Ухвала суду № 100711656, 01.11.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у вжитті заходів забезпечення адміністративного позову

01 листопада 2021 рокум. Ужгород№ 260/5842/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Держпраці у Закарпатській області (вул. Минайська, 16, м. Ужгород, 88018, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2021 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Закарпатській області, в якій позивач просить:

1. Визнати протиправною та скасувати постанову №ЗК/318/288/АВ-ТД-ФС-28 від 20 серпня 2021 року винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., про накладення штрафу на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у розмірі 300000,00 грн.

2. Визнати протиправним та скасувати Припис про усунення виявлених порушень законодавства про працю № 3K318/288/AB/n від 26.07.2021 року винесений інспектором праці Управління Держпраці у Закарпатській області Гриценком Сергієм Івановичем.

Одночасно з позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, в якій позивач просить суд забезпечити позовні вимоги шляхом зупинення виконання постанови №ЗК/318/288/АВ-ТД-ФС-28 від 20 серпня 2021 року винесену першим заступником начальника Управління Держпраці у Закарпатській області Грицик В.І., про накладення штрафу на фізичну особу- підприємця ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 у розмірі 300000,00 грн.

В обґрунтування заяви зазначено, що оскарження постанови в судовому порядку само по собі не зупиняє її виконання та може бути звернена до виконання посадовими особами Держпраці. Оскільки правомірність (неправомірність) прийняття оскаржуваної постанови буде встановлена лише судовим рішенням, прийнятим за результатами розгляду цієї справи, позивачу доведеться докласти значних зусиль і витрат, щоб відновити свої права та повернути своє майно (кошти), на яке може бути звернено стягнення у разі примусового виконання постанови, позивач звернувся із заявою про забезпечення позову до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову у даній справі суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною другою статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною першою статті 151 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5)зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до абзацу 2 пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» від 06.03.2008 №2 в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого:

- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;

- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;

- наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги;

- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів;

- запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Отже, статтею 151 КАС України, визначено вичерпний перелік підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а суд повинен, виходячи з конкретних обставин, встановити, чи існує хоча б одна з названих підстав, і оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За своєю суттю інститут забезпечення і адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

Доведення наявності зазначених підстав або принаймні однієї з них, з точки зору процесуального закону, є необхідною передумовою для вжиття судом заходів до забезпечення позову у разі їх вжиття за заявою позивача.

З огляду на зміст позовних вимог, спірним у даній справі є правомірність постанови про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення Головного управління Держпраці у Закарпатській області №ЗК/318/288/АВ-ТД-ФС-28 від 20 серпня 2021 року відносно ФОП ОСОБА_1 у розмірі 300000 грн.

Зі змісту поданої до суду заяви про забезпечення позову вбачається наведення заявником обґрунтувань щодо необхідності застосування таких заходів тим, що Головне управління Держпраці у Закарпатській області може в будь-який момент звернути до виконання постанову про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення №ЗК/318/288/АВ-ТД-ФС-28 від 20 серпня 2021 року.

При цьому, заявник не додав до заяви доказів, які б містили відомості щодо вчинення Головним управління Держпраці у Закарпатській області дій щодо примусового виконання спірних постанов про накладення штрафу.

Суд зазначає, що твердження заявника грунтуються лише на припущеннях, що примусове виконання оскаржуваної постанови може розпочатись Головним управління Держпраці у Закарпатській області, проте доказів відкриття виконавчих проваджень стосовно підприємства не надав.

Судове рішення не може ґрунтуватися винятково на припущеннях і відповідно до вимог ст. 242 КАС України повинно бути законним та обґрунтованим.

При цьому, правомірність рішення суб`єкта владних повноважень підлягає встановленню безпосередньо у судовому засіданні під час розгляду позовних вимог по суті.

Окрім того, суд звертає увагу, що заявником не долучено до заяви про забезпечення позову жодних доказів очевидної протиправності рішення відповідача, а також очевидності небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, неможливість відновлення його прав без вжиття заходів забезпечення позову, чи того, що для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

З огляду на викладене суд доходить висновку, про відмову в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 77, 150-154, 241-243, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці в Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у спосіб та строки, встановлені ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Я. М. Калинич