Рішення № 100710757, 01.11.2021, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 листопада 2021 р. Справа№200/10898/21

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, Лівобережного відділу у м. Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У серпні 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області у видачі йому паспорта громадянина України замість втраченого паспорта громадянина СРСР зразка 1974 року;

- зобов`язати Лівобережний районний відділ у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області повторно розглянути його заяву щодо оформлення паспорта громадянина України замість втраченого паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року та прийняти рішення щодо видачі йому паспорта громадянина України.

Позов обґрунтовував тим, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Макіївка Донецької області та з моменту народження постійно проживав на території України. Наприкінці 2014 року під час пожежі у будинку, в якому він мешкав, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , було знищено його документи, зокрема паспорт громадянина СРСР та інші документи, що посвідчували його особу. У зв`язку із загостренням збройного конфлікту в Донецькій області з метою уникнення негативних наслідків тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини, позивач був змушений покинути своє місце проживання та переміститися на підконтрольну територію України до м. Маріуполя Донецької області.

Він є внутрішньо переміщеною особою, хворіє тяжкою хворобою та наразі потребує оперативного лікування, проживає у гуртожитку, і близьких родичів, які б могли йому допомогти, у нього немає.

Неодноразово звертався із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України.

Так, 21 серпня 2020 року звернувся до відповідача - Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України замість втраченого паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року та надав весь пакет документів, що необхідні для його оформлення.

Між тим, відповідач листом від 01 грудня 2020 року № 1402.27/4192-20 відмовив йому у видачі паспорта громадянина України у зв`язку з тим, що позивачем на виконання вимог пунктів 60, 62 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, не надано документів, які б дали змогу встановити реквізити втраченого паспорта, оформленого на його ім`я.

Вважав дії відповідача, щодо відмови в оформленні та видачі йому паспорта громадянина України протиправними, які суттєво порушують його права, оскільки відсутність паспорта ускладнює процедуру працевлаштування, свободу пересування та вільний вибір місця проживання, отримання соціальних виплат, тощо.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01 вересня 2021 року поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду з позовом.

Ухвалою цього ж суду від 30 вересня 2021 року залучено до участі в справі в якості другого відповідача Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області; замінено найменування відповідача Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області на Лівобережний відділ у м. Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області.

Відповідачі подали відзив на позовну заяву, в якому зазначали, зокрема, що 21 серпня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою про оформлення паспорта громадянина України замість втраченого паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року та надав рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року у справі № 265/6834/19 про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , на території України станом на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року.

Згідно з поясненнями ОСОБА_1 , паспорт громадянина колишнього СРСР був оформлений в Центрально-Міському районному відділі м. Макіївки.

Лівобережним районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області була сформована справа №37/231 від 21 серпня 2020 року щодо проведення встановлення особи позивача; з метою ідентифікації особи вжиті відповідні заходи і за поданими позивачем заявами його особу встановлено.

У зв`язку з тим, що паспорт громадянина колишнього СРСР був оформлений в Центрально-Міському районному відділі м. Макіївки, доступ до картотек якого відсутній (тимчасово непідконтрольна українській владі територія), з метою встановлення факту оформлення особі паспорта, який заявлено як втрачений, та його реквізитів, були проведені перевірки за даними наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Проте, реквізити попереднього втраченого документу встановлені не були та самим ОСОБА_1 не надані. Відомості, які містяться у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян не надавали можливість встановити необхідну інформацію через розбіжність у написані прізвища. Таким чином, факт видачі втраченого паспорту не підтвердився.

Раніше щодо позивача були заведені ще дві справи щодо проведення встановлення особи: 1) від 10 березня 2015 року № 108/1 - Жовтневим районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області; прийнято рішення від 26 березня 2015 року про відмову в оформленні паспорта громадянина України (міститься у відповідному висновку); 2) від 11 липня 2018 року № 289 - Лівобережним районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області; прийнято рішення від 18 серпня 2018 року про відмову в оформленні паспорта громадянина України (міститься у відповідному висновку).

01 грудня 2020 року Лівобережним районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в оформленні паспорта громадянина України ОСОБА_1 на підставі п.п. 3, 5 п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.

Наразі у зв`язку з вимогами п. 8 ч. 1 ст. 7, п. 4 ч. 7 ст. 16, ч. 9 ст. 16 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» не має можливості оформити позивачу паспорт громадянина України у зв`язку з втратою попереднього, оскільки реквізити попереднього втраченого документу не встановлені та самим заявником не надані.

На підставі зазначеного та відповідно до п. 5 п. 100 Порядку за матеріалами перевірок позивачу надана відповідь про результати проведених перевірок та відмову в оформленні паспорту.

Вважали рішення про відмову в оформленні позивачу паспорта громадянина України законним.

Крім того, зазначали, що особу позивача встановлено, ним надано судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року, але позивачем не подано заяву про встановлення належності до громадянства України (пп. «а» п. 8 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, що затверджений указом президента України від 27 березня 2001 року № 215). Тобто не було встановлено факт належності особи ОСОБА_1 до громадянства України (відсутня довідка про реєстрацію особи громадянином України).

Просив в задоволенні позову відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, якою підтримав доводи позовної заяви. Також зазначав, що те, що він є громадянином України, що відповідачем не заперечується та підтверджується: тимчасовим посвідченням, що підтверджує особу громадянина України, за вихідним номером 108 строком дії до закінчення антитерористичної інформації, що видано Жовтневим районним відділом м. Маріуполя Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області 27 березня 2015 року; рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року за № 265/6834/19, яким встановлено факт його постійного проживання на території України станом на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року. Крім того, його особу було встановлено. При повторному зверненні 21 серпня 2020 року до Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України замість втраченого паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року ним було надано повний пакет документів для оформлення паспорта громадянина України. Надання реквізитів втраченого паспорту законодавством не передбачено.

Крім того, він є внутрішньо переміщеною особою із зареєстрованим місцем проживання у м. Макіївці Донецької області; всі документи було знищено під час пожежі, тому надати затребувані документи він не має можливості.

Відмова в оформленні та видачі паспорта порушує його права, оскільки відсутність паспорта ускладнює процедуру працевлаштування, свободу пересування та вільний вибір місця проживання, отримання соціальних виплат тощо.

Судом встановлено, що до виникнення спірних правовідносин 16 грудня 2014 року позивач ОСОБА_1 звертався до Орджонікідзвеського районного відділу Маріупольського управління Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою про втрату паспорта громадянина України. Звернення за № 11525 зареєстровано до ЖЄОЗ. За результатами проведення перевірки встановлено, що громадянин ОСОБА_1 втратив документ за особистою необережністю.

Вказані обставини відображені в довідці вказаного органу Державної міграційної служби від 18 грудня 2014 року № 9/23055.

27 березня 2015 року Жовтневим районним відділом м. Маріуполя Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області позивачу видано тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України, строком дії до закінчення антитерористичної операції (вихідний від 27 березня 2015 року № 108). В посвідченні зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження: м. Макіївка Донецької обл., місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

28 квітня 2015 року позивачу видано довідку № 1413016251 про взяття на облік особи, переміщеної з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, в якій відображені аналогічні обставини. Відповідно до вказаної довідки позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Макіївка Донецької обл.), а фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 .

Після цього позивач звертався до Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області із заявою щодо встановлення особи та видачі паспорта замість втраченого. Проведеною за заявою перевіркою встановлено особу заявника, але не встановлено належності до громадянства будь-якої держави. Вказані обставини відображені в довідці вказаного органу Державної міграційної служби від 18 серпня 2018 року №27-5810.

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року у справі № 265/6834/19, яке набрало законної сили, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту постійного проживання на території України, заінтересована особа - Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, задоволено: встановлено факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , на території України станом на момент проголошення незалежності України - 24 серпня 1991 року.

Відповідно до довідки Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області без дати № 2020-34620 «Про подання документів для подальшого оформлення і отримання паспорта громадянина України, що засвідчує зазначені факти та є обставиною, яка враховується під час переміщення осіб через лінію розмежування», позивач звертався із заявою про оформлення паспорта громадянина України; довідка засвідчує факт подання документів для подальшого оформлення і отримання паспорта громадянина України та є обставиною, яка враховується під час переміщення осіб через лінію розмежування в межах Луганської/Донецької області. Довідка дійсна до 21 вересня 2020 року.

Раніше щодо позивача територіальними підрозділами ДМС були заведені справи щодо проведення встановлення особи:

- від 10 березня 2015 року № 108/1 - Жовтневим районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області; прийнято рішення від 26 березня 2015 року про відмову в оформленні паспорта громадянина України (міститься у відповідному висновку);

- від 11 липня 2018 року № 289 - Лівобережним районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області; прийнято рішення від 18 серпня 2018 року про відмову в оформленні паспорта громадянина України (міститься у відповідному висновку).

Вказані обставини відбулися до виникнення спірних правовідносин.

Спірні правовідносини

21 серпня 2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , звернувся до Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області, який є територіальним структурним підрозділом Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області і не є юридичною особою, із заявою щодо оформлення паспорта громадянина України замість втраченого паспорта громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року, до якої додав, зокрема:

- заяву анкету для внесення інформації для Єдиного державного демографічного реєстру;

- заяву про втрату паспорту (в якій зазначено, що паспорт втрачено 10 вересня 2014 року під час бойових дій про пожарі будинку; паспорт був виданий Центрально-Міським районним відділом м. Макіївки в 1975 році);

- письмові пояснення щодо втрати паспорту;

- заяву про встановлення особи;

- тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України - позивача, що видано 27 березня 2015 року Жовтневим районним відділом м. Маріуполя Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (у зв`язку із втратою паспорта; посвідчення з фотокарткою);

- довідку про взяття на облік внутрішньо-переміщеної особи від 11 січня 2018 року №16215. Відповідно до вказаної довідки позивач є внутрішньо переміщеною особою, місце проживання якої було зареєстровано на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (м. Макіївка Донецької обл.), а фактичне місце проживання/перебування – на підконтрольній українській владі території за адресою: АДРЕСА_2 ;

- довідку від 10 вересня 2020 року № 5-09, що видана комендантом гуртожитку ТОВ «Кортекс» про те, що позивач тимчасово без реєстрації проживає в гуртожитку, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 ;

- картку платника податків НОМЕР_1 (дата реєстрації в Державному реєстрі платників податків – фізичних осіб 26 липня 2011 року);

- посвідчення особи, яка отримує державну соціальну допомогу, № 243125 (посвідчення з фотокарткою);

- відповідні фотокартки;

- рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року у справі № 265/6834/19;

- квитанцію про оплату адміністративного збору.

Лівобережним районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області на підставі даної заяви сформована відповідна справа; з метою ідентифікації особи вжиті відповідні заходи і особу позивача встановлено.

Оскільки, як пояснив відповідач, паспорт громадянина колишнього СРСР був оформлений в Центрально-Міському районному відділі м. Макіївки, доступ до картотек якого відсутній (тимчасово непідконтрольна українській владі територія), з метою встановлення факту оформлення особі паспорта, який заявлено як втрачений, та його реквізитів, суб`єктом були проведені перевірки за даними наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій. Проте, реквізити попереднього втраченого документу встановлені не були та самим ОСОБА_1 не надані, з огляду на що факт видачі втраченого паспорту підтверджено не було.

01 грудня 2020 року Лівобережним районним відділом у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області прийнято рішення про відмову в оформленні позивачу паспорта громадянина України.

Рішення прийнято на підставі пп. 5 п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, та мотивовано тим, що заявник не надав документи які б дали змогу встановити реквізити втраченого паспорта, оформленого на його ім`я, та за результатами перевірок не встановлено достовірних реквізитів паспорта.

Рішення відображено у висновку за заявою про втрату паспорта, що затверджений начальником Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області 01 грудня 2020 року.

Листом Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 01 грудня 2020 року № 1402.27/4192-20 позивача повідомлено про те, що йому відмовлено у видачі паспорта громадянина України на підставі пп. 5 п. 100 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, - у зв`язку з тим, що ним на виконання вимог пунктів 60, 62 цього Порядку, не надано документів, які б дали змогу встановити реквізити втраченого паспорта, оформленого на його ім`я.

Судом також встановлено, що ОСОБА_2 була призначена державна соціальна допомога особам, які не мають права на пенсію та інвалідність, що підтверджується посвідченням серії № НОМЕР_2 , що видане 01 лютого 2018 року Департаментом соціального захисту населення Маріупольської міської ради.

Відповідно до повідомлення вказаного Департаменту від 15 липня 2019 року допомогу не призначено через не підтвердження громадянства України.

З посвідчення про взяття на облік № 58, що видане 06 липня 2018 року Маріупольським міським центром з обслуговування громадян без визначеного місця проживання, вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку у вказаному Центрі як особа, яка не має постійного місця проживання і переважне місцезнаходження якої може бути зареєстровано за адресою: АДРЕСА_4 .

Актом обстеження стану житлового будинку (житлового приміщення) з метою встановлення його відповідності санітарним та технічним вимогам, що складений 10 липня 2002 року комісією відповідних органів, встановлено, що будинок за адресою: АДРЕСА_1 (де, за словами позивача, він був зареєстрований), є приватною внеплановою забудовою; будинок зруйнований на 100%.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

06 грудня 2012 року набрав чинності Закон України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус».

Відповідно до ч. 1 ст. 4 вказаного Закону Єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.

Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.

Згідно з ч. 4 ст. 4 вказаного Закону порядок здійснення ідентифікації та верифікації встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 та 5 ст. 21 вказаного Закону паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.

Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.

Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб`єктами, передбаченими пунктом 4 частини першої статті 2 цього Закону (тобто, центрами надання адміністративних послуг, державним підприємством, що належить до сфери управління розпорядника Реєстру).

Частиною 2 ст. 21 вказаного Закону визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов`язаний отримати паспорт громадянина України.

Оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302.

Відповідно до п. 10 вказаного Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта здійснюється територіальними органами/територіальними підрозділами ДМС через Головний обчислювальний центр Єдиного державного демографічного реєстру (далі - Головний обчислювальний центр Реєстру) у взаємодії з Державним центром персоналізації документів державного підприємства “Поліграфічний комбінат “Україна” по виготовленню цінних паперів” (далі - Центр).

Згідно з п.п. 7, 8 та 9 Порядку оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-річного віку, - на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.

Паспорт видається: не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання; не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його термінового отримання. Паспорт, який оформлюється вперше, видається не пізніше ніж через 20 робочих днів з дня оформлення заяви-анкети для його отримання.

За оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін паспорта справляється адміністративний збір у порядку та розмірах, установлених законодавством. Адміністративний збір справляється у разі оформлення замість втраченого або викраденого, обміну паспорта зразка 1994 року. За оформлення паспорта вперше адміністративний збір не справляється.

Пунктом 16 Порядку визначено, що ДМС має право отримувати інформацію про особу з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, в обсязі, необхідному для ідентифікації особи у зв`язку з оформленням (у тому числі замість втраченого або викраденого), обміном паспорта.

Відповідно до п. 24 Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в прийнятті документів.

Згідно з п.п. 25 - 28 Порядку у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта із використанням електронного цифрового підпису та із застосуванням засобів Реєстру формує заяву-анкету (у тому числі здійснює отримання біометричних даних, параметрів).

Заява-анкета роздруковується і підписується заявником та працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.

Згідно з п.п. 30, 32 та 33 Порядку прийняті уповноваженим суб`єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідний уповноважений суб`єкт, що здійснив прийняття документів від заявника.

Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС не пізніше наступного дня після надходження до розгляду документів перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі прийняття рішення про відмову в розгляді документів, прийнятих уповноваженим суб`єктом, територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС не пізніше наступного робочого дня надсилає уповноваженому суб`єкту письмове повідомлення про відмову в їх розгляді із зазначенням підстав відмови з метою подальшого вручення заявнику.

Відповідно до п. 35 Порядку заявник для оформлення паспорта подає такі документи:

1) свідоцтво про народження або документ, що підтверджує факт народження, виданий компетентними органами іноземної держави (далі - свідоцтво про народження);

2) оригінали документів, що підтверджують громадянство та посвідчують особу батьків або одного з них, які на момент народження особи перебували у громадянстві України (для підтвердження факту належності особи до громадянства України).

У разі відсутності таких документів або у разі, коли батьки чи один із батьків такої особи на момент її народження були іноземцями або особами без громадянства, або у разі набуття особою громадянства України на території України подається довідка про реєстрацію особи громадянином України;

3) паспорт громадянина України для виїзду за кордон (для осіб, які постійно проживали за кордоном, після повернення їх в установленому порядку на проживання в Україну та для осіб, які набули громадянство України за кордоном);

4) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

5) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

6) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

7) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

8) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

9) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;

про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;

про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;

10) документ, виданий відповідним органом, установою, організацією, який містить фотозображення особи, - для осіб, які звертаються за оформленням паспорта вперше після досягнення 18-річного віку. У разі відсутності такого документа особа подає письмове звернення в довільній формі, в якому зазначається інформація про адресу місць проживання, навчання, роботи, установ виконання покарань та інша інформація, відомості про батьків або інших родичів, які будуть залучені до проведення процедури встановлення особи;

11) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.

Вказаний перелік документів є вичерпним.

Відповідно до п. 46 Порядку заявник для оформлення паспорта замість втраченого або викраденого подає такі документи:

1) заяву встановленого МВС зразка про втрату або викрадення паспорта зразка 1994 року (далі - заява про втрату паспорта);

2) витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань (у разі викрадення паспорта на території України);

3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

5) рішення суду про встановлення особи (для осіб, яких не було встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи);

6) документ, що посвідчує особу законного представника/ уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

7) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

8) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка;

про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;

про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;

9) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.

Вказаний перелік документів є вичерпним.

Відповідно до п. 69 Порядку заявник подає для обміну паспорта такі документи:

1) паспорт, що підлягає обміну;

2) документи, що підтверджують обставини, у зв`язку з якими паспорт підлягає обміну (крім випадків, передбачених підпунктами 4 і 6 пункту 6 цього Порядку);

3) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб (для бездомних осіб);

4) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);

5) документ, що посвідчує особу законного представника/уповноваженої особи, та документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника/уповноваженої особи;

6) документи, що підтверджують сплату адміністративного збору, або оригінал документа про звільнення від його сплати. Оригінал документа про звільнення від сплати адміністративного збору повертається заявнику, а до заяви-анкети додається його копія, засвідчена працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта шляхом проставлення відмітки “Згідно з оригіналом” та підпису із зазначенням його посади, прізвища, ініціалів та дати;

7) документи, що підтверджують відомості для внесення додаткової змінної інформації до безконтактного електронного носія та у паспорт (за наявності таких документів):

про місце проживання - довідку органу реєстрації встановленого зразка (крім випадків, коли здійснюється обмін паспорта зразка 1994 року);

про народження дітей - свідоцтва про народження дітей;

про шлюб і розірвання шлюбу - свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

про зміну імені - свідоцтво про зміну імені, свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, свідоцтво про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, або виданий компетентними органами іноземної держави документ, який згідно з її національним законодавством підтверджує відповідний факт;

довідку про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків або повідомлення про відмову від його прийняття;

8) одну фотокартку розміром 10 х 15 сантиметрів для внесення відцифрованого образу обличчя особи шляхом сканування із застосуванням засобів Реєстру - для оформлення паспорта особі, яка не може пересуватися самостійно у зв`язку з тривалим розладом здоров`я, що підтверджується медичним висновком відповідного закладу охорони здоров`я, оформленим в установленому порядку, або особі, яка відбуває покарання в установах виконання покарань або перебуває на тривалому стаціонарному лікуванні в закладах МОЗ закритого типу (в разі потреби). Фотокартка повинна відповідати вимогам рекомендацій Міжнародної організації цивільної авіації (IКAO) Doc 9303.

Вказаний перелік документів є вичерпним.

Згідно з п. 38 Порядку після прийняття до розгляду заяви-анкети та доданих до неї документів працівник територіального підрозділу ДМС здійснює заходи з ідентифікації особи, на ім`я якої оформляється паспорт.

Пунктом 39 Порядку визначено, що ідентифікація особи здійснюється на підставі даних, отриманих з баз даних Реєстру.

Пошук в Реєстрі інформації щодо особи здійснюється за поданими персональними даними (у тому числі тими, що змінилися).

Рішення про оформлення паспорта приймається територіальним підрозділом ДМС за результатами ідентифікації особи та перевірки факту належності особи до громадянства України.

Згідно з п. 40 Порядку ідентифікація особи, на ім`я якої оформляється паспорт і стосовно якої відсутня інформація в базах даних Реєстру, здійснюється відповідно до наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій.

Відповідно до п. 81 Порядку у разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 цього Порядку.

Згідно з п. 43 Порядку у разі неподання особою, яка досягла 18-річного віку, документів з фотокартками, проводиться процедура встановлення особи шляхом надсилання запитів щодо перевірки документів та інформації, зазначеної заявником у письмовому зверненні, зокрема до МВС, Національної поліції, Мін`юсту, органів ДФС, навчальних закладів, військових частин, військових комісаріатів, установ виконання покарань, для отримання інформації з наявних державних та єдиних реєстрів, інших інформаційних баз, що перебувають у власності держави або підприємств, установ та організацій, у тому числі фотокартки особи, яка дасть змогу ідентифікувати особу. В процесі перевірки береться до уваги вся інформація, яку повідомив заявник.

Одночасно проводиться перевірка за даними обліку територіальних органів та територіальних підрозділів ДМС. Перевірка стосовно осіб, які проживають на тимчасово окупованій території України проводиться, зокрема, за даними Державного реєстру виборців шляхом надсилання запитів до відповідних відділів ведення Державного реєстру виборців.

Крім того, у виключних випадках за відсутності фотокартки особи та за результатами перевірок, за якими особу не ідентифіковано, з метою встановлення особи проводиться опитування родичів, сусідів, які були зазначені у письмовому зверненні. За результатами їх свідчень складається акт встановлення особи за формою, встановленою МВС.

Строк проведення процедури встановлення особи не повинен перевищувати двох місяців.

Відповідно до п. 44 Порядку за результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі свідоцтва про народження, а також перевірки факту належності особи до громадянства України працівником територіального підрозділу ДМС складається висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником територіального органу ДМС.

Якщо за результатами проведення зазначеної процедури особу не встановлено, приймається рішення про відмову особі в оформленні паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку, передбаченому пунктами 100 і 101 цього Порядку.

Згідно з п. 45 Порядку матеріали перевірок (у разі надіслання запитів та отримання відповідей на паперових носіях), акт встановлення особи, висновок за результатами встановлення особи скануються та вносяться до відомчої інформаційної системи ДМС.

Після прийняття рішення про оформлення паспорта або відмову в його оформленні матеріали формуються в окрему справу, яка зберігається 75 років.

Відповідно до п.п. 60 – 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, після проведення необхідних перевірок за заявою про втрату паспорта, встановлення факту оформлення особі паспорта, який заявлено як втрачений/викрадений, та його реквізитів, ідентифікації особи працівник територіального підрозділу ДМС складає за заявою про втрату паспорта висновок за встановленою МВС формою, який затверджується керівником такого територіального підрозділу ДМС. У висновку зазначаються результати перевірки і прийняте рішення про оформлення паспорта.

У разі коли паспорт зразка 1994 року був оформлений територіальним підрозділом ДМС, який припинив діяльність або тимчасово не здійснює свої повноваження, територіальний підрозділ ДМС надсилає запити до відповідного територіального органу ДМС.

У разі коли картотеки заяв про видачу паспорта територіального підрозділу ДМС не збереглися, відсутня будь-яка інформація в наявних даних обліку територіального органу ДМС, проводиться процедура встановлення особи відповідно до пункту 43 цього Порядку.

За результатами проведення процедури встановлення особи, підтвердження факту видачі втраченого паспорта зразка 1994 року, перевірки факту належності до громадянства України особи, яка набула громадянство України відповідно до статті 6 Закону України “Про громадянство України”, працівник територіального підрозділу ДМС складає висновок за формою, встановленою МВС, та приймає рішення про оформлення паспорта або про відмову в його оформленні.

Підстави для відмови в оформленні та видачі паспорта визначені п. 100 Порядку.

Відповідно до п. 100 Порядку територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо:

1) особа не є громадянином України;

2) особа вже отримала паспорт (у тому числі паспорт зразка 1994 року), який є дійсним на день звернення (крім випадків обміну паспорта у зв`язку з виявленням помилки в інформації, внесеній до нього; звернення для обміну протягом одного місяця до дати закінчення строку дії паспорта; непридатності для подальшого використання);

3) дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію;

4) за видачею паспорта звернувся законний представник, який не має документально підтверджених повноважень на отримання паспорта;

5) особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта;

6) особу не встановлено за результатами проведення процедури встановлення особи.

Пунктом 101 Порядку визначено, що у рішенні про відмову в оформленні чи видачі паспорта, яке доводиться до відома заявника в порядку і строки, встановлені законодавством, зазначаються підстави відмови.

У разі подання заяви-анкети через уповноваженого суб`єкта територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС надсилає письмове повідомлення про прийняте рішення до уповноваженого суб`єкта для подальшого вручення заявнику.

Заявник має право повторно звернутися до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта в разі зміни або усунення обставин, у зв`язку з якими йому було відмовлено в оформленні чи видачі паспорта.

Позивачу відмовлено в оформленні та видачі паспорта громадянина України на підставі пп. 5 п. 100 вказаного Порядку (через те, що особа подала не в повному обсязі документи та інформацію, необхідні для оформлення і видачі паспорта), при цьому відповідачем зазначено, що позивачем не надано документів, які б дали змогу встановити реквізити втраченого паспорта, оформленого на його ім`я, про що прийнято відповідне рішення.

Порядком оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, передбачений перелік документів, які подає заявник для оформлення паспорта, його обміну.

Вказаний перелік документів є вичерпним і таких документів, на які посилався відповідач, він не містить.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 24 Порядку працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб`єкта під час приймання документів від заявника перевіряє повноту поданих заявником документів, зазначених у пунктах 35, 46 і 69 цього Порядку, відповідність їх оформлення вимогам законодавства.

У разі виявлення факту подання не всіх необхідних документів або подання документів, оформлення яких не відповідає вимогам законодавства, територіальний орган ДМС/територіальний підрозділ ДМС, уповноважений суб`єкт інформує заявника про відмову в прийнятті документів із зазначенням підстав такої відмови. За бажанням заявника відмова надається в письмовому вигляді.

Порушення позивачем вимог вказаного Порядку у вигляді подання не в повному обсязі документів та інформації, що необхідні для оформлення і видачі паспорта, ні судом, ні відповідачем не встановлено.

Крім того, такі посилання відповідача спростовуються тим, що суб`єкт владних повноважень не відмовляв в прийнятті поданих позивачем документів, а навпаки – перевіривши їх прийняв та сформував заяву-анкету, що відповідно до п. 25 Порядку вчиняється у разі відповідності поданих документів вимогам цього Порядку.

Отже, відповідач помилково відмовив позивачу в оформленні та видачі паспорта громадянина України із зазначених ним підстав.

Посилання відповідача у відзиві на пп. 3 п. 100 Порядку, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 302, відповідно до якого територіальний орган/територіальний підрозділ ДМС має право відмовити особі в оформленні або видачі паспорта, якщо дані, отримані з баз даних Реєстру, картотек, не підтверджують надану заявником інформацію, - є неприйнятними, оскільки така підстава не зазначена ні у рішенні, ні у відповіді про відмову в оформленні та видачі паспорта громадянина України (відсутнє посилання на пп. 3 п. 100 відповідного Порядку). Крім того, вказаним пунктом встановлено право, а не обов`язок його застосування, яке повинно застосовуватися в кожному конкретному випадку окремо. В даному випадку, паспорт позивачу був виданий задовго до введення Реєстру, і, згідно з поясненнями позивача, втрата паспорта відбулася в м. Макіївка Донецької області в період проведення антитерористичної операції, коли ця територія стала непідконтрольною Українській владі, і такою залишилася натепер. Залишення картотек на такій території з об`єктивних причин унеможливлює встановлення даних щодо видачі позивачу втраченого паспорта.

Неприйнятними є і посилання відповідача у відзиві на те, що позивачем не подано заяву про встановлення належності до громадянства України, - оскільки це не було підставою для відмови в оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України.

Крім того, відповідно до п. 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, що затверджений указом президента України від 27 березня 2001 року № 215, перевірка належності до громадянства України стосується осіб, які перебувають за кордоном і в яких відсутні документи, що підтверджують громадянство України, або якщо виникла необхідність перевірки факту перебування таких осіб у громадянстві України.

Пунктом 8 вказаного Порядку визначено, що для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає:

а) заяву про встановлення належності до громадянства України;

б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);

в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року.

Позивач надав відповідачу документ, який передбачений п. 8 вказаного Порядку, а саме судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України за станом на 24 серпня 1991 року (рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 31 січня 2020 року у справі № 265/6834/19, яке набрало законної сили).

Вказане судове рішення було достатнім для встановлення належності позивача до громадянства України.

Так, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України.

Особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.

Отже, відповідно до вказаних норм Закону з 24 серпня 1991 року позивач є громадянином України та має не право, як помилково вважав відповідач, а обов`язок отримати паспорт громадянина України (ч. 2 ст. 21 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»).

Суб`єктом владних повноважень рішення щодо позивача прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права та без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Враховуючи наведене таке рішення (яке і спричиняє виникнення прав та обов`язків) не можна вважати законним і обґрунтованим, у зв`язку з чим воно підлягає скасуванню (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до ч. 4 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Під час вирішення питання про оформлення та видачу позивачу паспорта громадянина України суб`єктом владних повноважень дотримана встановлена законодавством процедура і, як вбачається з відзиву і доданих до нього матеріалів, встановлено відсутність інших підстав для відмови в оформленні та видачі позивачу паспорта громадянина України, ніж ті, що зазначені в рішенні, що прийнято щодо позивача. Отже, суб`єктом владних повноважень були виконані всі умови, визначені законом, для прийняття рішення. При цьому прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

Відсутність у особи, яка є громадянином України, паспорта громадянина України в свою чергу призводить до порушенням її громадянських прав у зв`язку з неможливістю їх реалізації.

З урахуванням тієї обставини, що рішення суб`єкта владних повноважень в спірних правовідносинах не ґрунтується на дискреційних повноваженнях суб`єкта владних повноважень (відсутня свобода розсуду), і право та обов`язок позивача отримати паспорт громадянина України підтверджується матеріалами справи, що є безумовною підставою для позитивного вирішення питання за його заявою, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій того, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, виходячи з наведених вимог законодавства суд дійшов висновку, що похідні позовні вимоги (задоволення яких залежить від задоволення основних позовних вимог) підлягають задоволенню шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень оформити і видати позивачу паспорт громадянина України (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, тому виходячи з положень ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 32, 139, 243 – 246, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Митрополитська, 20, код ЄДРПОУ 37841728), Лівобережного відділу у м. Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області (87502, Донецька обл., м. Маріуполь, Лівобережний р-н, пр-т Перемоги, 16) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Лівобережного районного відділу у місті Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області від 01 грудня 2020 року про відмову в оформленні паспорту громадянина України, що прийнято щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Донецькій області в особі Лівобережного відділу у м. Маріуполі Головного управління Державної міграційної служби України в Донецькій області оформити і видати ОСОБА_1 паспорт громадянина України.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 01 листопада 2021 року.

Суддя Т.В. Логойда