Ухвала суду № 100712579, 01.11.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 листопада 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/5705/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши матеріали позовної заяви Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування,

ВСТАНОВИВ:

11 жовтня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Департаменту патрульної поліції України (далі також – позивач) до ОСОБА_1 (далі також – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 5024,32 грн.

Ухвалою суду від 13.10.2021 позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 10-ти (десяти) днів з дати отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду з обґрунтуванням та документальним підтвердженням наявності поважних причин пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом; оригіналу документа про сплату судового збору у розмірі 2270,00 грн.

26.10.2021 позивачем на виконання ухвали суду від 13.10.2021 надана заява про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, в обґрунтування якої зазначено таке.

Відповідно до копії наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 07.09.2020 № 656 о/с «По особовому складу», по управлінню патрульної поліції в Луганській області, відповідно до частини '9 статті 65 Закону України «Про Національну поліцію», з працівників, які прибули з Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка, призначити поліцейським взводу № 1 роти № 5 батальйону управління патрульної поліції в Луганській області Департаменту патрульної поліції рядового поліції ОСОБА_1 .

Відповідно до копії наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 16.02.2021 №130 о/с «Про особовий склад» по управлінню патрульної поліції в Луганській області, на підставі пункту 7 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліції» рядовий поліції ОСОБА_1 поліцейський взводу №1 роти №5 батальйону управлінця патрульної поліції в Луганській області був звільнений з поліції. Також, у вищевказаному наказі зазначено, що сума відшкодування вартості предметів однострою особистого користування, строк носіння {експлуатації’) яких не закінчився, складає 5024,32 грн. (п`ять тисяч двадцять чотири гривні тридцять дві копійки).

Із змістом наказу від 16.02.2021 №130 о/с ОСОБА_1 ознайомлений 16.02.2021, про що останні зробив підпис.

Натомість 09.03.2021 ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту патрульної поліції від 15.02.2021 № 92 «Про застосування до працівника УПП в Луганській області ДПП дисциплінарного стягнення» щодо звільнення його зі служби в поліції.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 13.05.2021 позовні вимоги ОСОБА_1 були залишені без задоволення.

Не погодившись із рішенням попередньої інстанції, 24.06.2021 останній звернувся до Першого апеляційного адміністративного суду із скаргою. Перший апеляційний адміністративний суд, 10.08.2021 рішення попередньої інстанції залишив без змін, а скаргу ОСОБА_1 без задоволення.

Останній звернувся до Касаційного адміністративного суду 26.08.2019 із скаргою, ухвалою Касаційного адміністративного суду від 31.08.2021 позов повернуто ОСОБА_1 . Представник Департаменту патрульної поліції отримав рішення Касаційного адміністративного суду 09.09.2021 вх. № 6050.

З цього-приводу, слід роз`яснити про наступне.

Відповідач був звільнений з Національної поліції України лмвзом Департаменту патрульної поліції від 16.02.2021 №130 о/с, про що був ознайомлений під особистий підпис у самому наказі. У зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України у відповідача виникає обов`язок відшкодувати вартість предметів однострою, строк експлуатації яких не скінчився, ця норма зазначена в пункті 10 розділу V наказу МВС України «Про затвердження Порядку забезпечення поліцейських одностроєм (у мирний час)» від 12.09.2017 №772. Оскільки, відповідач звертався до суду першої, апеляційної та касаційної інстанції із позовом щодо визнання протиправним та скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, представник позивача, вважав логічним прийняте рішення щодо відтермінування звернення із позовом про відшкодування вартості предметів однострою до відповідача, оскільки, у разі задоволення позовних вимог, відповідач, за рішенням суду міг бути поновлений на службі, а тому звільнявся від обов`язку відшкодувати вартість предметів однострою, оскільки, продовжував би виконувати службові обов`язки, а позивачу у такому випадку не потрібно було б звертатися із позовом, оскільки, його права у такому випадку порушені не були, а шкода не завдана. В протилежному випадку, у разі задоволення позову відповідача щодо скасування наказу про звільнення, позивач і відповідач опинилися у ситуації, де положення обох сторін були б істотно погіршені, оскільки, позивач повинен був повернути відповідачу стягнуту суму коштів, а відповідач в свою чергу, повинен був вживати заходи, направленні на їх повернення.

Розглянувши заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду, суд дійшов висновку, що зазначені позивачем в клопотанні про поновлення строку звернення до суду від 26 жовтня 2021 року б/н причини пропуску строку звернення до суду є неповажними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (частина шоста статті 161 КАС України).

Загальні норми процедури судового оскарження в рамках розгляду публічно-правових спорів регулюються КАС України.

Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Згідно з частиною п`ятою статті 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об`єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Частиною першою статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву (частина друга статті 123 КАС України).

КАС України не пов`язує право суду поновити пропущений строк звернення до адміністративного суду з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить висновок щодо поважності чи не поважності причин пропуску строку.

Заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Відповідно з цим, поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Доводи позивача, викладені в заяві від 26.10.2021, судом відхиляються з огляду на таке.

Позивач зазначає, що оскільки, відповідач звертався до суду першої, апеляційної та касаційної інстанції із позовом щодо визнання протиправним та скасування наказу про притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби, представник позивача, вважав логічним прийняте рішення щодо відтермінування звернення із позовом про відшкодування вартості предметів однострою до відповідача, оскільки, у разі задоволення позовних вимог, відповідач, за рішенням суду міг бути поновлений на службі, а тому звільнявся від обов`язку відшкодувати вартість предметів однострою, оскільки, продовжував би виконувати службові обов`язки, а позивачу у такому випадку не потрібно було б звертатися із позовом, оскільки, його права у такому випадку порушені не були, а шкода не завдана. В протилежному випадку, у разі задоволення позову відповідача щодо скасування наказу про звільнення, позивач і відповідач опинилися у ситуації, де положення обох сторін були б істотно погіршені, оскільки, позивач повинен був повернути відповідачу стягнуту суму коштів, а відповідач в свою чергу, повинен був вживати заходи, направленні на їх повернення.

Так, відповідно до пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд зупиняє провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.

З огляду на зазначену правову норму, суд зобов`язаний був зупинити провадження у справі про стягнення з відповідача на користь позивача вартість предметів однострою особистого користування, строк експлуатації яких не закінчився, у розмірі 5024,32 грн до розгляду справи про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 15.02.2021 № 92 «Про застосування до працівника УПП в Луганській області ДПП дисциплінарного стягнення» щодо звільнення його зі служби в поліції.

Тому, суд дійшов висновку, що позивач був не позбавлений можливості для звернення із цим позовом до суду в передбаченим законодавством строк.

Згідно з пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

За встановлених обставин по справі, суд прийшов до висновку, що строк звернення до суду з цим позовом позивачем був пропущений без наявності поважних підстав, тому його позовну заяву слід повернути.

Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення вартості предметів однострою особистого користування - повернути позивачеві у зв`язку із пропуском строків звернення до адміністративного суду.

Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення, разом із позовною заявою й усіма доданими до неї матеріалами.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СуддяІ.В. Тихонов