Рішення № 100711864, 22.09.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 вересня 2021 року Справа № 280/4374/21 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Максименко Л.Я.

за участю секретаря судового засідання П`яниди Б.В.

представника позивача - не прибув

представника відповідача - Зеленого С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовною Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1Б, код ЄДРПОУ 38617137)

до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопромторг” (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 8, кім. 30, код ЄДРПОУ 37790532)

про застосування заходів реагування, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (далі – позивач) звернулось із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг» (далі – відповідач), в якій позивач просить суд застосувати заходи реагування у сфері державного нагляду до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг» у вигляді зупинення експлуатації будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93103, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, 2, до повного усунення всіх порушень вимог законодавства у сфері пожежної, техногенної безпеки у зазначеній будівлі, вказаних в акті перевірки від 14.05.2021 № 28.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за результатами позапланової перевірки дотримання суб`єктами господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки ТОВ «Нафтопромторг» встановлено ряд порушень (19 пунктів), які створюють загрозу життю та здоров`ю людей, про що складено акт від 14.05.2021 №28. Стверджує, що зазначені у акті недоліки створюють безпосередню загрозу виникнення пожежі, несуть загрозу життю і здоров`ю людей, а тому до відповідача необхідно застосувати заходи реагування у вигляді заборони експлуатації ТОВ «Нафтопромторг» будівель та приміщень, розташованих за адресою: 93103, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, 2, що і зумовило звернення до суду з даним позовом.

29.06.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №36654) надійшов відзив на позов. У відзиві зазначено, що із усіма порушеннями, переліченими у акті перевірки, ТОВ «Нафтопромторг» не згодне, так як усі вони не суттєві, мають формальний характер, акт перевірки містить лише загальний опис порушень, без чіткої конкретизації. Стосовно відсутності автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, то виконання цієї вимоги є не можливим. Так, наказом ДСНС України № 481 від 22.08.2014 «Про організацію централізованого та техногенного спостерігання» центром спостерігання було визначено ДП «Центр громадської безпеки 112», яке у зв`язку з реорганізаційними заходами в системі ДСНС ДП «ЦГБ-112» наказом №218 від 11.05.2016 «Про припинення ДП «Центр громадської безпеки 112» шляхом ліквідації - ліквідовано. Саме цей центр спостереження повинен був приймати інформацію з автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій. З метою запобігання надзвичайних ситуації замість автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій - усі АЗС обладнані системами протипожежного захисту, які містять відповідні сповіщувачі. Окрім цього зазначає, що між ТОВ «Нафтопромторг» та Державна аварійна рятувальна служба ГУ ДСНС України у Луганській області укладено договір №21 від 04.01.2021р. на постійне та обов`язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій. Також, між ТОВ «Нафтопромторг» та ТОВ «Набат-ВК» укладено договір №77- 2020ПС.ТО.С від 01.02.2020 р. на технічне обслуговування та виведення сигналів на пульт централізованого спостереження (ПЦПС) установок пожежної автоматики (є чинним на теперішній час). Це підтверджує відсутність із боку ТОВ «Нафтопромторг» порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою суду від 07.06.2020 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/4374/21. Призначено судове засідання на 12.07.2021.

Ухвалою суду від 12.07.2021 здійснено перехід зі спрощеного позовного провадження в загальне позовне провадження. Призначено підготовче судове засідання на 16 серпня 2021 року о 10 год. 00 хв.

30.07.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №43595) подано клопотання про приєднання доказів, а саме, копію акту перевірки №38 від 06.07.2021.

Протокольною ухвалою суду, яка занесена до протоколу підготовчого засідання 16.08.2021, судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22.09.2021 об 11 год. 00 хв.

30.08.2021 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №49603) надійшла відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що не обладнання АЗС за адресою: 93103, Луганська обл., м. Лисичанськ, вул. Красна, буд. 2 системою раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення створює реальну загрозу життю та здоров`ю людей. Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 20.10.2020 №580/46/19. З наведених підстав просить суд позов задовольнити.

16.09.2021 від представника відповідача через канцелярію суду (вх. №53551) подані заперечення на відповідь на відзив, відповідно до яких зазначено, що ним усунуті всі, крім одного, порушення, зазначені в попередньому акті, а тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. У запереченні також зазначено, що посилання позивача на позицію, викладену у Постанові Верховного суду від 20.10.2020р. по справі №580/46/19 є не доречним. Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №10 від 16.01.2020р. було затверджено зміни №1 до ДБН В.2.5-76:2014, відповідно до яких було виключено п.5.2.22. Таким чином, на час проведення перевірки, правова позиція ВС України вже була не актуальна. З наведених підстав просить суд у задоволенні позову відмовити.

20.09.2021 від представника позивача через канцелярію суду (вх. №53843) надійшло клопотання про розгляд справи за наявними матеріалами, без участі представника позивача. На задоволенні позовних вимог наполягає.

У судовому засіданні 22.09.2021 представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

22.09.2021 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.

У період з 12.05.2021 по 14.05.2021 відповідно до вимог Кодексу цивільного захисту України, статті 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», доручення Прем`єр Міністра України від 11.03.2021 №10033/1/1-21, наказу ГУ ДСНС України у Луганській області від 16.03.2021 № 75-НС (з основної діяльності) «Про проведення здійснення позапланових перевірок» проведено позапланову перевірку приміщень та території Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг», розташованого за адресою: Луганська область, м. Личисанськ, вул. Красна, буд. 2.

За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нафтопромторг», складено акт перевірки від 14 травня 2021 року № 28.

Вищезазначеним актом перевірки виявлено такі порушення:

- біля місця розташування пожежного гідранту та пожежної водойми не встановлено покажчик(об`ємний зі світильником або плоский із застосуванням світловідбивних покриттів) з нанесеннями на ньому, літерного індексу ПГ та ПВ цифрового значення відстані в метрах від покажчика до гідранта, внутрішнього діаметра трубопроводу в міліметрах, зазначенням виду водопровідної мережі (тупикова чи кільцева), а також W ПВ – пп. 9 п. 2.1 глава 2 Розділ V ППБУ;

-відсутнє зазначення місцезнаходження первинних засобів пожежогасіння, які слід установлювати згідно з ДСТУ ISQ 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форма та колір», ГОСТ 12.026-76 «ССБТ. Цвета сингальные и знаки безопасноси». Знаки повинні бути розміщені на видимих місцях на висоті 2-2,5м від рівня підлоги, як у середині, так і поза приміщенім (за потреби) – пункт 3.10 глави 3 Розділу V ППБУ; наказ МВС від 15.01.2018 №25 про затвердження Правил експлуатації та типових норм належності вогнегасників»;

-не розміщені шляхом навішуванні на вертикальні конструкції на висоті не більше 1.5м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатні для її повного відчинення переносні вогнегасники в приміщеннях у будівлі АЗС – Пункт 3.10 глави 3 Розділ V ППБУ; наказ МВС від 15.01.20218 №25;

-відсутня жорстка буксирна штанга довжиною не менше 3м для евакуації транспортних засобів – ППБ для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів п. 11розділу VII;

-допущено експлуатацію АЗС без переносного газоаналізатора у вибухозахищеному виконанні – ППБ для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів п. 30 глави 1 розділу VII;

-не надано акт перевірки пожежних гідрантів – ППБУ Розділ V, глави 2 п. 2.1, п. п 4;

-пункт заправки автомобілів стиснутим вуглеводним газом (СВГ) об`єкту АЗС не забезпечений первинними засобами пожежогасіння згідно норм належності (2 ВП-9.2 ВВК – 3.5) – Пункт 3.6 глави 3 Розділу V ППБУ, додаток 2 ППБ для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів;

-АЗС не забезпечено первинними засобами пожежогасіння згідно з нормами належності (територія заправки рідким пальним). Порошковий вогнегасник ВП-100 – Пункт 3.6 глави 3 Розділу V ППБУ, додаток 2 ППБ для об`єктів зберігання, транспортування та реалізації нафтопродуктів;

-керівник об`єкту не пройшов навчання на перевірку знань з питань пожежної безпеки та не отримав відповідне посвідчення – Пункти 15, 16, 20 розділу IIППБУ;

-працівники об`єкту не пройшли навчання за програмою з пожежно-технічного мінімуму та не отримали відповідне посвідчення – Пункт 10.1 глави 10 розділу VI ППБУ;

-відсутня інформація про заходи безпеки та відповідну поведінку населення у разі виникнення аварії – Пункт 3 частини першої статті 20 КЦЗУ;

-не надано технічної документації щодо підтримання експлуатаційної придатності (технічне обслуговування) СПЗ – ППБУ Розділ V. Глава 1 п. 1.1.1-1;

-будівля складу АЗС не обладнана системою протипожежного захисту відповідно до ДБН В.2.5-56:2014 «Система протипожежного захисту» - ППБУ Розділ V глава 1 п.1.2 ДБН В.2.5-56:2014 Додаток А;

-у приміщені щитової допущено складування горючих матеріалів – ППБУ Розділ III, Глава 2 п.2.12;

-не надано підтверджуючих матеріалів, щодо створення матеріального резерву для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуації – Частина 1 пункту 18 статі 20 КЦЗУ;

-не здійснено навчання керівного складу працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам пожежної безпеки - пункт 8 частини першої статті 20 КЦЗУ;

-допущено допуск до роботи працівників які пройшли навчання, інструктаж перевірки знань з питань цивільного захисту, зокрема з техногенної безпеки – Пункт 4 глави 6 розділу V ППБУ;

-не проводиться об`єктові тренування і навчання з питань цивільного захисту – Пункт 11 частини першої статі 20 КЦЗУ;

-на об`єкті підвищеної небезпеки відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи оповіщення – Частина 1 статті 53 КЦЗУ.

У подальшому, на підставі звернення відповідача, позивачем здійснено позаплановий захід державного нагляду (контролю) щодо додержання позивачем вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки за адресою: Луганська область, м. Личисанськ, вул. Красна, буд. 2, за результатами якого складено акт від 06.07.2021 № 38, яким зафіксовано наявність одного порушення, а саме: на об`єкті підвищеної небезпеки відсутня автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та системи оповіщення – Частина 1 статті 53 КЦЗУ.

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Згідно з частиною першою статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України від 05 квітня 2007 року № 877-V Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 877).

Позивач відповідно до Закону № 877 та Кодексу цивільного захисту України є спеціально уповноваженим органом, який наділений відповідними повноваженнями державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, у тому числі повноваженнями застосування до суб`єктів господарювання певних заходів реагування.

Відповідно до частини сьомої статті 7 Закону № 877 на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п`яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.

В силу статті 47 Кодексу цивільного захисту України державний нагляд (контроль) з питань цивільного захисту здійснюється за додержанням та виконанням вимог законодавства у сферах техногенної та пожежної безпеки, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру, за діяльністю аварійно-рятувальних служб, а також у сфері промислової безпеки та гірничого нагляду, поводження з радіоактивними відходами відповідно до Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Приписами статті 4 Закону № 877 встановлено, що державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб`єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом. Планові та позапланові заходи здійснюються в робочий час суб`єкта господарювання, встановлений його правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 64 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб. Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.

Відповідно до пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема, звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об`єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров`ю людей.

Частиною другою статті 68 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров`ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.

Підстави для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів передбачені частиною першою статті 70 Кодексу цивільного захисту України та полягають у:

1) недотриманні вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами;

2) порушенні вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення;

3) випуску і реалізації вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки;

4) нездійсненні заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій;

5) відсутності на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи;

6) невідповідності кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб`єкта господарювання, їх непридатність або відсутність;

7) порушенні правил поводження з небезпечними речовинами;

8) відсутності або непридатності до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об`єктів або об`єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій;

9) відсутності на об`єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовності до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту;

10) неготовності до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб`єктів господарювання;

11) проведенні робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об`єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб`єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають.

Повне або часткове зупинення роботи підприємств, об`єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду (частина друга статті 70 Кодексу цивільного захисту України).

Визначення небезпечного чинника міститься у пункті 26 статті 2 Кодексу цивільного захисту України та означає складову частину небезпечного явища (пожежа, вибух, викидання, загроза викидання небезпечних хімічних, радіоактивних і біологічно небезпечних речовин) або процесу, що характеризується фізичною, хімічною, біологічною чи іншою дією (впливом), перевищенням нормативних показників і створює загрозу життю та/або здоров`ю людини.

Отже, законодавець пов`язує настання реальної загрози життю та здоров`ю людей від пожежі з обставинами, які можуть призвести до займання та розповсюдження вогню.

Суд зазначає, що відповідач усунув всі виявлені порушення, окрім обладнання ТОВ «Нафтопромторг» автоматизованою системою раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення, з посиланням на те, що встановлення вказаної системи на даний час є неможливим, оскільки позивачем не забезпечено функціонування пульта централізованого спостереження.

Отже, спірним питанням у цій справі є правомірність вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області про обов`язковість встановлення на АЗС автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення.

Частиною першою статті 53 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі автоматизовані системи).

Вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту (частина четверта статті 53 Кодексу цивільного захисту України).

Відповідно до ч. 1 ст. 53 Кодексу цивільного захисту України, на об`єктах підвищеної небезпеки з метою своєчасного виявлення на них загрози виникнення надзвичайних ситуацій та здійснення оповіщення персоналу та населення, яке потрапляє в зону можливого ураження, створюються та функціонують автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення у разі їх виникнення (далі - автоматизовані системи).

Відповідно до ч. 3 ст. 53 КЦЗ України, на об`єктах з масовим перебуванням людей створюються та функціонують об`єктові системи оповіщення.

Згідно із ч. 4 ст. 53 КЦЗ України, вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування визначаються правилами, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.

Таким чином, чинним законодавством, а саме частинами 1 та 4 ст. 53 КЦЗ України визначено два критерії для виникнення у суб`єктів господарювання обов`язку щодо встановлення автоматизованих систем раннього сповіщення про надзвичайні ситуації: автоматизовані системи встановлюються на об`єктах підвищеної небезпеки; вимоги до автоматизованих систем, їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, повинні визначатися правилами, затвердженими МНС України чи ДСНС.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», об`єкт підвищеної небезпеки - об`єкт, на якому використовуються, виготовляються, переробляються, зберігаються або транспортуються одна або кілька небезпечних речовин чи категорій речовин у кількості, що дорівнює або перевищує нормативно встановлені порогові маси, а також інші об`єкти як такі, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Згідно із ч. 4 ст. 9 Закону України «Про об`єкти підвищеної небезпеки», на основі ідентифікаційних даних Кабінет Міністрів України затверджує класифікацію об`єктів підвищеної небезпеки і порядок їх обліку.

Згідно із ст.13 Закону України «Про екологічну експертизу», перелік видів діяльності та об`єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Отже, об`єктами підвищеної небезпеки є також і об`єкти, що відповідно до закону є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру, тому можна стверджувати, що об`єкти підвищеної екологічної небезпеки є об`єктами підвищеної небезпеки, оскільки є реальною загрозою виникнення надзвичайної ситуації техногенного та природного характеру.

Разом з цим, вимоги до автоматизованих систем встановлені ДБН В.2.5-76:2014 «Автоматизовані системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення», які погоджені, зокрема, Міністерством внутрішніх справ (центральний орган, який забезпечує формування державної політики у сфері цивільного захисту) та Державною службою України з надзвичайних ситуацій (центральний орган, який реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).

Згідно зі розділом 1 ДБН В.2.5-76:2014 ці будівельні норми встановлюють вимоги до проектування та монтування автоматизованих систем раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій (НС) та оповіщення населення (далі - СРВНСО), обов`язковому обладнанню якими підлягають об`єкти, будівлі та споруди з ризиком виникнення надзвичайної ситуації загальнодержавного, регіонального або місцевого рівнів.

Відповідно до вимог п.3.2. вказаних ДБН В.2.5-76:2014 Автоматизована система раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій та оповіщення населення (СРВНСО) - автоматизована система класу «людина-машина», у якій суміщено автоматичні процеси виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій, спостереження та оброблення інформації щодо поточного стану об`єктів та будівель, інженерних споруд, мереж, що розташовані на територіях з ризиком прояву небезпечних явищ і процесів, оперативне надання користувачам фактичної та прогнозованої інформації, а також оповіщення (за необхідності) працівників та керівників об`єкта, відповідальних за стан техногенної безпеки, посадових осіб органів виконавчої влади та місцевого самоврядування і населення при безпосередній участі людини-оператора.

Монтування СРВНСО виконується на підставі затвердженої проектної документації та технічної документації підприємств-виробників з урахуванням вимог норм із монтажу систем автоматизації, протипожежного захисту, інших норм та нормативно-правових актів (п.5.9.1 ДБН).

Для забезпечення віддаленого цілодобового нагляду за технічним станом СРВНСО, а також для прийняття з СРВНСО та передавання (ретрансляції) тривожних сповіщень про загрозу або виникнення надзвичайних ситуацій до систем вищого рівня реагування на ці сповіщення - системи централізованого пожежного та техногенного спостереження (надалі - СЦПТС) застосовуються Пульти централізованого спостереження за СРВНСО (далі - ПЦС). Порядок підключення ПЦС до СЦПТС визначається нормативно-технічними та нормативно-правовими документами щодо створення та функціонування СЦПТС (п.8.1 ДБН).

Так, згідно з вимогами п.8.2.1. ДБН В.2.5-76:2014 ПЦС розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Як убачається з п.8.2.1 ДБН В.2.5-76:2014, оперативно-диспетчерська служба територіального органу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, отримує та реагує на сигнал з СРВНСО за допомогою ПЦС, який розміщується в приміщеннях центрів обробляння тривожних сповіщень.

Відповідно до вимог п.5.2.20 ДБН В.2.5-76:2014 СРВНСО повинна автоматично формувати та за командою оператора передавати до ПЦС тривожне сповіщення щодо виявлення загрози або виникнення НС разом з ідентифікатором електронної картки аварії, з можливістю отримання від ПЦС сигналу підтвердження його прийняття.

Як слідує з п.5.2.21 вказаних ДБН, за відсутності відповідного реагування оператора СРВНСО на інформацію про наявність ознак загрози виникнення НС СРВНСО автоматично формує та передає до ПЦС відповідне тривожне сповіщення з ідентифікатором картки аварії за найгіршим сценарієм розвитку НС. Наведене свідчить, що ПЦС повинен отримувати з СРВНСО відповідні службові та тривожні сповіщення щодо загрози виникнення НС, у зв`язку з чим здійснюється відповідне подальше реагування на усунення загрози у порядку, визначеному вимогами ДБН В.2.5-76:2014. До того ж згідно додатку А «Склад системи» ДБН В.2.5-76:2014 до складу системи ПЦС має входити: сервер обробки даних, автоматизоване робоче місце оператора ПЦС, комунікаційне обладнання. Як убачається з додатку Е «Перевірка СРВНСО», під час прийняття СРВНСО до експлуатації проводиться перевірка, зокрема, наявності акта проведення дослідної експлуатації. При введенні в експлуатацію СРОВНСО складається акт, невід`ємним додатком якого є Акт тестового випробування щодо визначення технічної можливості передачі тривожного сигналу від систем спостереження до оперативно-диспетчерської служби (додатки Е, Ж ДБН В.2.5-76:2014).

Так, наказом ДСНС України № 481 від 22.08.2014 «Про організацію централізованого та техногенного спостерігання» центром спостерігання було визначено ДП «Центр громадської безпеки 112», яке у зв`язку з реорганізаційними заходами в системі ДСНС ДП «ЦГБ-112» наказом №218 від 11.05.2016 «Про припинення ДП «Центр громадської безпеки 112» шляхом ліквідації - ліквідовано. Саме цей центр спостереження повинен був приймати інформацію с автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій. З метою запобігання надзвичайних ситуації замість автоматизованої системи раннього виявлення загрози виникнення надзвичайних ситуацій - усі АЗС обладнані системами протипожежного захисту, які містять відповідні сповіщувачами.

Окрім цього між ТОВ «Нафтопромторг» та Державна аварійна рятувальна служба ГУ ДСНС України у Луганській області укладено договір №21 від 04.01.2021р. на постійне та обов`язкове обслуговування аварійно-рятувальними службами об`єктів та окремих територій. Також, між ТОВ «Нафтопромторг» та ТОВ «Набат-ВК» укладено договір №77- 2020ПС.ТО.С від 01.02.2020р. на технічне обслуговування та виведення сигналів на пульт централізованого спостереження (ПЦПС) установок пожежної автоматикі (є чинним на теперішній час).

Постановою КМУ № 808 від 28.08.2013 р. до таких об`єктів підвищеної екологічної небезпеки віднесено АЗС, в т.ч. автомобільні газозаправні станції зрідженого газу.

Наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 15.05.2006 № 288 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.07.2006 за №785/12659) затверджено Правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення.

Наказом Міністерства з надзвичайних ситуацій від 03.08.2011 № 793 про внесення змін до наказу від 15.05.2006 № 288 «Про затвердження правил улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення» із переліку об`єктів (пункт 5 додатку), які повинні обладнуватися зазначеними системами виключено автозаправні, автомобільні газозаправні станції та пункти, автомобільні газонаповнювальні компресорні станції, склади газу і газопродуктів.

Отже, на момент виникнення спірних правовідносин, центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, не затверджені правила з вимогами до автоматизованих систем.

Таким чином, щодо АЗС на сьогодні відсутні правила улаштування, експлуатації та технічного обслуговування систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та оповіщення людей у разі їх виникнення, тому відповідно другий критерій щодо АЗС (Правила) - відсутній.

Отже, оскільки для АЗС правил, що встановлюють вимоги до автоматизованих систем раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, а також їх улаштування, експлуатації і технічного обслуговування, затверджених центральним органом виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері цивільного захисту, поки що не існує, фактично існує колізія, оскільки суб`єкти господарювання хоч і зобов`язані встановлювати автоматизовані системи раннього виявлення надзвичайних ситуацій та систем оповіщення, але одночасно законно не встановлюють їх у зв`язку з відсутністю правил їх улаштування, експлуатації та відсутності АЗС в переліку об`єктів, що підлягають обладнанню системами раннього виявлення надзвичайних ситуацій.

Таким чином, наведене вище свідчить про те, що у відповідача відсутня фактична можливість усунення вказаного позивачем в акті перевірки порушення, оскільки у самого позивача відсутній відповідний уповноважений орган, який би забезпечував прийом сигналу з ПЦС від СРВНСО для реагування в разі виявлення загрози чи виникнення НС, як того вимагає ДБН В.2.5-76:2014.

Тобто, неможливість відповідача встановити СРВНСО на АЗС є наслідком неможливості дотримання самим позивачем вказаних вище вимог ДБН В.2.5-76:2014 щодо необхідності забезпечення ПЦС, функціонування якого є обов`язковою умовою для улаштування та введення в експлуатацію СРВНСО на об`єкті.

З огляду на викладене, позов є таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що станом на час вирішення справи відповідачем усунуто порушення, наявність яких слугувала підставою для звернення до суду з даним позовом, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для їх розподілу, у зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 139, 241, 243, 244, 245, 246 та 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Луганській області (93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Новікова, 1Б, код ЄДРПОУ 38617137) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Нафтопромторг” (69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, вул. Глісерна, буд. 8, кім. 30, код ЄДРПОУ 37790532) про застосування заходів реагування, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 01.11.2021.

Суддя Л.Я. Максименко