Городоцька, 116А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «FORD ESCORT», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

Згідно постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО №988434, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП вбачається, що 05.12.2020 о 01:05 у м. Львові по вул. Городоцькій, 116А, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом та після зупинки працівником поліції, не пред`явив свідоцтво про реєстрацію даного транспортного засобу та поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вказані обставини свідчать про порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, у зв`язку з чим відповідач дійшов висновку службове розслідування слід закінчити та за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов`язків поліцейського, передбачених ч. 1, 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5 ПДР України, ч. 5 Розділу І та ч. З Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. З ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, на підставі п. 7 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до дільничного офіцера поліції ВППП Залізничного ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0062739), застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції..

29.12.2020 ГУНП у Львівській області видано наказ № 3995 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками Залізничного ВП ГУНП у Львівській області», яким За грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов`язків поліцейського, передбачених ч. 1, 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5 ПДР України, ч. 5 Розділу І та ч. З Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. З ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, на підставі п. 7 ч. 3. ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до дільничного офіцера поліції ВППП Залізничного ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0062739), застосовано дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

29.12.2020 ГУНП у Львівській області в порядку виконання дисциплінарного стягнення видано наказ № 386 о/с "По особовому складу", яким лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0062739) дільничного офіцера поліції відділу превенції патрульної поліції Залізничного відділу поліції ГУНП, звільнено 29.12.2020 зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв`язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Підставою для видачі вказаного наказу слугував наказ ГУНП у Львівській області від 29.12.2020 № 3995, довідка про отримані поліцейським предмети однострою особистого користування, строк (носіння) експлуатації яких не закінчився від 29.12.2020 №107.

Позивач вважаючи, що відповідні накази в частині, що стосується позивача є протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VІІІ передбачено основні обов`язки поліцейського, зокрема, поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва.

За правилами встановленими статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону у разі вчинення протиправних діянь. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України, який визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.

Частиною 1, 2 та 3 статті 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.

Згідно статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.

Дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків (ч.1 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони (ч.2 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Так, до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження;2) догана;3) сувора догана;4) попередження про неповну службову відповідність;5) пониження у спеціальному званні на один ступінь;6) звільнення з посади;7) звільнення із служби в поліції (ч.3 ст.13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України).

Згідно ч.ч.1-5 ст.14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.

Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.

Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.

Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

У разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.

З аналізу викладених вище норм судом вбачається сутність службової дисципліни в Національній поліції України, види дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування.

Порядок проведення службових розслідувань регулюється Порядком проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженим наказом МВС України від 07.11.2018 № 893.

Згідно з п. 1 Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.

Відповідно до п. 1 розділу VІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України у разі якщо за результатами розгляду матеріалів службового розслідування (справи) дисциплінарна комісія встановить наявність у діях (бездіяльності) поліцейського дисциплінарного проступку, керівнику, який призначив службове розслідування, вносяться пропозиції щодо накладення на поліцейського дисциплінарного стягнення.

Разом з тим, доводи відповідача, що позивачем порушена службова дисципліна, а саме в частині відмови від проходження оглядку на стан сп`яніння у встановленому законом порядку, за допомогою газоаналізатора "Драгер", чи у медичному закладі, суд до уваги не приймає, з огляду на таке.

Із матеріалів службового розслідування слідує, що 05 грудня 2020 року спільною мобільною групою ГУНП у Львівській області та УПП у Львівській області Д1111 НП України в складі: старшого інспектора ВІОС УКЗ старшого лейтенанта поліції Огоновського Б.М., заступника начальника управління - начальника ВОДГР старшого лейтенанта поліції Задорожнього В.П. , старшого інспектора ВОДГР УПД ГУНП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_3 , інспектора взводу №2 роти №2 батальйону № 4 У 111 І у Львівській області Д1П1 НП України лейтенанта поліції Котелевцева М.Я. , та заступника командира роти №2 батальйону №4 УПП у Львівській області ДІЛІ НП України старшого лейтенанта поліції Фрусенка Т.А. , складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №196648 за, ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про адміністративне правопорушення серії ДПО № 988434, за ч. 1 ст. 126 КУпАП відносно водія автомобіля "FORD ESCORT" н.з. НОМЕР_1 , дільничного офіцера поліції В1НП1 Залізничного ВП ГУНП лейтенанта поліції, ОСОБА_1 .

Установлено, що під час спілкування з ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння (нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови), однак від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, за допомогою газоаналізатора "Драгер", чи у медичному закладі, ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, за що відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, серії ДПР18 №196648, за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії Д11Р18 №196648 передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП вбачається, що 05.12.2020 о 01:05 в м. Львові, вул. Городоцька, 116А, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «FORD ESCORT», н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння а саме: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, нечітка вимова, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України.

За результатами службового розслідування відповідач дійшов висновку про порушення службової дисципліни, зокрема за грубе порушення службової дисципліни, зокрема вимог основних обов`язків поліцейського, передбачених ч. 1, 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5 ПДР України, ч. 5 Розділу І та ч. З Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. З ст. 1 Розділу І Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 №2337-VIII, на підставі п. 7 ст. 13 Дисциплінарного статуту НПУ, до дільничного офіцера поліції ВППП Залізничного ВП ГУНП у Львівській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0062739), застосувати дисциплінарне стягнення - звільнення із служби в поліції.

Стосовно вище вказаних обставин суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Частиною першою статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Процедуру проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції та оформлення результатів такого огляду врегульовано Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 р. № 1452/735, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 р. за № 1413/27858 (надалі - Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У пункті 6 розділу І Інструкції № 1452/735 зазначено, що огляд на стан сп`яніння проводиться :

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до пункту 10 розділу II Інструкції № 1452/735 результати огляду на стан сп`яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду).

Як зазначено у пунктах 3,15,16 розділу III Інструкції № 1452/735, огляд у закладах охорони здоров`я щодо виявлення стану сп`яніння проводиться лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько- акушерського пункту), який пройшов тематичне удосконалення за відповідною програмою згідно з чинним законодавством.

За результатами огляду на стан сп`яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.

Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду.

Таким чином, спеціально передбаченими чинним законодавством України документами, якими має підтверджуватися наявність у водія стану алкогольного сп`яніння, є акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2 до Інструкції № 1452/735) та акт медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 3 до Інструкції № 1452/735) із висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (додаток 4 до Інструкції № 1452/735).

Однак жодні з перелічених вище документів, якими законодавством має підтверджуватися наявність у позивача стану алкогольного сп`яніння, відсутні, а в силу статті 74 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, тому суд вважає, що відповідачем не доведено ці обставини.

Посилання відповідача на те, що позивач відмовився від проходження медичного огляду, суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

За змістом частини першої статті 130 КУпАП адміністративним правопорушенням вважається зокрема, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 05.12.2020 року о 01 год. 05 хв. по вул. Городоцькій, 116а у м. Львові керував автомобілем «FORD ESCORT» н.з. НОМЕР_2 , з ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, почервоніння обличчя. Від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу DRAGER ALCOTEST 6810 та в медичному закладі у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.

Вказаний протокол направлено для розгляду до Залізничного районного суду м. Львова.

03.02.2020 постановою Залізничного районного суду м. Львова, що набрала законної сили 15.02.2021 у справі № 462/7961/20 провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП закрито за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Вказаною постановою встановлено, що з оглянутого в судовому засіданні відео з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення за відмову від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 відмовився пройти на місці огляд на стан алкогольного спяніння, проте зазначив, що не відмовляється від проходження огляду в медичному закладі, але зараз почуваєтсья погано, тому попросив викликати йому карету швидкої допомоги, з якою і поїде в медичний заклад, тобто ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

Також, відповідно до оглянутої в судовому засіданні карти виїзду швидкої медичної допомоги (Ф.110/о) №42 від 05.12.2020 р. пацієнту ОСОБА_1 , 27 років, діагностовано ЗЧМТ, струс головного мозку, гіпертензивний криз. Оцінюючи об`єктивний стан встановлено: свідомість ясна, поведінка спокійна, шкіра звичайна неврологічний статус: зіниці в нормі, мова збережена. Дана інформація з медичної карти підтверджує слова ОСОБА_1 про погане самопочуття та виклик карети швидкої допомоги.

Окрім цього, відповідно до інформації, яка міститься у карті виїзду швидкої медичної допомоги, про скерування до конкретного медичного закладу повідомлено екіпаж поліції 252 Фрусенко . Саме поліцейський Фрусенко Т.А. складав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Проте, ні Фрусенко Т.А. , ні жодний інший працівник поліції не супроводжували ОСОБА_1 в кареті ШМД чи службовим авто до медичного закладу, не склали скерування в медичний заклад.

В матеріалах справи також відсутнє направлення для проведення медичного огляду до відповідного закладу охорони здоров`я.

З врахування вищенаведеного, зокрема того, що в судовому засідання не встановлено доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, а, навпаки, підтверджено факт того, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, слід закрити провадження по справі у зв`язку із відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Згідно з частиною шостою статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, факт відмови позивача від проходження огляду на стан сп`яніння спростовується постановою Залізничного районного суду м. Львова від 03.02.2021 у справі № 462/7961/20, яка в силу приписів частини шостої статті 78 КАС України, є обов`язковою для адміністративного суду у даній справі.

Відповідно до частини першої статті 73 та статті 75 КАС України належними є доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що вина позивача у вчиненні вказаного дисциплінарного правопорушення, є недоведеною, а відтак висновок відповідача про порушення позивачем службової дисципліни, зокрема вимог основних обов`язків поліцейського, передбачених ч. 1, 2 ст. 18, п. 1 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 2.5 ПДР України, ч. 5 Розділу І та ч. З Розділу IV Правил етичної поведінки поліцейського, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, та ч. 1, п. 1, 2, 3, 6 ч. З ст. 1 Розділ) Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Закон України від 15.03.2018 №2337-VIII є недоведеним, оскільки не підтверджуєтеся належними та допустимими доказами.

При цьому, суд вважає, що дисциплінарне покарання особи, вина якої не доведена належними та допустимими доказами не може вважатись результатом ефективного розслідування.

В розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988 у справі "Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії", принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов`язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб`єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб`єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, в рішенні від 10.02.1995 у справі "Аллене де Рібемон проти Франції", де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Отже, порушення статті 6 пункту 2 мало місце. Таким чином, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою. Він обов`язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином "доведення вини відповідно до закону", та перебираючи на себе функцію суду.

Викладене свідчить про відсутність підстав для застосування до позивача пункту 6 частини першої статті 77 Закону №580-VIII, оскільки дисциплінарне стягнення застосовано за відсутності належних та достовірних доказів, тому суд дійшов висновку про протиправність наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 3995 від 29.12.2020 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції та наказу Головного управління Національної поліції у Львівській області № 386 о\с від 29.12.2020 про звільнення позивача зі служби в поліції на підставі п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".

Допитана у судовому засіданні свідок ОСОБА_3 надала суду пояснення, аналогічні викладеним у висновку службового розслідування за фактом події, що відбулась 05.12.2020.

Так, відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України, у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позивач підлягає поновленню на тій посаді та у тому органі, з якого він був протиправно звільнений, з 30.12.2020.

Разом з тим, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу (ч.2 ст.235 КЗпП України).

Згідно з приписами статті 371 КАС України, негайно виконуються постанови суду, зокрема, про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі Порядок № 100), у разі визнання середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (п.8 Порядку № 100).

Разом з тим, пунктом 6 Розділу ІІІ Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.04.2016 за № 669/28799 (далі - Порядок № 260), поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв`язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення.

При виплаті поліцейським грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення за повний місяць на кількість календарних днів у місяці, за який здійснюється виплата (пункт 9 Розділу І Порядку №260).

Згідно з довідкою ГУНП у Львівській області від 23.09.2021 № 256/68 (а.с. 242), розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 перед звільненням за останні два повні місяці становить 26553,58 грн (13276,79 грн + 13276,79 грн = 26553,58 грн). При цьому, середній заробіток ОСОБА_1 становить 13276,79 грн (26553,58 грн : 2 = 13276,79 грн), середньоденне грошове забезпечення позивача становить 435,30 грн. (26553,58 грн / 61 = 435,30 грн).

Вимушений прогул позивача з 30.12.2020 (наступний за днем звільнення) по день постановлення судового рішення 19.10.2021 становить 293 календарних дні днів, а відтак, сума середнього заробітку, належна до виплати ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу становить 127542,90 грн.

Водночас, щодо позовних вимог про зарахування позивачу час вимушеного прогулу до вислуги років то суд зазначає, що порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, суд звертає увагу на те, що права позивача у вказаній частині на час розгляду даної справи не порушені, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і наявність підстав для їх задоволення.

Згідно з п. 3 ч.1 ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до зазначеної норми закону, суд вважає за необхідне допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції відділу Превенції патрульної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області та стягнення середнього заробітку за один місяць в розмірі 13276,79 грн звернути до негайного виконання.

Відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати стягненню не підлягають.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 241-246, 250, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати наказ відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області від 29.12.2020 № 3995 в частині застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.

Визнати протиправним та скасувати наказ відповідача - Головного управління Національної поліції України у Львівській області від 29.12.2020 № 386 о/с в частині звільнення позивача зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 ст. 77, у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного Статуту Національної поліції України.

Поновити ОСОБА_1 на посаді дільничного офіцера поліції відділу Превенції патрульної поліції Залізничного ВП ГУНП у Львівській області з 30.12.2020 року.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.12.2020 по 19.10.2020 в розмірі 127542 (сто двадцять сім тисяч п`ятсот сорок дві) грн 90 коп (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів).

Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць в сумі 13276 (тринадцять тисяч двісті сімдесят шість) грн 79 коп (з відрахуванням податків, зборів та обов`язкових платежів) допустити до негайного виконання.

В решті вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.10.2021.

Суддя Грень Н.М.