Рішення № 100711670, 25.10.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

25 жовтня 2021 року м. Ужгород№ 260/2784/21 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.,

з участю секретаря судового засідання - Рошко Л.М.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - не ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду звернулася з позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694), яким просить суд: "1. Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44106694; місцезнаходження: вул. Волошина Августина, буд. 52, м. Ужгород, 88000) щодо відмови в наданні відповіді на мій запит на доступ до публічної інформації від 29.04 2021; 2. Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу: 44106694; місцезнаходження: вул. Волошина Августина, буд. 52, м. Ужгород, 88000) повторно розглянути мій запит на доступ до публічної інформації від 29.04.2021 і надати на нього обґрунтовану відповідь із застосуванням "трискладового тесту" відповідно до частини другої статті 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації".".

08 липня 2021 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду було прийнято вищевказану позовну заяву до розгляду та відкрито провадження, якою розгляд справи постановлено провести за правилами спрощеного позовного провадження.

Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 29 квітня 2021 року звернулась із запитом на доступ до публічної інформації до Головного управління ДПС у Закарпатській області в якому просила надати інформацію з приводу подачі Відкритим акціонерним товариством "Агропромислова група "Закарпатський сад" податкових декларацій з плати за землю з наданням належним чином завірені копії податкових декларацій з плати за землю. Листом ГУ ДПС у Закарпатській області позивачеві було відмовлено в наданні запитуваної інформації, у зв`язку з тим, що в Головного управління ДПС в Закарпатській області відсутні правові підстави для надання запитуваної мною інформації та документів, оскільки така інформація є конфіденційною та може поширюватись виключно за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначеним законом. Таку відмову позивач вважає протиправною у зв`язку із чим звернулася з даним позовом за захистом свого права на доступ до публічної інформації.

Відповідачем було надано відзив на позовну заяву згідно якого, відповідач не погоджується з позовними вимогами з огляду на те, що інформація, що має економічну цінність, здатна впливати на фінансове становище суб`єкта підприємницької діяльності та її неправомірне розголошення може нанести шкоду діловій репутації товариства. В даному випадку можливе завдання шкоди, у вигляді порушення основоположних принців та фундаментальних основ щодо порушення права платника податків на нерозголошення розпорядником інформації щодо себе. Розголошення відомостей щодо поданої звітності платника податків, може сприяти порушенню захисту репутації або прав інших людей, а також, порушення вказаної вище позиції щодо запобігання розголошення інформації, одержаної конфіденційно та недотримання контролюючим органом положень статті 10 Закону України "Про доступ до публічної інформації" та статті 17 Податкового кодексу України.

Під час розгляду справи по суті позивач позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що наведені у ньому.

Під час розгляду справи по суті представник відповідача заперечив щодо задоволення позову, просив суд у задоволенні такого відмовити з мотивів, що наведені у відзиві.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що 29 квітня 2021 року позивач звернулась із запитом на доступ до публічної інформації до Головного управління ДПС у Закарпатській області в якому просила надати таку інформацію: чи подавало Відкрите акціонерне товариство "Агропромислова група "Закарпатський сад" (ІКЮО: 00413771) до Головного управління ДПС в Закарпатській області та/або його структурних підрозділів податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) чи будь-який інший документ в якому визначено податкове зобов`язання щодо плати за землю площею 2062.2 га в межах Королівської територіальної громади, які перебувають постійному користуванні Відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад" на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК №000863? Надати належним чином завірені копії податкових декларацій з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) чи копії будь-яких інших документів поданих Відкритим акціонерним товариством "Агропромислова група "Закарпатський сад" в яких визначено податкове зобов`язання щодо плати за землю площею 2062,2 га в межах Королівської територіальної громади, які перебувають постійному користуванні Відкритого акціонерного товариства "Агропромислова група "Закарпатський сад" на підставі державного акту на право постійного користування землею ІІ-ЗК № 000863 за період із 2003 року по І квартал 2021 року включно (а.с.а.с. 36, 37).

Листом Головного управління ДПС у Закарпатській області № 1371/М/07-16-04-00-09/ЗПІ від 06 травня 2021 року позивачу було відмовлено в наданні запитуваної інформації, у зв`язку з тим, що в Головного управління ДПС в Закарпатській області відсутні правові підстави для надання запитуваної мною інформації та документів, оскільки така інформація є конфіденційною та може поширюватись виключно за бажанням (згодою) відповідної особи у визначеному нею порядку відповідно до передбачених нею умов, а також в інших випадках, визначеним законом (а.с.а.с. 10, 11).

Згідно із статтею 1 частиною 1 Закону України "Про доступ до публічної інформації" від 13 січня 2011 року № 2939-VI (далі по тексту - Закон України № 2939-VI ) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 5 частини 1 пункту 2 Закону України № 2939-VI, доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

За приписами статті 19 частин 1-5 Закону України № 2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі. Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно із статтею 22 частинами 1, 4 Закону України № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону. У відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.

Як вбачається із листа Головного управління ДПС у Закарпатській області № 1371/М/07-16-04-00-09/ЗПІ від 06 травня 2021 та відзиву на позовну заяву, відповідач фактично відмовив у наданні інформації на запит позивача від 29 квітня 2021 року, стверджуючи при цьому, що інформація про платника податків, яка стала відомою під час виконання службових обов`язків, у тому числі щодо сплати платником окремих видів податків, не може бути надана без письмової згоди такого платника податків.

Тобто, правова позиція відповідача полягає у тому, що запитувана інформація належить до категорії інформації з обмеженим доступом, яка не може бути надана без згоди платника податків, тоді як позивач стверджує, що доступ до запитуваної інформації в силу приписів статті 6 частини 5 Закону України № 2939-VI не може бути обмежений.

Відповідно до статті 6 частини 5 Закону України № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації про складання, розгляд і затвердження бюджетів, кошторисів розпорядників бюджетних коштів та плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів, а також їх виконання за розписами, бюджетними програмами та видатками (крім таємних видатків відповідно до статті 31 Бюджетного кодексу України), взяття розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів бюджетних зобов`язань або здійснення розпорядження бюджетними коштами у будь-який інший спосіб, планування, формування, здійснення та виконання закупівлі товарів, робіт і послуг за бюджетні кошти, у тому числі оборонних закупівель (крім випадків, якщо окрема інформація про закупівлі товарів, робіт і послуг становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю"), володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Не підлягає обмеженню також доступ до інформації про стан і результати перевірок та службових розслідувань фактів порушень, допущених у сферах діяльності, зазначених у цій частині. Доступ до зазначеної інформації забезпечується розпорядниками інформації відповідно до положень статті 5 цього Закону.

Згідно із статтею 2 частиною 1 пунктами 11, 13, 14, 23, 37 Бюджетного кодексу України (далі - БК України) у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

бюджетні кошти (кошти бюджету) - належні відповідно до законодавства надходження бюджету та витрати бюджету; видатки бюджету - кошти, спрямовані на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом. До видатків бюджету не належать: погашення боргу; надання кредитів з бюджету; розміщення бюджетних коштів на депозитах; придбання цінних паперів; повернення надміру сплачених до бюджету сум податків і зборів та інших доходів бюджету, проведення їх бюджетного відшкодування; компенсація частини суми штрафних (фінансових) санкцій, що перераховується покупцям (споживачам) за рахунок штрафних (фінансових) санкцій, застосованих органами, що контролюють справляння надходжень бюджету, за наслідками проведеної перевірки за зверненням або скаргою покупця (споживача) про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій;

витрати бюджету - видатки бюджету, надання кредитів з бюджету, погашення боргу та розміщення бюджетних коштів на депозитах, придбання цінних паперів;

доходи бюджету - податкові, неподаткові та інші надходження на безповоротній основі, справляння яких передбачено законодавством України (включаючи трансферти, плату за надання адміністративних послуг, власні надходження бюджетних установ);

надходження бюджету - доходи бюджету, повернення кредитів до бюджету, кошти від державних (місцевих) запозичень, кошти від приватизації державного майна (щодо державного бюджету), повернення бюджетних коштів з депозитів, надходження внаслідок продажу/пред`явлення цінних паперів.

Суд звертає увагу, що за правилами статті 6 частини 5 Закону України № 2939-VI не може бути обмежено доступ до інформації саме про розпорядження бюджетними коштами, а не власне про бюджетні кошти, до яких дійсно належать податкові надходження.

На думку суду, вжитий у конструкції статті 6 частини 5 Закону України № 2939-VI термін "розпорядження" дає підстави стверджувати, що не може бути обмежено доступ до інформації, що стосується саме витрат бюджету (а не надходжень), а інформація про сплату суб`єктами господарювання податків не є "інформацією про розпорядження бюджетними коштами".

Згідно із статтею 16 частинами 1, 2 Закону України "Про інформацію" від 13 січня 2011 року № 2657-ХІІ (далі по тексту - Закон України № 2657-ХІІ) податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Правовий режим податкової інформації визначається Податковим кодексом України та іншими законами.

Відповідно до статті 17 пункту 17.1 підпункту 17.1.9 ПК України платник податків має право: на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов`язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами.

Статтею 21 пунктом 21.6 підпунктом 21.1.6 ПК України передбачено, що посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані: не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи.

Згідно із статтею 74 пунктом 74.3 ПК України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики.

Відповідно до статті 63 пункту 63.11 ПК України контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків в Єдиному банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, реєстрі платників податку на додану вартість, реєстрі неприбуткових організацій та інших реєстрах, що формуються та ведуться контролюючими органами згідно з цим Кодексом, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

В матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вжиття відповідачем заходів щодо надання письмової згоди платником податків - Відкритим акціонерним товариством "Агропромислова група "Закарпатський сад" щодо надання інформації (доступ чи її розголошення) про сплачені ним суми податків.

Суд звертає увагу на позицію позивача, у відповідності до якої позивач враховує приписи статті 70 ПК України щодо Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме: центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків (далі - Державний реєстр) (пункт 70.1); до інформаційної бази Державного реєстру включаються такі дані про фізичних осіб: сума нарахованих та/або сплачених податків (пункт 70.3 підпункт 70.3.4); відомості з Державного реєстру: використовуються контролюючими органами виключно для здійснення контролю за дотриманням податкового законодавства України; є інформацією з обмеженим доступом, крім відомостей про взяття на облік фізичних осіб - підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність (стаття 70 пункт 70.15 підпункти 70.15.1, 70.15.2 ПК України).

Позивач (з його точки зору) після аналізу положень Закону України № 2657-ХІІ, Закону України № 2939-VI та ПК України виснує, що інформація про суми податків, сплачених платником податку, є інформацією з обмеженим доступом, та доступ до якої (чи її розголошення) за загальним правилом можливий за письмовою згодою платника податків.

Із врахуванням позиції позивача щодо належності запитуваної до інформації з обмеженим доступом, суд звертає увагу, що статтею 6 частиною 2 Закону України № 2939-VI передбачено обов`язок розпорядника застосовувати "трискладовий тест". Вимоги, передбачені статтею 6 частиною 2 Закону України № 2939-VI, відповідно до яких обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Тобто, належність запитуваної інформації до конфіденційної, таємної або для службового користування на підставі статей 7, 8, 9 Закону України № 2939-VI відповідно не є єдиною достатньою підставою для обмеження доступу до неї. Обмеження доступу до конкретної інформації допускається у разі, якщо за визначенням вона є конфіденційною або таємною або для службового користування та за умови застосування сукупності вимог статті 6 частини 2 пунктів 1-3 Закону України № 2939-VI. З відмови у доступі до публічної інформації повинно вбачатися: 1) якому з перелічених у пункті 1 частини другої статті 6 Закону України № 2939-VI інтересів відповідає обмеження, а також чому обмеження доступу відповідає зазначеному інтересу (інтересам); 2) у чому конкретно полягає шкода правомірному інтересу (інтересам); яким є причинно-наслідковий зв`язок між наданням доступу та можливим настанням шкоди; чому ця шкода є істотною; яка ймовірність настання шкоди внаслідок надання доступу до інформації (стаття 6 частини 2 пункт 2 Закону України № 2939-VI); 3) чому шкода від надання інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні (стаття 6 частина 2 пункт 3 Закону України № 2939-VI). Відсутність висновку розпорядника інформації щодо наявності хоча б однієї зі згаданих трьох підстав "трискладового тесту" означає, що законних підстав для обмеження доступу до інформації немає, а відмова у доступі до публічної інформації є необґрунтованою. Тому якщо під час розгляду справи в суді буде з`ясовано, що відмовляючи у задоволенні запиту на інформацію розпорядник не застосовував "трискладового тесту" або застосував його лише частково, то це є підставою для визнання такої відмови розпорядника протиправною. У такому разі суд також може зобов`язати розпорядника інформації повторно розглянути запит і надати на нього обґрунтовану відповідь із застосуванням "трискладового тесту" відповідно до статті 6 частини 2 Закону України № 2939-VI (зокрема, відповідні роз`яснення були надані у пунктах 6.1, 6.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2016 року № 10 "Про практику застосування адміністративними судами законодавства про доступ до публічної інформації").

Як вбачається із листа Головного управління ДПС у Закарпатській області № 1371/М/07-16-04-00-09/ЗПІ від 06 травня 2021 року, відповідач відмовив у задоволенні запиту на публічну інформацію без застосування такого "трискладового тесту" (а.с.а.с. 10, 11).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача як розпорядника публічної інформації у задоволенні запиту позивача на інформацію, позаяк при наданні відповіді відповідач не дотримав вимог статті 6 частини 2 Закону України № 2939-VI (тобто, не застосовував "трискладового тесту"), тому з наведених вище підстав, виходячи з наданих статтею 245 КАС України суду повноважень, позовні вимоги належить задовольнити.

Згідно із статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Згідно вимог статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 77 частини 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, які належить задовольнити.

Згідно із статтею 139 частини 1 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 139, 242-246 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Закарпатській області щодо відмови ОСОБА_1 у наданні відповіді на запит від 29 квітня 2021 року.

Зобов`язати Головне управління ДПС у Закарпатській області повторно розглянути запит ОСОБА_1 на доступ до публічної інформації від 29 квітня 2021 року і надати на нього обґрунтовану відповідь відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації" із врахуванням висновків суду.

Стягнути з Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина Августина, буд. 52, код ЄДРПОУ 44106694) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім гривень) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 жовтня 2021 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 01 листопада 2021 року.

СуддяС.Є. Гаврилко