Ухвала суду № 100712218, 30.10.2021, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

30 жовтня 2021 року Київ № 320/13616/21

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву Середницької- Короп Софії Юріївни в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відмову протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, в с т а н о в и в:

адвокат Середницька- Короп С.Ю. звернулась до суду в інтересах ОСОБА_2 , пред`явивши вимоги до ГУ ПФУ у Київській області про визнання дій відповідача протиправними щодо зменшення розміру його пенсії з 80% до 70% сум грошового забезпечення та зобов`язання здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2016 відповіно до ст. 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" у порядку і розмірах, визначених постановою КМУ №103 від 21.02.2018, однією сумою у повному обсязі з урахуванням щомісячної доплати в сумі 2000 грн., згідно постанови КМУ №713 від 14.07.2021, виходячи із 80% сум грошового забезпечення та провести виплату, виходячи із розміру одержаних сум.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального закону, суд приходить до висновку про необхідність залишення позову без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви повинні бути усунені шляхом подання позову у новій редакції із зазначенням у ньому: РНОКПП представника позивача; обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги з посиланням на докази, які ці обставини підтверджують, зокрема, час та підстави взяття на облік як пенсіонера в органах ПФУ з представленням довідки про взяття на облік та копії розпорядження про призначення пенсії станом на день взяття на облік; конкретизацією розрахункового періоду, який має ураховуватись судом при визначенні загального розміру стягнення, тобто конкретизацією позовних вимог в частині періоду стягнення дати початку та кінця часових меж; надання обґрунтованого розрахунку суми, на виплату якої претендує заявник із визначенням всіх її складових та представленням документів, які підтверджують кожну складову зробленого розрахунку та методики здійсненого обчислення, в тому числі, із визначення розрахункової величини суми виплат, відповідно до ст.63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших категорій осіб", суми загальних виплат, одержаних позивачем за спірний період по дату звернення до суду у розрізі помісячних виплат та наданням суду підтверджуючих доказів одержання цих сум (виписка банківської карти; довідки про поштові грошові перекази) тощо; подання копії Реєстру застрахованих осіб; зазначення загального розміру підвищення до пенсії, призначеного позивачеві станом 01.01.2016; викладення обставин виникнення у позивача права на підвищення до пенсії із зазначенням дати виникнення такого права та посиланням на докази, якими це право підтверджено; обгрунтування порушення прав, свобод та інтересів заявника із розкриттям змісту порушених прав.

Суд звертає увагу, що у поданій заяві позивач просить зобов`язати орган Пенсійного фонду здійснити нарахування виплат з 01.01.2016, в той час як до суду позовна заява надійшла 26.10.2021, тобто після сплину 5 років з моменту виникнення права на їх одержання.

Відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивачки з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Строк позовної давності у даному випадку обчислюється по кожному місяцю, за яким має нараховуватися така пенсія, окремо. Право на позов відносно пенсії виникає щомісяця, а позовна давність обчислюється з того місяця, коли громадянин дізнався або повинен був дізнатися про порушення права. Вказаний підхід повністю кореспондується із позицією Верховного Суду України, яка викладена в ухвалі від 17.02.2010 року по справі № 6-911св09. Судова практика також сформувала правило - якщо пенсії виплачувалися у неповному розмірі, то вважається, що громадяни дізналися про порушення своїх прав після отримання неповних сум виплат при черговому одержанні пенсії. Тому, позивачеві у заяві в новій редакції необхідно вказати в якому місяці та, з якого місяця та року він одержував пенсійні виплати у меншому розмірі та, чому своєчасно не звернувся до суду на захист порушеного права.

При цьому, суд зауважує, що процесуальний Закон не дає визначення терміну "поважні причини". Між тим в Рішенні Верховного суду України від 13.09.2006 по справі № 6-26370кс04 (№ в ЄДРСРУ 135558) вказане наступне: "Поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим". Поновлення процесуальних строків на оскарження рішень є дискреційними повноваженнями суду, а під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний або судовий орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

При визначенні початку перебігу строку звернення до суду, суд з`ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. Відтак, поважними причинами, що зумовили пропуск строку звернення до суду визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами, які не дозволяють особі вчасно реалізувати право на судовий захист.

Таким чином, суд приходить до висновку, що Середницька- Короп С.Ю. звернулася до суду з порушенням, визначеного законом строку позовної давності, без обґрунтувань причин його пропуску та підстав для поновлення за відсутності бодай яких-небудь доказів на підтвердження обставин пропуску строку звернення.

Згідно із ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з цим позивачеві слід надати заяву із поясненнями та доказами на їх підтвердження, що свідчать про те, що він не знав і не міг, з об`єктивних причин, знати про порушення своїх прав станом на січень 2016 та/або зазначити обставини, які перешкоджали своєчасно реалізувати право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Адвокатом позивача до позовної заяви долучена квитанція про сплату судового збору у розмірі 908 грн. за одну вимогу немайнового характеру, в той час, як положеннями ч.3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що "...у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру ". Вимоги позивача є різними за правовою суттю, хоча і стосуються одного предмета спору, тому позиваеві необхідно сплати судовий збір відповідно до Закону України "Про судовий збір", за ще одну вимогу немайнового характеру у розмірі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву Середницької-Короп Софії Юріївни в інтересах ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання відму протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Брагіна О.Є.