Рішення № 100712386, 25.10.2021, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/4819/21

Кіровоградьский окружний адміністративний суд в складі:

судді – Казанчук Г.П.

секретаря судового засідання – Сосновської В.В.

позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – Братухіна О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) “Про звільнення ОСОБА_1 ” №242-о від 12.07.2021 про звільнення ОСОБА_1 ;

- поновити на роботі ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) шляхом поновлення на посаді заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), категорії “Б” з 31.07.2021 року;

- стягнути з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (код ЄДРПОУ – 43877118) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП – НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 31.07.2021 року на момент винесення рішення суду.

Також ОСОБА_1 просить суд зобов`язати відповідача подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Позов мотивовано тим, що з квітня 2020 року ОСОБА_1 була призначена на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області), проте 06.07.2021 року було ознайомлено з повідомлення про зміну істотних умов державної служби відповідно до статті 43 Закону України «Про державну службу» у зв`язку зі зміною розташування робочого місця за посадою. В подальшому ОСОБА_1 наказом №242-о від 12.07.2021 року звільнено відповідно до п.6 ч.1 ст.83 Закону України "Про державну службу" у зв`язку з незгодою державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов, який ОСОБА_1 вважає протиправним, оскільки статті 43 Закону України «Про державну службу» не передбачає поняття зміна розташування робочого місця за посадою, а визначає зміну місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту), що не є тотожними поняттями. Оскільки не відбулось зміну реєстрації чи місцезнаходження державного органу, а відтак були відсутні підстави для її звільнення.

Державна екологічна інспекція Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) (надалі відповідач) надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що робота відділу бухгалтерського обліку та фінансів в першу чергу ґрунтується на підготовці та опрацювання первинних документів для подальшого відображення в реєстрах та звітності для ведення бухгалтерського обліку використовувалось ПЗ «ІС-ПРО», про те для роботе державних службовців відділу бухгалтерського обліку та фінансів, роботі місця яких знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та для виконання обов`язків покладених на відділ не достатньо одного термінального з`єднання для одночасного внесення та опрацювання інформації, а тому, проаналізувавши завдання відділу бухгалтерського обліку та фінансів з моменту створення та за час роботи Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, відповідач дійшов висновку, що виконання функцій та обов`язків за посадою заступника начальника відділу не можливо обмежувати посадовими обов`язками тільки з виконання завдань стосовно Кіровоградської області та потребує фізичного розташування цього державного службовця за адресою АДРЕСА_1 . Дані обставини було доведені до позивача, а у зв`язку з незгодою прийняти подальші зміни, її було звільнено з державної служби. Крім того, у відзиві вказано про те, що у січні місяці 2021 року в період того, коли на ОСОБА_1 були додатково покладені обов`язки в.о. начальника відділу, для належної, безперервної роботи інспекції та для подання фінансового звіту необхідно було терміново подати до органів казначейства по місцю реєстрації установи картки із зразками підписів та відбутки печатки, про що було повідомлено ОСОБА_1 службовою запискою, проте остання не з`явилась, оскільки перебувала на лікарняному. У зв`язку з цими обставинами із ОСОБА_1 було знято виконання повноважень в.о. начальника відділу (а.с.122-127).

ОСОБА_1 подала відповідь на відзив в якій наголошено на відсутності доводів у відзиві на позов в обґрунтування, які ж саме зміни відбулися в організації виробництва і праці. Крім того, позивач зазначила, що зміна істотних умов праці в Державній екологічній інспекції стосувались лише однієї особи – позивача, що на її думку, породжує сумнів у небезсторонності та упередженості відносно неї. При цьому, зазначено про сформульований правовий висновок у постановах Верховного Суду України від 23.03.2016 року у справі №6цс15 та у постанові Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі №201/2668/19 (а.с.188-191).

Державною екологічною інспекцією Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) подано заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що позивач хибно відстоює позицію відсутності змін істотних умов працю, підмінюючи його зміною в організації виробництва та зазначив про висновки з цього питання у постанові Верховного Суду від 18.012018 року №607/83/16ц (а.с.197- 202).

Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 з 29.10.2019 року призначена на посаду головного спеціаліста сектору бухгалтерського обліку та фінансів – бухгалтера Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області у порядку переведення на підставі наказу від 28.10.2019 року №111-о.

Згідно наказу Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 14.02.2020 року №11-о ОСОБА_1 переведена на посаду завідувача сектору бухгалтерського обліку та фінансів – головного бухгалтера Державної екологічної інспекції Кіровоградської області.

Наказом Державної екологічної інспекції у Кіровоградській області від 19.11.2020 року №118-о звільнена з посади завідувача сектора у порядку переведення.

Наказом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №21-о від 19.11.2020 року ОСОБА_1 призначена на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська обстасті) у порядку переведення (а.с.26).

Наказом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) №21-о від 19.11.2020 року на ОСОБА_1 покладено виконання обов`язків начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів – головного бухгалтера з 20.11.2020 року (а.с.146 зв.).

06.07.2021 року ОСОБА_1 попереджено про зміну істотних умов державної служби відповідно до статті 43 Закону України «Про державну службу», а саме зміна розташування робочого місця за посадовою заступник начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів, робочу місце за посадою буде розташоване у АДРЕСА_1 (а.с.152 зв.)

Наказом Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) від 12.07.2021 року №242-о ''Про звільнення ОСОБА_1 '' відповідно до пункту 6 частини першої статті 83 Закону України ''Про державну службу'' припинено державну службу та звільнено ОСОБА_1 , заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів з 30 липня 2021 року, у зв`язку з незгодою державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов (надалі спірний наказ, а.с.153 зв.).

Отже предметом спору даної справи є законність та правомірність винесення спірного наказу про звільнення з державної служби, який переданий на вирішення адміністративного суду.

Вирішуючи спір, суд виходить з того, що принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права на державну службу визначені Законом України "Про державну службу".

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 5 Закону України "Про державну службу" правове регулювання державної служби здійснюється Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, постановами Верховної Ради України, указами Президента України, актами Кабінету Міністрів України та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

Відносини, що виникають у зв`язку із вступом, проходженням та припиненням державної служби, регулюються цим Законом, якщо інше не передбачено законом.

Дія норм законодавства про працю поширюється на державних службовців у частині відносин, не врегульованих цим Законом.

Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" державна служба припиняється за ініціативою суб`єкта призначення у разі незгоди державного службовця на проходження державної служби у зв`язку із зміною її істотних умов (стаття 43 цього Закону).

У статті 2 Закону України "Про державну службу" визначено, що суб`єкт призначення - державний орган або посадова особа, яким відповідно до законодавства надано повноваження від імені держави призначати на відповідну посаду державної служби в державному органі та звільняти з такої посади.

Визначення терміну "державний орган" наведене у частині 1 статті 1 Закону України "Про запобігання корупції", згідно з яким державний орган - орган державної влади, в тому числі колегіальний державний орган, інший суб`єкт публічного права, незалежно від наявності статусу юридичної особи, якому згідно із законодавством надані повноваження здійснювати від імені держави владні управлінські функції, юрисдикція якого поширюється на всю територію України або на окрему адміністративно-територіальну одиницю.

Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України ''Про державну службу'' зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов`язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Даний перелік є вичерпним і додатковому розширенню не підлягає. Водночас, аналізуючи підстави, з виникненням яких виникають істотні зміни суд зазначає наступне.

Відповідач є юридичною особою публічного права місцем реєстрації якої є м. Кривий Ріг.

На час прийняття наказу №21-о від 19.11.2020 року про призначенням позивача за переведенням на посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку та фінансів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) в.о. начальника Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) був ОСОБА_2 , який територіально знаходився в м. Кропивницький. Пізніше. т.в.о. начальника призначено Піддубного С., який територіально (його кабінет) знаходився в м. Дніпро, станом на день розгляду справи в суді, призначено керівника відповідача, який територіально знаходиться за місцем реєстрації юридичної особи та його кабінет знаходиться в м. Кривий Ріг.

Звільнення позивача відбулось у період коли обов`язки керівника органу виконувала особа, яка територіально знаходилась у м. Дніпро, а тому, і було вирішено, що позивач також має змінити адресу розташування. Такі обставини, дають суду дійти висновку, що зміна керівника (чи йога територіальне знаходження) не може для інших державних службовців створювати так звані "зміну істотних умов праці", оскільки жодного правового підґрунтя стосовно наявності підстави, з якими відповідач пов`язував необхідність зміни робочого місця позивача, суду не зазначено.

Такі обставини зумовили для винесення попередження про зміну істотних умов праці, які в силу обставин, що позивач має двох неповнолітніх дітей, є неможливими. При цьому, як зазначено сторонами в судовому засіданні жодних змін її посадові обов`язки не зазнали. Також суд вважає за необхідне зазначити, що позивач до звільнення займала посаду заступника начальника відділу бухгалтерського обліку, а не його керівника.

Отже, аналіз частини 3 статті 43 Закону України ''Про державну службу'' дає підстави дійти висновку про відсутність законодавчих підстав, які б в об`єктивній дійсності можливо було ототожнити з наведеними у статті обставинами. Тобто, суд констатує, що попередження про зміну істотних умов державної служби було складене всупереч вимога ч.3 ст.43 Закону України ''Про державну службу''. Представником відповідача на питання суду, яка ж з підстав слугувала істотною зміною умов праці, відповіді не було.

Згідно частини 4 статті 43 Закону України ''Про державну службу'' про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 30 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 30 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Зазначена норма містить вказівку на можливі варіанти дії працівника, якого повідомили про істотні зміни умов державної служби, перший – зава про звільнення; другий – заява про переведення на іншу запропоновану посаду. Тобто, як на думку суду, відповідач зобов`язаний був запропонувати позивачу іншу посаду, чого зроблено не було, а відтак дане свідчить про порушення процедури звільнення, що є самостійною підставою для задоволення позову.

Так, суд не надає правового аналізу наявності службових записок стосовно необхідності позивача прибуття в головний офіс, оскільки дані обставини не вказані відповідачем як на підставу звільнення. Більш того, службова записка від 06.01.2021 року була направлена в електронній системі органу 14 год.15 хв. у день, який був передсвятковим та мав скорочений на одну годину робочий день, а тому в об`єктивній дійсності не можна належним чином доведеним зміст даної службової записки позивачу.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що відповідач при звільненні позивача діяв необ`єктивно, упереджено, нерозсудливо та порушив принцип забезпечення рівного доступу та стабільності державної служби, а спірний наказ від 12 липня 2021 року №24-о як індивідуальний правовий акт не відповідає критеріям, наведеним у частині 2 статті 2 КАС України, та є протиправним. Більш того, суд зауважує, що відносно позивача були явно застосовані дискримінаційні заходи, оскільки підстави щодо наявності ''істотних змін державної служби'' були відсутні. Відтак спірний наказ слід скасувати, а позов у цій частині вимог – задовольнити.

Відповідно до частини 6 статті 43 Конституції України громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 1 статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

У постанові від 21.05.2014 року у справі №6-33цс14 Верховний Суд України зазначив, що у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов`язаний поновити працівника на попередній роботі.

У ході розгляду справи суд установив, що позивача без законної підстави звільнено з посади заступника начальника відділу бухгалтерського обліку фінансів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) із припиненням державної служби 30 липня 2021 року, який був останнім днем її роботи, тому вона підлягає поновленню на державній службі з 31 липня 2021 року.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу (ч. 2 ст. 235 КЗпП України).

Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати, який застосовується зокрема у випадках вимушеного прогулу.

Відповідно до пунктів 2, 5, 8 цього Порядку середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У пунктах 19 Порядку зазначено, що при обчисленні середньої заробітної плати за останні два місяці, крім перелічених вище виплат, також не враховуються виплати за час, протягом якого зберігається середній заробіток працівника (за час виконання державних і громадських обов`язків, щорічної і додаткової відпусток, відрядження, вимушеного прогулу тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

Відповідачем надано довідку №7-8475-12 від 15.09.2021 року про заробітну плату позивача за останні 2 календарні місяці роботи перед звільненням, відповідно до якої розмір заробітку позивача у травні 2021 року склав 13958,9 грн. (16335,02 – 2376,12 відпускні, які не враховуються при обрахунку середнього заробітку), у червні 2021 року – 8356,3 грн. (15986,45 – 7630,15 відпускні, які не враховуються при обрахунку середнього заробітку), всього за два місяці 22315,20 грн.

Середньоденна заробітна плата, розрахована із кількості робочих днів за ці два місяці (26 днів) становить 858,28 грн.=22315,20/26 (а.с.116).

Вимушений прогул позивача у період з 31.07.2021 року по 25.09.2021 року складає 59 робочих днів, тому середній заробіток за час вимушеного прогулу становить 50638,52 грн. (858,28 грн. х 59 дні), вказана сума визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Кошти втраченого заробітку за час вимушеного прогулу позивача слід стягнути на її користь з відповідача.

Відповідно до пунктів 2, 3 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

При цьому законодавчо не врегулюване питання, за який місяць необхідно розраховувати суму в межах стягнення до негайного виконання. Суд вважає за необхідне стягнути суму заробітної плати в межах суми, присудженої до стягнення за один місяць, що передував місяцю винесення судового рішення (жовтень 2021 р.), а відтак судове рішення в частині суми стягнення середньої плати в розмірі 17165,60 грн. (20 роб.дн. х 858,28) та поновлення позивача на посаді підлягають негайному виконанню. Сума стягнення середньої плати з розмірі 17165,60 грн. визначена без утримання податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Сторонами не заявлено витрат, які б підлягали розподілу.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 143, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області" від 12.07.2021 №242-о "Про звільнення ОСОБА_1 "

Поновити ОСОБА_1 на державній службі на посаді заступника начальника відділу бухгалтерського обліку фінансів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) з 31 липня 2021 року.

Стягнути з Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 50638,52 гривень, з утриманням податків та зборів.

Допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на державній службі на посаді заступника начальника відділу бухгалтерського обліку фінансів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу (Дніпропетровська та Кіровоградська області) та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць в сумі 17165,60 гривні, з утриманням податків та зборів.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду/

Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Повний текс рішення суду виготовлено 01 листопада 2021 року.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук