Рішення № 100711372, 01.11.2021, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2021 року м. Житомир справа № 240/15636/21

категорія 102010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Попової О. Г.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправними дії Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 08.07.2021 та надання на нього інформації, оформленої листом від 14.07.2021 №25/Д-334із-1830;

- зобов"язати відповідача надати ОСОБА_1 відповідь на запит на інформацію від 08.07.2021;

- стягнути за рахунок відповідача завдану моральну шкоду у розмірі 17000 грн.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 08.07.2021 подано запит на інформацію до відповідача. 18.07.2021 виконавчий комітет надіслав відповідь на запит №25/Д-334із-1830. Вказану відповідь позивач вважає протиправною та такою, що суперечить нормам Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Ухвалою суду від 26.07.2021 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

Відповідно до наказів №0165-В від 18.08.2021 та №26-К від 30.08.2021 Житомирського окружного суду головуючий суддя 25.08.2021 перебувала у щорічній відпустці та 30.08.2021 у відрядженні.

Ухвалою суду від 31.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

28.08.2021 позивачем до суду подана письмова відповідь на відзив, в якому позивач заперечує щодо доводів відповідача вказаних у відзиві. Вважає, що відповідач не довів з посиланням на відповідні докази чому не можна надати копію проекту рішення, який виноситься на розгляд сесії і по якому приймалось рішення сесії. Позивач вказує, що відповідь на запит надано не у строк передбачений законом. Просить суд прийняти окрему ухвалу в порядку ст.45 КАС України та розглядати відповідь на відзив окремою мотивувальною ухвалою.

28.08.2021 до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив Виконавчого комітету Житомирської міської ради. Представник відповідача вказує, що усі мають право звертатись із інформаційними запитами до суб`єктів владних повноважень та інших розпорядників публічної інформації, які у свою чергу зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту, а у випадках визначених ч. 4 ст. 20 Закону № 2939-VI на протязі 20 робочих днів, надати на нього відповідь. На запит ОСОБА_1 від 08.07.2021 №334із Виконавчим комітетом Житомирської міської ради підготовлено та надано відповідь від 14.07.2021 №25/Д-334із1830, в якій надано вичерпну інформацію у відповідності до вимог ч.1 ст. 20 Закону №2939-VI. На запит від 08.07.2021 №334із надано вичерпну інформацію заявнику, тобто доступ до неї жодним чином Відповідачем запитувача не обмежено. Зазначає, що відповідачем було дотримано вимоги статей З, 4, 5, 19, 20, 23 Закону №2939- VI, а саме вчасно розглянуто (в межах п`яти робочих днів) та надано відповідь на вказаний запит, а твердження позивача є безпідставними та надуманими. Неотримання вчасно відповіді Позивачем не означає, що відповідь не було надано в строки передбачені Законом України «Про доступ до публічної інформації». Виконавчий комітет Житомирської міської ради стверджує, що позивачем не підтверджено належними доказами факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, з чого виходить позивач при визначенні саме такого розміру відшкодування моральної шкоди, а також Інших обставини, що мають значення для вирішення спору.

Відповідач просить суд у задоволенні позову ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, стягнення 17000 грн. моральної шкоди відмовити в повному обсязі.

У відповідності до частини 4 статті 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з частиною 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено з матеріалів справи, 08.07.2021 ОСОБА_1 звернувся до Виконавчого комітету Житомирської міської ради із запитом на інформацію, в якому просив:

- Надати копію клопотання від 04.07.20 №25/Б-3151-7 ОСОБА_1 з додатками;

- Копію висновку управління архітектури та дизайну міського середовища від 16.08.11 №2017/13;

- Копію проекту рішення винесеного на розгляд 7 сесії, 6 скликання 24.10.2011 про відмову у наданні дозволу щодо розробки проекту землеустрою для відведення земельних ділянок з додатком., «Список громадян яким відмовлено» з додатку, тільки сторінки: першої сторінки додатку, сторінки на якій є пункт ОСОБА_1 , останньої сторінки з наявністю підпису виконавця проекту.

Листом Виконавчого комітету Житомирської міської ради від 14.07.2021 №25/Д-334із1830 повідомлено таке:

- По пункту 1 запиту повідомляємо, що відповідно до акту № 16 від 05.01.2017 "Про вилучення до знищення документів не внесених де Національного архівного фонду" звернення (пропозиції), заяви, скарги громадян особистого та другорядного характеру за 2011 рік знищено шляхом спалення, як такі матеріали, що зберігаються 5 років, тому надати копій клопотання від 04.07.2011 №25/Б-3151-7 з додатком немає можливості.

- По пункту 2 запиту надати копію висновку управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради від 16.08.2011 № 2017/13 немає можливості у зв`язку з його відсутністю в архівних матеріалах департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.

- По пункту 3 інформуємо, що відповідно до рішення Житомирської міської ради від 04.07.2017 № 651 "Про внесення змін до рішенні Житомирської міської ради" від 21.07.2016 № 260 "Про Регламент Житомирської міської ради" проекти рішень зберігаються у відділ організаційного забезпечення депутатської діяльності Житомирської міської ради з 04.07.2017р. У зв`язку з чим надати копію запитуваного проекту рішення, який вносився на розгляд 7 сесії 6 скликання 24.10.2011 Житомирської міської ради немає можливості.

Також, відповідачем до відзиву долучено копію акту Управління звернень та діловодства, відділу по роботі із зверненнями громадян Про вилучення до знищення документів не внесених до Національного архівного фонду від 05.01.2017. Відповідно вказаного акту знищено звернення (пропозиції), заяви, скарги громадян особистого та другорядного характеру за 2011 рік (337 справ), строк зберігання 5 років.

Вважаючи дії Виконавчого комітету Житомирської міської ради щодо розгляду запиту на інформацію ОСОБА_1 від 08.07.2021 протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв`язок у їх сукупності, суд вважає позовні вимоги не підлягаючими задоволенню у зв`язку з наступним.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно до статті 1 цього Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Статтею 4 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» доступ до інформації забезпечується, у тому числі, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Згідно з частиною третьою статті 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується.

Відмова особі в доступі до інформації про неї, приховування, незаконне збирання, використання, зберігання чи поширення інформації можуть бути оскаржені.

Статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону, у тому числі, визнаються суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Згідно зі статтею 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядники інформації зобов`язані: 1)оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами; 2)систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3)вести облік запитів на інформацію; 4)визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5)мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації та оприлюднення інформації; 6)надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Письмовий запит подається в довільній формі. Строки розгляду запитів на інформацію передбачено статтею 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Відповідно цієї статті Закону розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Право на оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації регламентовано статтею 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», згідно з приписами якої рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Разом з тим, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. При цьому, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було .обґрунтованим..

Як свідчать матеріали справи, запит на отримання інформації від 08.07.2021 зареєстрований Виконавчим комітетом Житомирської міської ради 08.07.2021, про що свідчить відповідний відтиск печатки.

На запит ОСОБА_1 від 08.07.2021 Виконавчим комітетом Житомирської міської ради надано відповідь від 14.07.2021 №25/Д-334із1830, із змісту якої відповідь слідує:

- По пункту 1 запиту повідомлено, що відповідно до акту № 16 від 05.01.2017 "Про вилучення до знищення документів не внесених де Національного архівного фонду" звернення (пропозиції), заяви, скарги громадян особистого та другорядного характеру за 2011 рік знищено шляхом спалення, як такі матеріали, що зберігаються 5 років, тому надати копій клопотання від 04.07.2011 №25/Б-3151-7 з додатком немає можливості.

- По пункту 2 запиту надати копію висновку управління містобудування архітектури та дизайну міського середовища Житомирської міської ради від 16.08.2011 № 2017/13 немає можливості у зв`язку з його відсутністю в архівних матеріалах департаменту містобудування та земельних відносин Житомирської міської ради.

- По пункту 3 інформуємо, що відповідно до рішення Житомирської міської ради від 04.07.2017 № 651 "Про внесення змін до рішенні Житомирської міської ради від 21.07.2016 № 260 "Про Регламент Житомирської міської ради" проекти рішень зберігаються у відділ організаційного забезпечення депутатської діяльності Житомирської міської ради з 04.07.2017р. У зв`язку з чим надати копію запитуваного проекту рішення, який вносився на розгляд 7 сесії 6 скликання 24.10.2011 Житомирської міської ради немає можливості.

Суд зазначає , що розпорядник повинен забезпечити особі, яка звертається із запитом на інформацію, доступ саме до тієї інформації чи документів, які він просить надати, а у випадку, якщо він не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції володіти інформацією, щодо якої зроблено запит, - відмовити у її наданні, не виходячи за межі чітко поставленого питання, щодо якого зроблено запит.

Розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він володіє. Якщо запит стосується інформації, яка міститься в кількох документах і може бути зібрана і надана без значних інтелектуальних зусиль (наприклад, без проведення додаткового змістовного аналізу), то така інформація відповідає критеріям "відображеності та задокументованості" і є публічною.

У постанові Великої Палати Верховного Суду 25 червня 2019 року по справі №9901/925/18 викладено правову позицію, згідно якої розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, у постанові Верховного Суду України від 23 травня 2017 року по справі №800/541/16 зазначено, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Статтею 19 Закону України «Про звернення громадян», на порушення якої посилається позивач, передбачено, зокрема, обов`язок органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб в межах своїх повноважень об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги. На виконання вказаного обов`язку відповідачем було надано відповідь на звернення позивача в межах своєї компетенції.

З огляду на зазначене, вирішуючи спір, суд має пересвідчитись у належності особі яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тобто, обов`язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема, наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.

Так, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини щодо надання відповідачем відповіді на запит позивача, суд вважає, що листом від 14.07.2021 №25/Д-334із1830 Виконавчим комітетом Житомирської міської ради надано належну та повну відповідь на звернення ОСОБА_1 . Наведене свідчить про відсутність порушених прав позивача у межах спірних відносин, що виключає необхідність судового захисту таких прав.

Щодо доводів позивача про порушення відповідачем строку надання відповіді на його запит, суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону №2939-VІ, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Як зазначено судом вище, зазначений запит було отримано відповідачем 08.07.2021 зажадану вказаним запитом інформацію позивачу було надано листом від 14.07.2021.

З огляду на вимоги ч. 1 ст. 20 Закону №2939-VI, останнім днем строку, коли розпорядник інформації (відповідач) мав надати відповідь на інформаційний запит позивача, враховуючи, що 10 та 11 липня вихідні дні, а строк обчислюється саме в робочих днях, є 15.07.2021 року.

Посилання позивача, що відправлення відповідачем листа від 14.07.2021 лише 18.07.2021 не відповідає дійсності, оскільки з наданої самим же позивачем довідки «Укрпошта», з відомостей офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження поштового відправлення за трекінгом № 1001427924459 поштове відправлення здано відповідачем у відділення пошти саме 14.07.2021, в день надання відповіді. За тими ж відомостями, відправлення вручено особисто позивачу 19.07.2021 року.

Отже, відповідач надав відповідь на інформаційний запит ОСОБА_1 в межах строку, встановленого ст. 20 Закону №2939-VI, тобто, не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Наведені позивачем доводи та надані матеріали не спростовують наведених вище висновків суду та не доводять зворотнього.

Так, враховуючи вищевикладені встановлені судом обставини щодо надання відповідачем відповіді на запит позивача, суд доходить висновку, що відсутні правові підстави для зобов`язання відповідача надати відповідь на запит позивача.

Позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є похідними від вимог публічно-правового характеру та, як наслідок, також не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, суд зазначає, що відповідачем надано відповідь на запит позивача, виходячи із наявної у нього інформації, та не допущено порушень законодавства, які б призвели до обмеження права позивача на інформацію, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП/ЄДРПОУ: НОМЕР_1 ) до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (Майдан Корольова, 4/2, м. Житомир, 10014. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04053625) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії, відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням приписів підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду складено у повному обсязі: 01.11.2021 року.

Суддя О.Г. Попова