Рішення № 100711770, 28.10.2021, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28 жовтня 2021 року Справа № 280/8347/21 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро)

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити пені дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Відділу примусового виконання рішень у Запорізькій області Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Дніпро) (далі - відповідач), відповідно до якого позивач просить суд

-визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро), яка полягає у невиконанні судового рішення у справі № 280/2644/19 у межах виконавчого провадження № 63442216, в тому числі у недотриманні ним вимог ст. 18,63 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII"Про виконавче провадження" щодо не проведення державним виконавцем перевірки виконання рішення суду боржником, як заходу примусового виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2019 по виконавчому листу від 21.11.2019 по справі № 280/2644/19 в межах виконавчого провадження № 63442216;

- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) вчинити всі необхідні дії відповідно до положень до Закону України «Про виконавче провадження», в тому числі положень ст. 63 Закону та виконати рішення суду у повному обсязі в межах виконавчого провадження № 63191780 шляхом зобов`язання боржника виплати ОСОБА_1 , пенсію за період з 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року у сумі, яка нарахована боржником 52962.60 грн.

Ухвалою судді від 20.09.2021 позовну заяву залишено без руху.

04.10.2021 позивачем усунено недоліки позовної заяви.

Ухвалою від 04.10.2021 у справі відкрите спрощене позовне провадження без виклику сторін (у письмовому провадженні).

Позовна заява обґрунтована тим, що на виконанні у відповідача знаходиться виконавчий лист щодо виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду по справі №280/2644/19 про зобов`язання Головного управління ПФУ в Запорізькій області нарахувати та виплати пенсію ОСОБА_1 за тріод з 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року. Позивач 09.07.2021 звернувся до відповідача із заявою з проханням повідомити письмово про причини не виконання державним виконавцем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.08.2019 за виконавчим листом № 280/2644/19, виданим 21.11.2019, а також повідомити інформацію про проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 63442216. 21.08.2021 позивач отримав відповідь в.о. начальника відділу Зубрицького А. Відділу примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) від 28.07.2021 № 6383-1-03, у якій повідомлено, що рішення суду виконане частково, а саме суми, які підлягають виплаті нараховані, але невиплачені вони з підстав відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, тому державний виконавець не може вважати невиконанням зазначене судове рішення без поважних причин. Вважає такі дії відповідача зводяться до формального підходу до виконання рішення суду, порушують права стягувача та зводять нанівець всі обставини, які розглядалися судом, а також не застосовуються ніякі заходи, передбачені Законом України «Про виконавче провадження» щодо виконання рішення суду боржником в установлені строки та не притягуються до відповідальності винні службові особи. Просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

13.10.2021 відповідачем надано відзив на адміністративний позов, відповідно до якого зазначає, що на виконанні у відділі перебуває ВП №63426272 з виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/1196/20 від 26.10.2020. На виконання вимог статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу за невиконання виконавчого листа, що була оскаржена боржником до Запорізького окружного адміністративного суду. Рішенням суду від 07.05.2021 по справі №280/2922/21 відмовлено у задоволенні позовної заяви Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області. У зв`язку з тим, що вказана постанова не набрала законної сили, підстави для застосування до боржника повторного штрафу відсутні. У задоволенні адміністративного позову просить відмовити. Розгляд справи просить здійснити без участі представника відповідача.

Суддя Стрельнікова Н.В. з 18.10.2021 по 27.10.2021 (включно) перебувала на лікарняному.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до п. 10 ч.1 ст. 4 КАС України, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.

Отже, відповідно до вищевказаних приписів КАС України, справу розглянуто судом в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані сторонами докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду визнано протиправними дії Приморського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 , за період з 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року та яким зобов`язано Приморське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 , за період 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 09.06.2020 замінено сторону виконавчого провадження в справі № 280/2644/19 з Приморського об`єднаного управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області на його правонаступника - Головне управління Пенсійного Фонду України в Запорізькій області.

Виконавчий документ на підставі вищезазначеного рішення виданий 21.11.2019.

На підставі виданого 21.11.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом виконавчого литса у справі № 280/2644/19 про відкрито виконавче провадження № 63442216 з виконання виконавчого листа: зобов`язання Головного управління ПФУ в Запорізькій області нарахувати та виплати пенсію ОСОБА_1 за тріод з 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

07.04.2021 ОСОБА_1 звернувся до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Дніпро) із заявою про роз`яснення йому перебігу виконання виконавчого листа від 21.11.2021.

Згідно відповіді Державного виконавця відділу примусового виконання рішень Половнікова Р. від 13.04.2021 за № 3044-1-031 повідомлено позивача, що рішення суду на підставі виконавчого листа виконане частково, а саме державний виконавець посилається на лист боржника від 06.11.2020 за № 0800-0803-8/59292, в якому боржник повідомив державного виконавця про часткове виконання рішення суду в частині нарахування пенсії, а саме з 01.08.2018 по 31.12.2018 у сумі 52 962.60 грн. Проте, виплати цієї суми боржником нездійсненні, з посиланням боржника на положення Постанови КМУ № 637 «Про внесення змін до постанови КМУ від 21.08.2019 року № 778», в якій зазначено, що призначена соціальна виплата з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі , що здійснює соціальні виплати та виплачується на умова «окремого порядку», визначених Кабінетом Міністрів України.

Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.07.2021 з проханням повідомити письмово про причини не виконання державним виконавцем рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.09.2021 за виконавчим листом № 280/2644/19, виданим 21.11.2019, а також повідомити інформацію про проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 63442216.

Згідно відповіді в.о. начальника відділу примусового виконання рішень Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Зюбрицького А.від 28.07.2021 № 6383-1-031 повідомлено позивача, що рішення суду виконане частково, а саме суми, які підлягають виплаті нараховані, але невиплачені вони з підстав відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, тому державний виконавець не може вважати невиконанням зазначене судове рішення без поважних причин.

Не погоджуючись з такими діями відповідача позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши спірні правовідносини та надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд дійшов наступних висновків.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Отже, виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

05.10.2016 набрав чинності Закон України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі - Закон України №1404-VIII), відповідно до статті 1 якого виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. З Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

У Відділі на виконанні перебуває виконавче провадження № 63442216 з виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 280/2644/19 від 21.11.2019 про: зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 за період 01 серпня 2018 року по 31 грудня 2018 року.

29.10.2021 постановою державного виконавця відділу ВП № 63442216 відкрито виконавче провадження з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа та зобов`язано боржника виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

Листами від 06.11.2020 за вих. №0800-0803-8/59292 та 0800-0903-6/51700 від 02.08.2021 боржник повідомив про часткове виконання рішення суду в частині нарахування пенсії, а саме з 01.08.2018 по 31.12.2018 стягувачу нараховано 52962,60 грн.

Проте, виплату нараховано суми пенсії боржником не здійснено з посиланням на те, що підпунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України №637 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року №778» призначена соціальна виплата з місяця, в якому надійшла заява внутрішньо переміщеної особи. Суми соціальних виплат, які не виплачені за минулий період, обліковуються в органі, що здійснює соціальні виплати, та виплачується на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до абз. 18 пункту 1 Постанови Кабінету міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 суми пенсій, які не виплачено за період до місяця їх відновлення, обліковуються в органі, що здійснює пенсійні виплати, та виплачуються на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

Отже, така «Відкладена» доплата буде виплачена на умовах окремого порядку, визначеного Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» у разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення.

04.01.2021 державний виконавець звернувся із заявою про встановлення способу і порядку виконання судового рішення від 02.08.2019 по справі № 280/2644/19 до Запорізького окружного адміністративного суду.

Ухвалою № 280/2644/19 від 29.01.2021 Запорізького окружного адміністративного суду у задоволенні заяви державного виконавця про встановлення способу і порядку виконання судового рішення відмовлено.

Рішення немайнового характеру за якими боржник зобов`язаний вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення підлягає виконанню відповідно до ст. 63 розділу VIII Закону.

Статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження" визначено, що виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Цією ж статтею встановлено, що виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Згідно частини шостої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до приписів статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт та виносить постанову про накладення на боржника штрафу у розмірі, визначеному частиною першою статті 75 цього Закону. У постанові зазначаються вимога виконувати рішення та попередження про кримінальну відповідальність.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення державний виконавець складає акт, виносить постанову про накладення на боржника штрафу в подвійному розмірі, надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення, звертається з поданням про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України до суду за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби, виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (із врахуванням обмежень, передбачених частиною десятою статті 71 цього Закону) та вживає інші заходи примусового виконання рішення, передбачені цим Законом.

Таким чином, з аналізу вказаних норм передбачено послідовність вказаних виконавчих дій, а саме:

- накладення на боржника штрафу і перевірка стану виконання рішення (у разі невиконання вимог державного виконавця без поважних причин);

- накладення штрафу в подвійному розмірі (у разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин);

- звернення до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення боржника до кримінальної відповідальності відповідно до закону.

Якщо після вжиття державним виконавцем усіх заходів примусового виконання рішення боржник відмовляється виконувати рішення немайнового характеру, а виконати його без участі боржника неможливо, державний виконавець звертається до правоохоронних органів із повідомленням про злочин, після чого закінчує виконавче провадження.

Така відповідальність настає за умови, що судове рішення не виконано без поважних причин і в строк, встановлений державним виконавцем. Тобто, даючи оцінку тому чи правомірно на боржника накладено штраф за невиконання судового рішення потрібно з`ясувати часові рамки, в межах яких боржник мав вчинити певні дії (за виконавчим листом) і в чому причина невиконання судового рішення у відведений йому строк. У цьому зв`язку варто зауважити, що сам факт невиконання судового рішення у визначений строк без з`ясування і оцінки причин цього невиконання не може вважатися підставою для відповідальності боржника відповідно до статті 75 Закону № 1404-VIII.

Поважність причин невиконання судового рішення оцінюється у кожному конкретному випадку через призму того, наскільки це (об`єктивно) перешкодило виконати судове рішення.

Вказана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі № 821/1568/16.

Таким чином, державний виконавець зобов`язаний провести перевірку виконання судового рішення боржником, а підставою для накладення штрафу є невиконання рішення боржником без поважних причин.

Тобто, державний виконавець має встановити відсутність поважних причин невиконання рішення.

Поважними в розумінні Закону України "Про виконавче провадження" можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення, боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Аналогічна позиція висловлена постановою Верховного Суду від 07 березня 2018 року у справі № 127/3770/17.

Суд зазначає, що порядок виконання судових рішень визначається також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року №512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02 квітня 2012 року за №489/20802, яка розроблена відповідно до Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", Закону України "Про виконавче провадження", інших законодавчих актів України та нормативно-правових актів Міністерства юстиції України і визначає окремі питання організації виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню.

Так судом встановлено, що 08.10.2021 державним виконавцем винесено постанову ВП № 63442216 про накладення штрафу за не виконання виконавчого листа № 280/2644/19 виданого 21.11.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом на Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області у розмірі 5100,00 грн.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку , що державним виконавцем вживаються заходи, спрямовані на виконання виконавчого листа № 280/2644/19 виданого 21.11.2019 Запорізьким окружним адміністративним судом передбачені Законом України «Про виконавче провадження», а отже державний виконавць діяв в межах повноважень та у спосіб, визначені Законом України «Про виконавче провадження».

Відтак, підстави для задоволення позовної заяви відсутні.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір не підлягає відшкодуванню, оскільки в задоволенні позову було відмовлено.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255, 287 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 164, код ЄДРПОУ 43314918) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Н.В. Стрельнікова